Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №213/6503/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6621/26 Справа № 213/6503/25 Суддя у 1-й інстанції - Попов В.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.

суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.

секретар судового засідання Лідовська А.А.

сторони

позивач – ОСОБА_1

відповідачі – ОСОБА_2 , Моторне (транспортне) страхове бюро України

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу представника позивача адвоката Щербачова Андрія Петровича на рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 березня 2026 року, ухвалене суддею Поповим В.В. в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, дата складання повного судового рішення - 20 березня 2026,

В С Т А Н О В И В

В грудні 2025 року позивач через свого представника звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

На обґрунтування позову зазначив, він є власником автомобіля Renault Zoe, 2020 року випуску. 03 жовтня 2024 року біля будинку №66 по вул. Волонтерів в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки MERSEDES-BENZ C220 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та відповідно не відреагував на її зміну, рухаючись з перевищенням максимальної дозволеної швидкості руху у населеному пункті та починаючи виконувати маневр обгону, не переконався в безпечності своїх дій і скоїв зіткнення з автомобілем Renault Zoe, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 (сестра позивача), яка саме виконувала маневр лівого повороту з увімкненим лівим покажчиком повороту, після чого, продовжуючи рух, скоїв наїзд на бордюрний камінь та виїхав за межі проїзної частини. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим спричинено матеріальні збитки.

Постановою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 листопада 2024 року у справі 214/9324/24 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. У результаті ДТП належному позивачу автомобілю завдано механічні пошкодження. Відповідно до висновку про результати проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи №Д10/10/24 від 31 жовтня 2024 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 204 150,28 грн. Оскільки відповідач ОСОБА_2 є учасником бойових дій, на підставі пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» він звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої він є, проводить МТСБУ.

22 серпня 2025 року позивач звернувся до МТСБУ з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду за участю учасника бойових дій. На час огляду експертом за замовленням позивача пошкоджений автомобіль був у такому стані, який був одразу після ДТП.

30 вересня 2025 року МТСБУ відмовило позивачу у здійсненні регламентної виплати у зв`язку із порушенням вимог п.31.4 ст.31 Закону 3720, оскільки відповідно до протоколу огляду транспортного засобу від 11 вересня 2025 року транспортний засіб позивача станом на дату огляду був у розібраному стані та частково відновленим. МТСБУ у відмові не обґрунтовує підстав для неможливості встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання, а також вмотивованої незгоди з висновком експерта, який було надано потерпілим. Позивач виконав обов`язок, повідомивши МТСБУ та надавши всі необхідні та наявні в нього документи, згідно з якими доводиться факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання, а також розмір заподіяної шкоди.

Враховуючи, що розмір заподіяної шкоди визначений експертом до часткового відновлення транспортного засобу, МТСБУ не заявляло про призначення автотоварознавчого дослідження та не надало іншої оцінки вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, вважає наданий позивачем звіт належним, допустимим, достовірним доказом. Відмова МТСБУ є необґрунтованою і не відповідає нормам законодавства, що регулює відносини страхового відшкодування.

Окрім того, позивач поніс витрати на проведення автотоварознавчого дослідження та формування висновку у розмірі 8 000,00 грн.

Позивач зазначає, що внаслідок пошкодження його авто йому заподіяні психологічні (моральні) страждання, відшкодування яких він оцінив у розмірі 10 000,00 грн.

Тому просив стягнути на користь позивача: з МТСБУ регламентну виплату в розмірі 160 000,00 грн; з ОСОБА_2 – різницю між вартістю відновлювального ремонту та регламентною виплатою у розмірі 44 150,28 грн, вартість послуг суб`єкта оціночної діяльності у розмірі 8 000,00 грн, моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн; з відповідачів – витрати з оплати судового збору в сумі 2 221,50 грн та витрати на правничу допомогу

Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 березня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 100 (сто) грн 00 коп.

Повернуто ОСОБА_1 сплачений ним в доход держави судовий збір у розмірі 80 (вісімдесят) грн 00 коп. Виконання рішення в частині повернення судового збору покладено на органи Державної казначейської служби України.

Не погодившись із даним рішенням представник позивача адвокат Щербачов А.П. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове, яким стягнути на користь позивача ОСОБА_1 з МТСБУ регламентну виплату 160000,00 грн., з ОСОБА_2 різницю між вартістю відновлювального ремонту та регламентною виплатою в розмірі 44150,28 грн., вартість послуг суб`єкта оціночної діяльності у розмірі 8000,00 грн., вирішити питання розподілу судових витрат.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Чепурнов В.І. просив залишити її без задоволення, рішення суду – без змін як законне і обґрунтоване.

Заслухавши суддю-ддоповідача, представника позивача адвоката Щербачова А.П., який наполігав на задоволенні апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представника відповідача Целева А.Р., який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Як встановлено судом першої інстанції з 06 лютого 2024 року позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля марки Renault Zoe, номерний знак НОМЕР_3 .

03 жовтня 2024 року о 10:40 годині біля будинку 66 по вул. Волонтерів у м. Кривому Розі Дніпропетровської області ОСОБА_2 , керуючи автомобілем MERSEDES-BENZ C220 CDI, номерний знак НОМЕР_4 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та відповідно не відреагував на її зміну, рухаючись з перевищенням максимальної дозволеної швидкості руху у населеному пункті та починаючи виконувати маневр обгону, не переконався в безпечності своїх дій та скоїв зіткнення з автомобілем Renault Zoe, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , яка саме виконувала маневр лівого повороту з увімкненим лівим покажчиком повороту, після чого, продовжуючи рух в некерованому автомобілі, скоїв наїзд на бордюрний камінь та виїхав за межі проїзної частини.

Внаслідок ДТП належний позивачу транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

Відповідач ОСОБА_2 є учасником бойових дій, має відповідне посвідчення від17 грудня 2023 року.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи № Д10/10/24 по визначенню матеріального збитку, складеного 31 жовтня 2024 року судовим експертом Чивчиш О.П., 22 жовтня 2024 року судовим експертом проведено огляд транспортного засобу позивача. Експертиза проведена на підставі укладеного між ОСОБА_1 та судовим експертом ОСОБА_4 договору на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи № Д10/10/24 від 15 жовтня 2024 року. За проведення експертизи позивачем сплачено 8 000,00 грн.

Відповідно до висновку експерта №Д10/10/24 вартість матеріального збитку, завданого з технічної точки власнику пошкодженого автомобіля Renault Zoe, номерний знак НОМЕР_3 , в цінах на 22 жовтня 2024 року становить 141 015,98 грн; вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля Renault Zoe, номерний знак НОМЕР_3 , в цінах на 22 жовтня 2024 року становить 204 150,28 грн.

Постановою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 листопада 2024 року у справі 214/9324/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 18 листопада 2024 року.

Листом від 30 вересня 2025 року Моторне (транспортне) страхове бюро України відмовило позивачу у відшкодуванні шкоди. Згідно з цим листом МТСБУ розглянуло повідомлення ОСОБА_1 від 22 серпня 2025 року про дорожньо-транспортну пригоду (ДТП), яка мала місце 03 жовтня 2024 року за участю транспортного засобу позивача. Повідомлено, що відповідно до п. 31.4 ст. 31 Закону 3720 водії, причетні до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого (знищеного) майна зобов`язані зберігати пошкоджене (знищене) майно, у тому числі транспортні засоби, у тому стані, в якому воно перебувало після настання ДТП, до того часу, поки його не огляне представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ), а також забезпечити можливість проведення огляду пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, представниками страховика (МТСБУ). Відповідно до протоколу огляду транспортного засобу від 11 вересня 2025 року автомобіль позивача станом на дату огляду був в розібраному стані та частково відновленим. Зазначено, що ОСОБА_1 не виконано вимогу п. 31.4 ст. 31 Закону 3720, а саме не збережено пошкоджений транспортний засіб у такому стані, в якому він знаходився після ДТП. Згідно з п.п. 6 п. 30.2 ст. 30 Закону 3720 підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

11 вересня 2025 року судовим експертом Рейнюком О.В. за дорученням МТСБУ проведено огляд автомобіля Renault Zoe, номерний знак НОМЕР_3 .

Згідно з протоколом огляду транспортного огляду автомобіль на момент проведення технічного огляду знаходиться у розукомплектованому та частково відновленому стані. З автомобіля зняті складники, які мають деформації: бампер передній, накладка верхня передня бампера, блок фари лівої, крило переднє ліве, підкрилок передній лівий, панель передня верхня, балка передньої підвіски, важіль лівий передньої підвіски, амортизатор лівий передньої підвіски, двері передні ліві у зборі. На автомобілі встановлені непошкоджені запасні частини: підсилювач переднього бампера, панель передня верхня, балка передньої підвіски, важіль лівий передньої підвіски, амортизатор передній лівий підвіски. Проведена робота з усунення перекосу передньої частини автомобіля.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до МТСБУ, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано приписи пп.31.4 ст. 31 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме не збережено пошкоджений транспортний засіб в такому стані, в якому він знаходився після дорожньо-транспортної пригоди.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Відповідно до ст..22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування у повному обсязі. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ч.1 ст.1166 ЦК України.

За змістом ст.1 Закону України «Про страхування» страхування-це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій ( страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними та юридичними особами страхових платежів ( страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. За положеннями ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події ( страхового випадку) виплатити другій стороні ( страхувальникові) або іншій особі, визначений у договорі, грошову суму ( страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 3 вказаного Закону вказано мету обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності- відшкодування шкоди з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно п.22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст..29 Закону у зв`язку з пошкодженням ТЗ відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом ТЗ з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією ТЗ з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача ТЗ, який керував ТЗ у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За положеннями п.п.33.1.4 п.33.1 ст.33 Закону у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій ТЗ, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ( у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону-МТСБУ), повідомлення про ДТП, встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місце знаходження ТЗ та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій ТЗ з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Пунктом 33.3 ст.33 Закону прописано, що водії та власники транспортних засобів, причетних до ДТП, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно ( транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених ст..41 цього Закону- МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортного засобу).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 після ДТП, яка мала місце 03.10.2024 року 15 жовтня 2024 року звернувся до експерта ОСОБА_4 для проведення авто-товарознавчої експертизи автомобіля Renault Zoe, номерний знак НОМЕР_3 ., який за наслідками безпосереднього огляду 21.10.2024 року зі складанням відповідного акту (протоколу) технічного огляду ТЗ та фотофіксацією, з посиланням на відповідні вихідні дані та із повним дотриманням відповідних методик склав Висновок № Д10/10/24 від 31.10.2024 про вартість завданої шкоди. Експерт ОСОБА_4 обізнаний про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань (ст. 384 КК України).

На момент огляду експертом ОСОБА_4 транспортний засіб позивача відремонтований чи розібраний не був, що підтверджується актом огляду, доданими фотографіями, висновком експерта. Цей висновок експерта є належним, допустимим, достовірним доказом.

Огляд експертом ОСОБА_5 за дорученням МТСБУ, відповідно до якого автомобіль Renault Zoe, номерний знак НОМЕР_5 знаходиться у розукомплектованому та частково відновленому стані, проведено у вересні 2025 року, значно пізніше ніж огляд експертом ОСОБА_4 проведеного після ДТП в жовтні 2024 року, висновків останнього не спростовує та доказового значення не має.

Відтак, колегія суддів відхиляє заперечення відповідачів в цій частині, з якими погодився суд першої інстанції, та посилання на правовий висновок Верховного Суду у постанові від 26.09.2019 року у справі № 522/6853/16-ц.

Аналогічні обставини до обставин справі № 944/1974/24 у справі № 751/4445/20, де Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження.

Разом з тим, при визначенні розміру відшкодування, яку позивач просив стягнути з МТСБУ в розмірі регламентної виплати 160000,00 грн. та різницю з ОСОБА_2 , колегія суддів враховує, за наданим позивачем висновком експерта автотоварознавця вартість матеріального збитку становить 141015,98 грн., що є меншим за розмір регламентної виплати, тому за відсутності також доказів здійснення відновлювального ремонту стягненню підлягає саме ця сума, а не вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу в сумі 204150,28 грн, про стягнення якої просив позивач.

Крім того з МТСБУ підлягає стягненню вартість послуг експерта в сумі 8000,00 грн., які позивач поніс для відновлення порушеного права, та розмір яких разом із вартістю матеріального збитку охоплюється регламентною виплатою, а вимоги по відшкодуванню матеріальної шкоди, заявлені до учасника бойових дій відповідача ОСОБА_2 , задоволенню не підлягають.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 22 грудня 2020 року у справі № 565/1210/19, у постанові від 21 грудня 2020 року у справі № 911/286/20.

В частині вимог про відшкодування моральної шкоди рішення суду не оскаржене, тому колегією суддів не перевіряється.

Отже рішення суду підлягає скасуванню в частині вирішення вимог про відшкодування матеріальної шкоди, в якій слід ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги, рішення суд в частині розподілу судових витрат згідно до статті 141 ЦПК України також підлягає скасуванню із розподілом судових витрат пропорційно до задоволеної частини позовних вимог. Частково пропорційно до задоволеної частини вимог апеляційної скарги підлягає також стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу представника позивача адвоката Щербачова Андрія Петровича задовольнити частково.

Рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 березня 2026 року скасувати в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної шкоди та розподілу судових витрат та ухвалити в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 141015,98 грн. (сто сорок одну тисячу п`ятнадцять гривень дев`яносто вісім копійок) та 8000,00 грн (вісім тисяч гривень) витрат за складання висновку експерта.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 на відшкодування судового збору за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій в сумі 4243,86 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 06 серпня 2026 року.

Головуючий

Судді