Суд: Апостолівський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 03 серпня 2026 р.
Справа: №171/1771/26
Суддя: Кодрян Л. І.
Справа № 171/1771/26
2/171/3188/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" серпня 2026 р. м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Кодрян Л.І.
за участю секретаря судових засідань Перепеткевич Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Апостолове цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 27360,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 08.12.2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1014872, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу фінансовий кредит в розмірі 8000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Товариство виконало свої зобов`язання згідно умов укладеного договору в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. Однак відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору, тому у нього утворилась заборгованість в сумі 27360,00 грн, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 8000,00 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків становить – 14400,00 грн, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту – 960,00 грн та заборгованість по штрафу – 4000,00 грн.
27.03.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №49-МЛ. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги до відповідача за кредитним договором № 1014872 від 08.12.2019 року.
На виконання вимог досудового врегулювання спору позивачем було надіслано відповідачу Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 19581169/2049 від 01.04.2026 р., однак відповідачем дана претензія не виконана.
Ухвалою судді від 02.06.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням учасників справи.
В судове засідання представник позивача не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив провести розгляд справи за його відсутності, не заперечував щодо заочного розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином за останнім відомим місцем проживання в порядку, передбаченому положеннями ст.ст. 130,131 ЦПК України, про що у справі є належні докази. Поштові відправлення повернулися за зворотною адресою до суду з відміткою поштового зв`язку - «адресат відсутній».
Відповідно до п.4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Крім того, у встановлений строк відповідачем не було подано відзиву.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Крім того, зі змістом процесуальних рішень у даній справі сторони могли знайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua/sud0402/, про що також сторонам було повідомлено в ухвалі про відкриття провадження по справі.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставі ст. 280 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази в справі, з`ясувавши обставини справи, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково з таких підстав.
Так, судом встановлено, що 08.12.2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1014872, відповідно до умов якого вказане товариство надало відповідачу кредит в сумі 8000,00 грн. строком на 30 днів (кінцева дата погашення кредиту 07.01.2020 року) зі сплатою відсотків за користування кредитом на умовах передбачених договором.
Згідно п.1.5.2 Договору проценти за користування кредитом становлять 4800,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки – фіксована.
Згідно п.1.4 Договору термін повернення кредиту та сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом – 07.01.2020 року.
Відповідно до умов п.2.1 Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на картковий рахунок позичальника.
Згідно п.2.3 Договору передбачена пролонгація кредиту. Позичальник за наявності відповідної пропозиції Позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Волевиявлення позичальника продовжити строк користування/повернення кредиту та укладення угоди про це підтверджується здійсненням ним відповідного платежу.
Договір укладено в електронному вигляді із застосуваннямелектронного підпису одноразовим ідентифікатором V42346, що підтверджується довідкою ТОВ «Мілоан» від 10.09.2025 року.
Графіком розрахунків (додаток №1 до кредитного договору) зазначено, що датою повернення кредиту та сплати процентів є 07.01.2020 року, загальна сума заборгованості за кредитом становить 13760,00 грн, яка складається з суми кредиту – 8000,00 грн, процентів – 4800,00 грн та комісії за надання кредиту – 960,00 грн. Відомостей про зміну суми розрахунків у зв`язку з частковим погашенням заборгованості чи продовження строку повернення кредиту, передбачених п.2 Графіку, суду не надано.
Згідно платіжного доручення 4274364 від 08.12.2019 року було здійснено платіж в сумі 8000,00 грн на користь ОСОБА_1 . Призначення платежу: кредитні кошти від ТОВ «Мілоан» згідно договору 1014872.
27.03.2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №49-МЛ, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №49-МЛ від 27.03.2020 року ТОВ «ФК «Кредит-капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору № 1014872 від 08.12.2019 року в сумі 27360,00 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 8000,00 грн.; заборгованість за відсотками 14400,00 грн, залишок по комісії 960,00 грн, заборгованість по штрафу/пені 4000,00 грн.
Згідно виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 1014872 від 08.12.2019 року на ім`я ОСОБА_1 встановлено, що за останньою рахується заборгованість у сумі 27360,00 грн, а саме – 8000,00 грн прострочене тіло кредиту, 14400,00 грн – прострочені відсотки, 960,00 грн – заборгованість по комісії, 4000,00 грн – заборгованість по штрафам.
01.04.2026 року за вих. № 19581169/2049 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило ОСОБА_1 претензію про погашення заборгованості за кредитним договором № 1014872 від 08.12.2019 року у сумі 27360,00 грн.
Згідно інформації наданої АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260721/59326-БТ від 22.07.2026 року на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 до рахунку НОМЕР_2 . По зазначеному рахунку 08.12.2019 року було зарахування коштів у сумі 8000,00 грн.
Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаними кредитними договорами стало підставою для звернення нового кредитора - ТОВ «ФК «Кредит-капітал» з даним позовом до суду.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України«Про електронну комерцію».
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст.10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною, тип процентної ставки визначається кредитним договором.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі №202/4494/16-ц, провадження №14-318цс18 викладено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України.
В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Згідно ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частиною 3 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.1,ч.5, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.1, ч.2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Аналіз досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин дає підстави для обґрунтованого висновку, що оскільки ОСОБА_1 , своїх зобов`язань за кредитним договором у встановлені ним строки не виконала, то з неї підлягає стягненню на користь ТОВ «ФК «Кредит-капітал» заборгованість, яка складається з основної суми боргу, відсотків, нарахованих виключно в межах строків кредитування, визначених цим договором та комісії за видачу кредиту.
Як вбачається з положень п. 1.4 Договору термін повернення кредиту та сплати процентів визначено – 07.01.2020 року. Доказів на підтвердження пролонгації кредитного договору № 1014872 від 08.12.2019 року, передбаченої п. 2.3 цього Договору, суду не надано, тому стягненню підлягають відсотки нараховані в межах дії кредитного договору, тобто в строк до 07.01.2020 включно. Згідно п.1.5.2 Договору проценти за користування кредитом становлять 4800,00 грн. Крім того, зазначений розмір нарахованих процентів за користування кредитом в межах дії кредитного договору підтверджується відомістю про щоденні нарахування та погашення по кредитному договору № 1014872 від 08.12.2019 року укладеного з ОСОБА_1 .
Заявлена вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі 14400,00 грн підтверджена доказами на суму 4800,00 грн, в іншій частині сума заборгованості не підтверджена та, як вбачається з матеріалів справи, нарахована за межами дії кредитного договору.
Таким чином, загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 1014872 від 08.12.2019 року, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 13760,00 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 8000,00 грн.; заборгованість за відсотками 4800,00 грн та заборгованість за комісією за видачу кредиту – 960,00 грн.
Щодо вимог про стягнення штрафу суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом ч.4 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
У даній справі, встановлено, що позивач (позикодавець) просив стягнути з позичальника штраф за час прострочення повернення кредиту під час дії в Україні воєнного стану.
Судом враховано, що законодавець на рівні акту цивільного законодавстві (п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов`язку позичальника сплатити неустойку (штраф, пеню). Такий обов`язок припиняється без його виконання.
Позивачем нараховано штраф за кредитним договором № 1014872 від 08.12.2019 року у розмірі 4000,00 грн., що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за штрафом в розмірі 4000,00 грн. є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.
З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-капітал» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно ч.ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1,2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як встановлено згідно наданих представником позивача письмових доказів позивач поніс витрати на правничу допомогу в сумі 8000 грн. та сплату судового збору в сумі 2662,40 грн. У зв`язку з частковим задоволенням позову, стягненню підлягає сума за понесені витрати пропорційна розміру задоволених вимог, а саме витрати на правову допомогу у сумі 4023,40 грн. (8000,00 грн х 13760,00 грн : 27360,00 грн) та судовий збір у сумі 1338,98 грн (2 662,40 грн х 13760,00 грн : 27360,00 грн).
Керуючись ст.ст.4,12,13,76-81,89,141,259,263-265,280-282 ЦПК України суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28) заборгованість за кредитним договором № 1014872 від 08.12.2019 року в розмірі 13760,00 грн (тринадцять тисяч сімсот шістдесят гривень).
Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28) судовий збір у сумі 1338,98 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4023,40 грн.
В задоволенні позову в іншій частині вимог відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту заочного рішення суду до Дніпровського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому заочне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
СуддяЛ. І. Кодрян
Оригінал: reyestr.court.gov.ua