Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №177/490/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/498/26 Справа № 177/490/26 Суддя у 1-й інстанції - Лященко В.В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

справа № 177/490/26

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.

суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М.

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідач Фермерське господарство «Вікторі-21»

розглянувши в порядку ч. 3 ст 270 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, заяву Фермерського господарства «Вікторі-21» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 177/490/26 за заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Касьяна Миколи Степановича про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Вікторі-21» про розірвання договору оренди земельної ділянки,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Криворізького районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Вікторі-21» про розірвання договору оренди земельної ділянки.

13 березня 2026 року представник позивача звернувся до суду заявою про забезпечення позову.

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2026 року у задоволенні заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Вікторі-21» про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Касьян Микола Степанович, залишено без задоволення. Ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2026 року - залишено без змін.

До суду апеляційної інстанції з заявою про розподіл судових витрат по справі звернувся представник Фермерського господарства «Вікторі-21» в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі, оскільки позивачем було понесено витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою та розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

14 липня 2026 року, в строки, визначені нормами ЦПК України, представник Фермерського господарства «Вікторі-21» подав до суду апеляційної інстанції заяву про розподіл судових витрат до якої долучив: Договір № 251114-1 про надання правничої допомоги від 14 листопада 2025 року, укладений між відповідачем та Адвокатським об`єднанням «КОПАРТ», підтвердженням наданої правничої допомоги за цим Договором і остаточного розміру гонорару та/або витрат визначається підписаними Сторонами Актами приймання-передачі наданих послуг. Відповідно до копії додатку № 6 від 13 липня 2026 року та акту приймання-передач наданих послуг № 6 від 13 липня 2026 року до Договору, представником Адвокатського об`єднання «КОПАРТ» було надано наступні юридичні послуги Фермерському господарству «Вікторі-21»: підготовка відзиву на апеляційну скаргу (вартість послуги 5 000 грн) та представництво інтересів у судовому засіданні (загальна вартість послуг за три судові засідання 6 000 грн).

Виходячи з вищенаведених критеріїв розподілу судових витрат і обставин даної справи, того, що представник Фермерського господарства «Вікторі-21», приймав участь у розгляді даної справи в суді першої інстанції і позиція відповідача, інтереси якого представляє адвокат Адвокатського об`єднання «КОПАРТ», була неодноразово висловлена представником відповідача, та на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не змінилась, колегія суддів дійшла висновку, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції, підлягають стягненню частково, а саме у сумі 6 000 грн. Такий розмір буде відповідати критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності, і співмірності із виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, і такі належить стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст. 270, 381 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Фермерського господарства «Вікторі-21» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити по справі № 229/174/23 за позовом 177/490/26 за заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Касьяна Миколи Степановича про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Вікторі-21» про розірвання договору оренди земельної ділянкидодаткове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Вікторі-21» витрати на професійну правничу допомогу у цій справі, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст додаткової постанови складено 07 серпня 2026 року.

Головуючий:

Судді: