Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №404/7032/26 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Суд: Фортечний районний суд міста Кропивницького

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Недбале ставлення до військової служби

Дата: 12 липня 2026 р.

Справа: №404/7032/26

Суддя: Хаупшева Л. М.

Справа № 404/7032/26

Номер провадження 3/404/982/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Кропивницький

Суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького Хаупшева Леся Миколаївна, розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали, що надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, заступника начальника ТЦК та СП – начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , посада – підполковник, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А:

До Фортечного районного суду міста Кропивницького від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з протоколом про військове адміністративне правопорушення серії ОДК №132 від 16.06.2026 року,

Підполковник ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем, проходячи службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 на заступник та соціальної начальника територіального центру комплектування підтримки начальник мобілізаційного відділення, будучи військовою службовою особою діючи, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов`язків, приписів законів та інструкцій, 28.04.2026 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ) допустив недбале ставлення до військової служби, а саме не перевірив належним чином підстав для призову особи яка має законні підстави для відстрочки, у зв`язку з утримання трьох неповнолітніх дітей, в результаті чого, в порушення до пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в результаті чого ОСОБА_2 було призвано на військову службу та направлено для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_1 , чим вчинив недбале ставлення до військової служби, в умовах особливого періоду, під час дії воєнного стану,тобто військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 17215 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 просив провадження у справі закрити, оскільки вважає складений щодо нього протокол необґрунтованим та незаконним, подав письмові заперечення. Пояснив, що ОСОБА_3 самостійно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про постановку на військовий облік у зв`язку із зміною місця проживання. Громадянин ОСОБА_3 оформлював відстрочку без особистого візиту до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та центру надання адміністративних послуг, а через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, тобто за допомогою застосунку "Резерв+", яка 25.04.2026 в автоматичному режимі була скасована. Відтак, він не мав можливості перевірити його підстави для відстрочки, заяви на оформлення відстрочки ОСОБА_3 не подавав.

У зв`язку із вищевикладеним, вважав, що призов громадянина ОСОБА_3 відбувся законно.

Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суддя дійшла висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом, тому провадження у справі слід закрити, зважаючи на таке.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Частиною 2 ст.172-15 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою, службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.

З наведеного вбачається, що для встановлення факту недбалого ставлення до військової служби є необхідним встановити не тільки факт невиконання військовослужбовцем певного обов`язку, але й те, що він мав місце саме внаслідок недбалості, тобто у зв`язку із тим, що особа за наявності реальної можливості виконання своїх обов`язків проявила до них байдужість та несумлінність.

Отже, для висновку про наявність у діях особи складу зазначеного адміністративного правопорушення має бути встановлено, зокрема, який конкретно службовий обов`язок був покладений на військову службову особу, у чому саме полягало його невиконання чи неналежне виконання, чи мала особа об`єктивну можливість виконати відповідний обов`язок належним чином та чи перебувають установлені дії або бездіяльність у причинному зв`язку з наслідками, які ставляться їй у вину.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 , інкримінованого йому адміністративного правопорушення за протоколом про військове адміністративне правопорушення серії ОДК №132 від 16.06.2026 року, окрім такого, додано: посвідчення офіцера; лист начальника відділу ДВКР СБ України ОСОБА_4 щодо адміністративного правопорушення, що адресований т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 ; лист начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , що адресований Департаменту військової контррозвідки; витяг; функціональні обов`язки заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 – начальника мобілізаційного відділення; письмові пояснення ОСОБА_7 ; витяги з наказів; посвідчення; довідки військово-лікарських комісій; свідоцтва про народження дітей; cвідоцтво про шлюб; витяг з Резерву+; довідку про склад сім`ї; військово-обліковий документ; довідку про реєстрацію місця проживання; постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення; протокол про адміністративне правопорушення; письмові пояснення ОСОБА_3 ; письмові пояснення ОСОБА_1 .

Відповідно до абз.5 п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України на військовий облік військовозобов`язаних військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.

Відповідно до абз.1 п.81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 Взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України) та військово-облікового документа.

До матеріалів адімінстративної справи долучено копію військово-облікового документа №050120236289111200085, згідно з яким ОСОБА_3 взято на військовий облік 12.03.2025.

Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено підстави, за якими військовозобов`язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

За приписами ч.7 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п.58 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації», на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Відповідно до п.59 Порядку №560 за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов`язаного законних підстав щодо надання/переоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.

До того ж, відповідно до абзацу 15 пункту 60 Порядку №560, перевірка підстав у військовозобов`язаного щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється посадовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до їх функціональних обов`язків за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних.

Як вбачаєтьбся з листа ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12.05.2026 громадянин ОСОБА_3 , оформляв відстрочку від мобілізації без особистого візиту до ТЦК та СП та ЦНАП, а скористався системою "Резерв+". Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_6 не може перевірити відповідність поданих даних.

Згідно витягу з АІТС «Оберіг» відстрочка ОСОБА_3 анульована (автоматично) 25.04.2026 через втрату підстав.

Відповідно до абз. 11 пункту 60 Порядку № 560 до ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

У суду відсутні будь-які належні та допустимі підтвердження того, що ОСОБА_3 ; звертався із заявою до територіального центру комплектування або центру надання адміністративних послуг з метою отримання відстрочки від призову на військову службу, долучаючи увесь необхідний пакет документів, передбачений додатком 5 до «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації», на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується те, що він, перебуваючи на посаді заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 — начальника мобілізаційного відділення, 28.04.2026 допустив недбале ставлення до військової служби, а саме не перевірив належним чином підстав для призову ОСОБА_3 , який, як зазначено у протоколі, мав законні підстави для відстрочки у зв`язку з утриманням трьох неповнолітніх дітей, внаслідок чого останнього було призвано на військову службу та направлено до військової частини НОМЕР_1 .

При цьому в іншій частині цього ж протоколу зазначено, що саме ОСОБА_1 здійснював «збір, формування пакету документів та перевірку документів для призову ОСОБА_3 на військову службу», а при описі складу адміністративного правопорушення вказано, що ОСОБА_1 «підготував документи, не перевірив належним чином документи для призову», внаслідок чого щодо ОСОБА_3 було проведено мобілізаційні заходи, а саме поставлено його на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 , проведено військово-лікарську комісію та призвано на військову службу.

Разом із тим такі формулювання протоколу не дають можливості однозначно встановити, яка саме дія чи бездіяльність ОСОБА_1 становить об`єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення: неналежна перевірка документів, неналежна перевірка підстав для призову, неналежне формування пакета документів чи інше невиконання конкретного службового обов`язку.

До матеріалів справи долучено функціональні обов`язки заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 — начальника мобілізаційного відділення, з якими ОСОБА_1 ознайомлений.

Відповідно до зазначених функціональних обов`язків ОСОБА_1 , серед іншого, відповідає за виконання заходів оповіщення, призову та поставки мобілізаційних ресурсів у військові організаційні структури, зобов`язаний організовувати оповіщення, збір, призов та поставку мобілізаційних ресурсів, контролювати виконання нарядів на призначення військовозобов`язаних та техніки за мобілізацією, а також брати участь в організації і здійсненні оформлення відстрочок від призову при мобілізації та на воєнний час; виписувати та видавати для вручення повісти для уточнення облікових даних військовозобов`язаним та резервістам, для проходженнямедичного огляду, а також для осіб, які скеровуються на додаткове медичне обстеження.

Однак сам по собі факт покладення на ОСОБА_1 широкого кола функціональних обов`язків у сфері мобілізаційної роботи не є достатнім для висновку про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. Для такого висновку необхідно встановити конкретний обов`язок, який саме у випадку призову ОСОБА_3 . ОСОБА_1 повинен був виконати, але не виконав або виконав неналежно.

Натомість у протоколі не зазначено, положення якого саме пункту функціональних обов`язків ОСОБА_1 було ним порушено, та не конкретизовано, які саме дії він зобов`язаний був вчинити 28.04.2026 при перевірці військово-облікових даних ОСОБА_3 , однак не вчинив.

Посилання у протоколі загалом на порушення «статутних обов`язків, приписів законів та інструкцій» такої конкретизації не містить і саме по собі не дозволяє встановити зміст службового обов`язку, неналежне виконання якого поставлено ОСОБА_1 у вину.

Крім того, суд враховує встановлену матеріалами справи хронологію перебування ОСОБА_3 на військовому обліку.

З матеріалів справи вбачається, що 12.03.2025 ОСОБА_3 самостійно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_8 із заявою про взяття на військовий облік після зміни місця проживання та був взятий на відповідний військовий облік. До вказаної заяви долучено копія паспорта та копія військово-облікового документа.

Отже, постановка ОСОБА_3 на військовий облік відбулася 12.03.2025, тобто більш ніж за рік до 28.04.2026 — дати адміністративного правопорушення, зазначеної у протоколі.

За таких обставин наведене у протоколі твердження про те, що саме внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 своїх службових обов`язків 28.04.2026 ОСОБА_3 , серед іншого, було поставлено на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 , не відповідає матеріалами справи.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, які саме документи щодо ОСОБА_3 28.04.2026 особисто готував, складав, формував, перевіряв або підписував ОСОБА_1 . Не долучено і відповідного пакета документів, за змістом якого суд мав би можливість перевірити наведене у протоколі твердження про здійснення саме ОСОБА_1 збору та формування документів для призову ОСОБА_3 .

До матеріалів адміністративної справи долучено копії свідоцтв про народження дітей ОСОБА_3 . Однак із наданих матеріалів неможливо встановити джерело та час отримання зазначених документів органом, який проводив перевірку, коли саме вони були долучені до матеріалів, ким і за яких обставин були надані, а головне — чи перебували такі документи у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_4 або безпосередньо ОСОБА_1 станом на 28.04.2026 до проведення призову ОСОБА_3 .

Відсутні також відомості про те, що зазначені копії свідоцтв про народження були пред`явлені ОСОБА_1 28.04.2026, що він з ними ознайомлювався або що вони були доступними йому під час перевірки документів та відомостей щодо ОСОБА_3 .

При цьому, суддею враховується, що згідно пояснень ОСОБА_1 , листа ІНФОРМАЦІЯ_4 відстрочка ОСОБА_3 відбувалася без особистого візиту до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Пояснення ОСОБА_3 цих обставин не спростовують. До заяви про взяття на військовий облік копії свідоцтв про народження дітей не долучалися.

Як убачається з доданих до протоколу матеріалів, відстрочка ОСОБА_3 , оформлена ним через електронний кабінет військовозобов`язаного, була 25.04.2026 скасована в автоматичному режимі, тоді як заходи щодо його призову проводилися 28.04.2026. За таких обставин для висновку про неналежне виконання саме ОСОБА_1 своїх службових обов`язків необхідно встановити, які відомості щодо ОСОБА_3 були доступні ОСОБА_1 на момент проведення відповідних заходів, чи свідчили вони про наявність чинної відстрочки або підстав для її надання та чи мав ОСОБА_1 повноваження і реальну можливість перевірити причини її автоматичного скасування та вплинути на подальше проведення призову.

За таких обставин суддя приходить до висновку, що наявність у матеріалах справи функціональних обов`язків ОСОБА_1 підтверджує обсяг його загальної компетенції як начальника мобілізаційного відділення, однак не усуває недоліків формулювання адміністративного обвинувачення та не доводить факту неналежного виконання ним конкретного службового обов`язку саме під час здійснення 28.04.2026 заходів щодо ОСОБА_3 .

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України», «Берктай проти Туреччини», «Леванте проти Латвії» неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України», суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Окрім того, суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, а саме, що відповідно до ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, сукупність досліджених доказів не підтверджує поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 28.04.2026 не виконав або неналежно виконав конкретно визначений покладений на нього службовий обов`язок, який він мав реальну можливість виконати, та що саме таке невиконання перебувало у причинному зв`язку з призовом ОСОБА_3 на військову службу.

Встановлені ж у протоколі внутрішні неузгодженості щодо змісту інкримінованої поведінки — підготовка документів, перевірка документів, перевірка підстав для призову, а також віднесення до наслідків дій ОСОБА_1 постановки ОСОБА_3 на військовий облік, яка фактично відбулася ще 12.03.2025, — у сукупності з відсутністю доказів щодо конкретних документів, які готував або перевіряв ОСОБА_1 , не дозволяють визнати доведеними об`єктивну сторону та вину останнього у вчиненні інкримінованого правопорушення.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За приписами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.172-15 ч.2, 247, 283-284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.172-15 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду шляхом направлення апеляційної скарги через Іванівський районний суд Одеської області

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Хаупшева Л.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua