Вирок від 04 серпня 2026 р. у справі №641/4745/24 — Слобідський районний суд міста Харкова

Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження 1-кп/641/191/2026 Справа № 641/4745/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю прокурора – ОСОБА_2 ,

захисника – ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

секретаря – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220830000009 від 01.03.2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вовчанськ Харківської області, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

20.01.2020 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

28.12.2023 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 190 КК України до 3 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

18.10.2024 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 307, 71 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна, ухвалою Харківського апеляційного суду від 16.03.2026 року вирок залишений без змін,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 у жовтні 2017 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, придбав за невстановлених обставин кастет.

Так, 29.02.2024 ОСОБА_4 , маючи прямий умисел, спрямований на незаконне поводження зі зброєю, а саме: носіння холодної зброї (кастету) без передбаченого законом дозволу, приблизно о 10 год. 00 хв., знаходячись за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, вул. Садова, 43, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 поклав до лівої зовнішньої кишені своєї куртки, вдягненої на нього та почав носити при собі кастет з метою самозахисту.

В цей же день, об 11 год. 00 хв. ОСОБА_4 направився до станції «Спортивна» КП «Харківський метрополітен», де перейшов по підземному пішохідному переходу до станції «Метробудівників» КП «Харківський метрополітен».

Протиправні дії ОСОБА_4 припинено 29.02.2024 у період часу з 14 год. 16 хв. по 14 год. 31 хв. на станції «Метробудівників» КП «Харківський метрополітен» за адресою: місто Харків, Слобідський район, вулиця Державінська, 2-М, де останній дістав і надав для огляду та подальшого вилучення кастет, який згідно висновку експерта, даний предмет відноситься до категорії неклинкової холодної зброї ударно-дробильної дії та є металєвим кастетом, виготовленим саморобним способом.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, визнав повністю, та підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, як зазначено вище, розкаявся у скоєному.

Суд враховує той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Слід зазначити, що показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи та ним не оспорюються.

Після роз`яснення учасникам судового розгляду наслідків застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, вони підтвердили відсутність оспорюваних ними обставин по справі та погодились, що в такому випадку вони будь позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою учасників судового провадження, суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

На підставі викладеного, пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення, визнане судом повністю доведеним, ніким не оспорюється.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Обвинувачений ОСОБА_4 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободі в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження. Так, вина ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення-злочину в судовому засіданні доведена повністю.

Таким чином, скоєне ОСОБА_4 кримінальне правопорушення суд кваліфікує за ч. 2 ст. 263 КК України, як незаконне поводження зі зброєю, а саме носіння кастету без передбаченого законом дозволу.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно зі ст.66 КК України, суд визнає, щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.

Вивчаючи відомості про особу обвинуваченого, суд встановив, що ОСОБА_4 не одружений, з середньою освітою, не працюючий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше неодноразово засуджений, останні рази: 28.12.2023 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 190 КК України до 3 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; 18.10.2024 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 307, 71 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна, ухвалою Харківського апеляційного суду від 16.03.2026 року вирок залишений без змін.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про його особу, обставини, що пом`якшують покарання, та обтяжують покарання.

За таких обставин, для досягнення мети покарання визначеної ст. 50 КК України, беручи до уваги думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 18.10.2024 року остаточно ОСОБА_4 призначити покарання 7 років 1 місяць позбавлення волі, за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 28.12.2023 року остаточно призначити ОСОБА_4 7 років 2 місяці позбавлення волі, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки саме така міра покарання буде необхідною та достатньою для його виправлення, також попередження вчиненню нових злочинів, як обвинуваченим, так і іншими особами.

При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд враховує, що вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 18.10.2024 року останній засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України до 7 років 1 місяць позбавлення волі, вирок набрав законної сили 16.03.2026 року відповідно до ухвали Харківського апеляційного суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Оскільки, кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 263 КК України, вчинений ОСОБА_4 до постановлення вищевказаного вироку, тому, при призначенні покарання, суд застосовує ч. 4 ст. 70 КК України, тобто призначає покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, та керується принципом часткового складання призначених покарань.

Крім того, ОСОБА_4 засуджений вироком Жовтневого районного суду м. Харкова за ч. 1 ст. 190 КК України 28.12.2023 року до 3 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Так, кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 263 КК України вчинений ОСОБА_4 після постановлення вищевказаного вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 28.12.2023 року, але до повного відбуття покарання, таким чином, при призначенні покарання, суд застосовує ч. 1 ст. 71 КК України та керується принципом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Крім того, виходячи із положень ч. 1 ст. 72 КК України щодо правил складання покарань, при призначенні покарання ОСОБА_4 , суд враховує, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

Відповідно до п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до якого коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70 КК України, так і ст. 71 КК України: спочатку за правилами ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, потім за ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків.

Процесуальні витрати, пов`язані із проведенням криміналістичної експертизи у розмірі 2271,84 грн, відповідно до ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_4 .

Питання щодо скасування арешту майна суд вирішує відповідно до вимог ст. 174 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не застосовувався.

Керуючись ст.ст. 368,370,373,374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та призначити покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 18.10.2024 року остаточно ОСОБА_4 призначити покарання у вигляді 7 (сім) років 1 (один) місяць позбавлення волі, з конфіскацією майна.

На підставі ст. 71 КК України, та положень п.п. б) п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 28.12.2023 року, та остаточно ОСОБА_4 призначити покарання у вигляді 7 (сім) років 2 (два) місяці позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в строк покарання, визначеного за сукупністю злочинів, зарахувати покарання, частково відбуте за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 18.10.2024 року – з 17.04.2024 року по дату набрання цим вироком законної сили.

Зарахувати у строк відбуття покарання, перебування ОСОБА_4 під вартою з 18.01.2021 року по 15.02.2021 року.

Строк відбуття покарання за цим вироком рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_4 за цим кримінальним провадженням не застосовувався.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати, пов`язані із проведенням судової криміналістичної експертизи у розмірі 2271,84 грн.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.03.2024 року на предмет, зовні схожий на кастет, довжиною 9,5 см., висота 3, діаметр отворів для пальців у кількості чотирьох штук, кожний по 2 см., нижня поверхня предмета рівна, верхня має нерівну поверхню, який поміщено до сейф-пакунку PSP 1311919.

Речові докази:

-Кастет, який знаходиться у сейф-пакеті № 5644705, який зберігається в ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області (квитанція № 6), після набрання вироку законної сили - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Слобідський районний суд м. Харкова з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя - ОСОБА_1