Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №202/10509/25 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/10509/25

Провадження № 2-а/202/8/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Мартинюк С.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2025 року позивач в особі свого представника – адвоката Вороніна І.О. звернувся з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови відповідача про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 вересня 2025 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення № 1661 щодо можливого порушення ним, ОСОБА_1 , законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Підставою складання протоколу стало неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 02.07.2025 року за повісткою № 4001645.

Розгляд справи був призначений на 04.09.2025 року.

На адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 електронною поштою була направлена заява про закриття справи про адміністративне правопорушення.

16.10.2025 року отримано лист № 2910/1 з додатками, а саме копією протоколу № 1661 від 01 вересня 2025 року та копією постанови № 1661 від 04 вересня 2025 року, якою його притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього накладено штраф у розмірі 17 000 грн.

Позивач вважає постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною.

Звертає увагу, що на підставі наказу командира військової частини № 43-РС від 27.04.2025 він був звільнений у запас за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 пункту 3 частини 12 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

На підставі наказу № 43-РС його було виключено з особового складу військової частини НОМЕР_1 про видано витяг з наказу від 08.05.2025 року № 141.

Відповідно до витягу з наказу особова справа ОСОБА_1 була направлена до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зауважує, що підставою його звільнення з військової служби також був акт про обстеження сімейного стану, який складала комісія ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час складання акта уповноваженими особами були перевірені та уточнені його персональні дані.

Після виключення з особового складу військової частини НОМЕР_1 від 08.05.2025 року, за три дні, а саме 12.05.2025 року, він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де став на облік.

В ході бесіди з посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 останніми були уточнені всі персональні дані. Факт перевірки та уточнення даних підтверджується відтиском печатки ІНФОРМАЦІЯ_2 про взяття на облік від 12.05.2025 року з підписом посадової особи.

Тобто на 12.05.2025 року ним були виконанні всі вимоги, які пред`являються до військовозобов`язаних при взятті на військовий облік. Загалом з 12.05.2025 року по дату складання протоколу № 1661 та, як наслідок, винесення постанови № 1661 він був в ІНФОРМАЦІЯ_3 п?ять разів, про що наявні записи в журналі відвідування та талонах, оскільки продовжує здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю та реалізовував право на відстрочку, яка йому була надана.

Про направлення повістки № 4001645 йому не було відомо, так як повістка була направлена за адресою: АДРЕСА_1 , а він фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за якою здійснює постійний догляд за членом сім`ї. В матеріалах справи відсутні докази того, що працівником поштового зв`язку було проінформовано його про необхідність отримання рекомендованого повідомлення з позначкою «Повістка ТЦК».

Отже, його не було належним чином повідомлено про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14:00 02.07.2025, оскільки жодних CMC чи письмових сповіщень про надходження відправлень від ТЦК та СП не отримував.

Крім того, в протоколі не зазначено, для уточнення яких даних він викликався.

Вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не надано належних та допустимих доказів порушення ним вимог частин першої, третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Відповідно до частини дев`ятої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі вчинення правопорушення в особливий період, зокрема передбаченого статтями 210 або 210-1 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше трьох місяців з дня його виявлення, але у будь-якому разі не пізніше одного року з дня вчинення правопорушення. Після ІНФОРМАЦІЯ_4 не має права накладати стягнення на особу за неуточнення даних.

Таким чином, на думку позивача, його необґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності.

Звертає увагу, що 18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку № 3633-1Х від 11.04.202, яким положення ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» викладено в новій редакції, згідно з якою громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Згідно із абзацом 4 пункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету міністрів України № 1487 від 30.12.2022, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Отже, громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 року шляхом: прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Частина третя статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Водночас частина третя статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Об`єктивна сторона констатованого відповідачем порушення вказує, що відповідальність за таке правопорушення передбачена частиною третьою статті 210-1 КУпАП, адже відповідач стверджує про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Позивачем також зауважено, що обов`язок для призовників, військовозобов`язаних та резервістів уточнити свої персональні дані виник з 18.05.2024, коли набули чинності відповідні зміни до Правил № 1487 та Закону № 3543-ХІІ, унесенні Законом № 3633-ІХ.

На даний час діє Указ № 65/2022, оголошення нової мобілізації в України після 18.05.2024 не відбулося, тому й обов`язок уточнити персональні дані, передбачений Правилами № 1487 та Законом № 3543-ХІІ, не виник.

Однак, такий обов`язок під час дії Указу № 65/2022 передбачений абз 4 підпункту 1) пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ - громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.

Так як обов`язок щодо уточнення персональних даних саме з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно, коли уже йде мобілізація, запроваджений і передбачений Законом № 3633-ІХ саме у частині проведення мобілізації, а не військового обліку, то його невиконання слід розглядати як порушення законодавства про мобілізацію, відповідальність за яке передбачена статтею 210-1 КУпАП.

Таким чином, не уточнення своїх персональних даних позивачем у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 не порушує правила військового обліку, так як у цей період нової мобілізації оголошено не було, а обов`язок вчинити такі дії пов`язаний виключно з вже триваючою мобілізацією.

Однак, на думку позивача, відповідач помилково притягнув його до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

За цих підстав просить скасувати постанову від 04.09.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу в сумі 17 000 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 03 листопада 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду, прийнято його адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження у справі.

У встановлений строк ІНФОРМАЦІЯ_5 був поданий відзив, в якому проти позову ОСОБА_1 заперечує, посилаючись на те, що 19.06.2025 року засобами поштового зв`язку на адресу позивача рекомендованим відправленням була направлена повістка з вимогою прибути 02.07.2025 о 14-00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення облікових даних (повістка № 4001645, поштове відправлення № 0610262068326).

Відповідно до положень пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв?язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресом працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв?язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв?язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання резервісти та військовозобов`язані можуть бути оповіщені: через дільниці оповіщення шляхом їх виклику до таких дільниць та вручення повісток, отриманих від районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки представниками цих дільниць, та вручення повісток за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання; представниками районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад; представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки особисто або засобами зв`язку; групами оповіщення, до складу яких можуть включатися представники районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, поліцейські, а також під час оповіщення мешканців багатоквартирних будинків - керівник установи (організації) або фізична особа - підприємець, яка надає послуги з управління багатоквартирними будинками, або голова правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідач вважає, що у зв`язку з неприбуттям до ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, просив відмовити в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 .

В судове засідання сторони не з?явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Представником позивача та представником відповідача Фетісовим В.С. були надані заяви про розгляд справи в їх відсутність.

Відповідно до частини 4 та 5 статті 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення (повне чи скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, доходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом установлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Дніпро підполковника ОСОБА_2 № 1661 від 04 вересня 2025 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Відповідно до цієї постанови «01 вересня 2025 року об 11 год. 10 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_7 прибув ОСОБА_1 , де в ході перевірки його військово-облікових даних установлено, що останній перебуває в розшуку за зверненням Індустріального у м. ІНФОРМАЦІЯ_8 в порядку статті 259 КУпАП, у зв`язку з тим, що не прибув до ТЦК та СП о 14:00 02.07.2025 за повісткою № 4001645, яка відповідно до вимог чинного законодавства є такою, що вручена йому у встановленому законом порядку. Про причину неявки не повідомив.

Приймаючи до уваги, що 24.02.2022 у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції РНБО, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного часу», Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року та Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, дію яких продовжено відповідними Указами Президента України, які діють на теперішній час, військовозобов`язаний запасу ОСОБА_1 порушив ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

При розгляді адміністративного позову суд керується тим, що згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов?язаний з?ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд вважає, що вищевказані положення закону відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності в повному обсязі не були дотримані.

Суд звертає увагу, що згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Між тим, відповідач, заперечуючи проти адміністративного позову ОСОБА_1 , не надав допустимих і достатніх доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Так, суд ураховує, що статтею 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з матеріалами справи підставою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало його неприбуття 02.07.2025 за повісткою до ТЦК та СП.

При цьому відповідачем зазначено, що позивачем були порушені вимоги частини 1 та 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Суд вважає, що постанова відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися законною.

Суд ураховує, що згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Частиною 3 статті 22 вказаного Закону визначено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначається, зокрема, мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Як убачається з матеріалів справи, згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 141 від 08.05.2025 ОСОБА_1 , старшого навідника 2 мінометного розрахунку 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 , було звільнено наказом командира військової частини № 43-РС від 27.04.2025 у запас за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 пункту 3 частини 12 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та направлено його на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з відмітками у військовому квитку ОСОБА_1 12.05.2025 року було взято на облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_9 .

19 червня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_9 направлено ОСОБА_1 повістку № НОМЕР_2 , а саме, що йому належить з?явитися 02.07.2025 о 14:00 годині для уточнення даних.

Зазначена повістка була направлена позивачу за адресою: АДРЕСА_1 , але не була ним отримана та поштове відправлення повернулося з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач покликався на те, що відповідно до положень пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є, зокрема, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Водночас, як зазначено в самому протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, адресою місця його проживання є не АДРЕСА_1 , а АДРЕСА_2 , саме за якою, як зазначено позивачем у позові, він фактично мешкає у зв?язку зі здійсненням постійного догляду за членом сім?ї, що і стало підставою його звільнення з військової служби та про що відповідач не міг бути не обізнаний, оскільки 12.05.2025 взяв позивача у зв?язку з цим на облік як звільненого у запас.

Відтак суд вважає доведеним, що позивач не був належним чином повідомлений про необхідність з?явлення до ІНФОРМАЦІЯ_6 02.07.2025.

Слід також відзначити, що, починаючи з 19.05.2024, Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено 60-денний строк для уточнення громадянами України своїх даних щодо виконання військового обов`язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму ч. 3 ст. 210 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил.

Між тим, відповідач, заперечуючи проти позову, не зазначив, для уточнення яких саме даних викликався позивач та які б не були уточнені 12.05.2025 під час взяття його на військовий облік, в тому числі реалізуючи право на відстрочку.

Як стверджує позивач у своєму позові, всі необхідні дані ним були заздалегідь уточнені та оновлені.

Отже суд вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не надано належних та допустимих доказів порушення позивачем вимог частин першої та третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та, відповідно, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Виходячи з вищевикладеного, оскільки факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не знайшов свого підтвердження, адміністративний позов слід задовольнити: постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за № 1661 від 04.09.2025 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП (за відсутності події і складу адміністративного правопорушення).

При вирішенні питання про розподіл судових втрат, суд керується тим, що відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.

Отже, оскільки адміністративний позов задоволено, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань понесені витрати по сплаті судового збору у вищевказаному розмірі.

Щодо інших витрат позивача, зокрема витрат на правничу допомогу, про понесення яких зазначено у попередньому розрахунку судових витрат, то відповідно до частини 7 статті 139 КАС України докази таких витрат можуть бути подані протягом п`яти днів після ухвалення цього рішення.

Керуючись ст. 243-246, 250, 271, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за № 1661 від 04 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 06 серпня 2026 року.

Суддя Наталія Марченко