Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №517/541/26 — Захарівський районний суд Одеської області

Справа № 517/541/26

Провадження № 3/517/249/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 рокусмт. Захарівка

Суддя Захарівського районного суду Одеської області Гончар І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Захарівського районного суду Одеської області перебувають протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 674670 від 24.05.2026 та матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 24.05.2026 близько 22 год. 00 хв. по вул. Віталія Палія в с-щі Затишшя Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_1 керував електротранспортом «FADA» з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різким запахом алкоголю з порожнини рота. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820» під відеозапис за допомогою нагрудної камери поліцейського («Body Cam»). За результатами огляду встановлено вміст алкоголю 2,91 проміле.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що 24.05.2026 дійсно перебував у гостях у знайомого, де вживав алкогольні напої. Після цього він вийшов на вулицю, зателефонував знайомій з проханням забрати його разом із належним йому електротранспортом, оскільки усвідомлював, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння та не може ним керувати. Очікуючи на її приїзд, він сів на електротранспорт, який знаходився на узбіччі дороги, та ввімкнув фари. Через деякий час до нього під`їхали працівники поліції, які повідомили, що він нібито керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння. ОСОБА_1 погодився пройти огляд, при цьому неодноразово пояснював працівникам поліції, що транспортним засобом не керував. За результатами огляду було встановлено 2,91 проміле алкоголю, після чого відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який він підписав, не усвідомлюючи правових наслідків такого підписання. Дослідивши протокол та матеріали адміністративної справи, прихожу до наступного висновку. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у присутності двох свідків. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. При складанні протоколів про адміністративне правопорушення працівники поліції повинні керуватися Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 року № 1376, а також Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395. Суд звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про здійснення відеофіксації за допомогою нагрудної камери поліцейського («Body Cam»). Разом із тим, досліджений у судовому засіданні відеозапис не містить об`єктивної фіксації факту керування ОСОБА_1 електротранспортом.

Із дослідженого відеозапису вбачається, що електротранспорт «FADA» перебував на узбіччі дороги у нерухомому стані. Відеозапис не містить будь-яких відомостей, які б свідчили про початок руху транспортного засобу, його рух чи керування ним ОСОБА_1 до прибуття працівників поліції або під час їх перебування на місці події.

Таким чином, матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Сам по собі позитивний результат огляду на стан алкогольного сп`яніння не є безумовною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відповідальність за цією нормою настає лише за умови доведення факту керування транспортним засобом або відмови від проходження огляду особою, яка керує транспортним засобом. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Враховуючи викладене, в справах про адміністративні правопорушення підлягає застосуванню положення ст. 62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно вимог ч.2 ст.251 КпАП України обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що суперечитиме вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Виходячи із засад змагальності сторін та принципу незалежності суду, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи або встановлювати інші фактичні обставини, ніж ті, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Таким чином, оцінивши всі наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Відтак сторона обвинувачення не довела наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Усі сумніви щодо доведеності вини особи відповідно до ст. 62 Конституції України тлумачаться на її користь, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. У відповідності до положень п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. У зв`язку із закриттям справи про адміністративне правопорушення - судовий збір стягненню не підлягає. Керуючись ст.ст.247, 251, 252, 256, 276, 284 КУпАП, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду.

Суддя: Ірина ГОНЧАР