Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №450/1998/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1998/26

Провадження № 2/450/2027/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Кукси Д.А.

при секретарі Глинська У.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Жиравецький Тарас Михайлович до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, -

суд постановив таке рішення:

підстава позову (позиція позивача): позивач звернулася до Пустомитівського районного суду Львівської області з позовною заявою про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,1008 га за кадастровим номером 4623681600:01:010:0560, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: 02.01. Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 18.10.1995 придбала у ОСОБА_2 об`єкт незавершеного будівництва, який розташований на земельній ділянці, що належала відповідачу. В подальшому, в 2000 році позивач оформила право власності на відповідний житловий будинок, однак станом на сьогодні не може оформити право власності на земельну ділянку, у зв`язку із чим змушена звернутися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів, оскільки в інший спосіб не може визнати за собою право власності на земельну ділянку під належним їй будинком.

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, подали заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просять такі задоволити.

Позиція відповідача: відповідач не з`явився у судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

23.04.2026 ухвала про відкриття провадження у справі; 25.05.2026 заява про долучення доказів; 26.05.2026 ухвала про закриття підготовчого судового засідання; 17.06.2026 заява про розгляд справи без участі.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 15 ЦПК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно Договору на будівництво жилого будинку на правах приватної власності від 06.10.1995, посвідченого приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Леон М.В., за реєстровим № 743, Зимноводівська сільська рада народних депутатів та ОСОБА_2 , домовились про те, що згідно з рішенням від 18 травня 1995 року виконкому Зимноводівської сільської ради народних депутатів адміністрація надала земельну ділянку для будівництва жилого будинку в АДРЕСА_2 , а ОСОБА_2 , зобов`язувався побудувати жилий будинок на 2 поверхи жилою площею 79,3 кв.м. і загальною площею 163,6 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами.

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю І-ЛВ № 038743 від 05.06.1995, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Зимноводівської сільської ради народних депутатів від 18 травня 1995 року, ОСОБА_2 , передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1008 гектарів, розташовану на території с. Зимна Вода, квартал забудови «Гоголя» Пустомитівського району, для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 233.

Згідно рішення виконавчого комітету Зимноводівської сільської ради народних депутатів № 97 від 08.06.1995 «Про відчуження незакінченого будовою житлового будинку ОСОБА_2 новонабувачу цих будівель ОСОБА_1 і передачу їй 0,10 га земельної ділянки» ОСОБА_2 , надано дозвіл на відчуження незакінченого будовою житлового будинку в с. Зимна Вода новонабувачу цих будівель ОСОБА_1 , а також вирішено передати їй 0,10 га земельної ділянки. Процент готовності будинку на той час становив 27%.

18.10.1995 між ОСОБА_1 , як покупцем, та ОСОБА_2 , як продавцем, було укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Леон М.В., згідно з яким ОСОБА_2 , продав, а ОСОБА_1 , купила належний ОСОБА_2 , незакінчений будовою житловий будинок в АДРЕСА_2 , розрахований на два поверхи, житловою площею 79,3 кв.м., загальною площею 163,6 кв.м., готовністю 27%.

Судом встановлено, що зазначений договір не містить будь-яких застережень щодо того, що право власності на земельну ділянку до покупця не переходить.

Відповідно до Акту Державної технічної комісії про готовність закінчених будівництвом об`єктів садибної забудови до експлуатації від 29.09.2000 індивідуальний житловий будинок ОСОБА_1 , в АДРЕСА_1 визнано готовим до введення в експлуатацію.

Згідно Свідоцтва про право власності на житловий будинок від 22.11.2000 серії НОМЕР_1 , виконком Зимноводівської сільської Ради народних депутатів посвідчив право власності ОСОБА_1 , на житловий будинок АДРЕСА_1 , про що вчинено запис у реєстровій книзі № 6 за реєстровим № 2136 від 22.11.2000.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3200249172026 від 02.02.2026 проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1008 га за кадастровим номером 4623681600:01:010:0560, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Судом також встановлено, що згідно Довідки № 2594 від 31.08.2020 позивач станом на зазначену дату проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своєю родиною. Станом на момент видачі Свідоцтва про право власності на житловий будинок від 22.11.2000 Серії НОМЕР_1 побудованому ОСОБА_1 житловому будинку було присвоєно адресу: АДРЕСА_1 .

Разом з тим судом встановлено, що право власності на земельну ділянку під належним позивачу будинком, попри набуття нею права власності на сам будинок, і на сьогодні залишається зареєстрованим за відповідачем, у зв`язку з чим позивач позбавлена можливості в позасудовому порядку оформити своє право на земельну ділянку.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Земельного кодексу Української РСР в редакції Закону України від 18 грудня 1990 року № 561-XII, із змінами, внесеними Законом України № 3179-XII від 05.05.1993 (далі - ЗК УРСР), який був чинним на момент укладення договору купівлі-продажу від 18.10.1995 та втратив чинність з 01.01.2002 на підставі Земельного кодексу України № 2768-III від 25.10.2001.

Відповідно до статті 30 ЗК УРСР у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою, без зміни її цільового призначення, якщо інше не передбачено у договорі відчуження.

Суд враховує роз`яснення, викладені у підпункті «ґ» пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», згідно з якими при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 року, згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 ЗК до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалося у договорі відчуження.

Суд також бере до уваги правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, якою закріплено загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

Відповідно за загальним правилом особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду, стає власником відповідної земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Аналогічну позицію Велика Палата Верховного Суду висловила у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17, де вказала, що особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6- 2225цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16 та інших.

Оцінюючи наведені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки договір купівлі-продажу незакінченого будовою житлового будинку від 18.10.1995 не містить застережень щодо непереходу права на земельну ділянку, а рішенням виконавчого комітету Зимноводівської сільської ради народних депутатів № 97 від 08.06.1995 фактично вирішено питання про передачу позивачу 0,10 га земельної ділянки, в силу імперативних приписів статті 30 ЗК УРСР до позивача одночасно з правом власності на житловий будинок перейшло право власності на земельну ділянку, на якій цей будинок розташований, без зміни її цільового призначення.

Суд також враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19, відповідно до якого визнання права власності на майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що застосовується за наявності перешкод для оформлення права в нотаріальному порядку.

Судом встановлено, що позивач станом на сьогодні позбавлена можливості оформити право власності на земельну ділянку в позасудовому порядку, оскільки право власності на цю ділянку зареєстроване за відповідачем, який не вчиняє дії, необхідні для оформлення прав позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи викладене вище, з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 4 313 грн 49 коп.

Керуючись ст. 16, 328, 392 ЦК України, статтею 30 ЗКУ РСР, ст. 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку, - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ) право власності на земельну ділянку площею 0,1008 га, кадастровий номер 4623681600:01:010:0560, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 4 313 грн. 49 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду або через Пустомитівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 .

Суддя: Д. А. Кукса