Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №216/6929/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8709/26 Справа № 216/6929/25 Суддя у 1-й інстанції - ЧИРСЬКИЙ Г.М. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

справа № 216/6929/25

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.

суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М.

секретар судового засідання Дяченко Д.П.

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мельник Олена Володимирівна, на ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 червня 2026 року, яка постановлена суддею Чирським Г.М. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомостей щодо дати складання повного тексту рішення суду матеріали справи не містять,

УСТАНОВИВ:

В серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з нерухомого майна.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 червня 2026 рокувказану позовну заяву залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мельник О.В., посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апелянт посилається на те, що ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 березня 2026 року було задоволено клопотання представника позивача щодо проведення судового засідання, яке призначено на 15 квітня 2026 року, та усіх подальших засідань у справі 261/6929/25, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням представником позивачки власних технічних засобів.

Зазначає, що 11 травня 2026 року представник позивачки не мала можливості підключитися до відеоконференції з судом через зайнятість в інших судових засіданнях, однак 01 червня 2026 року Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області на відеозв`язок з представником позивачки не вийшов, не приєднав представника позивачки до судового засідання.

Таким чином, висновок суду першої інстанції по залишення позовної заяви без розгляду через повторну неявку сторони позивача, є безпідставним.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, що, у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.

У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов`язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, в тому числі позивача, зокрема ч. 5 цієї статті передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про день, час та місце розгляду справи, а також відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи розгляд справи представник позивача адвокат Мельник О.В. скористалася своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 212 ЦПК України та звернулася до суду із заявою про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (а.с.43-45).

Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 березня 2026 року (а.с.66-67) вищевказана заява була задоволена.

Ухвалено, провести судове засідання, яке призначено на 15-30 годину 15 квітня 2026 року, та всі подальші судові засідання у справі 261/6929/25, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням представником позивачки власних технічних засобів.

Таким чином, Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області вирішив проводити всі судові засідання у цій справі в режимі відеоконференції з представником позивачки - адвокатом Мельник О.В.

Відповідно до ч. 8 ст. 212 ЦПК України, використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов`язки.

У пункті 46 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 визначено, що за наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Для забезпечення належної організації роботи судів в ході фіксування судових засідань, встановлення рекомендацій та єдиних підходів до використання судами технічних засобів фіксування судового засідання, а також узагальнення правових норм щодо порядку фіксування судових засідань розроблена Інструкція щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 06 червня 2022 року № 156 (далі - Інструкція).

Пункт 6 розділу І «Загальні положення» Інструкції встановлено, що фіксування судового засідання здійснюється за допомогою наявних в судах технічних засобів відео- та (або) звукозапису з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі, для цілей цієї Інструкції - підсистема відеоконференцзв`язку).

Відповідно до п.п. 5.3 п. 5 розділу ІІ «Створення технічного запису судового засідання засобами підсистеми відеоконференцзв`язку» Інструкції після автентифікації в підсистемі відеоконференцзв`язку секретарю судового засідання необхідно відповідно до вимог Інструкції користувача у випадку проведення судового засідання в режимі відеоконференції створити конференцію та запросити до неї учасників процесу, які прийматимуть участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. В такому разі можливо буде здійснювати запис як учасників судового процесу, що знаходяться в залі судового засідання, так і тих, що прийматимуть участь у засіданні в режимі відеоконференції.

Згідно із п. 1 розділу ІІІ «Ведення протоколу (журналу) судового засідання засобами підсистеми відеоконференцзв`язку» Інструкції під час здійснення фіксування судового засідання секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання у відповідності до вимог процесуального законодавства.

Протокол (журнал) судового засідання ведеться в електронній формі засобами підсистеми відеоконференцзв`язку.

Підписаний протокол (журнал) судового засідання, який містить вебпосилання на технічний запис судового засідання у централізованому файловому сховищі, переноситься разом з кваліфікованим електронним підписом до автоматизованої системи діловодства суду та обліковується за відповідною судовою справою. До матеріалів справи в паперовій формі приєднується роздрукований паперовий примірник протоколу (журналу) судового засідання (п. 4 розділу ІІІ Інструкції).

Пункт 1 розділу ІV «Фіксування судового засідання засобами іншого програмного забезпечення» Інструкції передбачає, що у разі відсутності інтернет-зв`язку, настання інших обставин, які об`єктивно унеможливлюють функціонування підсистеми відеоконференцзв`язку, допускається у складі технічних засобів фіксування судового засідання використання іншого наявного в суді спеціалізованого програмного забезпечення, яке дозволяє локально здійснювати запис судового засідання (без необхідності доступу до мережі Інтернет).

На вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua розміщена Інструкція для організатора конференції (суду), за змістом якої деталізовано дії організатора конференції в процесі додавання учасників конференції (зокрема, їх пошуку та запрошення).

З аналізу наведеного правового регулювання слідує, що у разі проведення судового засідання в режимі відеоконференції обов`язково ведення протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі та технічний запис судового засідання забезпечується засобами ЄСІТС. Порядок фіксування судового засідання, що проводиться в режимі відеоконференції, вимагає від секретаря судового засідання здійснити запрошення до створеної ним конференції відповідного учасника процесу, який братиме участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. При цьому функціонал підсистеми ВКЗ дозволяє належним чином відобразити в протоколі (журналі) судового засідання в електронній формі, зокрема, обставини неявки учасника процесу, який виявив бажання взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, або настання обставин, визначених ч. 5 ст. 212 ЦПК України.

Подібну правову позицію було висловлено ВС в своїх постановах від 24 липня 2019 року у справі № 815/3998/16 та від 11 квітня 2018 року у справі за № 310/5745/16-ц, про те, що суд надавши стороні можливість прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та одночасно не забезпечивши їй таку можливість шляхом підключення до відеоконференції, порушив право сторони на доступ до правосуддя, що є безумовною підставою для скасування прийнятого рішення з підстав порушення процесуального закону.

З наявних матеріалів справи вбачається, що саме суд не забезпечив стороні позивача технічну можливість проведення відеоконференції, оскільки матеріали справи не містять протоколу судового засідання від 01 червня 2026 року, в якому було б відображено здійснення секретарем судового засідання запрошення до створеної ним конференції відповідного учасника процесу, який братиме участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, та як наслідок відсутність представника позивачки – адвоката Мельник О.В. в судовому засіданні. Настання обставин, визначених ч. 5 ст. 212 ЦПК України не встановлено.

Отже, у цій справі у належний процесуальний спосіб не було здійснено фіксування запрошення представника позивача для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, призначене на 15 год 00 хв 01 червня 2026 року, що призвело до незабезпечення можливості стороні реалізувати надані їй законом процесуальні права, взяти участь у судовому засіданні, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду та підтверджує доводи апеляційної скарги про те, що суд не вжив всіх необхідних заходів для надання стороні позивача права на доступ до правосуддя та судом не дотримано принципів рівності прав сторін та диспозитивності цивільного процесу.

Враховуючи встановлені обставини щодо незабезпечення саме судом можливості представнику позивача брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції 01 червня 2026 року, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково вважав неявку 01 червня 2026 року представника позивача – адвоката Мельник О.В. повторною, що унеможливлює залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість ухвали суду про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України знайшли своє підтвердження під час розгляду справи апеляційним судом, тому така скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки є такою, що перешкоджає подальшому провадженню та постановлена з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мельник Олена Володимирівна,- задовольнити.

Ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 червня 2026 року- скасувати.

Направити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з нерухомого майна,до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської областідля продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 06 серпня 2026 року.

Головуючий:

Судді: