Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №182/986/24 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/986/24

Провадження № 2/0182/39/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26.06.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Кобеляцької - Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 в обгрунтування заявлених вимог посилається на те, що 13 вересня 2006 року ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_3 , який був зареєстрований у Відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 737. У подружжя народилось двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Подружжя ОСОБА_7 , за спільною згодою та в інтересах сім`ї, придбали транспортний засіб, марки «КІА SPORTAGE», 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , об`єм двигуна - 1591 см. куб., VІN-код НОМЕР_2 , 10 серпня 2019 року в ТСЦ МВС № 2341, на підставі вантажно-митної декларації № UAl00l l0/2019/144245 від 25 липня 2019 року (Закарпатська митниця), акту огляду № 5883/19/000464 від 10 серпня 2019 року, сертифікату відповідності № 46А.0222.01 від 24 липня 2019 року та договору, укладеному у СГ № ГАО499 від 10 серпня 2019 року (ТОВ «ГРАД АВТО»), зареєстровано за ОСОБА_3 . Однак, спільне життя позивача з відповідачем не склалось через різні погляди на життя. За час спільного проживання подружжя то сварилось, то знов мирилось, але зараз позивач дійшла висновку, що спільного життя та збереження шлюбу між ними не вбачає за можливе. З серпня 2023 року подружжя фактично шлюбні відносини зупинило, спільне господарство не ведуть, проживають окремо, позивачка подала до суду позовну заяву про розірвання шлюбу та стягнення аліментів з відповідача. Спільне проживання з відповідачем припинено, проте, угоди щодо поділу спільного майна подружжя сторони досягнути не можуть. Оскільки відповідач вказаним вище транспортним засобом користується, а в добровільному порядку вчинити поділ не бажає, позивач змушена звернутись до суду та просить визнати транспортний засіб, марки «КІА SPORTAGE», 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , об`єм двигуна - 1591 см. куб., VІN-код НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_3 , об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Нікополя Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с.Придніпровське Нікопольського району, Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_4 , грошову компенсацію 1/2 частини вартості спірного транспортного засобу, марки «КІА SPORTAGE», 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , об`єм двигуна - 1591 см. куб., VІN-код НОМЕР_2 , в сумі 387 755 грн. 00 коп. та залишити вищевказаний автомобіль в користуванні ОСОБА_3 . А також просить суд стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Нікополя Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с.Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_4 , судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 3 102 грн. 04 коп., вартість звіту про оцінку транспортного засобу 1 200,00 грн., гонорар адвоката 10 000,00 грн., всього - 14 302,04 грн..

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2024 року дану справу було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Учасникам справи було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та одночасно надіслано копії позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідачу було встановлено строк для надіслання (надання) до суду відзиву, у відповідності до ст.178 ЦПК України, на позовну заяву і всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про поштове відправлення та, скориставшись своїм правом, визначеним ст.178 ЦПК України, подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого зазначив, що обставини, які викладені в позовній заяві, не повністю відповідають дійсності. Так, долучений до позову висновок про вартість транспортного засобу, виконаний без огляду такого транспортного засобу і його не можна вважати належним та допустимим доказом. Тому, просить суд, при ухваленні рішення по даній справі, врахувати висновок реальної вартості транспортного засобу, складений на замовлення її довірителя - ФОП « ОСОБА_8 » від 01 березня 2024 року. Таким чином, позовні вимоги визнає частково та не заперечує проти стягнення з нього на користь позивача 1/2 частини вартості транспортного засобу в розмірі 312 853 грн. 50 коп.

Окрім цього, ОСОБА_3 , скориставшись своїм правом, визначеним ст.193 ЦПК України, подав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

В обгрунтування заявлених вимог посилається на те, що у період шлюбу, який тривав до 31.01.2024 року, було відкрито два депозитних рахунки на ім`я ОСОБА_2 в АТ «Державний ощадний банк України» та придбано спірний автомобіль «КІА SPORTAGE», 2019 року випуску. На день звернення з заявою про поділ майна, набутого під час шлюбу, на одному рахунку знаходилось 2 929,00 $ США, а на іншому - 99 364,00 грн. Тому, вважає, що вищевказані кошти є спільною сумісною власністю подружжя, набуті під час шлюбу, які входять до майна, що підлягає поділу у рівних частинах. Таким чином, представник позивача за зустрічним позовом просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошові вклади у розмирі 109 711 грн. 85 коп., а також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати.

02 квітня 2025 року на адресу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від адвоката Меліховської Я.О., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , надійшов відзив на зустрічну позову заяву, згідно якого зазначено наступне. Так, у справі № 182/595/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу було встановлено: «Внаслідок різних поглядів на сімейне життя, права та обов`язки подружжя, ведення спільного господарства, відсутності взаєморозуміння один до одного, шлюбні стосунки фактично були припинені в серпні 2023 року. Сторони втратили почуття любові та поваги один до одного, проживають окремо, спільне господарство не ведуть, мають окремий бюджет, а тому шлюб носить формальний характер». Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, судом вже встановлено, що у подружжя ОСОБА_7 шлюбні стосунки фактично були припинені в серпні 2023 року. Однак, ОСОБА_3 обґрунтував свої вимоги тим, що шлюбні стосунки подружжя продовжувались до лютого 2024 року, надавши єдиний доказ - виписку по своїй картці на іноземній мові, в іноземній валюті, без перекладу на державну мову і офіційну грошову валюту в Україні – гривню. Відповідно до пункту 8 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, діловодство в суді ведеться державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством України. У діловодстві суду можуть використовуватись вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом, відповідно до вимог чинного законодавства. Отже, у разі, коли письмові докази подаються до суду іноземною мовою, додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально посвідчена в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Щодо питання про відкриття під час шлюбу двох депозитних рахунків, надати жодного коментаря не має можливості, у зв`язку з відсутністю в матеріалах зустрічної позовної заяви документального підтвердження зазначеного факту. Тому, на підставі викладеного, заявлені вимоги по зустрічній позовній заяві не визнають та просять суд в задоволенні позову відмовити.

В судове засідання позивачка за первісним позовом, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, не прибула, від її представника на адресу суду надійшла заява, в якій на задоволенні позовних вимог наполягала та просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Що стосується зустрічної позовної заяви, то позовні вимоги не визнають та просять суд в задоволенні позову відмовити.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, в призначене судове засідання не прибув, при цьому, від його представника ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги за первісним позовом визнають частково, а заявлені вимоги в зустрічній позовній заяві підтримують та на задоволенні свого позову наполягають.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до наступного.

Між сторонами виникли правовідносини стосовно поділу майна, що було набуте ними у шлюбі.

Відповідно до ч.1 ст.69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Поділ майна подружжя може бути здійснено у добровільному або судовому порядку.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, ч.3 ст.368 ЦК України), відповідно до частин 2, 3 ст.325 ЦК України, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом (п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).

Частиною 1 ст.63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ч.1 ст.70 СК України, встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно роз`яснень, наданих у п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди, - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Як встановлено судом, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі. За час спільного проживання подружжя придбало за спільні кошти майно, а саме: транспортний засіб марки «КІА SPORTAGE», 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , об`єм двигуна - 1591 см. куб., VІN-код НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_3 .

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим, відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обов`язок доведення позовних вимог, цивільним процесуальним законом покладено на позивача. За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Тому, враховуючи вимоги чинного законодавства, а також враховуючи той факт, що сторони в добровільному порядку не можуть домовитись про частки у майні, що є їх спільною сумісною власністю, поділ майна за взаємною згодою не відбувся та майнові права й обов`язки подружжя не були визначені, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку, що вимоги за первісним позовом в частині визнання спільною сумісною власністю подружжя майна, а саме: транспортного засобу марки «КІА SPORTAGE», 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , об`єм двигуна - 1591 см. куб., VІN-код НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_3 , знайшли своє підтвердження у ході розгляду справи та є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, а також враховуючи п.6 ст.3 ЦК України засад справедливості, добросовісності та розумності, що спонукають суд до врахування при вирішенні спору інтересів обох сторін, при розгляді справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суди мають встановити наступне: чи дійсно є неможливим виділ належної позивачу частки в натурі або чи не допускається такий виділ, згідно із законом; чи користуються спільним майном інші співвласники - відповідач по справі; чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування, відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України; чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар.

Отже, судом встановлено, що автомобіль є спільною власністю подружжя, оскільки був придбаний за спільні грошові кошти в період перебування у зареєстрованому шлюбі та, згідно ст.60 СК України, вважається спільним сумісним майном подружжя.

При цьому, при визначенні вартості компенсації 1/2 частини вищевказаного транспортного засобу, суд виходить з наступного.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 30 Постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди – виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Як вбачається з матеріалів справи, стороною позивача за первісним позовом, як на підставу задоволення вимоги про стягнення суми грошової компенсації вартості її частки, до матеріалів справи було долучено звіт про оцінку майна, згідно якого 1/2 частки транспортного засобу «КІА SPORTAGE», 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , об`єм двигуна - 1591 см.куб., VІN-код НОМЕР_2 становить суму в розмірі 387 755 грн. 00 коп. Судом, при ухваленні рішення по даній справі, враховується той факт, що відповідач та його представник за первісним позовом щодо визначення позивачем вартості транспортного засобу в розмірі 387 755 грн. 00 коп. заперечували проти такої суми та на підтвердження дійсної вартості транспортного засобу долучили звіт № 01/03 про оцінку транспортного засобу з зазначенням суми 1/2 частини в розмірі 312 853 грн. 50 коп. При цьому, суд вважає, що долучений звіт № 01/03 відповідачем до матеріалів справи спростовує визначену стороною позивача суму, оскільки відповідач як власник транспортного засобу своїми діями забезпечив проведення оцінки транспортного засобу, шляхом огляду останнього ФОП ОСОБА_9 .

Тому, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що з відповідача за первісним позовом підлягає стягненню 1/2 частина транспортного засобу, що становить суму в розмірі 312 853 грн. 50 коп.

З урахуванням даних обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя знайшли своє підтвердження частково та підлягають частковому задоволенню.

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи, стороною позивача за первісним позовом була заявлена вимога про стягнення з відповідача судових витрат в розмірі 14 302 грн. 04 коп.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1, 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору, кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Позивачка надала суду договір, укладений з адвокатом Меліховською Я.О., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, квитанції про сплату гонорару та рахунок, з яких вбачається, що загальна вартість понесених витрат становить суму в розмірі 14 302 грн. 04 коп.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, а також той факт, що позивачем та його представником доведено факту понесених витрат, а подані документи підтверджують витрати, дані вимоги є доведеними і підлягають задоволенню.

Що стосується заявлених вимог ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, стороною позивача за зустрічним позовом заявлено вимогу щодо поділу грошових вкладів та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 109 711 грн. 85 коп.

Відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у Сімейному кодексі України. Частиною 1 статті 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку, при чому частиною 1 статті 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з інформації, яка була витребувана судом з АТ «Державний ощадний банк» від 27 вересня 2024 року, за ОСОБА_2 рахуються відкритті два рахунки, на яких обліковуються кошти.

При цьому, суд вважає, що при вирішенні спору між подружжям, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 20 червня 2018 року у справі № 756/14404 (провадження № 61-24789св18) вказав, що грошові кошти, які були внесені за час зареєстрованого шлюбу та обліковувалися на розрахунковому рахунку, є спільним майном подружжя, а тому підлягають поділу.

Важливо врахувати, чи внесені кошти були особистими, чи є об`єктом спільної власності. Обов`язковим є з`ясування джерела надходжень грошових коштів, з метою визначення їх правового режиму (Постанова КЦС ВС від 20 жовтня 2021 року у справі № 565/1362/19).

Так, ані стороною позивача за зустрічним позовом, ані з витребуваних документів не вбачається , що відкриття рахунків та надходження коштів на них здійснювалось безпосередньо в період перебування сторін в зареєстрованому шлюбі.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Натомість, стороною позивача за зустрічним позовом жодних доказів походження спірних коштів суду не надано, через що суд позбавлений можливості зробити висновок щодо статусу спірного майна як спільного сумісного майна подружжя. Крім цього, за нормами чинного законодавства, суд, дійсно, може визнати спільною сумісною власністю подружжя кошти, що перебували на рахунках банку, якщо вони були витрачені під час перебування сторонами у шлюбі. Однак, обов`язковою умовою для цього, в даному випадку, є надання кожною із сторін доказів, що вказані кошти, дійсно, витрачені на потреби сім`ї.

Однак, стороною позивача за зустрічним позовом таких доказів суду не надано, а тому відсутні підстави для визнання таких коштів спільною сумісною власністю подружжя та їх поділу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись, ст.ст.60, 68, 69 ч.1, 70-72 СК України, ст.ст.368, 372 ЦК України, ст.ст.12, 13, 88, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя – задовольнити частково.

Визнати транспортний засіб марки «КІА SPORTAGE», 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , об`єм двигуна - 1591 см. куб., VІN-код НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_3 , об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Нікополя Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с.Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_4 , грошову компенсацію 1/2 частини вартості спірного транспортного засобу, марки «КІА SPORTAGE», 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , об`єм двигуна - 1591 см. куб., VІN-код НОМЕР_2 , в сумі 312 853 грн. (триста дванадцять тисяч вісімсот п`ятдесят три грн.) 50 коп. та залишити вищевказаний автомобіль в користуванні ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Нікополя Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с.Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_4 , судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 102 грн. 04 коп., вартості звіту про оцінку транспортного засобу - 1 200,00 грн., гонорару адвоката - 10 000,00 грн., всього - 14 302 (чотирнадцять тисяч триста дві грн.) 04 грн.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без задоволення.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал