Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №308/10250/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/10250/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Чепка В. В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшли матеріали справ про адміністративні правопорушення за № 308/10250/26 (провадження № 3/308/3335/26) та № 308/10252/26 (провадження № 3/308/3336/26) про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідно.

Згідно з п. 6 Розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України 20.08.2019 року № 814, у разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Ознайомившись з поданими матеріалами, вважаю за необхідне об`єднати в одне провадження справи про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 та ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідно.

10.07.2026 о 19 год. 02 хв. в. м. Ужгород, по вул. Гаджеги, 2, водій електросамоката VEVI ОСОБА_1 , не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автобусом ЕЛЕКТРОН ДНЗ НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . Автобус і електросамокат отримали механічні пошкодження. Травмовані відсутні, чим порушив п. 13.1 ПДР – водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану т/з повинен дотримуватися безпечної дистанції, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім цього, 10.07.2026 о 19 год. 02 хв. в. м. Ужгород, по вул. Гаджеги, 2,

ОСОБА_1 , виконуючи функції водія, керуючи транспортним засобом, шляхом вчинення технічної дії для приведення в рух (згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду від 23.12.2005 №14), керував електричним Т3, а саме двохколісним електросамокатом VEVІ, потужністю до 3 кВт, з ознака ми алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, о 21 :26 год, що було зафіксовано на бодікамеру 470918, чим порушив п . 2.5. ПДР - Відмова особи, яка керує Т3, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, підтвердив у повному обсязі. Пояснив, що дійсно керував самокатом у стані алкогольного сп`яніння, оскільки не знав, що це заборонено законом. Щодо відмови від проходження огляду зазначив, що він і не заперечував, що вживав алкоголь, тому і відмовився від огляду. Щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди вказує, що дійсно, керуючи самокатом відволікся, і в цей момент відбулося зіткнення з маршрутним автобусом.

Заслухавши пояснення, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (із змінами та доповненнями).

Згідно з положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом (стаття 245).

За положеннями ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до ст. 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Згідно з п.13.1 Правил дорожнього руху, встановлено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №716110 від 10.07.2026 року; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №716102 від 10.07.2026 року; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди;письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 10.07.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 10.07.2026, листом слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції І. Хили щодо події ДТП, отримання травм ОСОБА_1 та відсутності складу злочину у його діях; довідкою від 13.07.2026 про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами; довідкою травматологічного пункту від 10.07.2026, відеозаписом з місця дорожньо-транспортної пригоди; усними поясненнями ОСОБА_1 , який у судовому засіданні визнав вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Таким чином, наявними доказами підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху визначено, що транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Згідно Постанови Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея, тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна. Для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має. Коли електросамокат служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом, а тому ОСОБА_3 керував транспортним засобом.

Відповідно до ч. 1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п. 4 Розділу І Інструкції ознаками наркотичного сп`яніння є : наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно з п. 1 розділу ІІІ Інструкції перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я України, Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103.

Згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

П. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103, визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №716102 від 10.07.2026 року; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №716110 від 10.07.2026 року; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 10.07.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 10.07.2026, довідкою від 13.07.2026 про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами; довідкою травматологічного пункту від 10.07.2026, відеозаписом з місця дорожньо-транспортної пригоди, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння; усними поясненнями ОСОБА_1 , який у судовому засіданні визнав вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, належними та допустимими доказами підтверджено наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 , ч. 2 ст.130 КУпАП.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до ст. 33 Кодексу України про адміністративне правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суд доходиьть висновку про накладення стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених – за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому суд враховує характер вчинених правопорушень, їх суспільну шкідливість, особу правопорушника, ступінь його вини, а також вимоги ст. 23, 33, 36 КУпАП. Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 , керуючи електросамокатом, який є транспортним засобом та повноправним учасником дорожнього руху, перебував у стані алкогольного сп`яніння, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, а також допустив порушення Правил дорожнього руху, що спричинило дорожньо-транспортну пригоду з механічними пошкодженнями транспортних засобів. Такі дії свідчать про грубе нехтування вимогами безпеки дорожнього руху та створення реальної небезпеки для інших його учасників.

Суд також враховує, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає застосування до особи, яка вчинила відповідне адміністративне правопорушення, адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. При цьому застосування такого додаткового стягнення закон не ставить у залежність ні від виду транспортного засобу, яким особа керувала під час вчинення правопорушення, ні від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, оскільки позбавлення права керування транспортними засобами є видом додаткового адміністративного стягнення, прямо передбаченим санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП. Сам по собі факт того, що правопорушення було вчинено під час керування електросамокатом, який не потребує отримання спеціального права на керування та наявності посвідчення водія,не виключає застосування передбаченого законом додаткового стягнення, оскільки законодавством встановлена відповідальність саме за керування транспортним засобом у стані сп`яніння або відмову від проходження огляду на такий стан.

З урахуванням викладеного, характеру та обставин вчинених адміністративних правопорушень, а також вимог санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд доходить висновку, що застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами є законним, необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 36, 124, 130, 283-285 КУпАП, суддя

постановив:

об`єднати справи про адміністративні правопорушення за № 308/10250/26 (провадження № 3/308/3335/26) та № 308/10252/26 (провадження № 3/308/3336/26) про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 та ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідно і розглядати в одному провадженні, присвоївши спільній справі № 308/10250/26 (провадження № 3/308/3335/26).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 гривень судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області В.В. Чепка