Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №398/7467/25 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

іменем України

06 серпня 2026 року м. Кропивницький

справа № 398/7467/25

провадження № 22-ц/4809/1255/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Карпенка О.Л.,

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Єланський Олег Геннадійович, на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від23 квітня 2026 року у складі судді Москалик В.В.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі по тексту ТОВ «Споживчий центр»), звернулося до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 30.04.2025-100002120 від 30.04.2025 у розмірі 86626,41 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 30.04.2025 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) та заявки на отримання кредиту, уклали кредитний договір №30.04.2025-100002120, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 28000 грн. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами, а відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 29.10.2025 утворилася заборгованість у розмірі 86626,41 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 28000,00 грн, процентів у розмірі 42840,00 грн, комісії у розмірі 1786,41 грн та неустойки у розмірі 14000,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». 29.05.2025 відповідач частково сплатив заборгованість за кредитним договором у сумі 12213,59 грн, що була врахована позивачем під час розрахунку суми заборгованості, часткове погашення якої свідчить про визнання боргу відповідачем. Відповідач взятих на себе зобов`язань за кредитним договором не виконує, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від23.04.2026 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №30.04.2025-100002120 від 30.04.2025 у розмірі 72626,41 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 28000,00 грн, за відсотками у сумі 42840,00 грн та за комісією у сумі 1786,41 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Єланський О.Г., подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просив вказане рішення суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В іншій частині рішення суду не оскаржується. Томі відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України перегляду в апеляційному порядку не підлягає.

ТОВ «Споживчий центр» направило до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просило рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від23.04.2026 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.368, ч.1 ст.369 ЦК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що 30.04.2025 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №30.04.2025-100002120 (кредитної лінії) шляхом підписання позичальником одноразовим ідентифікатором Е774 (код з смс-повідомлення) пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), паспорта споживчого кредиту, заявки кредитного договору, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 28000,00 грн строком на 183 дні, дата повернення кредиту - 29.10.2025, процентна ставка - фіксована незмінна у розмірі 1 % за один день користування, комісія, пов`язана з наданням кредиту - 20 % від суми кредиту та дорівнює 5600,00 грн.

Як свідчить заявка кредитного договору № 30.04.2025-100002120 (кредитної лінії) від 30.04.2025 у ній зазначені анкетні дані позичальника, а саме адреса проживання, реквізити паспорта позичальника, ІПН, реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів за договором: 4441-11ХХ-ХХХХ-8376.

Пунктами 2, 3, 4 договору встановлено суму кредиту - 28000 грн 00 коп строк, на який надається кредит, строк кредитування становить 183 дні з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту – 29.10.2025.

Відповідно до п.п.5. 6, 7 кредитного договору продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту передбачена. Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Кредитодавець також інформує Позичальника про зміну строку повернення кредиту шляхом відправлення повідомлення в особистий кабінет Позичальника на вебсайті Кредитодавця, який є створеним на момент укладення даного кредитного договору або створюється Позичальнику при укладенні ним даного договору та є обраним за згодою з Позичальником каналом для комунікації, для відправлення повідомлень про зміну строку повернення кредиту та строку виплати кредиту. Ініціювання споживачем продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача. Процентна ставка - фіксована незмінна у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням кредиту – 20 % від суми кредиту та дорівнює 5600 грн 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Відповідно до п.10 денна процентна ставка – загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.88% (денна процентна ставка) = (45281.54 / 28000)/ 183 ? 100%.

Відповідно до п.15 неустойка складає 280 грн 00 коп, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання, незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з додатком до кредитного договору № 30.04.2025-100002120 (кредитної лінії), підписаним позичальником шляхом підписання одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору Е774, наявне інформаційне повідомлення позичальника ОСОБА_1 , зокрема, контактний телефон позичальника - НОМЕР_1 .

Пропозиція про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), відповідь про прийняття пропозиції (акцепт), паспорт споживчого кредиту, заявка кредитного договору та додаток до кредитного договору підписані позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е774, шляхом введення коду з смс-повідомлення, яке було відправлено на фінансовий номер 0955902425.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Під час ухвалення рішення суд вирішує відповідно до ч.1 ст.264 ЦПК України, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Щодо факту укладення між сторонами у справі договору від 30.04.2025 №30.04.2025-100002120 про надання грошових коштів у позику, то суд першої інстанції правильно дослідив та оцінив докази у справі, а саме

- паспорт споживчого кредиту, який містить відповідну інформацію згідно зі ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування» та підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А 774» (а.с.17-18);

- договір від № 30.04.2025-100002120 про надання грошових коштів у позику підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Е 774» ( а.с.19-25).

- інформацію, отриману з центрального вузла Системи Bank ID НБУ, де зазначені анкетні дані позичальника, а саме адреса проживання, реквізити паспорта позичальника, ІПН, реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів (а.с.26 зворот).

Електронна форма паспорту споживчого кредиту та договору про споживчий кредит передбачені ч.2 ст.9 та ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування».

Можливість укладення договору за допомогою інформаційно-комунікаційної системи передбачена також ч.2 ст.639 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео - та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (ч.3 ст.100 ЦПК України).

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч.5 ст.100 ЦПК України).

Договором про надання грошових коштів у кредит передбачено, що перед його укладенням товариством була здійснена електронна ідентифікація позичальника для входу в особистий кабінет та використаний спосіб ідентифікації та верифікації позичальника – отримання ідентифікаційних даних через систему Bank ID НБУ.

На офіційному сайті Національного Банку України (https://bank.gov.ua/ua/bank-id-nbu) розміщена така інформація про систему Bank ID: «Система Bank ID Національного банку – це державна система віддаленої ідентифікації, що забезпечує передавання персональних даних користувачів від банку/небанківського надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку, в якому користувачу відкрито рахунок, до суб`єкта, який надає послугу користувачу.

Система створена для отримання фізичними особами послуг, які потребують ідентифікації/верифікації при наданні дистанційних послуг: банківськими та небанківськими фінансовими установами; державними установами, громадськими та комунальними організаціями; комерційними установами (виключно юридичними особами – резидентами України).

Для користування Системою Bank ID НБУ громадянам не потрібно додатково реєструватися, достатньо мати відкритий рахунок у банку/небанківському надавачі платіжних послуг з обслуговування рахунку, що є учасником системи.

Системи Bank ID НБУ – швидкий, зручний, а головне, безпечний спосіб здійснення електронної дистанційної ідентифікації фізичних осіб для подальшого отримання адміністративних (державних), фінансових, комерційних та інших послуг у мережі Інтернет.

Переваги використання Системи BankID НБУ: […] безпека - передача даних відбувається виключно за ініціативою користувача, власника персональних даних.

Як працює Система BankID НБУ:

Для отримання послуги онлайн на сайті чи у мобільному застосунку установи потрібно підтвердити свою особу, що легко та миттєво можна зробити за допомогою Система BankID НБУ:

[…] Оберіть послугу, яку бажаєте замовити на сайті або в мобільному застосунку установи. Оберіть Систему BankID НБУ як спосіб проходження ідентифікації. Оберіть банк, у якому відкрито рахунок, та пройдіть автентифікацію через його сайт або мобільний застосунок. Перевірте дані і підтвердіть згоду на передавання персональних даних установі. Ви ідентифіковані. Дані передані до сайту/застосунку установи. Онлайн-послуга надана.

[…] Дані, які можуть бути передані (в зашифрованому вигляді): прізвище, ім`я, по батькові; дата народження; ідентифікаційний код; серія та номер паспорту; адреса реєстрації, адреса проживання; номер телефона; e-mail адреса.

Нагадаємо, що тільки власник персональних даних надає згоду на їх передачу, ваш банк передає лише ті дані, які ви вказували під час відкриття рахунку у ньому».

Особисті дані ОСОБА_1 , які вказані в анкеті клієнта та в договорі, належать відповідачу та збігаються з тими, які вказані у його апеляційній скарзі (а.с. 26 зворот).

Отже, ці особисті дані відповідача у справі могли бути надані ТОВ «Споживчий центр» лише ним особисто, зокрема, в процесі ідентифікації з використанням системи BankID НБУ.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості у відповідача виникла заборгованість за договором від 30.04.2025 №30.04.2025-100002120 в сумі 86626,41 грн (а.с.28).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі по тексту Закон).

Статтею третьою Закону передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч.3, 4, 6 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону).

Статтею 12 Закону передбачено, що у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, виходячи з норм цього Закону укладення електронного договору можливо шляхом зазначення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Стаття 204 ЦК України передбачає презумпцію правомірності правочину.

Згідно з ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч.ч.1-3 ст.207 ЦК України).

Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Письмовими доказами по справі підтверджується, що між сторонами від 30.04.2025 було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису та який відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Тобто, позивачем доведено належними та допустимими доказами факт укладання між сторонами договору в електронній формі.

Крім того, відповідачем не спростовано, що всі відомості, вказані в договорі надання грошових коштів є коректними, зокрема: ПІБ, РНОКПП, паспортні дані, телефон тощо.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідач таких не надав, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами колегія суддів виходить з такого.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до умов договору процентна ставка - фіксована незмінна у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, а також комісія, пов`язана з наданням кредиту становить 20 % від суми кредиту та дорівнює 5600 грн 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що відсотки за кредитними договорами нараховані позивачем у межах передбаченого умовами договору строку та в обумовленій процентній ставці, що є правомірним та позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Сторони відповідно до ст.6 ЦК України є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до статті 610 цього Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Враховуючи те, що фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку позичальником не повернуті, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «Споживчий центр».

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Єланський Олег Геннадійович, залишити без задоволення, а рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від23 квітня 2026 року в частині, що оскаржується, - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя О.І.Чельник

Судді C.М. Єгорова

О.Л. Карпенко