Суд: Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 05 серпня 2026 р.
Справа: №742/4068/26
Суддя: Павлов В. Г.
Провадження № 3/742/825/26
Єдиний унікальний № 742/4068/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2026 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючого судді Павлова В.Г.,
при секретарі судового засідання Рубан Ж.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Прилуцького РВП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст.124, ч.5 ст. 126 та ч.2 ст. 130 КУпАП -
УСТАНОВИВ:
08.07.2026 р. о 05 год. 00 хв. в с. Подище по вул. Шкільна, буд. 33, водій ОСОБА_1 ,будучи позбавленим права керування, згідно постанови від 08.06.2026 р. Прилуцького міськрайонного суду терміном на 5 років, керував транспортним засобом Peugeot 407 /д.н.з. НОМЕР_1 /, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та не впорався з керуванням, допустив наїзд на електроопору та в подальшому залишив місце даної дорожньо-транспортної пригоди,чим порушив вимоги п.п. п.2.1 а, п.2.10 а та 12.1 ПДР та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. ст.122-4, 124 та ч. 5 ст.126 КУпАП.
Крім того, 16.07.2026 р. о 18 год. 47 хв. в м. Прилуки по вул. Європейській, буд. 110, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Peugeot 407 /д.н.з. НОМЕР_1 /, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей.Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в лікувальному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.
За таких обставин та з огляду на те, що при повідомленні судом про місце та час розгляду справи, а також, за результатом вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , який будучи обізнаним, що відносно нього складено протоколи про адміністративні правопорушення за ст.124, ст. 122-4, ч.2 ст. 130 та ч.5 ст. 126 КУпАП, що має наслідком притягнення до відповідальності, згідно норм передбачених КУпАП і по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, аби з`явитися до суду та дізнатися про рух справи, заходів для явки до суду не вжив, письмових заперечень проти протоколу не подав.
З урахуванням положення ст.268 КУпАП, яка не містить заборони щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, що передбачені ст.124, ст. 122-4, ч.2 ст. 130 та ч.5 ст. 126 КУпАП, без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також вимоги ст.277 КУпАП в частині строків розгляду, з огляду на вжиті заходи для належного інформування про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Окрім того, суд враховує, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення без її відкладення, а ОСОБА_1 не позбавлений права в разі незгоди з ним ініціювати його апеляційне оскарження.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст.124, ч.5 ст. 126 та ч.2 ст. 130 КУпАП.
Чинне законодавство України та нормативно-правові акти покладають обов`язок на водіїв не лише знати та безумовно виконувати правила ПДР, а також враховувати особливості та технічний стан транспортного засобу.
Відповідно до положень ст.124 КУпАП, складом адміністративного правопорушення є, зокрема, порушення учасниками дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження транспортного засобу та дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктом 12.1 ПДР передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пунктом 2.10.а ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Приписами п.2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
З досліджених в судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №721125 від 16.07.2026 р. та відеозапису з портативного відео-реєстратора встановлено, що 16.07.2026 р. о 18 год. 47 хв. в м. Прилуки по вул. Європейській, 110, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Peugeot 407 /д.н.з. НОМЕР_1 / з явними ознаками алкогольного сп`яніння.
Дане правопорушення вчинено повторно протягом року, за що було складено відповідний адміністративний матеріал за ч.2 ст.130 КУпАП.
Враховуючи позицію ОСОБА_1 в частині не оспорювання факту керування транспортним засобом, що узгоджується з послідовними поясненнями, що надані на місці зупинки автомобіля, та підтверджується матеріалами відео фіксації, суд вважає доведеним факт керування автомобілем Peugeot 407 /д.н.з. НОМЕР_1 /, саме ОСОБА_1 .
Отже, суд дійшов висновку, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а тому є спеціальним суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Проаналізувавши обставини відмови водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, суд приходить до наступного висновку.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку огляд на стан сп`яніння.
Відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння є правопорушенням, передбаченим ч.2 ст.130 КУпАП, що тягне за собою відповідальність, про що складається протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначаються ознаки сп`яніння.
Таким чином, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, оскільки передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання.
Адміністративна відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП настає, зокрема, у разі керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.
Відповідно до п.2.1 «а» ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Судочинство в Україні проводиться на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання кожною стороною своїх прав та інтересів.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень підтверджується сукупністю досліджених під час розгляду справи матеріалів, а саме: протоколами серії ЕПР1 №721145 від 16.07.2026 р., ЕПР1 №721146 від 16.07.2026 р., ЕПР1 №721125 від 16.07.2026 р., ЕПР1 №721140 від 16.07.2026 р. та відеозаписами до них; схемою місця ДТП від 08.07.2026 р. в частині часу і місця вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу, яка його вчинила, ідентифікаційних ознак транспортного засобу, яким особа керувала; місцем зіткнення та локалізацією пошкоджень транспортного засобу; рапортом помічника чергового СМ Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області від 08.07.2026 р.; довідкою САП ВВГ Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області, про те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував;направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.07.2026 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; довідкою САП Прилуцького РВП ГУНП про реєстрацію транспортного засобу Peugeot 407 /д.н.з. НОМЕР_1 / – власник ОСОБА_2 ; постановою Прилуцького міськрайонного суду №742/2047/26 від 01.06.2026 р. про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 5 ст.126 КУпАП; постановою серії ЕНА №7338813 від 08.06.2026 р. про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 4 ст.126 КУпАП; письмовими поясненнями.
Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Зокрема, механізм заподіяння видимих пошкоджень автомобілю Peugeot 407 /д.н.з. НОМЕР_1 /, яка зафіксована у схемі місця ДТП, яка наявна в матеріалах справи, повністю відповідає події ДТП, викладеної в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .
Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин ДТП, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається.
В зв`язку з вищевикладеним, суд, проаналізувавши наявні в справі матеріали в їх сукупності, приходить до переконання, що дана дорожньо-транспортна пригода та її наслідки перебувають у прямому причинному зв`язку саме з порушенням ОСОБА_1 вимоги п. 12.1 та 2.10 а ПДР, що і було зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.
Об`єктивних даних, які б свідчили про наявність у справі обставин, що виключають відповідальність або свідчать про відсутність події чи складу правопорушення, судом не встановлено.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі – Інструкція), ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Суд особливо звертає увагу на відеозаписи з відео-реєстратора поліцейського, що є засобом об`єктивного контролю, оскільки не залежить від суб`єктивного сприйняття кожного з учасників події, і є достатнім доказом для прийняття несуперечливого рішення по справі.
На вказаному відеозаписі безперервно зафіксовано як процедуру огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, так і поетапне складання працівниками поліції адміністративного протоколу за ч.2 ст.130 КУпАП.
Так, під час перевірки працівником поліції документів та спілкування з водієм ОСОБА_1 у нього було виявлено чітко виражені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. У подальшому інспектором поліції було підставно запропоновано водієві пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу. Проте, останній від проходження огляду на стан сп`яніння на місці відмовився.
Отримавши відмову водія від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, інспектор поліції, з дотриманням положень п.7 Інструкції, запропонував водієві ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, натомість, останній, також, послідовно відмовився.
Суд звертає увагу на те, що погодження особи на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння має бути актом волевиявлення, який би виражався в активних діях особи, щодо погодження на проходження огляду. Однак, ОСОБА_1 , незважаючи на детальне роз`яснення працівником поліції правових наслідків його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що підтверджується долученим до протоколу відеозаписом, усвідомлено, чітко та однозначно відмовився виконувати вимоги п.2.5 ПДР.
Досліджений судом відеозапис в достатній мірі підтверджує обставини викладені в протоколі, а також виконання працівниками поліції вимог Інструкції, КУпАП при його складанні та дотримання процедури виявлення у водія ознак сп`яніння, що за наявності відмови водія у проходженні огляду утворюють об`єктивну сторону інкримінованого правопорушення та є об`єктивним доказом, який не залежить від особистого сприйняття певних подій, а тому передає перебіг подій в об`єктивній реальності.
Суд вважає, що свідоме передбачення ОСОБА_1 позитивних результатів з застосуванням технічного засобу – газоаналізатора або ж у медичному закладі, і обумовлювало вибір його поведінки у виді ігнорування обов`язку щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Про існування будь-яких об`єктивних причин, які б перешкоджали пройти медичний огляд на вимогу працівників поліції перед складанням протоколу, водій не повідомляв.
Отже, ОСОБА_1 , маючи об`єктивну можливість спростувати обґрунтовану підозру працівника поліції щодо наявності в нього реальних ознак алкогольного сп`яніння шляхом проходження відповідного огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу або ж у медичному закладі, без жодних переконливих пояснень відмовився від проходження такого огляду, що власне і становить об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
За встановлених фактичних обставин справи, судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 порушуючи вимоги п.2.5 ПДР, скоїв правопорушення, що передбачене диспозицією ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.
При цьому, 08.07.2026 року ОСОБА_1 повторно здійснює керування автомобілем, не маючи права керування таким транспортним засобом. Тобто, має місце не тільки продовження протиправної поведінки, а суттєве збільшення за ступенем тяжкості вчинених правопорушень.
Суд звертає увагу на те, що транспортний засіб - це джерело підвищеної небезпеки, а на водія покладається підвищена відповідальність не тільки за своє життя, а й за життя невизначеного кола учасників дорожнього руху та цілісність майна інших осіб.
З врахуванням ступеню та характеру вчинених правопорушень, які становлять підвищену суспільну небезпеку у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, особи порушника, ступеня його вини та відношення до скоєних адміністративних правопорушень, наявність відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, неефективність попередніх заходів виховного впливу, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ст.124, ст. 122-4, ч.2 ст. 130 та ч.5 ст. 126 КУпАП на загальних підставах в межах санкцій інкримінованих статей.
Згідно ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одночасно одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладаються в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
В зв`язку з тим, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена за чотирьмастаттями КУпАП, санкція ч.5 ст.126 КУпАП є найбільш суворою, тому суд вважає за необхідне застосувати при накладенні адміністративного стягнення санкцію ч.5 ст.126 КУпАП.
Санкцією ч.5 ст.126 КУпАП також передбачено оплатне вилучення транспортного засобу.
Враховуючи, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , згідно реєстраційної картки належить ОСОБА_2 ,підстав для застосування стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу суд не вбачає.
Відсутність у ОСОБА_1 посвідчення водія не виключає застосування передбаченого санкцією ч.5 ст.126 КУпАП додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, що узгоджується із правовою природою такого стягнення та усталеною судовою практикою.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, суд стягує з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Керуючись ст.ст.23, 24,33,40-1, 124, 122-4, ч.5 ст.126, ч.2 ст.130, ст.ст.283-285 КУпАП, суд –
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст.124, ч.5 ст.126 та ч.2 ст.130КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:
- за ст.124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 /вісімсот п`ятдесят/ грн.;
- за ст.122-4 КУпАП у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 /три тисячі чотириста/ грн.;
- за ч.2 ст.130 КУпАП – у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 /тридцять чотири тисячі/ грн з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 3 /три/ роки;
- за ч.5 ст.126 КУпАП – у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 /сорок тисяч вісімсот/ грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 /п`ять/ років без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ч.2 ст.36 КУпАП, остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 /сорок тисяч вісімсот/ грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 /п`ять/ років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 /шістсот шістдесят п`ять/ грн. 60 коп. судового збору.
Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В.Г. Павлов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua