Вирок від 06 серпня 2026 р. у справі №361/9383/26 — Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/9383/26

провадження № 1-кп/361/316/26

07.08.2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду за відсутністю учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026116130000217 від 28 червня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рудня Броварського району Київської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2026 року близько 10 год, більш точного часу не встановлено, до ОСОБА_3 , який перебував поблизу залізничного вокзалу по вул. Вокзальній в с. Шевченкове Броварського району Київської області, підійшов ОСОБА_4 з вимогою повернути позичені грошові кошти. В цей час у ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . Реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , усвідомлюючи характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, 27 червня 2026 року близько 10 год. обвинувачений, висловлюючись нецензурною лайкою на адресу потерпілого, тримаючи в руці металевий фрагмент, умисно завдав останньому декілька ударів у область голови. Після чого, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 , тримаючи в руках ззовні схожий на пластикову пляшку предмет, завдав один удар в область обличчя ОСОБА_4 , внаслідок чого той упав на асфальтоване покриття. Не зупиняючись, обвинувачений підійшов до лежачого на спині потерпілого та завдав декілька ударів взутою правою ногою в область голови та обличчя ОСОБА_4 . Після чого ОСОБА_3 відійшов від потерпілого, знову взяв до рук ззовні схожий на металевий фрагмент предмет і завдав ним декілька ударів в область голови й обличчя лежачого на спині потерпілого.

У результаті зазначених протиправних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носа, двох ран на шкірі волосистої частини голови ліворуч, які за своїм характером належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, а також синець в лівій завушній ділянці голови, синець лівої передньо-вушної ділянки голови, синець верхньої третини лівого плеча по передній поверхні, два синці верхньої третини шиї по передній поверхні ,синець передньої поверхні грудної клітки в проекції 2-3 міжребір`я грудини, синець передньої поверхні грудної клітки в проекції 4-5 ребер по пригрудинній лінії зліва, синець в проекції 5-6 ребер зліва по передньопахвовій лінії, синець передньої поверхні живота зліва, синець бічної поверхні живота зліва, синець верхньої та середньої третини лівого стегна по зовнішній поверхні, синець середньої третини лівого стегна по внутрішній поверхні, синець нижньої третини лівого стегна по зовнішній та задній поверхні з переходом на зовнішню поверхню лівого колінного суглоба та верхню третину лівої гомілки по зовнішній поверхні, що відносять до легких тілесних ушкоджень.

Отже, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, а саме заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, встановлена судом «поза розумним сумнівом» з таких підстав.

04 серпня 2026 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, затверджений прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 .

Обвинувальний акт надійшов до суду разом із: реєстром досудового розслідування; розпискою обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_6 про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування; заявою обвинуваченого ОСОБА_3 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за його відсутності; заявою потерпілого ОСОБА_4 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за його відсутності.

До обвинувального акту додані:

- письмова заява підозрюваного ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_6 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;

- матеріали досудового розслідування.

Враховуючи зазначене, суд вважав можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Діючи відповідно до вимог ч. 2 ст. 17, ст. ст. 369 - 371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України, суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не оспорюються учасниками судового провадження. Зокрема, з обвинувального акту вбачається, що 27 червня 2026 року близько 10 год, більш точного часу не встановлено, до ОСОБА_3 , який перебував поблизу залізничного вокзалу по вул. Вокзальній в с. Шевченкове Броварського району Київської області, підійшов ОСОБА_4 з вимогою повернути позичені грошові кошти. В цей час у ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . Реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , усвідомлюючи характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, 27 червня 2026 року близько 10 год обвинувачений, висловлюючись нецензурною лайкою на адресу потерпілого, тримаючи в руці металевий фрагмент, умисно завдав останньому декілька ударів у область голови. Після чого, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 , тримаючи в руках ззовні схожий на пластикову пляшку предмет, завдав один удар в область обличчя ОСОБА_4 , внаслідок чого той упав на асфальтоване покриття. Не зупиняючись, обвинувачений підійшов до лежачого на спині потерпілого та завдав декілька ударів взутою правою ногою в область голови та обличчя ОСОБА_4 . Після чого ОСОБА_3 відійшов від потерпілого, знову взяв до рук ззовні схожий на металевий фрагмент предмет і завдав ним декілька ударів в область голови й обличчя лежачого на спині потерпілого.

У результаті зазначених протиправних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носа, двох ран на шкірі волосистої частини голови ліворуч, які за своїм характером належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, а також синець в лівій завушній ділянці голови, синець лівої передньо-вушної ділянки голови, синець верхньої третини лівого плеча по передній поверхні, два синці верхньої третини шиї по передній поверхні ,синець передньої поверхні грудної клітки в проекції 2-3 міжребір`я грудини, синець передньої поверхні грудної клітки в проекції 4-5 ребер по пригрудинній лінії зліва ,синець в проекції 5-6 ребер зліва по передньопахвовій лінії, синець передньої поверхні живота зліва, синець бічної поверхні живота зліва, синець верхньої та середньої третини лівого стегна по зовнішній поверхні, синець середньої третини лівого стегна по внутрішній поверхні, синець нижньої третини лівого стегна по зовнішній та задній поверхні з переходом на зовнішню поверхню лівого колінного суглоба та верхню третину лівої гомілки по зовнішній поверхні, що відносять до легких тілесних ушкоджень.

Встановлені органом досудового розслідування обставини і викладені судом, ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден із розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Окрім того, обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Отже, саме з підстав викладеного, суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_3 встановлено, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання останнього, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та відсутності обставин, які, згідно зі ст. 67 КК України, обтяжують його покарання.

Суд вважає, що підстави застосування ст. ст. 69, 69-1 КК України при призначенні покарання ОСОБА_3 відсутні.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, яка його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом статей 50, 65 КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

З урахуванням вищевикладених обставин у справі, особистості обвинуваченого, а саме те, що останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обставин, що пом`якшують шляхом призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. ст. 65 - 68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Цивільний позов у провадженні не заявлений, передбачені ст. 118 КПК України процесуальні витрати відсутні.

Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_3 судом не обирався.

Керуючись ст. ст. 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368 - 371, 374, 381, 382 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 360 (одну тисячу триста шістдесят) гривень.

Речові докази: металевий предмет із характерними плямами червоно-бурого кольору, схожий на камінь предмет із характерними плямами червоно-бурого кольору, змиви речовини червоно-бурого кольору з тротуарної плитки та змиви червоно-бурого кольору зі схожого на камінь предмета, що у паперових конвертах передано до кімнати зберігання речових доказів Броварського РУП ГУНП в Київській області, - знищити; DVD-R диск із відеозаписом з місця події залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1