Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №359/14855/25 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/14855/25

Провадження № 2/359/2465/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

06 серпня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.,

за участі секретаря Брови Д.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

12 грудня 2025 року через «Електронний суд» до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшов позов, яким представник позивача Лигін О.В. просить : стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНФОРС» суму боргу за кредитним договором №325124-М від 13 липня 2021 року у розмірі 50 936,50 грн., а також судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 13 липня 2021 року між ТОВ «Еквіфін Україна» (в подальшому змінено назву на ТОВ «Містер Кеш) було укладено кредитний договір №325124-М, відповідно до умов якого позичальник отримав грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_2 в розмірі 19950,00 грн., строком з 13.07.2021 року по 11.08.2021 року, процентна ставка 0,796% від суми кредиту за кожен день користування. Крім того, між відповідачем та первісним кредитором було укладено додаткову угоду про продовження строку користування кредитом. Відповідно до додаткової угоди №1 від 11 серпня 2021 року до кредитного договору, позивач позичальник повинен був сплатити проценти та повернути кредитодавцю суму кредиту до 10 вересня 2021 року.

Відповідач не виконав свої боргові зобов`язання за кредитним договором, в зв`язку з чим виникла прострочена заборгованість в розмірі: 19950,00 грн. - тіло кредиту та 30986,50 грн. - нараховані проценти.

20 жовтня 2021 року між ТОВ «Містер Кеш» та ТзОВ «Фінфорс» було укладено договір факторингу №42987483-84, відповідно до якого ТОВ «Еквіфін Україна» відступило на користь ТОВ «Фінфорс» права вимоги за кредитним договором № 325124-М стосовно ОСОБА_1 .

Відповідно реєстру боржників до договору факторингу від 20 жовтня 2021 року, ТОВ «Фінфорс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 50936,50 грн.

ТОВ «Еквіфін Україна» повідомило позичальника про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «Фінфорс» шляхом направлення 20 жовтня 2021 року електронного листа на електронну адресу позичальника.

Відповідач в добровільному порядку заборгованість не погашає, внаслідок чого ТОВ «Фінфорс» змушене звернутись до суду.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2025 року було відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійсню-вати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін до суду.

Ухвалою суду від 10 березня 2026 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано докази.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи представник позивача до суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Натомість представник позивача надав суду заяву згідно якої просив розгляд справи провести за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач до суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Заяв чи клопотань, відзиву на позов до суду не направив.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно вимог ст. 223, 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи не заперечує і представник позивача.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2 передбачено, що відповідно ст. 55, 124 Конституції України та ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 12, 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказами, відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Сторони, згідно ст. 627 ЦК України, є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що 13 липня 2021 року між ТОВ «Еквіфін Україна» (в подальшому змінено назву на ТОВ «Містер Кеш) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №325124-М.

Згідно п.2.6.1 кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 19 950 грн.

Відповідно п.2.6.2 кредитного договору строк кредиту з 13.07.2021р. по 11.08.2021р. включно.

За змістом п.2.6.4 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0,796% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

ТОВ «Еквіфін Україна» виконало свої зобов`язання, надало відповідачу кредит в сумі 19 950 грн.

У встановлений термін відповідач свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з цим строк користу-вання кредитом було продовжено до 10 вересня 2021 року, що підтверджується копією Додаткової угоди №1 до Кредитного договору №325124-М від 13 липня 2021 року.

Згідно п. 1.2 Угоди до Кредитного договору №325124-М від 13 липня 2021 року (автопролон-гація), строк автопролангації з 11 вересня 2021 року по 30 вересня 2021 року включно.

20 жовтня 2021 між ТОВ «Еквіфін Україна» та ТОВ «Фінфорс» укладено договір факторингу № 42987483-84, відповідно до положень якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за яким настав до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (сума наданого кредиту чи позики), проценти, комісію, неустойку (пеня, штраф) та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Перелік Боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі прав грошових вимог, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною Договору.

Згідно Витягу з реєстру прав грошових вимог ТОВ «Еквіфін Україна» відступило на користь ТОВ «Фінфорс» право вимоги за Кредитним договором №325124-М від 13 липня 2021 року на загальну суму 50936,50 грн.

Про відступленням ТОВ «Фінфорс» права грошової вимоги за Кредитним договором первісний кредитор повідомив позичальника шляхом направлення 20 жовтня 2021 року на електронну адресу позичальника електронного листа.

Станом на дату звернення до суду, заборгованість позичальника за Кредитним договором №325124-М від 13 липня 2021 року складає 50936,50 грн., з яких: 19 950,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 30986,50 грн. нараховані відсотки.

Позивач стверджує в позові, що ТОВ «Фінфорс» не нараховувало ніяких сум заборгованості за кредитним договором відносно позичальника.

Згідно інформації Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» від 31 березня 2026, яку надано на виконання ухвали суду від 10 березня 2026 року: по платіжній картці № НОМЕР_2 за період 13 по 17 липня 2021 року проведено платіж на суму 19950 грн.; номер телефону НОМЕР_3 був фінансовим номером телефону за даною платіжною картою.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

За змістом ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбачено ст.629 ЦК України.

Відповідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Згідно ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно ч.2 ст.1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Отже, згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідачем не надано до суду жодних заперечень проти позову та доказів на підтвердження цих заперечень та спростування вимог позивача.

На підставі вищевикладеного, дослідивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні.

Зокрема, згідно платіжної інструкції №5651 від 03 грудня 2025 року позивачем при подачі позову сплачено 2422,40 грн. судового збору, який підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, ст. 525, 526, 527,

530, 610, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» заборгованість за кредитним договором №325124-М від 13 липня 2021 року у розмірі 50 936 (п`ятдесят тисяч дев`ятсот тридцять шість) гривень 50 (п`ятдесят) копійок, судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Відомості про позивача : Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», код ЄДРПОУ 41717584, місцезнаходження : 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. В. каб. 508-2

Відомості про відповідача : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , паспорт № НОМЕР_5 , орган що видав 3222, зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили , якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду виготовлено 06 серпня 2026 року.

Суддя Л.В. Яковлєва