Вирок від 06 серпня 2026 р. у справі №198/384/26 — Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне тяжке тілесне ушкодження

Дата: 06 серпня 2026 р.

Справа: №198/384/26

Суддя: Гайдар І. О.

Справа № 198/384/26

Провадження № 1-кп/0198/119/26

07.08.2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в Юр`ївському районному суді Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2026 за № 12026041370000579, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка народилася в м.Димитрів Донецької області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не заміжня, із середньою освітою, не працює, не судима,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

встановив :

ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення проти здоров`я особи, а саме умисно заподіяла потерпілому ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження за наступних обставин.

Так, 19 квітня 2026 року о 22:00 годині ОСОБА_5 перебувала в гостьовій кімнаті будинку АДРЕСА_2 , де також знаходився потерпілий ОСОБА_4 , з яким вони проживають однією сім`єю.

В зазначені вище час та місці під час сумісного вживання алкогольних напоїв, між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виникла словесна сварка, що розвинула між останніми неприязні стосунки.

В процесі словесного конфлікту у ОСОБА_5 виник протиправний умисел, спрямований на заподіяння потерпілому ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень. Реалізуючи свої наміри та діючи умисно і цілеспрямовано, при цьому усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у виді заподіяння шкоди здоров`ю потерпілого та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 пішла до кухонної кімнати і, взявши кухонний ніж та тримаючи його у руці, повернулася до потерпілого, який в той час залишався в гостьовій кімнаті зазначеного вище будинку, та умисно завдала один удар ножем в область живота ОСОБА_4 .

Своїми умисними діями обвинувачена ОСОБА_5 спричинила потерпілому ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді колото-різаного поранення передньої черевної стінки, яке проникає у черевну порожнину з пораненням прямого м`язу, серповидної зв`язки діафрагми, з внутрішньочеревною кровотечею.

Кримінальне правопорушення підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 вину у вчиненні злочину визнала в повному обсязі та не заперечувала спричинення потерпілому ОСОБА_4 згаданих вище тілесних ушкоджень і механізм їх заподіяння. Відшкодувала матеріальну шкоду на лікування.

Час, місце, мотив вчинення кримінального правопорушення, інші обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті, ОСОБА_5 не спростовувала, а навпаки їх підтвердила.

Окрім зізнавальних показань обвинуваченої ОСОБА_5 , її вина у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, підтверджується такими доказами:

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 20.04.2026, згідно з яким ОСОБА_6 повідомила про факт нанесення ОСОБА_5 удару ножем в область живота ОСОБА_4 ;

- протоколом обшуку домоволодіння АДРЕСА_2 від 20.04.2026 та додатків до нього у виді фототаблиці і оптичного диску DVD-R, в ході якого виявлено та вилучено виріз з простирадла зі слідами речовини бурого кольору, змив на марлевий тампон з міжкімнатних дверей, ніж кухонний рожевого кольору із залишками речовини бурого кольору на лезі, змив на марлевий тампон з клейонки на столі із залишками речовини бурого кольору, халат із залишками речовини бурого кольору;

-відомостями, отриманими під час проведення слідчого експерименту з ОСОБА_5 , які містяться в протоколі від 23.04.2026 та додатку до нього у виді оптичного диску DVD-R, відповідно до яких ОСОБА_5 під час відтворення дій, обстановки, обставин події на місці розповіла і показала, як 19.04.2026 у вечірній час доби перебуваючи в будинку АДРЕСА_2 , за місцем свого проживання, заподіяла ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження;

-відомостями, отриманими під час проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_4 , які містяться в протоколі від 21.05.2026 та додатку до нього у виді оптичного диску DVD-R, відповідно до яких ОСОБА_4 під час відтворення дій, обстановки, обставин події на місці розповів і показав, як 19.04.2026 у вечірній час доби, перебуваючи в будинку АДРЕСА_2 , за місцем свого проживання, отримав тяжкі тілесні ушкодження з боку ОСОБА_5 ;

- висновками судово-медичних експертиз тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_4 № 293/71 від 20.05.2026 та № 294-Д від 20.05.2026;

- висновком судово-медичної експертизи піднігтьового вмісту з обох рук підозрюваної ОСОБА_5 та ножа № 1670/1748-БД від 20.05.2026;

- висновком судово-медичної експертизи фрагмента тканини, двох марлевих серветок зі змивами та халату № 1670/1749-БД від 21.05.2026.

Зазначені докази щодо часу, місця, обставин вчинення кримінального правопорушення та його наслідків, механізму завданого потерпілому обвинуваченою ОСОБА_5 удару, його локалізації, обраного знаряддя злочину співвідносяться між собою та показаннями обвинуваченої ОСОБА_5 , є належними. Підстави вважати зазначені докази недостовірними, недопустимими відсутні.

Суд відповідно до ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає, що вина ОСОБА_5 в умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, доведена. Скоєне ОСОБА_5 підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 121 КК України.

Обираючи покарання для ОСОБА_5 , суд згідно зі ст.ст. 65-67 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_5 скоїла злочин, який відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким, раніше не судима, за місцем мешкання характеризується позитивно. Обтяжуючими покарання обставинами для ОСОБА_5 суд визнав вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а також вчинення злочину щодо особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах, пом`якшуючими - щире каяття, добровільне усунення заподіяної шкоди, шляхом надання потерпілому грошових коштів на лікування.

Слід зазначити, що ОСОБА_5 є суб`єктом кримінального правопорушення. Підстави вважати вчинення ОСОБА_5 злочину у стані неосудності відсутні.

Суд бере до уваги і досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої, відповідно до якої ризик небезпеки з боку ОСОБА_5 як для суспільства, так і для окремих осіб, та ризик вчинення нею повторних кримінальних правопорушень оцінюється як середній.

На думку органу з питань пробації виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства.

Ґрунтуючись на завданні Кримінального кодексу України, меті та загальних засадах призначення покарання, визначених у ст.ст. 1, 50, 65 КК України, беручи до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, конкретні обставини справи, наявність пом`якшуючих покарання обставин та обтяжуючих, суд призначає покарання ОСОБА_5 в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, у виді позбавлення волі, оскільки доходить переконання, що саме таке покарання буде не тільки карою, а також сприятиме виправленню ОСОБА_5 і попередженню вчинення нею та іншими особами нових кримінальних правопорушень, а окрім того є цілком справедливим, пропорційним, необхідним і достатнім, та відповідатиме не тільки меті покарання, а й меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість і верховенство права, а також гуманності, справедливості та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захистом інтересів суспільства і правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

Разом з тим, враховуючи крім тяжкості вчиненого злочину, особу ОСОБА_5 , конкретні обставини справи, наявність пом`якшуючих покарання обставин та обтяжуючих, суд вважає можливим виправлення останньої без відбування покарання, і застосовує до неї правила ст.ст. 75, 76 КК України, зі звільненням ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, а також правила ст. 91-1 КК України, із направленням її на проходження програми для кривдників.

Окрім того, суд бере до уваги позитивну поведінку ОСОБА_5 після вчинення злочину (примирення з потерпілим, відшкодування йому шкоди, дійсне, відверте каяття).

Процесуальні витрати, які підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_5 в дохід держави або на користь потерпілого, відсутні.

Цивільний позов по справі не поданий.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винною у пред`явленому за ч. 1 ст. 121 КК України обвинуваченні.

ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 121 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, якщо вона протягом трьох років іспитового строку не вчинить нових кримінальних правопорушень і виконає покладені на неї обов`язки.

Відповідно до ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід та направити її для проходження програми для кривдників на строк три місяці.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1, п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 протягом трьох років іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Речові докази - виріз з простирадла зі слідами речовини бурого кольору, змив на марлевий тампон з міжкімнатних дверей, ніж кухонний рожевого кольору із залишками речовини бурого кольору на лезі, змив на марлевий тампон з клейонки на столі із залишками речовини бурого кольору, халат із залишками речовини бурого кольору, які знаходяться в Павлоградському РВП ГУНП в Дніпропетровській області, знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області.

Копію вироку вручити негайно прокурору та обвинуваченій.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua