Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №212/12410/24 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/12410/24

2/212/2444/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

23 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого, судді – Пустовіт О.Г., за участю секретаря – Мєхтієвої А.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у місті Кривому Розі, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг", ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2026 року представник позивача – адвокат Новак А.М., який діє в інтересахФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг", ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обгрунтування вимог представник позивача – адвокат Новак А.М. вказав, що 23 грудня 2023 року об 19:49 годині по вулиці Електрозаводська, 25-Ж, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Chevrolet Lacetti, державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку та її зміну, залежно від неї не обрав безпечної швидкості руху, при зміні напрямку руху, не переконався в безпеці свого маневру, своєчасно не застосував заходи для зменшення руху аж до зупинки та скоїв наїзд на перешкоду у вигляді корпусу пульта керування апарату самообслуговування (без дверей) в кількості двох одиниць. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримані механічні пошкодження, чим спричинено матеріальні збитки. ОСОБА_2 (далі по тексту – Відповідач 2) порушив вимоги п.п. 2.3. (б), 12.1, 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Вищевказані обставини встановлені постановою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі про адміністративне правопорушення № 212/117/24 від 17.01.2024 року, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та накладено адміністративне стягнення у вигляді: штрафу, у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. Відповідач 2 у судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення визнав повністю, підтвердив факти, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Цивільна-правова відповідальність власника автомобіля марки Chevrolet Lacetti, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова Група «Оберіг». 01 січня 2023 року між позивачем ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 (далі по тексту – Орендодавець) було укладено Договір оренди № 0101/2023, згідно умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування бетонну площадку та приміщення під автомийку самообслуговування (далі – Об`єкт оренди) з такими характеристиками: місцезнаходження м. Кривий Ріг, вул. Електрозаводська біля буд. 25а. Відповідно до положень пункту 7.2. Розділу 7 Договору оренди № 0101/2023, до прав Орендаря входить, зокрема, здійснювати за умови отримання попередньої письмової згоди Орендодавця ремонт, перепланування, перебудову та інші невідокремлювані поліпшення об`єкту оренди, за свій рахунок та згідно з вимогами чинного законодавства, розміщати на об`єкті оренди внутрішні телекомунікаційні мережі; укладати договори на охорону, встановлювати сигналізацію та інші системи охорони; проводити поточний ремонт за власний рахунок, попередньо узгодивши із Орендодавцем, вартість витрат та строки їх компенсування. Згідно положень пункту 7.3. Розділу 7 Договору оренди № 0101/2023, на строк дії Договору Орендар набуває права власності на все майно, що перебуває у користуванні Орендаря, а у разі настання страхового випадку з орендованим майном, Орендар виступає власником такого майна та є особою, що має право на отримання страхового відшкодування від страховика (МТСБУ) та/або винної особи. Положеннями пункту 7.4. Розділу 7 зазначеного вище Договору, у разі настання страхових випадків з вини третіх осіб (дорожньо-транспортна пригода) Орендар має право отримувати грошові суми страхового відшкодування на покриття збитків, заподіяних внаслідок настання страхових випадків, та здійснення ремонту приміщень і обладнання автомийки самообслуговування, та на власний розсуд розпоряджатись сумами страхового відшкодування, отриманими на покриття збитків, заподіяних внаслідок настання страхових випадків. Орендар має право на отримання страхового відшкодування у випадках, коли страховий випадок стався протягом терміну дії даного Договору, та може звернутись за відшкодуванням такого у передбачені законодавством строки і в разі закінчення строку дії даного Договору. (пункт 7.5. Розділу 7 Договору оренди № 0101/2023). Згідно заяви 26 грудня 2023 року, в інтересах ФОП ОСОБА_1 до ТОВ «СГ «Оберіг» засобами поштового зв`язку «Укрпошта» було направлено цінний лист з описом з вкладенням у нього повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду з додатками, що мала місце 23 грудня 2023 року. ТВД «СГ «Оберіг» по події, яка відбувалась 23 грудня 2023 року, було заведену страхову справу № 47425. 18 січня 2024 року представником ТДВ «СГ «Оберіг» було проведено огляд пошкодженого майна – корпусу пульта апарату самообслуговування (без дверей) – належного позивачу ФОП ОСОБА_1 , про що було складено відповідний акт огляду. Відповідно до листа від 05.06.2024 року, ТДВ «СГ «Оберіг» повідомило наступне: «16.04.2024 року ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» отримало від Вас заяву про страхове відшкодування у зв`язку з пошкодженням корпусу пульта керування апарату самообслуговування (без дверей) в кількості двох одиниць. Однак, до заяви на виплату страхового відшкодування не було додано документа, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди або документа, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування. Таким чином, в розумінні положень Закону № 1961-IV, наразі Ви не с потерпілою особою або іншою особа, яка має право на отримання відшкодування. Враховуючи вищевикладене, заява про страхове відшкодування на Вашу користь У зв`язку з пошкодженням майна, внаслідок вищевказаної ДТП, с необґрунтованою та безпідставною, тож у ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» відсутні правові підстави для здійснення страхового відшкодування. Додатково зазначаємо, що у разі надання ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» документів що підтверджують право власності пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди або документів, що посвідчують право заявника на отримання страхового відшкодування, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» повернеться до розгляду справи». 25 листопада 2024 року на електронну адресу ТВД «СГ «Оберіг» було направлено адвокатський запит з проханням повідомлення суми матеріального збитку, визначеного останніми. У відповіді № 2911-07 від 29.11.2024 рокуТВД «СГ «Оберіг» повідомив, зокрема те, що враховуючи відсутність правових підстав для виплати страхового відшкодування, ТВД «СГ «Оберіг» не визначало розмір матеріального збитку у зв`язку з пошкодженням майна, а також не замовляло та не проводило жодних оцінок та/або експертиз. На підставі вищевикладеного просить суд стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 завдану йому матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 23.12.2023 року, в розмірі 10 000,00 грн, стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 моральну шкоду, спричинену йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 23.12.2023 року, в розмірі 5 000 грн. 00 коп., стягнути з відповідачів пропорційно на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп, а загалом 11 211 грн. 20 коп.

Ухвалою суду від 14 січня 2025 року відкрито провадженн в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 19 травня 2025 року задоволено клопотання представника позивача про призначення у справі незалежної оцінки, зупинено провадження у справі.

Ухвалою від 07 липня 2025 року поновлено провадження у справі.

22.04.2026 року задоволено клопотання представника позивача – адвоката Новак А.М. про відмову в частині позовних вимог до відповідача Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг".

В судове засідання позивач та його представник не з`явились, представник надав клопотання про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача, не заперечує проти ухвалення заосного рішення.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, відзиву до суду не подав.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 надав пояснення, що він є власником приміщення, яке здавав в аренду. На даний час договірні відносини теж наявні, Оормлені офіційно пролонгованим договором. Оригінал договору знаходиться в бухгалтерії.

Судом встановлено, що постановою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі про адміністративне правопорушення № 212/117/24 від 17.01.2024 року, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді: штрафу, у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Цивільна-правова відповідальність власника автомобіля марки Chevrolet Lacetti, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова Група «Оберіг».

01 січня 2023 року між позивачем ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 (далі по тексту – Орендодавець) було укладено Договір оренди № 0101/2023, згідно умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування бетонну площадку та приміщення під автомийку самообслуговування (далі – Об`єкт оренди) з такими характеристиками: місцезнаходження м. Кривий Ріг, вул. Електрозаводська біля буд. 25а.

Відповідно до положень пункту 7.2. Розділу 7 Договору оренди № 0101/2023, до прав Орендаря входить, зокрема, здійснювати за умови отримання попередньої письмової згоди Орендодавця ремонт, перепланування, перебудову та інші невідокремлювані поліпшення об`єкту оренди, за свій рахунок та згідно з вимогами чинного законодавства, розміщати на об`єкті оренди внутрішні телекомунікаційні мережі; укладати договори на охорону, встановлювати сигналізацію та інші системи охорони; проводити поточний ремонт за власний рахунок, попередньо узгодивши із Орендодавцем, вартість витрат та строки їх компенсування.

Згідно положень пункту 7.3. Розділу 7 Договору оренди № 0101/2023, на строк дії Договору Орендар набуває права власності на все майно, що перебуває у користуванні Орендаря, а у разі настання страхового випадку з орендованим майном, Орендар виступає власником такого майна та є особою, що має право на отримання страхового відшкодування від страховика (МТСБУ) та/або винної особи.

Положеннями пункту 7.4. Розділу 7 зазначеного вище Договору, у разі настання страхових випадків з вини третіх осіб (дорожньо-транспортна пригода) Орендар має право отримувати грошові суми страхового відшкодування на покриття збитків, заподіяних внаслідок настання страхових випадків, та здійснення ремонту приміщень і обладнання автомийки самообслуговування, та на власний розсуд розпоряджатись сумами страхового відшкодування, отриманими на покриття збитків, заподіяних внаслідок настання страхових випадків.

Орендар має право на отримання страхового відшкодування у випадках, коли страховий випадок стався протягом терміну дії даного Договору, та може звернутись за відшкодуванням такого у передбачені законодавством строки і в разі закінчення строку дії даного Договору. (пункт 7.5. Розділу 7 Договору оренди № 0101/2023).

Що стосується вимог позивача щодо стягнення на його користь моральної шкоди з відповідача в розмірі 5 000,00 грн., суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди в наслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 3 ст.23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 (зі змінами до пункту 9 внесеними постановою від 25.05.2001 р. №5), роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.2 ст.78 того ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи факт заподіяння позивача моральної шкоди у зв`язку з пошкодженням його майна, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між такими діями та їх наслідками, вину відповідача ОСОБА_2 в завданні моральної шкоди, суд приходить до висновку, щодо необхідності стягнення з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 , виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості у відшкодування моральної шкоди грошової компенсації в сумі 5 000,00 грн., отже вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають повному задоволенню.

Що стосується вимог позивача щодо стягнення на його користь витрати на проведення незалежної оцінки.

Згідно із частинами першою, п`ятою - сьомою статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Подібні норми містяться й в інших процесуальних кодексах (Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України)).

Частина перша статті 1 Закону України «Про судову експертизу» визначає, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (частина перша статті 71 цього Закону).

Пункт 1.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, передбачає, що підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов`язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об`єкти, що підлягають дослідженню.

Системний аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє констатувати таке:

(1) витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат;

(2) висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи;

(3) у разі подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. При цьому інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і в разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, зазначений висновок не приймається судом до розгляду;

(4) при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду із позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

ЄСПЛ неодноразово вказував, що початок «вирішення спору» щодо своїх «прав та обов`язків цивільного характеру» пов`язується з поданням цивільного позову (рішення від 21 червня 2007 року у справі «Редька проти України» (Redka v. Ukraine), заява № 17788/02, від 10 грудня 2009 року у справі «Васильчук проти України» (Vasilchuk v. Ukraine), заява № 31387/05).

Період, коли тривало провадження щодо процесуальних питань, має розглядатись як частина розгляду справи по суті та, відповідно, як частина вирішення спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру (рішення ЄСПЛ від 01 березня 2018 року у справі «Літвінюк проти України» (Litvinyk v. Ukraine), заява № 55109/08).

Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не відповідає вимогам розумності та правової визначеності, «підриває» конструкцію забезпечення передбачуваності застосування процесуальних норм, а тому не є такою, що відповідає верховенству права.

Зі справи відомо, що у зв`язку з розглядом справи Фізична особа-підприємиць ОСОБА_1 оплатив проведення незалежної оцінки в сумі 3500,00 грн, що підтверджується квитанцією №16/06 від 16.06.2025. Вказана сума підлягає стягненню в відповідача на користь позивача.

Також, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

На підтвердження вищевказаного до суду надано наступні документи: копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копія ордеру на надання правничої допомоги, копія договору про надання правової допомоги № 02/05/2022 від 02.05.2022 року; копія акту прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги; копія квитанції про сплату наданих послуг.

Водночас, щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, яку необхідно стягнути з позивача на користь відповідача, суд дійшов наступного висновку.

Частинами першою та другою статті 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватисяу формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Водночас, суд вважає за доцільне звернути увагу на наступне.

Відповідно до частин четвертої - шостоїстатті 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 22 травня 2024 року у справі №754/8750/19 зазначає, що у разі недотримання вимог частини четвертоїстатті 137 ЦПК Українисуду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьоюстатті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Крім цього, відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі №127/9918/14-ц).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з урахуванням обставин справи, її складністю та важливістю для сторін, обсягом виконаної адвокатом роботи, наявність сталої судової практики в даній категорії справ, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн.

Згідно з ч.1, 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Відповідно до ч.ч. 1,6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачаФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 стягненню судовий збірв розмірі 1 211 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст.12,13,76-81,83, 95,141, 258, 259, 263 - 265, 268, 272, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 625, 979, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ОСОБА_2 стягнення матеріальної та моральної шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму моральної шкоди в 5 000 грн. 00 коп. (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. 00 коп. (десять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати за проведення незалежної оцінки у розмірі 3500 грн. 00 коп. (три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок),

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок),

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку та подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст ріщення виготовлено 30 липня 2026 року.

Суддя: О. Г. Пустовіт