Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №585/2505/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №585/2505/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Шульга В. О.

Номер провадження 33/816/1400/26 Суддя-доповідач Соколова Н. О.

Категорія 126 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Соколова Н. О., з участю секретаря судового засідання Кравченко Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22.06.2026, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП,

з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Маляра М.В.,

установив:

Постановою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22.06.2026 ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років. Стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 665,60 грн.

Згідно з постановою, 11.06.2026 о 10:35 год в м. Ромни по вул. Київська,78, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не маючи посвідчення водія відповідної категорії, а саме: категорії С, тобто не мав права керування таким транспортним засобом. Дане правопорушення вчинене повторно протягом року за ч. 2-4 ст. 126 КУпАП, чим порушив п. 2.1.а.ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити через відсутність складу правопорушення.

В обґрунтовування апеляційних вимог, апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначає про те, що він не був належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду.

Також ОСОБА_1 зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що він допустив будь-які порушення ПДР України, за які його потрібно було зупинити, тому його зупинка є незаконною, що, враховуючи доктрину «плодів отруйного дерева» тягне за собою й незаконність притягнення його до адміністративної відповідальності.

Крім того, ОСОБА_1 просить поновити пропущений строк апеляційного оскарження постанови судді, оскільки оскаржувана постанови отримана ним лише 30.06.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3 днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, а згідно з ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Враховуючи, що ні ОСОБА_1 , ні його захисник Маляр М.В. участі в судовому засіданні не брали, копія постанови судді була отримано ОСОБА_1 30.06.2026, а з апеляційною скаргою він звернувся 08.07.2026, тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки цей процесуальний термін пропущений з поважних причин.

Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за його захисника Маляра М.В. на підтримку поданої апеляційної скарги, суддя апеляційного суду дійшов наступних висновків.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.1 (а) ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, вчинене повторно протягом року.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновки суду першої інстанції про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не маючи права керування таким, що вчинено ним повторно протягом року, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 689883 від 11.06.2026 року, постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серія ЕНА № 6499946 від 12.01.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КК України, довідкою про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія лише у 1983 році та відеозаписом, з якого вбачається як інспектор підходить до автомобіля, у якого ввімкнений двигун, в кабіні транспортного засобу перебуває водій. Інспектор представився та повідомив, що його зупинено, оскільки за наявною базою на транспортний засіб відсутній поліс обов`язкового страхування. Водій пред`явив поліс обов`язкового страхування та запитав причину зупинки. Інспектор повідомив, що водій під час зупинки транспортного засобу зобов`язаний надати документи передбачені п.21 ПДР України та перевіривши повідомив водію, що він не має права керування, оскільки на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП та запитав чому він керує. Інспектор запропонував надати реєстраційні документи. Інспектор повідомив, що на ОСОБА_1 буде складено протокол за ч.5 ст. 126 КУпАП. Роз`яснив особі його права, повідомив про можливість надання пояснення. Працівник поліції повідомив водію про день, час та місце розгляду справи у Роменському міськрайонному суді. ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу.

Вказані докази у розумінні ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Що стосується доводів апеляційної скарги про неналежне сповіщення ОСОБА_1 про дату та час судового розгляду, то вони повністю спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом, з якого чітко вбачається, що поліцейський повідомив, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відбудеться в Роменському міськрайонному суді Сумської області 22.06.2026 об 11 год, повторно назвав дату судового розгляду, а сам ОСОБА_1 її повторив та перепитав час розгляду справи.

Доводи апеляційної скарги про незаконність зупинки транспортного засобу та, як наслідок, незаконність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є безпідставними.

Так, відсутність у матеріалах справи доказів порушення Правил дорожнього руху, яке, на думку апелянта, стало підставою для зупинки транспортного засобу, не свідчить про незаконність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 126 КУпАП, полягає у керуванні транспортним засобом за наявності обставин, визначених диспозицією відповідної частини цієї статті, а не у факті порушення Правил дорожнього руху, яке могло передувати перевірці документів водія. Відтак законність чи обґрунтованість первинної зупинки транспортного засобу не спростовує встановленого факту вчинення адміністративного правопорушення, якщо цей факт підтверджується належними та допустимими доказами.

Крім того, положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачають застосування доктрини «плодів отруйного дерева» як безумовної підстави для визнання недопустимими доказів або скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Така доктрина сформована у практиці Європейського суду з прав людини переважно щодо оцінки справедливості кримінального провадження відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не підлягає автоматичному застосуванню до справ про адміністративні правопорушення.

Більше того, навіть у практиці Європейського суду з прав людини порушення порядку отримання доказів не призводить автоматично до визнання всього провадження несправедливим. Вирішальним є те, чи було провадження в цілому справедливим, а також чи підтверджується вина особи сукупністю належних і допустимих доказів.

Отже, посилання апелянта на незаконність зупинки транспортного засобу та доктрину «плодів отруйного дерева» не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин вчинення адміністративного правопорушення та не є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Таким чином, враховуючи вказані обставини, всупереч доводам апеляційної скарги, суддя апеляційного суду вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, підстав для його скасування під час апеляційного перегляду не встановлено, а тому, постанову судді суду першої інстанції слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України,

постановив:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22.06.2026.

Постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22.06.2026 відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, залишити без зміни, а його апеляційну скаргу на цю постанову без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Соколова