Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №466/8986/25 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/8986/25

Провадження № 2-о/466/241/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Білінської Г.Б.

секретаря судового засідання Богуш Ю.С.

за участю представника заявника ОСОБА_1

розглянув у порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за заявою Приватного акціонерного товариства «Конвеєр», заінтересовані особи: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України про встановлення факту, що має юридичне значення,-

в с т а н о в и в:

представник заявника Приватного акціонерного товариства «Конвеєр» звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт припинення іпотеки за іпотечним договором, укладеним між ВАТ «Кредитпромбанк» та ВАТ «Конвеєр» 06 травня 2004 року за реєстровим № 1976, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гірником І.А. та скасувати запис про заборону відчуження нерухомого майна, а саме приміщень, позначених «№52-70» загальною площею 2956, 8 кв.м. – головного корпусу, що розташовані в АДРЕСА_1 , та запис про іпотеку.

В обґрунтування заяви вказує, що 05 травня 2004 року між Відкритим акціонерним товариством «Конвеєр» та Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» укладено кредитний договір № 6-КЛТ-2004, за умовами якого Заявнику було надано кредит у розмірі 400 000,00 (чотириста тисяч) гривень 00 копійок для оплати за матеріали, комплектуючі вироби та енергоносії. Кінцевий термін повернення кредиту – 04 травня 2006 року.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 06 травня 2004 року між ВАТ «Конвеєр» та ВАТ «Кредитпромбанк» було укладено іпотечний договір, предметом якого стало належне заявнику нерухоме майно, а також зареєстровано заборону його відчуження. У визначений період умови кредитного договору були виконані, а кредит – погашений в повному обсязі, що підтверджується листом ПАТ «Кредитпромбанк» від 29 серпня 2013 року з проханням виключити запис з Державного реєстру іпотек щодо предмета іпотеки. Крім того, заявник вказує, що після погашення кредиту жодних претензій з боку кредитора до нього не заявлялося.

У лютому 2023 року заявник виявив у Державному реєстрі іпотек чинний запис про заборону відчуження майна та звернувся до державного реєстратора із заявою про припинення іпотеки. 23 вересня 2025 року у відповідь було отримано Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 80912525. Як причину відмови реєстратор зазначив, що ПАТ «Кредитпромбанк» припинено та інформація про повноваження підписанта листа від 29 серпня 2013 року відсутні.

26 червня 2013 між ПАТ «Кредитпромбанк» (раніше – ВАТ «Кредитпромбанк») та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами.

Представник заявника зазначає, що після укладення 26 червня 2013 року договору купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» та подальшої ліквідації ПАТ «Кредитпромбанк» відсутні відомості про заборгованість ПАТ «Конвеєр» за кредитним договором.

18 вересня 2023 року заявником було подано до Національного банку України лист вих. № 65 з проханням надати інформацію з архіву Національного банку України щодо відсутності у ПАТ «Конвеєр» грошових зобов`язань перед ПАТ «Кредитпромбанк» та АТ «Дельта Банк».

19 жовтня 2023 року у своїй відповіді Національний банк України підтвердив, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та передав, а Національний банк України прийняв на зберігання документи неплатоспроможних ПАТ «Кредитпромбанк» та АТ «Дельта Банк».

В архівних описах АТ «Дельта Банк» наявний договір купівлі-продажу прав вимоги від 26.06.2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та АТ «Дельта Банк». Водночас кредитна справа (кредитний договір) щодо ПАТ «Конвеєр» в архівах ПАТ «Кредитпромбанк» та АТ «Дельта Банк» відсутня та до Національного банку України не передавалась.

Вказані обставини і слугують підставою для звернення до суду з відповідною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки зазначені обставини підтверджують відсутність невиконаних кредитних зобов`язань та є підставою для встановлення факту припинення іпотеки.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 30.09.2025 відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою заінтересовані особи: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України про встановлення факту, що має юридичне значення.

Постановою Львівського апеляційного суду від 01.05.2026 ухвалу суду від 30.09.2025 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду, яка поступила до Шевченківського районного суду м. Львова 20.05.2026.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 21.05.2026 прийнято заяву та відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

27.05.2026 на адресу суду надійшли пояснення заінтересованої особи – Національного банку України, з яких вбачається, що документи щодо кредитного договору, укладеного із ПАТ «Конвеєр», в описах архівних справ ПАТ «Кредитпромбанк» та АТ «Дельта Банк» відсутні та на архівне зберігання до Національного банку України не передавалися. Відтак, ПАТ «Конвеєр» не значиться у переліку позичальників кредитного портфеля, переданого АТ «Дельта Банк», що свідчить про відсутність інформації щодо відступлення права вимоги за вказаним кредитним зобов`язанням. У зв`язку з цим просять долучити дані пояснення до матеріалів справи № 466/8986/25 та врахувати їх при винесенні рішення.

01.06.2026 на адресу суду надійшли письмові пояснення заінтересованої особи – Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з яких вбачається, що ПАТ «Кредитпромбанк» було віднесено до категорії неплатоспроможних, у подальшому ліквідовано, а процедура ліквідації банку завершена. Фонд зазначив, що не є правонаступником ПАТ «Кредитпромбанк». За даними Єдиної операційно-інформаційної системи Фонду та архівних документів відсутня інформація про кредитний договір, укладений між ПАТ «Конвеєр» та ПАТ «Кредитпромбанк», а також про заборгованість заявника перед банком. Просять врахувати дані пояснення Фонду гарантування під час розгляду даної справи.

В судовому засіданні представник заявника ПАТ «Конвеєр», адвокат Богданов О.В. заяву підтримав повністю, просив таку задовольнити.

Представник заінтересованої особи Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник заінтересованої особи Національного банку України не з`явився, згідно наданих письмових пояснень просив розгляд справи проводити без участі представника Національного банку України.

Представник заінтересованої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не з`явився, згідно заяви від 01.06.2026 просив розгляд справи проводити без участі представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Заслухавши пояснення представника заявника, вивчивши матеріали справи, суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року № 5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Судом встановлено, що 05 травня 2004 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ВАТ «Конвеєр» укладено кредитний договір № 6-КЛТ-2004.

За умовами Кредитного договору № 6-КЛТ-2004 банк надає кредит у розмірі 400 000 грн., а позичальник зобов`язується повернути кредит на умовах, що передбачені договором.

З метою забезпечення належного виконання кредитних зобов`язань, 06 травня 2004 року між ВАТ «Конвеєр» та ВАТ «Кредитпромбанк» було укладено іпотечний договір за реєстровим № 1976, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гірником І.А., відповідно до якого предметом іпотеки є приміщення, позначені «№52-70» загальною площею 2956, 8 кв.м. – головного корпусу, що розташовані в АДРЕСА_1 .

20 травня 2004 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кривицьким С.Ю. на підставі статті 73 Закону України «Про нотаріат» та вище зазначеного іпотечного договору зареєстровано заборону відчуження нерухомого майна, що належить заявнику на праві приватної власності, до повного виконання заявником своїх зобов`язань перед ВАТ «Кредитпромбанк».

Із наданих заявником доказів вбачається, що кредитні зобов`язання були виконані належним чином, про що свідчить лист ПАТ «Кредитпромбанк» від 29.08.2013 із проханням виключити запис з Державного реєстру іпотек.

26 червня 2013 між ПАТ «Кредитпромбанк» (раніше – ВАТ «Кредитпромбанк») та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами.

Відповідно до постанови правління НБУ від 02 червня 2015 р. № 353 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Кредитпромбанк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03 червня 2015 р. № 112, "Про початок процедури ліквідації ПАТ «Кредитпромбанк».

01.10.2020 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано припинення ПАТ «Кредитпромбанк» без правонаступництва.

Як вбачається з відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 49-10098/23 від 28.08.2023 на лист ПАТ «Конвеєр» від 15 серпня 2023 року вих.№15544/23, – ПАТ «Кредитпромбанк», як юридична особа, припинена без правонаступництва. Всі документи ПАТ «Кредитпромбанк», а також довідковий апарат до них, передані на зберігання до Національного банку України. Також Фондом було повідомлено, що будь-яка інформація щодо заборгованості ПАТ «Конвеєр» перед ПАТ «Кредитпромбанк» та/або АТ «Дельта Банк» станом на дату запровадження тимчасової адміністрації в банках (станом на 03 березня 2015 року) була відсутня.

18 вересня 2023 року ПАТ «Конвеєр» подав до Національного банку України лист вих.№65 з проханням надати письмово інформацію з архіву Національного банку України щодо відсутності у ПАТ «Конвеєр» грошових зобов`язань перед ПАТ «Кредитпромбанк» та АТ «Дельта Банк».

Згідно відповіді Національного банку України за №24-0006/77508 від 19.10.2023 року зазначено, що в описах архівних справ АТ «Дельта Банк» зазначена та знаходиться на архівному зберіганні справа: Договір купівлі-продажу прав вимоги від 26 червня 2013 року та додаткові угоди до нього, украдений між ПАТ «Кредитпромбанк» (продавець) та АТ «Дельта Банк» (покупець). Відповідно до п.2.4 цього договору продавець протягом року від дати відступлення передає покупцю кредитні справи позичальників. У Додатку 7.2.1 (Портфель кредитів юридичних осіб станом на 05 жовтня 2015 року) до Звіту щодо проведеної роботи з процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» станом на 30 червня 2023 року позичальник ПАТ «Конвеєр» не зазначений. Водночас, Національний банк України повідомив, що документи, а саме: кредитна справа (кредитний договір) на Заявника в описах архівних справ ПАТ «Кредитпромбанк» та АТ «Дельта Банк» не зазначені та на архівне зберігання до Національного банку України ліквідаторами банку не передавалися.

Тим самим Національний банк України підтвердив, що, відповідно до частини другої статті 52-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд передав, а Національний банк України прийняв на зберігання документи неплатоспроможних ПАТ «Кредитпромбанк» та АТ «Дельта Банк».

Право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою (пункт 1 частини першої статті 593 ЦК України).

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання (абзац 1 частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку»).

Зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю (стаття 609 ЦК України).

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що укладення договору застави (іпотеки) або її виникнення на основі рішення суду чи при наявності юридичних фактів, вказаних в законі, зумовлює виникнення між заставодержателем і заставодавцем додаткового (акцесорного) зобов`язання відносно до основного, забезпеченого заставою (іпотекою). З огляду на похідний характер застави (іпотеки), виконання забезпеченого заставою основного зобов`язання або його припинення з інших підстав припиняє право застави (іпотеки).

Стаття 609 ЦК України присвячена такій підставі припинення зобов`язання як ліквідація юридичної особи. Під ліквідацією розуміється спосіб припинення юридичної особи без правонаступництва. Юридична особа є такою, що припинена, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п`ята статті 104 ЦК України). Ліквідація для юридичних осіб призводить по своїй суті до аналогічних правових наслідків, що і смерть фізичної особи, тобто, обумовлює припинення правоздатності юридичної особи. Замість припиненої юридичної особи не виникає іншої юридичної особи, яка наділяється її майном.

Зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи як за добровільного, так і за примусового порядку її ліквідації. Стаття 609 ЦК України поширюється на договірні, недоговірні, основні та додаткові (акцесорні) зобов`язання.

ПАТ «Конвеєр» звернулось до суду з заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку.

В обґрунтування заяви посилається на те, що зобов`язання за кредитним договором виконані, а тому є припиненою іпотека. Однак через ліквідацію банку ПАТ «Конвеєр» не може отримати підтвердження про проведення оплати за кредитом та зняти обтяження на нерухоме майно.

Відповідно до статей 598, 599 ЦК України належне виконання основного зобов`язання є підставою для його припинення. Згідно зі статтями 3, 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання та припиняється одночасно з його припиненням.

Частиною другою статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином факти, що підлягають встановленню повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 року у справі № 295/7291/20 (провадження № 61-11106св21) дійшов висновку, що коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно з абзацом третім частини четвертої статті 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до положень статей 12 та 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Вирішуючи судову справу суд, зокрема встановлює, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, а також чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало звернення до суду.

Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в Постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 295/7291/20 зроблено висновок про те, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Враховуючи, що кредитне зобов`язання припинене належним виконанням, кредитор ліквідований, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є правонаступником ПАТ «Кредитпромбанк», а відповідно не є стороною відповідних договірних правовідносин, при цьому згідно з поясненнями Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України документи щодо зазначеного кредитного зобов`язання в архівних матеріалах банків відсутні, інший порядок захисту права заявника є неможливим. Існування записів про іпотеку та заборону відчуження безпідставно обмежує право власника на розпорядження належним йому майном, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для встановлення факту припинення іпотеки та скасування записів про іпотеку і заборону відчуження нерухомого майна.

На підставі вищенаведеного, з урахуванням ліквідації ПАТ «Кредитпромбанк» та наявних підстав вважати іпотеку припиненою, суд вважає за можливе встановити факт припинення іпотеки та скасувати запис про заборону відчуження на іпотечне майно, який внесено на підставі договору іпотеки від 06 травня 2004 року.

Судові витрати у відповідності до положень частини сьомої статті 294 ЦПК України необхідно віднести на рахунок заявника.

Керуючись ст.ст.5, 10, 12, 19, 76-81, 258, 259, 265, 273, 293, 294, 315-319, 352, 354 ЦПК України, суд, –

у х в а л и в:

заяву Приватного акціонерного товариства «Конвеєр», заінтересовані особи: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України про встановлення факту, що має юридичне значення, – задовольнити повністю.

Встановити факт припинення іпотеки за іпотечним договором, укладеним між ВАТ «Кредитпромбанк» та ВАТ «Конвеєр» 06 травня 2004 року за реєстровим № 1976, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гірником І.А.

Скасувати запис про заборону відчуження нерухомого майна, а саме приміщень, позначених «№52-70» загальною площею 2956, 8 кв.м. – головного корпусу, що розташовані в АДРЕСА_1 , та запис про іпотеку.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г. Б. Білінська