Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №211/7414/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6830/26 Справа № 211/7414/25 Суддя у 1-й інстанції - Грубник О. М. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді – Бондар Я.М.,

суддів – Акуленка В.В., Остапенко В.О.

секретар судового засідання Лідовська А.А.,

сторони:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шемет Ігор Олегович, на заочне рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 березня 2026 року, ухвалене суддею Грубником О.М. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, дата складення повного судового рішення не вказана,

ВСТАНОВИВ

У липні 2025 року позивачка ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Шемет І.О., звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, мотивуючи свої вимоги тим, що вироком Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 квітня 2024 року у справі №211/1063/24 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.196 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень.

25 грудня 2023 року, в нічний час, відповідач знаходився у дворі будинку АДРЕСА_1 , в якому він проживає, де побачив біля під`їзду №2 припаркований на частині земельної ділянки, вкритої щебеневим відсівом, автомобіль «Volkswagen E-Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , який належить його сусідці ОСОБА_1 (позивач). Вказана обставина обурила відповідача та останній 25 грудня 2023 року приблизно о 01:45 год. перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння підійшов до зазначеного автомобілю, використовуючи даний малозначний привід, діючи із хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилося в нахабному виявленні зневажливого ставлення до існуючих у суспільстві загальновизнаних норм поведінки, діючи з особливою зухвалістю, почав наносити своїми руками удари по лівому боковому дзеркалу автомобіля. В результаті протиправних дій позивачу було завдано матеріальну шкоду, сума якої, згідно висновку судового експерта №220/23 від 04.01.2024р. становить 33045,12 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача та моральну шкоду в розмірі 70 000,00 грн.

Заочним рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 березня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану внаслідок вчинення злочину у розмірі 22402,18 грн. та моральну шкоду, завдану внаслідок вчинення злочину, у розмірі 20 000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 346,06 грн.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шемет І.О., не погоджуючись з рішенням суду у частині визначення розміру матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати заочне рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 березня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 40 679,74 грн. та моральну шкоду у розмірі 70 000,00 грн., судові витрати покласти на відповідача.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції, визначаючи розмір матеріальної шкоди безпідставно не врахував належний доказ – висновок експерта №220/23 від 04.01.2024 року та фактично обмежився посиланням на розмір шкоди визначений у вироку суду у кримінальному провадженні, не надавши відповідного мотивування.

Щодо визначення розміру моральної шкоди посилається, що суд першої інстанції визначив його в сумі 20 000,00 грн., що є явно заниженим та не відповідає фактичним обставинам справи. З урахуванням правопорушення, ступеня вини відповідача, тривалості та глибини моральних страждань позивачки, а також поведінки відповідача після вчинення правопорушення, визначений судом розмір моральної шкоди не відповідає принципам розумності та справедливості та не виконує своєї компенсаційної функції.

Відзив на апеляційну скаргу не поданий.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки адвоката Шемета І.О., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними у справі письмовими доказами, що вироком Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 квітня 2024 року у справі №211/1063/24 обвинувачений ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.196 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн.

Вироком встановлено, що 25 грудня 2023 року, в нічний час, відповідач знаходився у дворі будинку АДРЕСА_1 , в якому він проживає, де побачив біля під`їзду №2 припаркований на частині земельної ділянки, вкритої щебеневим відсівом, автомобіль «Volkswagen E-Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , який належить його сусідці ОСОБА_1 (позивач). Вказана обставина обурила відповідача та останній, 25 грудня 2023 року приблизно о 01:45 год., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, підійшов до зазначеного автомобілю, використовуючи даний малозначний привід, діючи із хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилося в нахабному виявленні зневажливого ставлення до існуючих у суспільстві загальновизнаних норм поведінки, діючи з особливою зухвалістю, почав наносити своїми руками удари по лівому боковому дзеркалу автомобіля, спричинивши тим самим численні механічні пошкодження кузова автомобіля. Після чого, ОСОБА_2 діючи з метою продовження свої протиправних дій з хуліганських мотивів, взяв вдома лопату, та вийшовши на подвір`я приблизно о 02:00 годині 25.12.2023, знову підійшов до вказаного автомобілю, продовжуючи свої дії з хуліганських мотивів, діючи з особливою зухвалістю, що виразилось в намірі пошкодити автомобіль "Volkswagen E-Golf", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , почав наносити хаотичні удари по вказаному автомобілю лопатою, яку тримав у руках, чим завдав власниці автомобілю ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму 22 402,18 грн.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки Volkswagen модель E-Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Згідно висновку експерта №220/23 транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку від 04 січня 2024 року, вартість матеріального збитку заподіяного з технічної точки зору власнику автомобіля «Volkswagen E-Golf» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 складає 33045,12 грн, вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Volkswagen E-Golf» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 складає 40 679,74 грн.

Рішення суду першої інстанції оскаржується позивачем лише в частині визначеного розміру матеріальної та моральної шкоди, тому відповідно положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України в іншій частині апеляційним судом не перевіряється.

Задовольняючи частково позовні вимоги врахувавши, що вироком суду встановлено як факт заподіяння кримінальним правопорушенням шкоди так і розмір заподіяної шкоди власниці автомобіля ОСОБА_1 , вирок суду набрав законної сили, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню в сумі 22 402,18 грн. Щодо вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд, зважаючи, що позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала внаслідок пошкодження її особистого майна, врахувавши характер та обсяг душевних і психічних страждань, яких зазнав позивач, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки у відшкодування моральної шкоди 20 000,00 грн.

Колегія суддів не може в повній мірі погодитися з такими висновками суду в оскаржуваній частині та виходить з наступного.

Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу у суді. Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що протиправними діями відповідача позивачу спричинена матеріальна шкода внаслідок пошкодження належного на праві власності майна, у зв`язку з чим позивачка набула право на відшкодування заподіяної їй шкоди.

Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина 6 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на вказане, висновок суду першої інстанції, що вироком Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 квітня 2024 року встановлений розмір заподіяної шкоди власниці автомобіля ОСОБА_1 є помилковим.

Відповідно до норм ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до положень ч.2ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30травня 1997року №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» роз`яснено, що суд обирає серед наданих варіантів той, який більш реальний та об`єктивний, не суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Згідно висновку експерта №220/23 транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку від 04 січня 2024 року, вартість матеріального збитку заподіяного з технічної точки зору власнику автомобіля «Volkswagen E-Golf» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 складає 33045,12 грн, вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Volkswagen E-Golf» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 складає 40 679,74 грн.

Вказаний висновок експерта є належним та допустимим доказом, який містить детальний розрахунок матеріальної шкоди та відновлювального ремонту транспортного засобу та відображає реальні витрати, необхідні для відновлення порушеного права позивачки.

Заподіяна матеріальна шкода визначається прямими фактичними втратами, вартістю пошкодженого чи втраченого майна та витратами на його відновлення.

За таких обставин, суд першої інстанції, дійшовши вірного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення правопорушення, помилково визначив розмір відшкодування 22 402,18 грн. замість вірного 33 045,12 грн.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до положень частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Таким чином, враховуючи, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, однак помилково визначив розмір відшкодування 22 402,18 грн. замість вірного 33 045,12 грн., колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначеного розміру матеріальної шкоди стягнутої з відповідача на користь позивачки, відповідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України.

Щодо вимог позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача моральної шкоди, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно ч. 1-3 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з пошкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших, негативних наслідків.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Визначаючи розмір заподіяної позивачу моральної шкоди, суд першої інстанції врахував те, що внаслідок протиправних дій відповідача належний позивачу транспортний засіб був пошкоджений і позивач втратив засіб пересування, зазнав матеріальних збитків, у зв`язку з чим змінився її звичний уклад життя, вона зазнала душевних страждань, негативних емоцій та стресу, шкода була завдана навмисно, що підірвало відчуття безпеки позивачки, викликало постійне нервове напруження, погіршило психоемоційний стан. Виходячи з засад розумності, справедливості та об`єктивності визначив до стягнення в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду та з визначеним судом до стягнення розміром відшкодування моральної шкоди, оскільки він відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості та є справедливим у даній ситуації.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA,№ 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Згідно з частинами першою, тринадцятою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги за наслідками апеляційного перегляду задовольняються частково з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню понесені нею витрати по сплаті судового збору в сумі 623,53 грн. пропорційно задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційна скарга задовольняється частково, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 935,29 грн. за подання апеляційної пропорційно задоволених вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст. 259, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шемет Ігор Олегович, задовольнити частково.

Заочне рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 березня 2026 року в частині визначеного розміру матеріальної шкоди, стягнутої з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , змінити, збільшивши розмір матеріальної шкоди з 22 402,18 грн. до 33 045,12 гривень.

Заочне рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 березня 2026 року в частині визначеного розміру судового збору, стягнутого з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , змінити, збільшивши цей розмір з 346,06 грн. до 623,53 гривень.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 935,29 гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 06 серпня 2026 року.

Головуючий:

Судді: