Суд: Індустріальний районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 06 серпня 2026 р.
Справа: №202/10704/24
Суддя: Мачуський О. М.
Справа № 202/10704/24
Провадження № 2/202/254/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
07 серпня 2026 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:
головуючого - судді Мачуського О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Карасьової Г.І.,
представника позивача - Раковець О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника - адвоката Раковець Ольги Олегівни звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпра з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про поділ спільного майна подружжя.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 ) та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 16.03.2013, який зареєстровано Центральним РАЦС м. Кременчука Полтавської області. У шлюбі сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, подружжя разом з дітьми виїхало на постійне проживання до Сполучених Штатів Америки, де перебуває й на даний час.
Позивач зазначає, що впродовж останнього року фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені, спільне господарство не ведеться, відсутнє спілкування, спільні погляди на подальше життя та спільні плани на майбутнє, у зв`язку з чим відновлення шлюбних відносин та збереження шлюбу позивач вважає неможливим.
За час шлюбу сторонами набуто нерухоме майно, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1662892212101 (далі - квартира).
Позивач вказує, що сторони та їхні діти мають зареєстроване місце проживання у зазначеній квартирі та фактично проживали у ній однією сім`єю до евакуації з України у 2022 році.
Посилаючись на положення статей 60, 61, 69, 70 Сімейного кодексу України, згідно з якими майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя і поділяється між ними в рівних частках, позивач просить суд визнати спірну квартиру спільною сумісною власністю подружжя та поділити її, визнавши за кожною із сторін право власності на 1/2 частину квартири, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпра справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
24.07.2026 до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про визнання позову, згідно з якою відповідач визнає позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі, не заперечує проти поділу спірної квартири в рівних частках - по 1/2 частині за кожною із сторін.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду подав вищезазначену заяву про визнання позову та просив розглянути справу за його відсутності.
Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні в режимі відео конференції позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 16.03.2013, зареєстрованому Центральним РАЦС м. Кременчука Полтавської області, що підтверджується поданими до суду доказами.
Судом також встановлено, що за час шлюбу сторонами на підставі акту приймання-передачі квартири АДРЕСА_2 від 08.08.2018 набуто у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1662892212101, право власності на яку зареєстроване за відповідачем.
Зазначена квартира отримана у власність у 2018 році з оформленням права власності на відповідача на підставі акту приймання-передачі квартири № 73 від 08.08.2018, виданого Комунальним підприємством "Агентство регіонального розвитку "Регіон-лідер" Дніпропетровської обласної ради" та Дніпропетровським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву", в рамках Порядку забезпечення громадян доступним житлом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2009 № 140.
Відповідно до частини 3 статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 статті 61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Відповідно до частини 1 статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Частинами 1, 2 статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Оскільки спірна квартира набута сторонами за час шлюбу за відплатним правочином, доказів, які б спростовували презумпцію спільності майна подружжя та підтверджували належність квартири одній із сторін на праві особистої приватної власності, відповідачем суду не надано, а тому зазначена квартира є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя і підлягає поділу між сторонами в рівних частках.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання за позивачем та відповідачем права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1662892212101, по 1/2 частині за кожним із подружжя.
Крім того, суд враховує, що відповідачем подано заяву про визнання позову в повному обсязі. Відповідно до частини 1 статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (частина 5 статті 206 ЦПК України).
Судом встановлено, що визнання відповідачем позову є добровільним, вчинене ним свідомо, з розумінням його правових наслідків, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у матеріалах справи доказах, не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, зокрема малолітніх дітей сторін. За таких умов суд приймає визнання відповідачем позову та вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, статтями 60, 61, 69, 70 СК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1662892212101.
В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1662892212101.
В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1662892212101.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Мачуський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua