Вирок від 06 серпня 2026 р. у справі №452/2698/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/2698/26

Провадження № 1-кп/452/434/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Самбір у кримінальному провадженні №12026140000000091 від 13.01.2026 р. обвинувальний акт відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с.Стара Ропа Старосамбірського району Львівської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресом : АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з вищою освітою, інваліда ІІІ групи, не працюючого, раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, -

встановив :

Як визнано судом доведеним, ОСОБА_4 , у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше перших чисел січня 2026 року, перебуваючи за адресою: Львівська область, м.Самбір, вул.С.Бандери, 7, поблизу магазину «Доміно», під час особистої зустрічі з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , який являється діючим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, будучи обізнаним про наявність реальних підстав у останніх для встановлення групи інвалідності за станом здоров`я, що слугуватиме у подальшому підставою для звільнення від несення військової служби, висловив пропозицію про необхідність в наданні йому неправомірної вигоди в сумі 9000 доларів США від ОСОБА_6 та 18000 доларів США від ОСОБА_7 за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, зокрема з числа службових осіб експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (надалі – ЕКОПФО) та посадових осіб медичного закладу охорони здоров`я щодо видачі необхідних медичних документів, які слугуватимуть для посадових осіб ЕКОПФО підставою у прийнятті позитивного рішення на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , при цьому запевнивши останніх у дійсності свої намірів.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, 27.01.2026 близько 11:30 год., ОСОБА_4 , перебуваючи на території АЗС «Укрнафта», що по вул.Т.Шевченка, 59Б, у м.Самборі Львівської області, переслідуючи мету незаконного збагачення, отримав від ОСОБА_6 частину неправомірної вигоди у сумі 1500 доларів США (згідно курсу НБУ станом на 27.01.2026 становить 64680грн.) та 29.05.2026 о 11:45 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , отримав від ОСОБА_6 раніше обумовлену частину неправомірної вигоди у сумі 3500 доларів США (згідно курсу НБУ станом на 29.05.2026 становить 154910 грн.) за вплив на посадових осіб медичного закладу охорони здоров`я щодо видачі необхідної медичної документації ОСОБА_6 та службових осіб ЕКОПФО щодо встановлення групи інвалідності останньому, для подальшого звільнення від несення обов`язків військової служби.

Таким чином, ОСОБА_4 одержав неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст369-2 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини вчинення ним злочину, наведені в обвинувальному акті, щиро розкаявся у вчиненому. Наявні в справі докази його винуватості він не оспорює. Дуже шкодує що таке зробив, запевнив суд, що більше так вчиняти не буде. Крім того зазначив, що отриману 27.01.2026 від ОСОБА_6 частину неправомірної вигоди у сумі 1500 доларів США він витратив, можливо на купівлю автомобіля для потреб ЗСУ.

Покази ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Отримавши підтвердження обвинуваченим фактичних обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, а також враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечують проти цього, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Учасникам розгляду справи роз`яснено, що вони позбавлені права оспорювати обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно положень ч.3 ст.349 КПК України.

Суд вважає доведеною в повному обсязі винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а тому кваліфікація дій обвинуваченого за ч.2 ст.369-2 КК України є вірною.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, скоїв нетяжкий злочин, по місцю проживання характеризується виключно позитивно, є інвалідом ІІІ групи, активно займається волонтерською діяльністю по забезпеченню та технічному обслуговуванню транспортних засобів ЗСУ, неодноразово нагороджувався подяками за вищевказану активну волонтерську діяльність, нагороджений медаллю «За сприяння Збройним Силам України» та відзнакою «Гордість Нації».

Як обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає : щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судомне встановлено.

З врахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді штрафу.

Санкцією ч.2 ст.369-2 КК України передбачено покарання, зокрема у виді штрафу розміром від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.2 ст.53 КК України,за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Оскільки ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.369-2 КК України , суд дійшов висновку що, відповідно до ч.2 ст.53 КК України, розмір призначеного йому покарання у виді штрафу повинен бути не меншим розміру отриманого ним внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, який становить 5 000 доларів США (1 500 доларів США + 3 500 доларів США), що відповідно до офіційного курсу Національного банку України становило 219 590 грн. 00 коп.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_4 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.1) ч.2 ст.96-1 КК України, спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави.

Згідно ч.2 ст.96-2 КК України, якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у частині першій цієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна.

За таких обставин, відповідно до ч.1, ч. 2 п.1 ст.96-1, ч.2 ст.96-2 КК України та п. 6-1 ч. 9 ст.100 КПК України, враховуючи, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є умисним, санкція інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення за ч.2 ст.369-2 КК України передбачає основне покарання у виді штрафу розміром понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; грошові кошти в сумі 1 500 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 27.01.2026 становить 64 680 грн., які були предметом корупційного кримінального правопорушення та щодо яких в суді не підтверджено законність підстав набуття обвинуваченим ОСОБА_4 від ОСОБА_6 прав на таке майно і такі грошові кошти обвинуваченим використані, суд вважає, що примусовому безоплатному вилученню (спеціальній конфіскації) у власність держави підлягають грошові кошти ОСОБА_4 в сумі 1 500 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 27.01.2026 становить 64 680 грн., які відповідають (еквівалентні) отриманим та використаним ним грошовим коштам, що були предметом кримінального правопорушення і є складовою частиною вилучених у ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 2500 доларів США, що поміщені в спецпакет NPU 5790571 та згідно акту прийому-передачі від 10.06.2026 року передані на зберігання до Відділу регіональної каси перерахунку у м. Львові АТ КБ «ПриватБанк».

Інші грошові кошти в сумі 3 500 доларів США, які були отримані обвинуваченим ОСОБА_4 29.05.2026 о 11:45 год. в м.Самбір, по вул.Т.Шевченка, 55/16, Львівської області, від ОСОБА_6 як раніше обумовлена частина неправомірної вигоди, спеціальній конфіскації не підлягають, оскільки є несправжніми імітаційними засобами.

До обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 30.05.2026 року застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166 400 грн. 00 коп., з покладенням обов`язків. Як встановлено в ході розгляду справи, обвинувачений свої процесуальні обов`язки, термін дії яких завершився 30.07.2026, виконував належним чином, а тому, з урахуванням наведеного та призначення ОСОБА_4 покарання у виді штрафу, доцільності у подальшому застосуванні запобіжного заходу суд не вбачає, у зв`язку з чим такий підлягає скасуванню з одночасним поверненням заставодавцям ОСОБА_8 та ОСОБА_9 внесеної за обвинуваченого застави.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

У справі відсутні процесуальні витрати на залучення експертів.

Долю речових доказів слід вирішити у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Арешт на майно, накладений ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 02 червня 2026 року, у зв`язку з тим, що в його подальшому застосуванні відпала необхідність, суд вважає за доцільне, відповідно до ст. 174 КПК України, скасувати.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.349, 368-371, 373, 374, 394 КПК України, суд -

ухвалив :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу, у відповідності з ч.2 ст.53 КК України, в розмірі 13 000 (тринадцяти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 221 000 (двісті двадцять одну тисячу) грн. 00 коп.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4 у виді застави - скасувати.

Заставу у сумі 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) грн. 00 коп., що внесена ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за обвинуваченого ОСОБА_4 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області згідно квитанцій до платіжних інструкцій на переказ готівки №2.690597999.1 від 01.06.2026 року та №1.690626227.1 від 01.06.2026 року відповідно на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 30.05.2026 року у справі №461/3912/26 - повернути заставодавцям в розмірі внесених ними частин застави: 1) ОСОБА_8 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) - у сумі 66 400 (шістдесят шість тисяч чотириста) грн. 00 коп.; 2) ОСОБА_9 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) - у сумі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 02.06.2026 року:

¦з позбавленням права на відчуження, розпорядження та/або користування на майно, а саме на:

-банкноти номіналом 100 доларів США (несправжні імітаційні засоби) з серією та номером кожна – KB14859854M у кількості 35 штук на суму 3 500 доларів США;

-зошит із медичними записами гр. ОСОБА_6 на 24 арк.;

-особистий мобільний пристрій гр. ОСОБА_4 марки AppleIphone 15, IMEI: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 , з сімкартою НОМЕР_7 ;

-особистий мобільний пристрій гр. ОСОБА_4 марки AppleIphone 12, IMEI: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 , з сімкартою НОМЕР_10 ;

-медичні документи стосовно гр. ОСОБА_10 на 13 арк.;

-медичні документи стосовно гр. ОСОБА_11 на 14 арк.;

-медичні документи стосовно гр. ОСОБА_12 на 10 арк.;

-медичні документи стосовно гр. ОСОБА_13 на 11 арк.;

-компакт диск з написом ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_2

¦з позбавленням права на відчуження та розпорядження, а саме на:

-автомобіль марки «Lexus» моделі NX 200 з державним номерним знаком НОМЕР_11 , номер кузова НОМЕР_12 , технічний паспорт № НОМЕР_13 та ключі запалювання до транспортного засобу, які належать ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

¦на грошові кошти в сумі :

-2 500 (дві тисячі п`ятсот) доларів США;

-19 000 (дев`ятнадцять тисяч) гривень;

-6 000 (шість тисяч) Чеських Крон.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

-банкноти номіналом 100 доларів США (несправжні імітаційні засоби) з серією та номером кожна – KB14859854M у кількості 35 штук на суму 3 500 доларів США, медичні документи стосовно: гр. ОСОБА_10 на 13 арк., гр. ОСОБА_11 на 14 арк., гр. ОСОБА_12 на 10 арк., гр. ОСОБА_13 на 11 арк.; компакт диск з написом ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_2 – знищити;

-зошит із медичними записами гр. ОСОБА_6 на 24 арк. – повернути власнику ОСОБА_6 ;

-особисті мобільні пристрої гр. ОСОБА_4 марки Apple Iphone 15, IMEI: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 , з сімкартою НОМЕР_7 та марки Apple Iphone 12, IMEI: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 , з сімкартою НОМЕР_10 – повернути законному власнику ОСОБА_4 ;

-транспортний засіб марки «Lexus» NX 200 з державним номерним знаком НОМЕР_11 , VIN-код НОМЕР_12 , технічний паспорт № НОМЕР_13 та ключі запалювання до транспортного засобу – повернути законному власнику ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

-Грошові кошти в сумі: 1 000 (одна тисяча) доларів США, 19 000 (дев`ятнадцять тисяч) гривень 00 коп. та 6 000 (шість тисяч) Чеських Крон, які поміщено в спецпакет NPU 5790571, та які згідно акту прийому-передачі від 10.06.2026 року передані на зберігання до Відділу регіональної каси перерахунку у м. Львові АТ КБ «ПриватБанк» - повернути законному власнику ОСОБА_4 .

На підставі ч.1, ч. 2 п.1 ст.96-1, ч.2 ст.96-2 КК України та п. 6-1 ч. 9 ст.100 КПК України застосувати спеціальну конфіскацію у власність держави грошових коштів ОСОБА_4 в сумі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 27.01.2026 становить 64 680 (шістдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят) грн. 00 коп., які є складовою частиною грошових коштів в сумі 2 500 (двох тисяч п`ятисот) доларів США, що поміщені в спецпакет NPU 5790571 та згідно акту прийому-передачі від 10.06.2026 року передані на зберігання до Відділу регіональної каси перерахунку у м. Львові АТ КБ «ПриватБанк».

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Самбірський міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя