Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №351/2211/24 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 351/2211/24

Провадження № 22-ц/4808/1199/26

Головуючий у 1 інстанції СЕГІН І.

Суддя-доповідач Девляшевський

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Мальцевої Є.Є., Василишин Л.В.,

секретаря Кузів А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Снятинського районного суду від 07 квітня 2026 року, у справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2024 року АТ «Кредобанк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 28 грудня 2021 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №47389/2021.Б, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 664 588,24 грн з терміном повернення 27 грудня 2028 року з первинною процентною ставкою 11,99% річних.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором АТ «Кредобанк» уклало з ОСОБА_2 договір поруки №47389/2021/2, відповідно до умов якого поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання зобов`язань боржника в повному обсязі. Крім цього, умовами договору поруки передбачено, що поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Позивач посилався на те, що позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 826 502,27 грн, з яких 642 800,55 тіло кредиту та 183 701,72 грн відсотків.

За наведених обставин просив стягнути вказану заборгованість з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку.

Рішенням Снятинського районного суду від 07 квітня 2026 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та з ОСОБА_2 на користь АТ «КРЕДОБАНК» заборгованість за кредитним договором № 47389/2021Б від 28.12.2021 року у розмірі 826 502,27 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та з ОСОБА_2 на користь АТ «КРЕДОБАНК» судовий збір у розмірі 12 397,53 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зазначає, що розрахунок кредитної заборгованості є необґрунтованим, оскільки позивач не надав належних і допустимих доказів перерахування кредитних коштів чи їх отримання та використання скаржником, зокрема виписок з банківського рахунку.

Також звертає увагу на те, що його не було належним чином повідомлено про дострокове повернення кредиту, оскільки позивач не довів факту вручення йому письмової вимоги банку. Зокрема, матеріали справи не містять поштового повідомлення про її вручення адресатові.

Крім того, позивач не надав оригінал кредитної справи, що унеможливлює перевірку належності підпису на кредитному договорі. У зв`язку з цим вважає, що для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи необхідно витребувати у позивача оригінал кредитної справи.

Також зазначає, що позивач не надав належним чином оформленого розрахункового документа, який би підтверджував факт видачі або перерахування кредитних коштів, а також давав можливість встановити суму кредиту та рахунок, на який такі кошти були перераховані.

З огляду на викладене, вважає безпідставним і нарахування процентів за користування кредитом.

У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Кредобанк» покликається на законність та обґрунтованість рішення суду. Натомість, доводи апеляційної скарги вважає такими, що не містять підстав для його скасування.

Зазначає, що в матеріалах справи наявний кредитний договір, паспорт споживчого кредиту, додатковий договір, договір застави, договір поруки та інші документи що підтверджують факт виконання зобов`язань банком, а саме видачі кредиту. Позичальником підписано договір застави та передано заставний транспортний засіб у заставу, позичальником зареєстровано за собою транспортний засіб. Випискою підтверджується факти оплати по кредиту відповідачем, а меморіальними ордерами - факт видачі кредиту.

Натомість, будь-яких доказів того що кредит не видавався чи не отримувався представник відповідача не надає.

В судове засідання сторони повторно не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи. Апеляційний суд відповідно до положень статті 372 ЦПК України не вбачає перешкод розглядові справи у їх відсутності.

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судове рішення, ухвалене судом першої інстанції, відповідає вищезазначеним вимогам.

Ухвалюючи рішення, суд прийшов до висновку, що відповідачем не спростовано обставини укладення між ним та позивачем кредитного договору, надання АТ "Кредобанк" кредитних коштів в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, із зобов`язанням відповідача повернути кредит, з виплатою процентів за його користування, а також сплати комісії та інших передбачених платежів в сумі, в строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. Виходячи з викладеного, суд задовольнив позовні вимоги щодо стягнення в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 47389/2021Б від 28.12.2021 року у розмірі 826 502,27 грн.

З цим висновком суду колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Судом встановлено, що 28.12.2021 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 47389/2021.Б.

Відповідно до умов Договору відповідач отримав кредит у розмірі 664 588,24 грн, з терміном виконання до 27.12.2028. Сума щомісячного платежу 11 789 грн. Процентна ставка за користування кредитом становить 11,99 % річних. Комісія за видачу кредиту – 13 225,31 грн (одноразова) (а.с. 7-13 т.1).

Кредит виданий для здійснення повної/часткової оплати з договором купівлі-продажу транспортного засобу марки Toyota Highlander дата випуску 2019, укладеного між позичальником та ОСОБА_3 та для оплати страхового платежу по КАСКО в сумі 78738,24 грн (п.2.2 договору)

Відповідно до п. п. 2.5., 2.7. кредитного договору для обліку виданих кредитних коштів банк відкриває позичковий рахунок. Підписанням цього кредитного договору позичальник доручає банкові здійснити видачу кредиту шляхом зарахування кредитних коштів на відкритий у банку транзитний рахунок з наступним переказом суми кредиту з цього рахунку в сумі 585850,00 грн на поточний рахунок ОСОБА_3 , в сумі 78738,24 грн за страхування ТЗ на умовах повного КАСКО на поточний рахунок ПрАТ «СК «Альфа Страхування».

Позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені Кредитним договором та/або додатками до нього ( п.4.1 договору).

Згідно п. 4.1.1. Кредитного договору, Позичальник щомісячно здійснює повернення суми заборгованості за кредитом, сплачує проценти за користування кредитом у вигляді рівних сум - ануїтетного платежу протягом всього строку кредитування.

Відповідно до п. 4.5. Кредитного договору, погашення заборгованості за Кредитним договором здійснюється у наступній черговості: у першу чергу: прострочені платежі по сплаті процентів користування Кредитом прострочені платежі по поверненню кредиту (основного боргу); у другу чергу: поточні платежі по сплаті нарахованих процентів за користування Кредитом поточні платежі по поверненню Кредиту (основного боргу); у третю чергу: прострочені платежі по сплаті комісії та інших платежів, які передбачені Кредитним договором; поточні платежі по сплаті комісії та інших платежів, які передбачені Кредитним договором; пеня, штрафи та інші види неустойки; дострокові платежі по поверненні Кредиту (основного боргу) на наступний місяць/місяці. Сторони не мають права змінювати черговість погашення заборгованості за цим Кредитним договором, в тому числі шляхом зазначення в платіжних документах призначенім платежу, що порушує черговість визначену п. 6.6. Кредитного договору.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 22 лютого 2022 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір застави, предметом якого є автомобіль марки Toyota Highlander дата випуску 2019 д.н.з НОМЕР_1 .

Також з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника по вищезазначеному кредитному договору ОСОБА_2 уклала з позивачем договір поруки № 34789/2021/2, відповідно до умов якого, поручитель зобов`язалася відповідати перед кредитором за виконання зобов`язань боржника в повному обсязі за кредитним договором. Також, договором поруки передбачено що поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Відповідно до умов кредитного договору кредитні кошти були зараховані банком на транзитний рахунок, після чого перераховані за цільовим призначенням, визначеним сторонами договору. Загальна сума наданого відповідачу кредиту становила 664 588,24 грн, що підтверджується копіями меморіальних ордерів № 76137028 та № 76136859 від 29.12.2021, а також випискою по особових рахунках відповідача за період з 28.12.2021 по 19.09.2024.

Отже, банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, однак заборгованість по сумі основного боргу та нарахованим відсоткам за користування кредитом позичальником у встановлені строки не була сплачена.

Матеріали справи містять докази направлення позивачем 19.07.2023 та 06.09.2023 відповідачам досудових вимог щодо погашення заборгованості та виконання договірних зобов`язань, проте останні жодних заходів щодо їх виконання не вжили.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 47389/2021Б від 28.12.2021 у ОСОБА_1 наявна заборгованість, яка станом на 19.04.2024 становить 826 502,27 грн: прострочена заборгованість за основним боргом (тіло) – 642 800,55 грн; прострочені проценти за основним боргом – 183 701,72 грн.

Згідно із статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (стаття 638 ЦК України).

За положеннями частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Частина перша статті 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За статтею 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У силу вимог частин першої, другої статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з частинами першою статті 553, частинами першою та другою статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач не спростував факту укладення кредитного договору, надання кредитних коштів та виникнення обов`язку з їх повернення разом із процентами, комісією та іншими платежами, передбаченими договором. Тому суд першої інстанції правомірно стягнув солідарно з відповідачів визначену банком заборгованість.

Стороною відповідачів не надано належних доказів не надходження кредитних коштів на рахунок та доказів на спростування обставин, на які посилається позивач у позовній заяві. Більше того, як вбачається з виписки по рахунку ОСОБА_1 та розрахунку заборгованості, останній сплачував заборгованість за тілом та відсотками до 27.07.2024.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість розрахунку заборгованості та ненадання доказів видачі кредитних коштів є безпідставними, оскільки факт надання кредиту підтверджується кредитним договором, меморіальними ордерами та випискою по особових рахунках відповідача. Вказані докази підтверджують суму кредиту, порядок його перерахування та виконання банком своїх зобов`язань за кредитним договором

Посилання скаржника на неповідомлення про дострокове повернення кредиту не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки матеріали справи містять докази направлення відповідачам відповідної письмової вимоги.

Доводи про необхідність витребування оригіналу кредитної справи є необґрунтованими, оскільки відповідач не навів жодних обставин, які б ставили під сумнів справжність його підпису на кредитному договорі, а тому підстав для витребування оригіналу матеріали справи не містять.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

За змістом ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, яке є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права. Тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Снятинського районного суду від 07 квітня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її проголошення, і у випадках, передбачених п.2 частини 3 статті 389 ЦПК України може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного її тексту.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: Є.Є. Мальцева

Л.В. Василишин

Повний текст постанови складений 06 серпня 2026 року.