Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №404/5238/25 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 серпня 2026 року м. Кропивницький

справа № 404/5238/25

провадження № 22-ц/4809/862/26

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дьомич Л.М, Дуковського О.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Побережна Ірина Володимирівна, на рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 10 грудня 2025 року (суддя Кулінка Л.Д.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з боргу за кредитним договором.

Позивач просив стягнути з відповідачки борг за кредитним договором № 01714-03/2024 від 02 березня 2024 року в загальній сумі 22750,00 грн, що складається з: боргу за тілом кредиту - в сумі 7000,00 грн, та заборгованості за відсотками - в сумі 15750,00 грн.

Позов обґрунтував тим, що 02 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та відповідачкою був укладений кредитний договір № 01714-03/2024 за умовами якого наданий кредит ОСОБА_1 зобов`язана погасити в останній день строку кредитування - 29.06.2024, процентна ставка становить 2,50 % в день.

19 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №19092024, відповідно до умов якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 01714-03/2024. Оскільки відповідачка зобов`язання за кредитним договором № 01714-03/2024 від 02 березня 2024 року належним чином не виконала, відповідно до реєстру боржників за кредитними договорами, Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в загальній сумі 22750,00 грн, яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу в сумі 7000,00 грн, та заборгованості за відсотками в сумі 15750,00 грн.

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 10 грудня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 01714-03/2024 від 02 березня 2024 року - 22750,00 грн, яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу в сумі 7000,00 грн та заборгованості за відсотками в сумі 15750,00 грн, а також - 3028,00 грн судового збору.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити частково, стягнувши з неї 7000 грн, а в іншій частині – відмовити. Послалась на те, що судом при прийнятті рішення не враховані положення Закону України «Про споживче кредитування», згідно якого максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини 4 ст.8 цього Закону, не може перевищувати 1%.

Також суд першої інстанції не врахував, що з 18.05.2024 на відповідачку як на дружину військовослужбовця і учасника бойових дій не повинні нараховуватись проценти за кредитним договором.

Також вказала, що суд першої інстанції не повідомив її належним чином про відкриття провадження у справі, про наявність якої їй стало відомо з мобільного за стосунку «Дія» вже після ухвалення судового рішення про стягнення з неї кредитної заборгованості.

Відповідно до вимог ч.1 ст.368, ч.1 ст.369 ЦК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02 березня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» і ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансового кредиту № 01714-03/2024 на підставі якого остання отримала кредит в сумі 7000,00 грн строком на 120 днів починаючи з 02.03.2024. За умовами договору наданий кредит ОСОБА_1 зобов`язана погасити в останній день строку кредитування - 29.06.2024. Процентна ставка становить 2,50 % в день, та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в пункті 1.2 цього Договору (пункт 1.4.1 договору) (а.с.5-7).

19 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 19092024 за умовами пункту 1.1 якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управлінням кредиту, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань, та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору (а.с.12-16).

Згідно з витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 19092024 від 19.09.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за кредитним договором № 01714-03/2024 (а.с.18).

Згідно розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 01714-03/2024 від 02 березня 2024 року становить в загальній сумі 22750,00 грн, яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу в сумі 7000,00 грн, та заборгованості за відсотками в сумі 15750,00 грн (а.с.19-20), яку і заявив до стягнення позивач.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а також, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не повернуті, тому позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

За змістом статті 128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Статтею 130 ЦПК України визначено порядок вручення судових повісток, згідно якого у разі відсутності в адресата електронного кабінету судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Зважаючи на вказане, невручення судової повістки за закінченням терміну зберігання не вважається належним повідомленням про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.3 п.2 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі, якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Суд першої інстанції не звернув увагу, що відповідачка не була належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, оскільки конверт з таким повідомленням повернувся до суду без вручення ОСОБА_1 з поміткою «за закінченням терміну зберігання».

Однією з підстав обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 було неповідомлення її ні про відкриття провадження, де вона виступає відповідачем, ні про ухвалене рішення в справі.

З огляду на вказане, зважаючи на неналежне повідомлення відповідачки ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи та обґрунтування серед інших підстав цим апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає це самостійною підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення в справі.

Колегія суддів апеляційного суду, проаналізувавши встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, що регулюють вирішення даного спору, дійшла висновку про часткове задоволення позову.

При цьому суд виходить з наступного.

За змістом ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Згідно ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Дане положення, а саме статтю 8 доповнено частиною 5 згідно із п.5 розділу I Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023.

У Прикінцевих та перехідних положеннях Закону № 3498-IX від 22.11.2023 вказано, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Це означає, що договори про споживчий кредит, датовані після 01 січня 2024 року, мають бути укладені з врахуванням внесених цим Законом змін. Тобто, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

За умовами кредитного договору № 01714-03/2024від 02 березня 2024 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та відповідачкою ОСОБА_1 процентна ставка становить 2,50% в день, що суперечить Закону.

За таких обставин, суд не може враховувати суму боргу за кредитним договором в частині нарахованих у незаконний спосіб відсотків.

В іншій частині, в межах основної суми боргу - 7000,00 грн, відповідач не заперечує проти задоволення позову, тому суд не переглядає обґрунтованість його нарахування.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено без додержання норм матеріального та процесуального права доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, тому відповідно до ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в справі.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги та частковим задоволенням позову, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви у пропорційному співвідношенні у розмірі 910 грн.

З Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого відповідачкою за подання апеляційної скарги у розмірі 3633 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 10 грудня 2025 року скасувати і ухвалити нове рішення в справі.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 01714-03/2024 від 02 березня 2024 року в загальній сумі 7000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 910 грн в рахунок сплаченого судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 3633 грн в рахунок сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді:

О.А. Письменний О.Л. Дуковський Л.М. Дьомич