Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №213/1667/21 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7115/26 Справа № 213/1667/21 Суддя у 1-й інстанції - Попов В. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – судді Бондар Я.М.,

суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.

секретар судового засідання Лідовська А.А.

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі - Державне підприємство «СЕТАМ», Інгулецький відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу представника позивача адвоката Максимова Романа Ігоревича на ухвалу Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 квітня 2026 року, яке ухвалено суддею Поповим В.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області (дата складання повного судового рішення – 07.04.2026),

ВСТАНОВИВ

В провадженні Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», Інгулецького відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 .

02.04.2026 до суду через підсистему "Електронний суд" надійшла вищезазначена заява, в якій ОСОБА_2 просив суд скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 06.07.2021 у справі №213/1667/21, а саме – заборону ОСОБА_2 вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо 1/3 частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язати відповідні органи та посадових осіб не перешкоджати йому в державній реєстрації права власності на зазначене майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням рішення суду, що набрало законної сили, щодо 2/3 частини приміщення).

В обґрунтування заяви зазначено, що 16.09.2019 року ОСОБА_2 придбав на електронних торгах ДП «СЕТАМ» 1/3 та 2/3 частин нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку примусової реалізації предмета іпотеки в межах виконавчого провадження. З жовтня 2019 року тривають численні судові спори, ініційовані позивачем ОСОБА_1 та пов`язаними особами, щодо визнання недійсними електронних торгів, протоколу торгів, акту реалізації та свідоцтва про придбання майна. Загальна тривалість спорів – понад 6 років.

Ухвалою Інгулецького районного суду Дніпропетровської області від 06.07.2021 у справі № 213/1667/21 як захід забезпечення позову ОСОБА_2 було заборонено вчиняти реєстраційні дії щодо 1/3 частини зазначеного приміщення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. На момент ухвалення ухвали від 06.07.2021, суд виходив з припущення про можливість відчуження майна або перешкод у виконанні можливого рішення суду. У справах №213/4877/19 та № 213/4206/19 судами встановлено законність проведення електронних торгів, його добросовісність як набувача та відсутність підстав для визнання торгів недійсними. Рішенням суду у справі №213/4877/19, що набрало законної сили 20.07.2022, у задоволенні позову про визнання недійсними торгів щодо 2/3 частини того самого приміщення було відмовлено, а законність торгів, акту реалізації і свідоцтва підтверджено. Однак через дію заборони щодо 1/3 частини майна реєстратори та нотаріуси відмовляють у реєстрації навіть права власності на 2/3, посилаючись на наявну судову заборону. Таким чином, чинне забезпечення у справі №213/1667/21 фактично блокує виконання іншого судового рішення, що набрало законної сили, і позбавляє його можливості реалізувати законно набуте право власності навіть у тій частині, яка вже остаточно визнана судом. Це суперечить принципу обов`язковості судових рішень та правової визначеності. Увесь період судових спорів, включно з часом після накладення заходів забезпечення, позивач продовжує фактично користуватися спірним приміщенням, у тому числі шляхом його здачі в оренду та отримання регулярного комерційного доходу. Тобто позивач не лише не позбавлений можливості користування майном, а навпаки – отримує з нього економічну вигоду, тоді як він, добросовісний набувач, позбавлений можливості навіть зареєструвати право власності на інші 2/3 майна, судове рішення по якому набрало законної сили. Це підтверджує, що реального порушення прав позивача немає, а звернення до суду та підтримання заходів забезпечення використовуються ним як інструмент утримання фактичного контролю над майном та необґрунтованого обмеження моїх прав. На особисте переконання відповідача, сукупна поведінка позивача та його представника – систематичні неявки, неповідомлення суду про істотні обставини (звільнення з військової служби, виїзд за кордон), одночасне фактичне користування спірним майном та багаторазові клопотання про відкладення засідань – має ознаки недобросовісного користування процесуальними правами і використання судового процесу не для захисту порушеного права, а для блокування реалізації прав добросовісного набувача. Такий стан речей є несумісним із принципом пропорційності та перетворює забезпечення позову на безстрокове, непропорційне втручання в його майнові права. За таких умов потреба у подальшому застосуванні забезпечення відпала, а обставини, що зумовили його застосування, істотно змінилися. Сукупність наведених обставин свідчить, що ризик невиконання можливого рішення суду відсутній; підстави, що зумовили застосування забезпечення у 2021 році, повністю відпали; забезпечення перетворилося на нерозумно тривале, непропорційне й надмірне обмеження прав добросовісного набувача; збереження заборони суперечить як національній судовій практиці (Верховний Суд, Велика Палата ВС), так і стандартам ЄСПЛ щодо захисту права власності та розумних строків судового розгляду.

Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 квітня 2026 року заяву відповідача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у справі №213/1667/21 задоволено частково.

Частково скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 липня 2021 року у справі №213/1667/21.

Заборонено ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження об`єкта нерухомого майна – 1/3 частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти заяви відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Максимов Р.І. подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу, та постановити нову про відмову у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що суд першої інстанції безпідставно частково скасував заходи забезпечення позову, так як справа №213/1667/21 не розглянута по суті. Предметом спору по справі №213/1667/21 є визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу електронних торгів, акту реалізації предмета іпотеки та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, а саме - 1/3 частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Частково скасувавши заходи забезпечення позову, суд фактично надав можливість відповідачу ОСОБА_2 здійснити державну реєстрацію речових прав на спірне нерухоме майно на своє ім`я.

Судом першої інстанції зазначено, що з метою недопущення порушення прав ОСОБА_2 на законно набуте право власності у тій частині майна, яка визнана судом у справі №213/4877/19 – 2/3 частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , належить частково скасувати вжиті заходи забезпечення позову, які застосовані на підставі ухвали Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 липня 2021 року у справі №213/1667/21.

Але вказані висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, так як рішення по справі №213/4877/19 стосувалося 2/3 частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке належало ОСОБА_3 , а спір по даній справі №213/1667/21 стосується 1/3 частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 . Більше того, позивачем по справі №213/4877/19 була ОСОБА_3 , а не ОСОБА_1 , як помилково зазначив суд першої інстанції. Тобто, предмет позову у справах №213/4877/19 та №213/1667/21 та склад учасників справи не є тотожним, тому посилання на преюдиційність рішення по справі №213/4877/19 для справи №213/1667/21 є помилковим.

Відзив на апеляційну скаргу суду іншими учасниками не подано, проте його відсутність не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції – частина 3 статті 360 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Максимова Р.І., які кожен окремо підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, зазначив, що з метою недопущення порушення прав ОСОБА_2 на законно набуте право власності у тій частині майна, яка визнана судом у справі №213/4877/19 – 2/3 частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , належить частково скасувати вжиті заходи забезпечення позову, які застосовані на підставі Ухвали Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 липня 2021 року у справі №213/1667/21. Однак, враховуючи, що розгляд цивільної справи №213/1667/21 продовжується, для забезпечення позовних вимог позивача, суд вважає, що достатнім та співмірним буде залишити заборону ОСОБА_2 на відчуження об`єкта нерухомого майна – 1/3 частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , стосовно якої існує судовий спір. В задоволенні решти заяви суд відмовив.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Відповідно до частини 1 статті 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Скасування заходів забезпечення позову передбачає зняття застосованих судом обмежень, покликаних забезпечити можливість виконання судового рішення, у випадку зміни ситуації в порівнянні з тією, що існувала при застосуванні таких обмежень, коли в результаті такої зміни потреба в застосованих обмеженнях відпала.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінилися певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2020 року у справі №753/12741/17, від 22 квітня 2020 року у справі №607/15533/17, від 06 травня 2020 року у справі №756/8156/18, від 19 листопада 2020 року у справі №759/3883/17, від 27 січня 2021 року у справі №757/9023/18-ц, від 10 лютого 2021 року у справі №641/1271/19-ц.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», Інгулецького відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 .

02.04.2026 до суду через підсистему "Електронний суд" надійшла вищезазначена заява, в якій ОСОБА_2 просив суд скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 06.07.2021 у справі №213/1667/21, а саме – заборону ОСОБА_2 вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо 1/3 частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язати відповідні органи та посадових осіб не перешкоджати йому в державній реєстрації права власності на зазначене майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням рішення суду, що набрало законної сили, щодо 2/3 частини приміщення).

Заходи забезпечення позову, про скасування яких просив заявник ОСОБА_2 , застосовані ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.07.2021 у справі №213/1667/21. Даним судовим рішенням заяву адвоката Фустіченко Анни Вікторівни задоволено частково. Заборонено ОСОБА_2 вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна – 1/3 частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . В накладенні арешту на майно відмовлено.

Розглянувши в даному провадженні заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, суд в резолютивній частині оскарженої ухвали зазначив, що задовольняє заяву ОСОБА_2 частково, а саме «Частково скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 липня 2021 року у справі №213/1667/21.

Заборонити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження об`єкта нерухомого майна – 1/3 частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти заяви відмовити.»

Зі змісту оскаржуваної ухвали не зрозуміло, які саме заходи забезпечення позову суд скасував, адже і в ухвалі від 06.07.2021 року постановлено заборонити ОСОБА_2 вчиняти реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомого майна – 1/3 частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . І в оскаржуваній ухвалі від 07.04.2026 року заборонено ОСОБА_2 вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження об`єкта нерухомого майна – 1/3 частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте в оскаржуваній в даному провадженні ухвалі від 07.04.2026 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу без відповідних клопотань ще й додав заборону ОСОБА_2 вчиняти будь-які реєстраційні дії, а також цю заборону поклав і на будь-яких інших осіб, у тому числі суб`єктів державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, чого не було в ухвалі суду від 06.07.2021 року.

Тобто суд першої інстанції при розгляді заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову хоча й зазначив, що частково задовольняє його вимоги, фактично не вчинив скасування застосованих заходів, а навпаки без відповідного клопотання жодного з учасників фактично здійснив зміну та розширення цих заходів - щодо зазначення про заборону ОСОБА_2 вчиняти будь-які реєстраційні дії, а також кола осіб, на яких покладено цю заборону.

При цьому дана ухвала в апеляційному порядку ОСОБА_2 не оскаржена, а апеляційна скарга подана представником позивача ОСОБА_1 .

Дана цивільна справа №213/1667/21, предметом якої є законність придбання на електронних торгах ОСОБА_2 1/3 частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , не розглянута. Провадження в даній справі було зупинено з 2021 по 2025 рік, а наразі її розгляд поновлено.

Тому оскаржувана ухвала в частині задоволених вимог підлягає скасуванню, та за відсутності апеляційної скарги ОСОБА_2 , колегія суддів позбавлена права аналізувати оскаржувану ухвалу щодо наявності підстав для скасування заходів забезпечення позову. Проте заявник не позбавлений можливості звернутися із відповідною заявою до суду першої інстанції повторно.

Керуючись ст. ст. 12-13, 81-82, 89, 367-368, 372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу представника позивача адвоката Максимова Романа Ігоревича задовольнити частково.

Ухвалу Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 квітня 2026 року в частині задоволених вимог скасувати.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повне судодве рішення складено 06.08.2026 року.

Головуючий

Судді