Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №179/1132/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 02 серпня 2026 р.

Справа: №179/1132/26

Суддя: Кравченко О. Ю.

179/1132/26

2/179/1125/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року смт. Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Кравченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Чабаненко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позову позивачка зазначає, що вона зареєструвала шлюб з відповідачем 03 жовтня 2011року і проживала з ним до вересня 2024 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Шлюбні відносини не склалися по причині несумісності характерів, різних поглядів на життя та сімейні цінності. За період окремого проживання вони з відповідачем втратили взаємний інтерес один до одного, кожен живе своїм самостійним життям.

Позивачка не має підстав для примирення та збереження сім`ї, а також зазначає, що рішення розірвати шлюб, є спільним рішенням позивачки та відповідача.

Майнового спору у сторін немає, домовленість, щодо забезпечення дитини досягнута.

Проживаючи окремо, вони втратили взаємний інтерес один до одного. При тих взаємовідносинах, що між ними склалися, вважає, що подальше збереження сім`ї неможливе, і не має наміру на відновлення шлюбних відносин.

На підставі наведеного позивач просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, який зареєстрований 03.10.2011 відділом РАЦС Магдалинівського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №63. Після розірвання шлюбу просить надати їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Ухвалою від 30.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позов.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, представник позивачки адвокат Пономаренко О. Л., подав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги відповідач визнає, проти розірвання шлюбу не заперечує.

У зв`язку з неявкою учасників справи у судове засідання, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як передбачено ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши доводи позовної заяви та надані письмові докази, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 3, 4 ст.56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 105 ч. 3 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 СК України.

Відповідно до ст. 110 ч. 1 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Отже шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання його права вимагати розірвання шлюбу.

Примушування одного з подружжя до перебування у шлюбі, який проти цього заперечує, порушуватиме його законні права та інтереси і суперечитиме вимогам закону.

Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 369/7035/18, провадження № 61-1658св20.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який зареєстрований 03 жовтня 2011 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №63 .

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

З доводів позивачки, викладених у позовній заяві, випливає, що спільне життя подружжя не склалося, проживаючи окремо, сторони втратили взаємний інтерес один до одного, підстав для примирення немає. Подальше збереження сім`ї неможливе і позивач не має наміру на відновлення шлюбних відносин.

Відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу , про що надав відповідну заяву.

Приймаючи до уваги існуючі взаємини між подружжям, причини розлучення, вказані в позовній заяві, небажання позивача продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню, оскільки почуттів взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки у родині немає, тобто морально-правові основи шлюбу відсутні, заходи щодо примирення подружжя та збереження родини неможливі, оскільки жодна із сторін не висловила бажання щодо надання строку для примирення.

Враховуючи наведені вище обставини, подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому шлюб між сторонами необхідно розірвати.

Згідно ч.2 ст.114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ч.3 ст.115 СК України).

Датою ухвалення рішення, у відповідності до ч.5 ст. 268 ЦПК України та правової позиції ОП КЦС ВС у справі 1519/2-5034/11 від 05.09.2022, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис за №63.

Після розірвання шлюбу позивачці залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2

Повний текст рішення складений 03.08.2026.

Суддя О.Ю. Кравченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua