Вирок від 06 серпня 2026 р. у справі №346/879/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/879/26

Провадження № 1-кп/346/535/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 1-кп/346/879/26, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 13.02.2026 року за № 12026091180000096 щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, не працюючого, не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

обвинувачений носив холодну зброю без передбаченого законом дозволу.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Обвинувачений у невстановлений під час досудового розслідування час, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах та місці, придбав ніж, який відноситься до холодної зброї колюче-ріжучої дії.

В подальшому обвинувачений, усвідомлюючи, що вказаний ніж є холодною зброєю, і маючи намір на його незаконне носіння, незаконно без передбаченого Положенням про дозвільну систему, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також, боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року, дозволу, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, часі та місці, придбаний ним ніж, який відноситься до холодної зброї колюче-ріжучої дії, тривалий час носив при собі у власному рюкзаку в м. Коломия Івано-Франківської області.

Так, 12.02.2026 року близько 17:22 год. згідно зі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» працівниками СРПП Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області під час перебування в приміщенні магазину «АТБ», що за адресою: м. Коломия, вул. Мазепи, 183, Івано-Франківської області, під час поверхневої перевірки речей, наявних у обвинуваченого, виявлено предмет, схожий на ніж, який в подальшому обвинувачений самостійно вийняв та надав його для огляду.

12.02.2026 року в період з 17:34 год. по 18:02 год. в приміщенні магазину «АТБ», що за адресою: м. Коломия, вул. Мазепи, 183, Івано-Франківської області, під час проведення огляду місця події виявлено та вилучено один предмет, схожий на ніж, в чохлі матерчатому чорного кольору, який ОСОБА_4 самостійно видав працівникам поліції.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, вказані в обвинувальному акті. При цьому обвинувачений суду пояснив, що вказаний ніж він взяв із собою для допомоги товаришу у справах, а коли повертався від нього, то зайшов в приміщення магазину за покупками, де його затримали працівники поліції та вилучили зазначений ніж. Останній як подарунок йому минулого року придбала його дружина у вільному продажу за кордоном, де отримання відповідного дозволу не вимагається, з яким він приїхав додому із-за кордону. Використовував цей ніж тільки в господарських цілях, шкоди ним нікому не завдавав. Визнає та розкаюється в тому, що носив вказаний ніж як холодну зброю без передбаченого законом дозволу. Обвинувачений у вчиненому щиро розкаюється, просить його суворо не карати, а також при вирішенні питання про долю речового доказу повернути йому вказаний ніж, який є подарунком дружини, та який він зобов`язується зареєструвати ( отримати відповідний передбачений законом дозвіл).

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, пред`явлене йому обвинувачення повністю доводиться такими дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- даними протоколу огляду місця події від 12.02.2026 року з фототаблицями до нього, згідно з яким під час огляду місця події в приміщенні магазину «АТБ», що в м. Коломия, по вул. Мазепи, 183, Івано-Франківської області, виявлено та вилученоніж в матерчатому чохлі чорного кольору із надписом ( маркуванням) «МАDE IN USA», який, як підтвердив ОСОБА_4 , належить йому (а.п. 63-68);

- даними висновку експерта № СЕ-19/109-26/1945-ХЗ від 17.02.2026 року, згідно з яким наданий на дослідження предмет, подібний на ніж, із маркуванням «МАDE IN USA», який носив без відповідного дозволу ОСОБА_4 та який вилучений під час огляду місця події 12.02.2026 року, є холодною зброєю колюче-ріжучої дії; холодна зброя є мисливським ножем загального призначення; ніж виготовлений саморобним способом з використанням професійного обладнання (а.п. 69-72).

Прокурор в судовому засідання висловив позицію щодо відсутності доцільності огляду в судовому засіданні речового доказу (предмету, зовні схожого на ніж, із маркуванням «МАDE IN USA»), з чим погодилася сторона захисту.

Отже, дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.2 ст. 263 КК України, оскільки він носив холодну зброю без передбаченого законом дозволу.

Прокурор в судовому засіданні просить визнати обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, та призначити йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 263 КК України, зокрема, враховуючи наявність пом`якшуючих обставин – щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, які обтяжують покарання, - у виді громадських робіт на строк 100 годин; вирішити питання про долю речового доказу, повернувши його обвинуваченому, та стягнення з останнього процесуальних витрат на залучення експерта.

Захисник просить призначити обвинуваченому, дії якого відповідають кваліфікації ч. 2 ст.263 КК України, мінімальне покарання, при призначенні якого врахувати, що останній вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, його діями не завдано шкоди, а також вік та стан його здоров`я, наявність постійного місця проживання та на утриманні малолітніх дітей, які мають проблеми зі здоров`ям, хворої дружини та відсутність щодо нього негативних характеристик. Захисник також просить повернути обвинуваченому вказаний ніж, який є подарунком дружини.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, є нетяжким злочином.

Суд вважає, що згідно зі ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, критично оцінив свої дії, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.

Відповідно до постанови Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.11.2018 року активне сприяння розкриттю злочину є окремою обставиною, що пом`якшує покарання, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України. Тобто, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття і активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної.

Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Під активним сприянням розкриттю кримінального правопорушення слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи, при цьому таке сприяння має бути активним. ОСОБА_4 повідомив усі суттєві обставини щодо носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд враховує особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.п. 79); на обліку в лікарів психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває (а.п. 82); одружений ( а.п. 50 зворот); має на утриманні двоє малолітніх дітей, один з яких має проблеми зі здоров`ям, а його дружина згідно з висновком медико-соціальної комісії є непрацездатною особою та потребує часткової допомоги інших осіб (а.п. 49 зворот,-55); його стан здоров`я ( у зв`язку із загостренням захворювання отримує медикаментозне лікування з приводу діагнозу «К96-Геморой» (а.п. 49)); його негативне відношення до вчиненого.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує також спосіб посягання, форму та ступінь вини обвинуваченого.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/13) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

На підставі вищевикладеного, суд з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи позиції прокурора, обвинуваченого, захисника, вимоги ст. 65 КК України, а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у межах санкції ч.2 ст. 263 КК України, тобто у виді штрафу у мінімальному розмірі, яке є найбільш м`яким видом покарання ( в тому числі у порівнянні з тим, яке просив призначити прокурор). Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Необхідності застосування запобіжного заходу до обвинуваченого до набрання цим вироком законної сили немає.

Процесуальні витрати в справі складають 1 782,80 грн. на залучення експерта та підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з положеннями ст.124 КПК України.

Питання про речовий доказ слід вирішити згідно з правилами ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 100, 124, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч ) гривень.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, в розмірі 1 782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 80 копійок.

Речовий доказ - предмет, зовні схожий на ніж із маркуванням «МАDE IN USA», в чохлі чорного кольору, вилучений під час огляду місця події 12.02.2026 року, - повернути обвинуваченому ОСОБА_4 .

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1