Додаткове рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №524/289/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/434/26 Справа № 524/289/24 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Петешенкової М.Ю.,

суддів – Макарова М.О., Городничої В.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс», третя особа - ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування реєстрації транспортного засобу,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2026 року апеляційну скаргу ТОВ «Автокредит Плюс» задоволено, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2024 року в оскаржуваній частині скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У червні 2026 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла заява ТОВ «Автокредит Плюс» про ухвалення додаткового рішення у справі, оскільки судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 8000,00 грн.

Заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення до суду не надходили.

Колегія суддів приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2026 року апеляційну скаргу ТОВ «Автокредит Плюс» задоволено, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2024 року в оскаржуваній частині скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно із ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Дніпровському апеляційному суду надано: додаткову угоду до договору про надання правової допомоги №АБ-01/84 від 23 грудня 2024 року, акт надання послуг №39 від 23 грудня 2024 року, платіжну інструкцію №F20B607E-2 від 25 грудня 2024 року, крім того у матеріалах справи міститься ордер про надання правничої допомоги серії ВС №1334633 від 23 грудня 2024 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №00264.

З акту наданих послуг вбачається, що адвокатом надавалася правова допомога у формі підготовки, подання апеляційної скарги та забезпечення судового представництва.

Отже, встановивши, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідач надав суду докази, з урахуванням положень ч.ч. 3, 4 ст.137 ЦПК України (договір, ордер, акт виконаних робіт), колегія суддів враховуючи вимоги розумності та справедливості, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

У постанові Верховного Суду від 16 серпня 2022 року у справі №910/12257/13 (провадження №14-382цс19) зроблено правовий висновок про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.

Враховуючи, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається

на сторону, яка заперечує проти заявленого розміру витрат, а ОСОБА_1 з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги визначеним положеннями ч.ч. 5,6 ст. 137 ЦПК України не звертався, у суду не виникає підстав зменшувати розмір заявлених витрат.

З урахуванням виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Автокредит Плюс» витрати за надання професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції у розмірі 8000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 133, 141, 270, 368, 381, 382, 384 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс», третя особа - ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування реєстрації транспортного засобу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 07 серпня 2026 року.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: М.О. Макаров

В.С. Городнича