Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №279/2329/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/2329/26

Провадження № 2/279/1916/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу №279/2329/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп", в інтересах якого діє представник Ткаченко Юлія Олегівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначає, що 05.07.2025 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №71665216, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 10000,00 грн., строком на 30 днів (з 05.07.2025 по 03.08.2025 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,275% які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1500,00 грн.). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування.

31.08.2025 року між позикодавцем та позичальником/відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15473241 до Договору позики №71665216, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 28 днів (в результаті чого строк кредитування складає – 58 днів тобто до 31.08.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,275 % на 1%.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №71665216 від 05.07.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 10000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи.

Враховуючи наведене вище первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором – виконав, а відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 19155,00 грн., зокрема: 10000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 2855,00 грн. – сума заборгованості за процентами; 1500 грн. – сума заборгованості за комісією; 0 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою; 4800,00 грн. – сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Відповідач зобов`язання за Договором кредиту – не виконав ні перед кредитодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором – ТОВ "Деал Фінанс Груп", що набуло право вимоги за договором кредиту №71665216 на підставі договору факторингу.

30.06.2025 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №8312317, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 14000,00 грн. строком на 360 днів (з 30.06.2025 по 24.06.2026 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 2415,00 грн.). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 700 грн. за кожен день понадстрокового користування.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №8312317 від 30.06.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 14000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи.

Враховуючи наведене вище, первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором – виконав, а відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 33313,14 грн., зокрема: 13900,25 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 12412,89 грн. – сума заборгованості за процентами; 0 грн. – сума заборгованості за комісією; 7000,00 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн. – сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Відповідач зобов`язання за Договором кредиту – не виконав ні перед кредитодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором – ТОВ "Деал Фінанс Груп", що набуло право вимоги за договором кредиту №8312317 на підставі договору факторингу.

В подальшому, ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ТОВ "Деал Фінанс Груп" уклали Договір факторингу №16/09/25 від 16.09.2025 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за вказаними вище кредитними договорами.

Відповідно до Реєстру прав вимог №23/12/25-02 від 23.12.2025 року - кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до відповідача за кредитним договором №71665216 від 05.07.2025 року в сумі 19155,00 грн. з яких 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2855,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1500 грн. - сума заборгованості за комісією, 0 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою, 4800,00 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Відповідно до Реєстру прав вимог №23/12/25-01 від 23.12.2025 року – кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги до відповідача за кредитним договором №8312317 від 30.06.2025 року в сумі 33313,14 грн. з яких 13900,25 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 12412,89 грн. - сума заборгованості за відсотками, 0 грн. - сума заборгованості за комісією, 7000,00 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Отже, враховуючи наведене вище право вимоги за кредитним договором №71665216 від 05.07.2025 року та №8312317 від 30.06.2025 року належить позивачу.

Враховуючи, що заборгованість залишається непогашеною, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх договірних зобов`язань та добровільно не сплачує прострочену заборгованість, позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за договором №71665216 в розмірі 19155,00 грн. та суму заборгованості за договором №8312317 в розмірі 33313,14 грн. Одночасно просить суд стягнути понесені судові витрати у розмірі 2662,40 грн. сплаченого судового збору та 4500,00 грн. витрат на правничу допомогу. Розгляд справи проводити без участі позивача та його представника.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.

Відповідач належним чином повідомлений про судовий розгляд справи (копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав 01.05.2026 року), відзив на позов та інших заяв, клопотань не подав.

Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч.5, 8 ст.279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію". Зокрема, в ст.13 Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутних послуг кредитодавцем i третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням етектронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примiрнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Відповідно до ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особi, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дiй чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, i це роз`яснення логічно пов`язані з нею. Статтею 12 цього закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч.1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реестрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реестрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення вiд особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.Таким ідентифікатором є смс повідомлення з кодом, якай зазначений у тексті договору у розділі "Підписи сторiн".

Також, приписами ст.12 Закону України "Про електронну комерцію", передбачено поняття «"підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п.7 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Судом встановлено, що 05.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладений договір надання коштів у кредит №71665216, відповідно до якого останньому надано кредит в розмірі 10000,00 грн., строком на 30 днів, зі сплатою 0,275% за день користування кредитом, комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1500,00 грн.). Якщо сума кредиту, що надається позичальнику за Договором, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення Договору, користування кредитом понад встановлений Договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) в розмірі, визначеному п.2.2 Договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України "Про споживче кредитування" та іншими актами законодавства.

Договір містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором.

ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" свої зобов`язання за Договором надання коштів у кредит виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника НОМЕР_1 , що підтверджується копією платіжної інструкції.

01.08.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №15473241 до договору надання коштів у кредит №71665216 від 05.07.2025, відповідно до якої сторони домовились продовжити строк кредитування на 28 днів та викладено в новій редакції, за якою строк кредитування/строк договору становить 58 днів. На період продовження строку користування кредитом (пролонгації) до дати повернення кредиту, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за ставкою 1,00%.

30.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладений договір кредитної лінії (Надійний) №8312317, відповідно до якого останньому надано кредит в розмірі 14000,00 грн., строком на 360 днів, зі сплатою 0,998% за день користування кредитом, комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 2415,00 грн.). За порушення кредитодавцем строків надання позичальнику кредиту, визначених Договором, позичальник має право стягнути з кредитодавця неустойку у вигляді пені за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, але не більше ніж 15 відсотків від суми простроченого платежу.

Договір містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором.

ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" свої зобов`язання за Договором кредитної лінії виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 14000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника НОМЕР_1 , що підтверджується копією платіжної інструкції.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Ч.1 ст.1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

За правилами ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до змісту ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У ч.1 ст.638 ЦК України закріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

16.09.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" укладено договір факторингу №16/09/25, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором надання коштів у кредит №71665216 від 05.07.2025 року та за договором кредитної лінії №8312317 від 30.06.2025 року.

Відповідно до Реєстру прав вимог №23/12/25-02 від 23.12.2025 року, ТОВ "Деал Фінанс Груп" отримало право вимоги до відповідача за договором надання коштів у кредит №71665216 від 05.07.2025 року на загальну суму 19155,00 грн, з яких 10000,00 грн. - сума заборгованості за тілом; 2855,00 грн. - сума заборгованості по процентам за користування, 4800,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування, 1500,00 грн. - комісія за надання позики (кредиту).

Відповідно до Реєстру прав вимог №23/12/25-01 від 23.12.2025 року, ТОВ "Деал Фінанс Груп" отримало право вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №8312317 від 30.06.2025 року на загальну суму 33313,14 грн, з яких 13900,25 грн. - сума заборгованості за тілом; 12412,89 грн. - сума заборгованості по процентам за користування, 7000,00 грн. - неустойка.

Отже, до позивача перейшли всі права кредитора за договором надання коштів у кредит №71665216 від 05.07.2025 року та за договором кредитної лінії №8312317 від 30.06.2025 року.

Згідно ч.1 ст.512 ЦК України, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України); (б) дарування (ч.2 ст.718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Згідно з ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Тлумачення ст.516, ч.2 ст.517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15.

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Ч.1 ст.1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Оскільки, відповідач порушив умови договору №71665216 від 05.07.2025 року має заборгованість в розмірі 12855,00 грн., з яких: 10000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 2855,00 грн. сума заборгованості за процентами та за договором №8312317 від 30.06.2025 року в розмірі 26313,14 грн., з яких: 13900,25 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 12412,89 грн. сума заборгованості за процентами.

При цьому, суд не може погодитися з законністю нарахування та стягнення комісії за договором №71665216 від 05.07.2025 року в розмірі 1500,00 грн., оскільки вказана комісійна винагорода є платою за послуги, що супроводжують кредит, а саме - за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок споживача, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційним, суперечить моральним засадам суспільства, а тому є незаконним в силу вимог ч.5 ст.11, ч.1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів".

Наведений висновок суду узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі №730/1100/15-ц, від 27 листопада 2019 року по справі №522/18855/16, від 19 лютого 2020 року по справі №756/8840/17-ц, які з огляду на вимоги ч.4 ст.263 ЦПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування", до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено ч.5 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі №524/5152/15.

Щодо стягнення суми заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування за договором №71665216 від 05.07.2025 року у розмірі 4800,00 грн., суд зазначає.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 54 постанови від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 зробила правовий висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такий правовий висновок було підтверджено і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16.

Отже, враховуючи вищенаведений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду щодо правильного застосування положень ст.625, 1048 ЦК України, позивач вправі був нараховувати договірні відсотки лише у період дії строку кредиту.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до вимог кредитного договору, укладеного між первісним кредитодавцем та відповідачем, а саме до п.7.1., Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження Строку кредитування та/або строку виплати Кредиту, установлених цим Договором (Пролонгація) на підставі поданого до Кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження Строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права. Ініціювання Позичальником продовження Строку кредитування відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для Позичальника, якщо інше не визначено додатковою угодою. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням Строку кредитування обираються Позичальником самостійно під час ініціювання укладення додаткової угоди про продовження Строку кредитування та визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між Сторонами, а також відображаються Позичальнику в особистому кабінеті. П.7.3. договору визначено, що у разі Пролонгації після закінчення Строку кредитування (застосовується до договорів, за якими Сума Кредиту, одержана Позичальником, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати), за продовження Строку кредитування Позичальник вносить Кредитодавцю платіж, який, окрім платежу, визначеному в пункті 7.2. Договору, включає в себе також суму нарахованої та несплаченої пені. Згідно п.7.4. Позичальник має право продовжити строк користування кредитом необмежену кількість разів, за наявності неповернутого кредиту/його частини на момент оформлення пролонгації.

Як встановлено з матеріалів справи, строк кредитування за договором №71665216 від 05.07.2025 року був погоджений сторонами та становив 30 днів, з 05.07.2025 по 03.08.2025 року. Додатковою угодою №15473241 від 01.08.2025 року до договору надання коштів у кредит №71665216 від 05.07.2025 року сторонами продовжено строк кредитування на 28 днів, та в новій редакції строк кредитування становив 58 днів (дата повернення кредиту (останній день) 31.08.2025 року). Разом з тим, згідно наявного розрахунку заборгованості нарахування відсотків за користування кредитом відповідно до вказаного розрахунку заборгованості проведено з 05.07.2025-23.12.2025 року, тобто поза межами погодженого сторонами строку кредитування. Крім того, з 04.08.2025 року процентна ставка за понадстрокове користування становила 4,00%.

Водночас, будь-яких письмових доказів того, що між кредитором та відповідачем у даній справі досягнуто згоди щодо подальшого продовження умов кредитного договору з продовженням строку кредиитування та зміною процентної ставки, судом з матеріалів цивільної справи не встановлено.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення суми заборгованості за пенею/неустойки в сумі 7000,00 грн. за договором №8312317 від 30.06.2025 року, відповідно до положень п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи ту обставину, що неустойка, яка передбачена кредитним договором, нарахована у період дії в Україні воєнного стану, після 24.02.2022, вона підлягає списанню кредитодавцем та підстави для її стягнення за рішенням суду відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач після отримання кредитних коштів взяті на себе зобов`язання відповідно до укладеного договору не виконує, істотно їх порушує, що є підставою для стягнення з нього заборгованості за основною сумою боргу та нарахованими процентами.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 74,65% та складає 1978,51 грн.

За положеннями ч.1, п.1 ч.3 ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3 ст.141 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір №22-08/25/ДІЛ про надання правничної допомоги від 22.08.2025 року, витяг з акту №4-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги від 30.12.2025 р. за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 р., акт приймання-передачі справ за надання правничої допомоги до Договору №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025 р., копія платіжної інструкції кредитного переказу коштів оплати за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 р. згідно з Актом приймання-передачі наданої правничої допомоги №4-ДІЛ від 30.12.2025 р., ордер на надання правничої допомоги.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 3359,25 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст.207, 512-514, 516-517, 525-526, 610, 612, 626, 628-629, 638, 1050, 1054-1055, 1077-1078, 1081 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" заборгованість за договором №71665216 від 05.07.2025 рокув сумі 12855,00 грн., за договором №8312317 від 30.06.2025 року в сумі 26313,14 грн.,судовий збір в розмірі 1987,51 грн. та 3359,25 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу, а всього: 44514 (сорок чотири тисячі п`ятсот чотирнадцять) гривень 90 копійок.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп", місце знаходження: 08205, Київська область, м.Ірпінь, вул.Садова, буд.31/33, офіс 40/3, код ЄДРПОУ: 44280974.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 від 16.03.2020 року, РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ