Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №214/9895/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6216/26 Справа № 214/9895/25 Суддя у 1-й інстанції - Сіденко С. І. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді – Бондар Я.М.,

суддів – Акуленка В.В., Остапенко В.О.

секретар судового засідання Лідовська А.А.,

сторони:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гагаріна 17КР»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гагаріна 17КР» на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 лютого 2026 року, ухвалене суддею Сіденком С.І. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, дата складення повного судового рішення не вказана,

ВСТАНОВИВ

У жовтні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гагаріна 17КР» (далі ОСББ «Гагаріна 17КР») про захист прав споживачів.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач ОСОБА_1 мешкає за адресою АДРЕСА_1 . Посилається, що договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком було укладено з ФОП ОСОБА_3 24.05.2016 року. Домовленості про укладання та підписання договору тривали з березня 2023 року. 15.11.2023 року в будинку розпочато опалювальний сезон, опаленням запуску особисто займався управитель ОСББ Кітугін О.М.

30.12.2023 року Голова ОСББ запросила всіх мешканців на збори управління. Вона була ревізором ОСББ. На зборах був присутній управитель, нею було озвучено проблему щодо опалення. У той же день після зборів управитель прийшов до неї в квартиру, заміряв температуру. Температура в квартирі була НОМЕР_1 . Але проблема вирішена не була.

11.01.2024 року головою ОСББ, управителем та всіма членами правління було складено акт з зафіксованою температурою в квартирі, однак сам акт їй не було надано. Через декілька днів вона звернулася до ОСББ щодо надання акту, але отримала його лише через пару днів. Їй надали не справжній, а підроблений акт. Нею було подано скаргу на дії управителя на гарячу лінію Контакт-центру 15-20 виконкому Криворізької міської ради.

За період з 01.11.2023 по 30.04.2024 КПТМ «Криворіжтепломережа» нарахувала позивачці за постачання теплової енергії 9457,07 грн. Дану заборгованість нею було сплачено.

Влітку 2024 року Голова ОСББ вирішила розірвати договір із управителем будинку, оскільки він неналежно виконує сої обов`язки. З 01.11.2024 у їхньому будинку з`явився новий управитель ОСББ, договір укладено не було. Вона з нетерпінням чекала новий опалювальний сезон. Чавунні батареї (п`ять штук) влітку не промивала, так як це дуже складна та важка праця, для виконання якої потрібні фахівці та зайві гроші. Коли розпочався опалювальний сезон, всі секції батарей були теплі. Вона остаточно переконалась, що у неправильному запуску опалення в будинку винен саме Управитель, а не її батареї.

Вона звернулася до нового Управителя з попередньою проблемою щодо опалення її квартири та попросила зробити перерахунок вартості послуги з управління багатоквартирним будинком у зв`язку з неналежним виконання Управителем своїх обов`язків, у відповідь її послали до КПТМ «Криворіжтепломережа», яке є теплопостачальником. На її письмовий запит до теплопостачальної компанії отримала відповідь, що внутрішньобудинкова система опалення перебуває в обслуговуванні та управлінні ОСББ «Гагаріна 17КР».

На теперішній час суперечка з відповідачем триває. Починаючи з 01.01.2024 року після отримання неякісних житлово-комунальних послуг з утримання будинку позивач сплачує за них частково, оскільки вона не отримала з вини неналежного виконання обов`язків відповідачем. Неякісні послуги відповідача спричини позивачу збитки. Позивачка сплатила за послугу з постачання теплової енергії, яку отримав в обмеженій кількості. Домовлятися про взаємозалік заборгованості відповідач відмовляється.

Посилається, що своїми діями відповідач завдає позивачу та членам її родини додаткового щоденного стресу та морального приниження.

Виник спір, який в добровільному порядку не вирішено і позивач вимушена була звертатися з позовом до суду.

У зв`язку з викладеним просить суд:

- визнати винним відповідача у наданні позивачу неякісної не в повному обсязі послуги з управління багатоквартирним будинком, а саме послуги належної експлуатації та сталого функціонування системи опалення у межах будинку у період опалювального сезону 2023-2024 року;

- зобов`язати ОСББ «Гагаріна 17 КР», здійснити перерахунок вартості послуги з управління будинком за весь період її надання не в повному обсязі та невідповідної якості, а саме за період з 01.11.2023 по 31.03.2024;

- стягнути із ОСББ «Гагаріна 17 КР на користь ОСОБА_1 70% від суми нарахованої позивачу за споживання теплової енергії за період з 01.11.2023 року по 30.04.2024 року;

- стягнути із ОСББ «Гагаріна 17 КР на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 лютого 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії правління ОСББ «Гагаріна КР17» у наданні позивачу неякісної не в повному обсязі послуги з управління багатоквартирним будинком, а саме послуги належної експлуатації та сталого функціонування системи опалення у межах будинку у період опалювального сезону 2023-2024 року.

Зобов`язано управління ОСББ «Гагаріна КР17» здійснити перерахунок вартості послуги з управління будинком за весь період її надання не в повному обсязі та невідповідної якості, а саме за період з 01.11.2023 по 31.03.2024.

Стягнуто із ОСББ «Гагаріна 17 КР» на користь ОСОБА_1 70% від суми нарахованої позивачу за споживання теплової енергії за період з 01.11.2023 по 30.04.2024 року.

Стягнуто із ОСББ «Гагаріна 17 КР» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСББ «Гагаріна 17КР» адвокат Пшиченко Ю.В., посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права,просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд відклавши розгляд справи з 10 лютого 2026 року на 19 лютого 2026 року належним чином не повідомив представника відповідача порушивши його права і позбавивши його права подати пояснення по суті позову та навести заперечення проти позовних вимог. Посилається, що навіть, якщо сам відповідач знав про суд, але його представник не був повідомлений, це є порушенням процесуальних прав та підставою для скасування рішення на підставі п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України.

Посилається, що посилання позивача в позовній заяві в обґрунтування своїх вимог на положення Закону України «Про захист прав споживачів» є помилковим, оскільки ОСББ не надає співвласникам жодних послуг, у тому числі і житлово-комунальних. Плата за утримання будинку та прибудинкової території в ОСББ існує, але вона має форму внесків (платежів) співвласників на утримання спільного майна, а не тарифу комунальної послуги. Власник квартири зобов`язаний беззаперечно за будь-яких обставин сплачувати внески згідно статуту ОСББ та рішення загальних зборів.

Також зазначає про помилковість висновків суду про визнання протиправними дій ОСББ «Гагаріна 17 КР» в ненаданні позивачу послуги належної експлуатації та сталого функціонування системи опалення у межах будинку в період опалювального сезону 2023 – 2024 років. Дійсно, позивач ОСОБА_1 зверталася до ОСББ «Гагаріна 17КР» із заявами стосовно проблем опалення в її квартирі. Незважаючи на висновки та рекомендації щодо промивки секцій чавунних батарей, утеплення отворів дерев`яних вікон, підлоги, вхідних дверей, відновлення приладів для сушіння в ванній кімнаті, позивачем не було здійснено жодних дій і вона помилково вважаючи, що ці заходи з ремонту системи опалення в її квартирі повинно виконувати ОСББ, звернулася до суду з даним позовом. Звертає увагу, що в інших квартирах, крім ОСОБА_1 , проблем з опаленням в той період часу не було.

Наголошує, що ОСББ відповідно норм діючого законодавства не є надавачем співвласникам будь-яких послуг, тому є абсолютно незаконним рішення суду першої інстанції щодо стягнення із ОСББ на користь ОСОБА_1 70% від суми нарахованої позивачу за споживання теплової енергії за період з 11.11.2023 року по 30.04.2024 року. Така плата за комунальну послугу стосується послуги, яку надає КПТМ «Криворіжтепломережа», тому стягнення з ОСББ нарахованої позивачу ОСОБА_1 плати за споживання теплової енергії є незаконним.

Також з урахуванням вищевказаного, відсутні підстави для стягнення з ОСББ на користь ОСОБА_1 нібито завданої моральної шкоди.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача адвоката Пшиченка Ю.В., який наполягав на задоволенні апеляційної скарги з викладених у ній підстав, позивачку ОСОБА_1 , яка проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце засідання суду, у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Апеляційна скарга відповідача обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено відповідача та його представника про розгляд справи.

Згідно ч. 2 ст. 128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання, якщо їх явка є не обов`язковою.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про до ставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день про ставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцеперебування, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З матеріалів справи вбачається, що судове засідання у даній справі було призначено на 10 лютого 2026 року о 10.45 год.

За заявою представника відповідача адвоката Пшиченка Ю.В. розгляд справи було відкладено на 19 лютого 2026 року на 09.50 год.

Матеріали справи не містять підтверджень надсилання судом першої інстанції та вручення відповідачу ОСББ «Гагаріна 17КР» та його представнику адвокату Пшиченку Ю.В. повідомлень про дату час та місце розгляду справи.

Отже, відповідач ОСББ «Гагаріна 17КР» та його представник не були належним чином повідомлені судом першої інстанції про розгляд справи в суді в порядку визначеному процесуальним законом, з огляду на що доводи апеляційної скарги відповідача щодо розгляду справи судом першої інстанції за відсутності його представника та неповідомлення його про дату, час і місце судового засідання заслуговують на увагу.

Принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 8 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене сенсу, якщо б сторона у справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість брати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Таким чином, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі по суті позовних вимог.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, що позивачка є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

В період опалювального сезону 2023-2024 року позивачка неодноразово зверталася до ОСББ «Гагаріна 17КР» з приводу неналежного стану опалення в її квартирі.

11 січня 2024 року головою ОСББ «Гагаріна 17КР» за участі управителя ОСББ «Гагаріна 17КР» було складено акт, яким зафіксованою температуру в квартирі позивачки.

Згідно висновку у вказаному акті комісія встановила, що середньо квартирна температура в квартирі +16?С. Рекомендовано промити секції чавунних батарей, відновити перемички на стояку, утеплити отвори дерев`яних вікон, підлоги, вхідні двері, відновити прилад для сушіння в ванній кімнаті. (а.с. 12)

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з його доведеності та обґрунтованості.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» він регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22 цієї статті); продукція - це будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).

Отже, Законом України «Про захист прав споживачів» врегульовані договірні відносини за участі споживача.

За обставинами справи встановлено, що власниками квартир та нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 створено ОСББ «Гагаріна 17КР» відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Звертаючись до суду з позовом у даній справі, позивачка посилалася на те, що внаслідок неналежного надання послуг з утримання внутрішньо будинкової системи опалення вона не отримала належної якості послуги з опалення належної їй квартири. Її звернення щодо перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком у зв`язку з неналежним виконання Управителем своїх обов`язків залишилось без задоволення. Вона вимушена була проживати в квартирі за температури +15?С.Теплопостачальною компанією їй було нараховано 9 457,07 грн. за постачання теплової енергії і вона сплатила за тепло, яке не отримала, оскільки воно пішло на обігрів інших квартир. Коли на наступний опалювальний сезон прийшов новий Управитель, проблем з батареями у неї не було. Вважає, що у неправильному запуску опалення винен саме Управитель.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статтею 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків та платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 17, ст. 20, ч. 6, 7, 8 ст. 22, ч. 4 ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об`єднання співвласників, зобов`язані нести витрати по утриманню спільного майна незалежно від членства в об`єднанні в розмірі затверджених в установленому порядку тарифів.

У статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» зазначено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники зобов`язані, зокрема, виконувати рішення зборів співвласників та своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Частиною 2 ст. 7 Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», передбачено, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

З огляду на вищезазначені положення закону, слід дійти висновку, що законом не визначено обов`язку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку з надання співвласникам житлово-комунальних послуг у належних ним житлових та нежитлових приміщеннях.

Матеріалами справи встановлено, що позивачка неодноразово зверталася до ОСББ «Гагаріна 17КР» із заявами щодо проблем з опаленням в її квартирі.

Згідно висновків Акту від 10 січня 2024 року складеного головою правління ОСББ «Ггагаріна 17КР», управителем ОСББ «Гагаріна 17КР» в присутності позивачки позивчці рекомендовано промити секції чавунних батарей, відновити перемички на стояку, утеплити отвори дерев`яних вікон, підлогу, вхідні двері, відновити прилад для сушіння в ванній кімнаті.

Також згідно роздруківки відповіді виконкому Саксаганської у місті ради від 26 січня 2026 року на звернення позивачки ОСОБА_1 вбачається, що питання сталого функціонування та рівномірного розподілу теплоносія по будинковій системі опалення перебуває в компетенції управителя будинку. При спілкуванні з ОСОБА_4 у телефонній розмові з`ясовано, що наразі теплоносій до будинку АДРЕСА_3 подається з параметрами: температура становить +48?С. При спілкуванні у телефонній розмові 26.01.2024 року 0 16.50 за номером 0674778893 заявниці надано рекомендації щодо промивки опалювальних приладів у міжопалювальний період. (а.с. 13)

Відповідно статті 382. ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно ч. 1 ст. 151 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру) зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонти.

З огляду на викладене обґрунтованими є посилання представника відповідача, що власник квартири ОСОБА_1 у багатоквартирному будинку має обов`язок за власні кошти утримувати в належному стані, ремонтувати та безпечно експлуатувати інженерне обладнання (мережі водопостачання, водовідведення, газопостачання, опалення, електропроводку) всередині своєї квартири до першого розгалуження (відключаю чого пристрою) та своєчасно проводити поточний та капітальний ремонти.

Крім того, колегія суддів зауважує, що належних та допустимих доказів щодо наявності проблем з опаленням в квартирах інших співвласників будинку, пов`язаних з неналежних функціонуванням загально будинкової системи опалення позивачкою не надано.

Також колегія суддів приходить до висновку про безпідставність вимог позивачки в частині стягнення з відповідача на її користь 70% від суми нарахованої позивачу за споживання теплової енергії за період з 01.11.2023 року по 30 квітня 2024 року, оскільки позивачкою не доведено обов`язку відповідача ОСББ «Гагаріна 17КР» на відшкодування позивачці вказаних грошових коштів. Матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження вчинення відповідачем ОСББ «Гагаріна 17КР» будь-яких неправомірних дій, неналежного надання позивачу послуг з обслуговування будинку, як управителя будинку.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Неподання позивачкою належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог є підставою для висновку апеляційного суду про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог в цій частині, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях.

Позивачка не надала належних та допустимих доказів ненадання чи надання не в повному обсязі, чи надання неякісних комунальних послуг з управління багатоквартирним будинком відповідачем ОСББ «Гагаріна 17КР».

Отже, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача до ТОСББ «Гагаріна 17КР» про визнання відповідача винним у наданні позивачу неякісної не в повному обсязі послуги з управління багатоквартирним будинком, зобов`язати ОСББ «Гагаріна 17 КР», здійснити перерахунок вартості послуги з управління будинком за весь період її надання не в повному обсязі та невідповідної якості, а саме за період з 01.11.2023 по 31.03.2024 та стягнення із ОСББ «Гагаріна 17КР» на користь ОСОБА_1 70% від суми нарахованої позивачу за споживання теплової енергії за період з 01.11.2023 року по 30.04.2024 року.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, слід зазначити наступне.

Відповідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Відповідно ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав Позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

При визначенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен враховувати в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі Позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.

Звертаючись до суду із позовними вимогами про відшкодування моральної шкоди, позивач ОСОБА_1 зазначала, що через неналежне виконання відповідачем обов`язків неякісні послуги відповідача спричинили її збитки. Своїми діями відповідач завдає їй та членам її родини додаткового щоденного стресу та морального приниження, порушуючи права добросусідства та умови Статуту.

Слід зазначити, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів спричинення їй моральної шкоди саме неправомірними діями чи бездіяльністю ОСББ «Гагаріна 17КР».

За таких обставин, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди за недоведеністю.

Згідно з частинами першою, тринадцятою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання апеляційної скарги відповідач ОСББ «Гагаріна 17 КР» сплатило судовий збір в розмірі 8 985,60 грн. (а.с. 65, 66, 67).

Оскільки позивачка ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору відповідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», апеляційна скарга відповідача ОСББ «Гагаріна 17КР» апеляційним судом задовольняється, витрати по сплаті судового збору в сумі 8 985,60 грн. відповідно положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України слід компенсувати відповідачу за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. 259, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Гагаріна 17КР» задовольнити.

Рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Гагаріна 17КР» про захист прав споживачів відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 8 985,60 гривень компенсувати Об`єднанню співвласників багатоповерхового будинку «Гагаріна 17КР» за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 серпня 2026 року.

Головуючий:

Судді: