Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №583/2251/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №583/2251/26

Номер провадження 22-ц/816/2513/26

Категорія -

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Худика А.М. (суддя-доповідач), суддів: Замченко А.О., Щербаченко М.В.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

у присутності:

державного виконавця Гричковської І.П. (в режимі відеоконференцзв`язку)

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гричковської Інни Петрівни

на ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 червня 2026 року постановлену у складі судді Сидоренка Р.В. у м. Охтирка Сумської області,

в цивільній справі № 583/2251/26 за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції

03 травня 2026 року скаржник ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Охтирського міськрайонного суду Сумської області зі скаргою на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби, у якій просив:

-визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі – Охтирський ВДВС СХ МРУМЮ) Москаленко Марії Миколаївни, яка полягає у невчиненні дій, спрямованих на виконання рішення суду у справі № 575/199/14-ц;

-зобов`язати державного виконавця невідкладно провести перевірку майнового стану боржника за місцем його проживання з метою виявлення іншого рухомого майна (побутової техніки, готівкових коштів, коштовностей), на яке може бути звернено стягнення, враховуючи, що раніше описане майно (магазин) було знищене боржником;

-зобов`язати надати інформацію про результати розгляду повідомлення про кримінальне правопорушення, передбачене статтею 388 КК України, яке було направлено до Охтирського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області (вих. № 34625 від 12.05.2025), зокрема щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та визнання скаржника потерпілим у кримінальному провадженні;

-зобов`язати здійснити повторні запити до Державної податкової служби України, Пенсійного фонду України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, а також до банківських установ з метою виявлення нових джерел доходів або набутого боржником майна станом на 2026 рік;

-зобов`язати звернути стягнення на нерухоме майно боржника, а саме житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з метою його подальшої реалізації для погашення заборгованості, оскільки раніше описане майно (магазин) було пошкоджене боржником;

-зобов`язати надати письмову відповідь за результатами розгляду цієї заяви у строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження», із наданням копій процесуальних документів, складених за результатами її розгляду.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 червня 2026 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність державного виконавця Охтирського ВДВС СХ МРУМЮ щодо не вчинення дій направлений на виконання рішення суду у справі № 575/199/14-ц. Зобов`язано державного виконавця невідкладно провести перевірку майнового стану боржника за місцем його проживання ( АДРЕСА_1 ) з метою виявлення іншого рухомого майна (побутова техніка, готівкові кошти, коштовності), на яке можливо звернути стягнення. В іншій частині вимог за скаргою відмовити.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що державним виконавцем у період з листопада 2024 по день звернення до суду із скаргою не вжито всіх дій, визначених Законом України «Про виконавче провадження», спрямованих на належне та своєчасне виконання виконавчого документу, своєчасного і в повному обсязі вчинення виконавчих дій. Суд зазначив, що рішення Апеляційного суду Сумської області від 12.08.2014 залишається не виконаним, а державним виконавцем хоча і проведені певні виконавчі дії з виконання виконавчого листа, але не проведено усіх необхідних виконавчих дій та заходів з примусового виконання судового рішення.

Суд дійшов висновку, що у матеріалах виконавчого провадження та інформації, що міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження (далі – АСВП), відсутні відомості про проведення перевірки майнового стану боржника кожні два тижні щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника, а державні виконавці і звертались із відповідними запитами, проте з певним порушенням щодо інтервалів таких звернень. Крім того, суд погодився із доводами скаржника про те, що державним виконавцем у цей період не вживались заходи щодо встановлення іншого рухомого майна боржника шляхом виходу за місцем мешкання боржника та виявлення і опису за наявності такого майна, оскільки разова перевірка та опис майна (03.10.2023) не може вважатись достатньою з урахуванням невиконання судового рішення боржником на протязі тривалого часу.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник Охтирського ВДВС СХ МРУМЮ Гричковська Інна Петрівна 23 червня 2026 року через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 червня 2026 року в частині визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Охтирського ВДВС СХ МРУМЮ.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала в зазначеній частині є незаконною та постановлена з неповним з`ясуванням обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що Закон України «Про виконавче провадження» не пов`язує факт належного виконання державним виконавцем своїх обов`язків виключно з дотриманням певного календарного інтервалу між окремими запитами до державних органів. При цьому судом встановлено факт вчинення виконавчих дій, однак бездіяльність державного виконавця визнано лише з огляду на оцінку їх недостатності.

Крім того, апелянт вказує, що саме по собі невиконання судового рішення не свідчить про бездіяльність державного виконавця, оскільки виконання рішення залежить не лише від його дій, а й від наявності у боржника майна та доходів, на які можливо звернути стягнення.

Також апелянт зазначає, що, зобов`язуючи державного виконавця провести перевірку майнового стану боржника шляхом виїзду за місцем його проживання, суд першої інстанції не врахував особливості правового режиму воєнного стану та той факт, що місце проживання боржника знаходиться на території постійних бойових дій. При цьому Закон України «Про виконавче провадження» не покладає на державного виконавця обов`язку здійснювати свої повноваження незалежно від наявності загрози його життю та здоров`ю. У зв`язку з цим апелянт вважає висновки суду в цій частині необґрунтованими та передчасними.

Крім цього, апелянт зазначає, що, зобов`язавши державного виконавця невідкладно провести конкретну виконавчу дію, суд фактично втрутився у дискреційні повноваження органу державної виконавчої служби, що суперечить принципу розподілу повноважень та правовій природі судового контролю за виконанням судових рішень.

На думку апелянта, матеріали виконавчого провадження містять відомості про систематичне вчинення державним виконавцем виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання судового рішення, тоді як матеріали скарги не містять належних і допустимих доказів бездіяльності державного виконавця.

Щодо подання відзиву на апеляційну скаргу

ОСОБА_1 не скористався наданим йому ч. 1 статті 360 ЦПК України правом подати відзив на апеляційну скаргу у строк, встановлений судом апеляційної інстанції. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Водночас, відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Позиція апеляційного суду щодо явки учасників справи та можливості апеляційного розгляду

У судове засідання в режимі відеоконференції з`явилася державний виконавець Охтирського ВДВС СХ МРУМЮ Гричковська І.П.

У ході судового засідання державний виконавець Гричковська І.П. надала суду ідентифікатор доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження для повного доступу до інформації про виконавче провадження № 66645444.

Стягувач ОСОБА_1 та боржник ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи судом апеляційної інстанції.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників, які не з`явилися, за наявного складу учасників судового процесу.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 12.08.2014 у справі №575/199/14-ц скасовано рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 16.06.2014 та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 97 008 грн боргу та судові витрати в сумі 3 141,10 грн; стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 4 739 грн боргу; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 200,50 грн. В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено.

На виконання вказаного судового рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 97008 грн боргу та 3141,10 грн судових витрат 12.08.2021 Великописарівським районним судом Сумської області виданий виконавчий лист, на підставі якого 30.08.2021 начальником Великописарівського ВДВС СХ МРУМЮ Мовчан Л.О. відкрито виконавче провадження № 66645444.

03.11.2021 виконавче провадження № 66645444 було приєднано до зведеного виконавчого провадження № 51535693.

Відповідно до інформаційної довідки про виконавче провадження державним виконавцем Великописарівського ВДВС 19.10.2021 винесено постанови про арешт коштів та арешт майна боржника. Також державним виконавцем Великописарівського ВДВС за період з 30.08.2021 по 27.04.2023 періодично здійснювалися запити до правореєструючих установ для встановлення інформації щодо наявності зареєстрованого нерухомого майна, транспортних засобів, належних на праві власності боржникові, щодо відкритих рахунків в установах банків та щодо отримання боржником доходів чи пенсії.

27.04.2023 зведене виконавче провадження № 51535693 постановою начальника відділу Мовчан Л.О. передано до Охтирського ВДВС СХ МРУМЮ та 05.05.2023 постановою заступника начальника Охтирського ВДВС СХ МРУМЮ Майдаченко А.А. прийнято це зведене виконавче провадження до виконання.

З відомостей про рух виконавчого провадження № 66645444 відомо, що з 30.08.2021 виконавче провадження знаходилося на виконанні у начальника відділу Мовчан Л.О., після реорганізації вказане виконавче провадження 27.06.2023 у ручному режимі передано ОСОБА_4 , 18.09.2023 в ручному режимі передано ОСОБА_5 , 21.09.2023 шляхом автоматичного розподілу розподілено ОСОБА_4 , 25.09.2023 в автоматичному режимі передано ОСОБА_6 , 26.09.2023 знову в автоматичному режимі передано ОСОБА_4 та 26.09.2023 передано ОСОБА_5 . В подальшому виконавче провадження здійснювали державні виконавці Рубякіна А.О., Москаленко М.М., і наразі Гричковська І.П.

19.10.2023 Великописарівський районний суд Сумської області постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність старшого державного виконавця Гончар Н.Б. Охтирського ВДВС СХ МРУМЮ. До такого висновку суд дійшов встановивши, що саме державним виконавцем Гончар Н.Б., з часу фактичного отримання нею виконавчого провадження № 66645444, було вчинено всі заходи щодо здійснення виконавчих дій у даному виконавчому провадженні.

У скарзі Полулях В.В., як на підставу своїх вимог, посилається на бездіяльність державного виконавця щодо вчинення виконавчих дій з листопада 2024 року.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження та за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження № 66645444, 12.01.2024 у зведеному виконавчому провадженні державним виконавцем Рубякіною А.О. (підтверджуючого документу про передачу матеріалів виконавчого провадження цьому державному виконавцю матеріали виконавчого провадження не містять) направлено вимогу до ЦНАП виконавчого комітету Кириківської селищної ради Охтирського району Сумської області щодо надання інформації про осіб, що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (власником майна є боржник); запит на отримання інформації, що становить банківську таємницю; запит до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників – юридичних осіб та/або фізичних осіб – підприємців, а також рахунки, відкриті боржником – юридичною особою через свої відокремлені підрозділи; запит до Пенсійного фонду України про фізичних осіб боржників, які отримують пенсії, розмір їх пенсій та найменування органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває боржник, та інформацію про фізичних осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про їх останнє місце роботи; запит до Державної податкової служби України про джерела та/або суми доходів, нарахованих податковими агентами на користь боржників – фізичних осіб, та розміри утриманого податку з доходів боржників-фізичних осіб, та/або загальну суму річного доходу, задекларованого боржником – фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, та суму утриманого податку (для фізичних осіб, які є самозайнятими особами), та/або загальну суму доходу та суму податку за звітний період, задекларованих боржником – фізичною особою – підприємцем в податковій декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.11.2024 у справі № 583/5479/24 скаргу стягувача було задоволено частково та визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця у зведеному виконавчому провадженні № 51535693 щодо не вчинення дій, направлених на виконання виконавчого листа. Суд констатував, що протягом майже 10 місяців (з 16.01.2024 по 05.11.2024) необхідні виконавчі дії не вчинялися. Вказана ухвала залишена без змін Постановою Сумського апеляційного суду від 28.10.2025.

22.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до начальника Охтирського ВДВС СХ МРУМЮ Мовчан Л.О. із заявою про здійснення виконавчих дій, в якій просив здійснити дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для реального та швидкого виконання виконавчого листа по справі № 575/199/14 (виконавче провадження №66645444).

05.11.2024 старшим державним виконавцем Охтирського ВДВС СХ МРУМЮ Рубякіною А.О. винесено постанову про арешт коштів боржника; 05.11.2024 державним виконавцем направлено запити до ПФУ, до ДПСУ щодо перетину боржником державного кордону, до ДФС про наявність у боржника рахунків, до Податкової служби про джерела та/або суми доходів, нарахованих податковими агентами на користь боржника та запит на отримання інформації, що становить банківську таємницю.

12.11.2024 державним виконавцем направлено вимогу до ЦНАП виконавчого комітету Кириківської селищної ради про надання інформації, щодо зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 , направлено виклик боржнику з вимогою з`явитись до відділу 20.11.2024.

22.05.2025 старший державний виконавець Охтирського ВДВС СХ МРУМЮ Рубякіна А.О. звернулась до Охтирського РВП ГУНП в Сумській обл. з поданням прохаючи вирішити питання про притягнення боржника ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 388 КК України, оскільки 19.03.2025 в ході перевірки було встановлено, що приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_2 , що було передане на відповідальне зберігання боржнику, виявлене у розібраному стані.

З інформації АВСП № 66645444 встановлено що у оскаржуваний період державними виконавцями 09.11.2024; 11.12.2024; 19.03.2025; 23.04.2025; 30.10.2025; 11.11.2025; 08.03.2026 були отримані відповіді на запити до МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів (відомості відсутні);

05.11.2024; 19.03.2025; 06.03.2026 р. здійснювались запити до ДПСУ про наявні рахунки боржника (відомості відсутні);

05.11.2024; 06.12.2024; 19.03.2025; 23.04.2025; 11.09.2025; 30.10.2025; 11.11.2025; 06.03.2026; 05.05.2026; 04.06.2026 здійснювались запити до банківських установ щодо наявності у боржника відкритих рахунків;

05.11.2024; 06.12.2024; 09.03.2025; 23.04.2025; 11.09.2025; 30.10.2025; 05.05.2026; 07.06.2026 отримувались відповіді на запити до ПФУ.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання, а держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права особи на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, повинно розглядатися як невід`ємна частина «судового розгляду»» (Рішення ЄСПЛ у справі Hornsby v. Greece, заява № 18357/91, § 40, 19 березня 1997 року).

Щодо обов`язку державного виконавця систематично вживати всі передбачені законом заходи примусового виконання

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Суд першої інстанції, дослідивши матеріали виконавчого провадження, встановив, що рішення суду, ухвалене у 2014 році, станом на час розгляду справи залишалося невиконаним, а державним виконавцем у період, який оскаржується заявником, не було вжито всіх передбачених законом заходів, необхідних для належного та своєчасного виконання виконавчого документа. Зокрема встановлено, що перевірки майнового стану боржника проводилися із порушенням періодичності, визначеної ч. 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», а також не вживалися заходи щодо повторного встановлення наявності рухомого майна боржника. Такі висновки підтверджуються матеріалами виконавчого провадження та належним чином мотивовані судом першої інстанції.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками.

Доводи апеляційної скарги про те, що державними виконавцями вчинялися окремі виконавчі дії, зокрема надсилалися запити до державних органів, накладалися арешти, здійснювався опис майна та направлялося повідомлення про кримінальне правопорушення, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Предметом судового контролю у цій справі було не встановлення факту відсутності будь-яких виконавчих дій, а перевірка того, чи вжив державний виконавець усіх передбачених законом заходів для належного виконання судового рішення.

Сам по собі факт здійснення окремих виконавчих дій не свідчить про належне виконання державним виконавцем покладених на нього законом обов`язків, якщо такі дії здійснювалися несвоєчасно, неповно або не забезпечували реального виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні – щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці – щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Верховний Суд у постанові від 07 лютого 2023 року у справі № 925/790/17 (925/580/20) зазначив, що «періодичність проведення таких перевірок чітко визначено Законом України «Про виконавче провадження», тобто такі перевірки мають вчинятися державним виконавцем систематично, а не разово. При цьому сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин того, що державним виконавцем проводилася перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною восьмою статті 48 зазначеного Закону України, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення. У свою чергу, відсутність документального підтвердження належного, повного та систематичного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок як щодо повноти вчинення державним виконавцем усіх, визначених законом дій, так і щодо відсутності відповідного майна у боржника». Крім того, Верховний Суд наголосив, що «висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату, і такі дії підтверджуються документально та за внесеною до Автоматизованої системи виконавчого провадження інформацією».

Аналогічна правова позиція повторно викладена Верховним Судом у постанові від 19 січня 2026 року у справі № 925/164/24, у якій суд знову звернув увагу, що обов`язок державного виконавця полягає у систематичному застосуванні всіх передбачених законом заходів примусового виконання, а не у разовому здійсненні окремих виконавчих дій.

Отже, сама по собі тривалість виконавчого провадження або невиконання судового рішення не є безумовною підставою для визнання бездіяльності державного виконавця протиправною. Водночас встановлення судом фактів недодержання визначеної законом періодичності перевірки майнового стану боржника, невжиття всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо виявлення майна боржника та відсутності належної активності, спрямованої на реальне виконання судового рішення, свідчить про неналежне виконання державним виконавцем покладених на нього обов`язків та є підставою для висновку про протиправність такої бездіяльності.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що Закон України «Про виконавче провадження» не пов`язує законність дій державного виконавця з дотриманням певних календарних інтервалів між окремими виконавчими діями.

Частина восьма статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» прямо визначає обов`язкову періодичність перевірки майнового стану боржника. Отже, наведені приписи є імперативними та не можуть тлумачитися як такі, що надають державному виконавцю право самостійно визначати строки проведення відповідних перевірок.

Щодо способу усунення неправомірної бездіяльності державного виконавця

Відповідно до ч. 2 статті 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Отже, після встановлення неправомірної бездіяльності суд повинен визначити такий спосіб захисту, який забезпечує реальне усунення встановленого порушення, але водночас не призводить до перебрання судом повноважень органу державної виконавчої служби.

Суд першої інстанції, встановивши, що державним виконавцем не дотримано вимог ч. 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» щодо періодичності перевірки майнового стану боржника, обрав способом усунення цього порушення покладення на державного виконавця обов`язку провести перевірку майнового стану боржника. Сам по собі такий спосіб захисту відповідає вимогам ч. 2 статті 451 ЦПК України, оскільки спрямований саме на усунення встановленої бездіяльності.

Разом із тим резолютивна частина ухвали суду першої інстанції фактично визначає не лише обов`язок виконавця усунути порушення, а й конкретний спосіб здійснення виконавчих дій, встановлюючи строк їх проведення («невідкладно»), місце здійснення перевірки (за конкретною адресою проживання боржника).

Такий підхід не узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 червня 2021 року у справі № 201/12569/16 (провадження № 61-2627св21), відповідно до якої «суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Водночас, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення вимог заявника про зобов`язання приватного виконавця Приходько А. Л. вжити всіх визначених Законом № 1404-VIII заходів примусового виконання рішення суду згідно переліку, наведеного у скарзі, оскільки вчинення таких дій відноситься до дискреційних повноважень приватного виконавця, суд позбавлений процесуальної можливості перебирати на себе повноваження приватного виконавця».

Здійснення перевірки майнового стану боржника є обов`язком державного виконавця, однак визначення часу, способу, обсягу, послідовності належить до його процесуальної компетенції. Саме виконавець, виходячи з матеріалів виконавчого провадження, результатів попередніх перевірок та вимог Закону України «Про виконавче провадження», вирішує питання щодо проведення виходу за місцем проживання боржника, здійснення відповідних запитів, накладення арешту, опису майна чи застосування інших передбачених законом заходів.

З огляду на викладене, належним способом усунення встановленої бездіяльності є не покладення на державного виконавця обов`язку провести конкретні виконавчі дії у визначений судом спосіб, а зобов`язання здійснити передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи щодо виявлення майна боржника, його майнових прав та доходів у межах виконавчого провадження.

Саме тому резолютивна частина ухвали підлягає зміні шляхом викладення її в такій редакції: «Зобов`язати державного виконавця Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України здійснити заходи щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника у виконавчому провадженні № 66645444».

Таке формулювання забезпечує виконання вимог ч. 2 статті 451 ЦПК України щодо усунення встановленого порушення, водночас не підміняє дискреційні повноваження державного виконавця щодо визначення конкретних виконавчих дій, їх послідовності, способу та часу здійснення.

Щодо впливу воєнного стану на виконання державним виконавцем своїх повноважень

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неможливості проведення виконавчих дій у зв`язку з безпековою ситуацією в прикордонному районі.

Посилання апелянта на дію правового режиму воєнного стану мають загальний характер та не підтверджені належними доказами, які б свідчили про існування об`єктивної неможливості проведення відповідних виконавчих дій саме у спірний період. Матеріали виконавчого провадження не містять доказів прийняття державним виконавцем процесуальних рішень щодо відкладення виконавчих дій або документального підтвердження неможливості їх проведення з огляду на безпекову ситуацію. Саме лише посилання на складну оперативну обстановку не звільняє державного виконавця від виконання обов`язків, визначених законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити судове рішення.

Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, якщо такі порушення не є підставою для скасування судового рішення.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції – зміні.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Сумський апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гричковською Інною Петрівною задовольнити частково.

Ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 червня 2026 року змінити, виклавши третій абзац резолютивної частини ухвали в такій редакції:

«Зобов`язати державного виконавця Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України здійснити заходи щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника у виконавчому провадженні № 66645444.»

В іншій частині ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 серпня 2026 року.

Головуючий - А.М. Худик

Судді: А.О. Замченко

М.В. Щербаченко