Вирок від 05 серпня 2026 р. у справі №188/4492/25 — Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/4492/25

Провадження № 1-кп/188/382/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

кримінальне провадження №12025041530000114

обвинувачений:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

народився с. Українське, Петропавлівського району

Дніпропетровської області, громадянин України, освіта вища,

пенсіонер, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий в порядку ст. 89 КК України

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст. 263, ч.1 ст.309 КК України

за участю:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_5

в підготовчому судовому засіданні

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 у період часу з

01 по 31 грудня 2024 року в денний час доби, точна дата та час не встановлені, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості на околиці селища Українське Синельниківського району Дніпропетровської області на узбіччі дороги на землі побачив підсумок, в середині якого знаходився споряджений корпус осколкової оборонної ручної гранати типу Ф-1, два запали типу УЗРГМ-2, п`ять патронів калібру 7.62 мм, після чого у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на придбання, носіння та зберігання бойових

припасів без передбаченого законом дозволу.

Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на незаконне придбання

бойових припасів, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що вищевказані предмети являються бойовими припасами, а також розуміючи, що у нього не має передбаченого законом дозволу на поводження з бойовими припасами, заволодів вказаними предметами, що відносяться до категорії бойових припасів, придатних для виробництва пострілу та вибуху, тим самим вчинивши придбання зазначених предметів.

Після цього, маючи при собі без передбаченого законом дозволу, вказані бойові припаси та вибухові пристрої, ОСОБА_3 у період часу з 01 по 31 грудня 2024 року в денний час доби, точна дата та час не встановлені, переніс до місця свого проживання, а саме в житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_2 , вчинивши тим самим носіння бойових припасів.

У подальшому ОСОБА_3 зберігав вищевказані бойові припаси за своїм місцем мешкання, а саме в кімнаті житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_2 , чим порушив постанову Верховної Ради України від 17.06.1992 року №2471-XII «Про право власності на окремі види майна», якою затверджено Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України (додаток №1), ст.39 Закону України «Про Національну поліцію», «Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і холощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом

Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, не маючи дозволу, передбаченого Положенням про дозвільну систему, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576.

02.12.2025 в період часу з 07 год. 27 хв. до 10 год. 15 хв. працівниками

поліції під час проведення санкціонованого ухвалою Петропавлівського

районного суду Дніпропетровської області обшуку домоволодіння за адресою:

АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено споряджений корпус

осколкової оборонної ручної гранати типу Ф-1, два запали типу УЗРГМ-2, п`ять патронів калібру 7,62 мм.

Згідно проведених експертних досліджень встановлено, що надані предмети є промислово виготовленим корпусом ручної осколкової оборонної гранати Ф 1, який є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини і

належить до категорії вибухових речовин; два промислово виготовлені модернізовані уніфіковані запали ручних гранат УЗРГМ-2, які належать до категорії вибухових пристроїв. Надані на дослідження предмети придатні для здійснення вибуху. У конструкційному поєднанні наданого на дослідження корпусу гранати Ф -1 з будь-яким із наданих на дослідження запалів УЗРГМ-2 утворюється ручна осколкова граната Ф-1, яка має військове призначення та належить до категорії бойових припасів. П`ять патронів наданих на дослідження є боєприпасами, а саме проміжними військовими патронами калібру 7,62 мм зразка 1943 року та призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї: автоматів АК -47 та їх модифікацій, ручних кулеметів РКК, РККС,

карабінів СКС та іншої зброї, патрони до стрільби придатні.

Таким чином ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, а саме носіння, зберігання та придбання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

Крім того, ОСОБА_3 у період часу з 01.10.2025 по 30.10.2025, точні дата та час не встановлені, перебуваючи на території свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , побачив дикоростучий кущ рослини коноплі, після чого у нього виник протиправний умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів для власного вживання без мети збуту.

Після чого, ОСОБА_3 , переслідуючи протиправний намір, направлений

на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, з метою подальшого власного вживання, усвідомлюючи, що відповідно до ч.2 ст.7 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори", діяльність з обігу наркотичних засобів, включених до таблиці №1 вказаного Переліку на території України - забороняється, у вищевказаний період часу вирвав одне стебло рослини коноплі разом з листям та гілками, таким чином незаконно придбавши наркотичні засоби без передбаченого Законом дозволу, без мети збуту, які переніс до приміщення свого сараю та гаражу, які розташовані за вищевказаною адресою та поклав сушитись, тим самим незаконно зберігаючи наркотичні засоби у вказаному місці для власного вживання без мети їх збуту.

02.12.2025 працівниками поліції під час проведення санкціонованого обшуку у приміщенні гаражу та сараю на території домоволодіння, де проживає ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено сухі рослини коноплі.

Згідно експертного дослідження надані на експертизу 04.12.2025 речовини рослинного походження масами 13,870 г, 14,161 г, 5,782 г, 0,338 г, 1,959 г, 0,315 г є канабісом. Канабіс віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 10,918 г, 10,904 г, 4,721 г, 0,286 г, 1,664 г, 0,273 г.

Надана на експертизу 04.12.2025 речовина рослинного походження (листя з верхівками частинами, стебло та гілки) масою 61,824 г складається з верхівкових частин, що супроводжуються листям масою 30,305 г, які є канабісом, що відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, та фрагментів стебел і гілок масою 31,519 г, які до наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів не відносяться. Маса канабісу (в перерахунку на суху речовину) становить 22,280 г.

Отже, ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав наркотичні засоби без

мети збуту для власного вживання в перерахунку на висушену речовину

загальною масою 51,046г.

Таким чином ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та

зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Під час досудового розслідування по кримінальному провадженню 24.12.2025 року між підозрюваним та прокурором укладено угоду про визнання винуватості за участю захисника ОСОБА_5 . Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що вважає можливим затвердження угоди.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений просить угоду затвердити, про наслідки її укладання йому роз`яснено.

Захисник вважає, затвердження укладеної з прокурором угоди відповідає інтересам обвинуваченого, покарання та обов`язки сторонами обумовлені, угода не суперечить інтересам обвинуваченого, укладена у його присутності.

Відповідно до угоди ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому досудовим слідством кримінальних правопорушень за обставин, викладених у повідомленні про підозру, щиро розкаюється та підтверджує обставини скоєного відповідно до повідомлення про підозру, сторони не мають сумнівів щодо добровільності та істинності їхніх позицій.

В угоді про визнання винуватості зазначено її сторони, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація з зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання ОСОБА_3 своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, обов`язки обвинуваченого, узгоджене покарання та згода обвинуваченого на призначення йому покарання

- за ч.1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі 1000

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 грн.;

- за ч.1 ст.263 КК України - 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних

правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш

суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 4 років

позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування

покарання з випробуванням та покласти обов`язки, передбачені ст.76 КК

України.

Обвинувачений дав згоду на застосування до нього узгодженого покарання та виконання покладених угодою обов`язків.

Сторони розуміють наслідки укладання та затвердження угоди щодо обмеження права оскарження вироку та відмову від прав, передбачених ст.474 КПК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд приходить до наступних висновків.

Укладена угода про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України. Умови угоди не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін і інших осіб.

Суд бере до уваги, що сторони розуміють наслідки невиконання угоди відповідно до положень ст.476 КПК України.

Суд приходить до висновку, укладена угода підлягає затвердженню, обвинуваченому слід призначити покарання узгоджене сторонами.

Крім того, на підставі ч.1 ч.3 ст.75 КК України обвинуваченого слід звільнити від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном один рік, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України слід покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, клопотання про обрання запобіжного заходу до суду не надходили.

Процесуальні витрати на проведення:

судово-балістичної експертизи №СЕ19/104-25/49424-БЛ від 23.12.2025 в розмірі 2674.20 грн.;

судової вибухово-технічної експертизи №СЕ19/104-25/48069-ВТХ від 15.12.2025 в розмірі 1782.8 грн.;

судової експертизи №СЕ19/104-25/47188-НЗПРАП від 17.12.2025 в розмірі 4457 грн.

на загальну суму 8914 грн. слід стягнути з ОСОБА_3 .

Речові докази по кримінальному провадженню передані до камери речових доказів ВП №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відповідно до квитанції №296, та квитанції №186 слід знищити.

На підставі викладеного, керуючись ст.100, 368, 472-476 КПК України суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 24.12.2025 року укладену за участю захисника ОСОБА_5 між ОСОБА_3 та прокурором, ОСОБА_4 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч.1ст. 263, ч.1 ст.309 КК України, і призначити покарання

за ч.1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 грн.;

- за ч.1 ст.263 КК України - 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних

правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш

суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 4 років

позбавлення волі.

На підставі ч.1 ч.3 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном один рік , якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України – покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Процесуальні витрати на проведення:

судово-балістичної експертизи №СЕ19/104-25/49424-БЛ від 23.12.2025 в розмірі 2674.20 грн.;

судової вибухово-технічної експертизи №СЕ19/104-25/48069-ВТХ від 15.12.2025 в розмірі 1782.8 грн.;

судової експертизи №СЕ19/104-25/47188-НЗПРАП від 17.12.2025 в розмірі 4457 грн.

на загальну суму 8914 грн. стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави.

Речові докази по кримінальному провадженню передані до камери речових доказів ВП №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відповідно до квитанції №296, та квитанції №186 знищити.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, може бути оскаржений в апеляційному порядку згідно з положеннями ст. 469, 474 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1