Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №636/816/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6577/26 Справа № 636/816/25 Суддя у 1-й інстанції - Хомченко Л. І. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.,

секретар судового засідання Лідовська А.А.,

сторони справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі Соледарська міська рада,

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 20 лютого 2026 року та на додаткове рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 23 березня 2026 року, ухвалені суддею Хомченко Л.І., повне рішення суду складено 02 березня 2026 року, повне додаткове рішення складено 23 березня 2026 року,

ВСТАНОВИВ

В січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Соледарської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування.

Уточнивши позовні вимоги, позивач обґрунтував свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 23.07.2024 року Чугуївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 .

Розпорядженням начальника міської військової адміністрації м. Соледар Донецької області №85р від 09.04.2024 року «Про перейменування вулиць та провулків населених пунктів Соледарської міської територіальної громади, пов`язаного з виконанням Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізації топонімії» вулицю Островського у м. Соледар перейменовано на вулицю Лесі Українки.

Також до складу спадщини входить нарахована та не отримана за життя спадкодавця пенсія.

З метою отримання інформації щодо розміру пенсійних виплат, які нараховані спадкодавці й не отримані нею за життя, до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, де спадкодавець перебувала на обліку, було направлено адвокатський запит. Відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 10.12,2024 року вих. № 0500-0202- 5/118582 на адвокатський запит повідомлено, що норми Закону України «Про інформацію» не містять прямих заборон стосовно надання інформації про померлу особи її родичам, тож інформація не може бути надана з огляду на відсутність документів, що підтверджують родинні стосунки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . На повторне звернення, від Головного управління Пенсійного фонду України Донецькій області надійшла відповідь від 01.01.2025 року вих. № 0500-0202-8/183, з якої вбачається, що пенсія не виплачувалася з 01.03.2023 року, проте про розмір нарахованої та не виплаченої пенсії не зазначено.

ОСОБА_4 є донькою спадкодавці, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно 23.08.2024 року Чугуївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області, та Витягом з Держаного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00046647252, сформованого 23.08.2024 року.

Позивач є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 25.01.1983 року, відповідно, онуком спадкодавці.

На даний час позивач та третя особа проживають у м. Чугуєві за вказаним адресом, позивач з 29.11.2021 року по теперішній час проходить службу у в/ч НОМЕР_4 , що підтверджується контрактом від 29.1Ї.2022 року та витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_4 № 342 від 29.11.2024 року, є учасником ,бойових дій .

3 25.01.2023 року м. Соледар Донецької області вважається тимчасово окупованим.

За заявою позивача 18.09.2024 року приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Юрченко О.М. заведено спадкову справу за номером у Спадковому реєстрі 72995342, номер у нотаріуса 195/2024. ОСОБА_2 , мати позивача, відмовилася від спадщини на користь позивача .

На звернення до приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Юрченко О.М. про надання роз`яснення щодо можливості видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 після смерті його баби ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , будинок АДРЕСА_1 , надано відповідь від 21,11.2024 року вих. № 120/01-16 про те, що нотаріусом явлено заповіт, посвідчений Першою Бахмутською державною нотаріальною конторою Донецької області 03.06.2009 року за реєстровим номером 1-2639, проте інформація про спадкоємця відсутня. Також неможливість видати нотаріусом свідоцтво про право на спадкування обумовлена відсутністю документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок.

Неможливість подання оригіналів документів на житловий будинок обумовлена тим, що час обстрілів будинок значно пошкоджений і усі документи спадкодавиці та матері позивача знищені, тож їх прийшлося відновляти у м. Чугуєві.

Отримати інформацію щодо змісту складеного спадкодавцем заповіту на даний час неможливо з огляду на те, що Перша Бахмутська державна нотаріальна контора Донецької області у зв`язку з окупацією м. Бахмута не функціонує. До відповідних реєстрів державним нотаріусом відповідна інформація з невідомих причин своєчасно внесена не була. Проте достеменно відомо, що в заповіті спадкодавицею спадкоємцем було зазначено саме її онука, позивача по даній справі, з огляду на це мати позивача, спадкоємиця першої черги за законом, відмовилася від спадщини на його користь.

Інших осіб, крім позивача та його матері, яких можна було б вважати спадкоємцями за законом, взагалі не існує.

Тож спадщина, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , до складу якої увійшов житловий будинок з надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 і не отримана за життя пенсія, належить позивачу з 13 травня 2024 року, тобто з дати відкриття спадщини.

Позивач звернувся до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав, проте не може отримати свідоцтво про право на спадщину у зв`язку з тим, що оригінали правовстановлюючих документів на майно спадкодавцем втрачено, рекомендовано визнавати право власності на спадкове майно в судовому порядку.

Іншим способом, ніж в судовому порядку, підтвердити своє право на спадкування і захистити свої спадкові права позивач не може.

У зв`язку з викладеним, просить визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме житловий будинок з надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 і неотриману спадкодавцею за життя пенсію в сумі 171 535,21 грн.

Рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 20 лютого 2026 року позов ОСОБА_1 до Соледарської міської Ради, Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме житловий будинок з надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме не отриману за життя спадкодавцем ОСОБА_3 пенсію за період з 01.07.2022 року по 01.06.2024 року з у розмірі 171535 гривень.

Додатковим рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 23 березня 2026 року стягнуто з Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області на користь держави судовий збір в розмірі 1 715,35 грн.

Не погодившись із ухваленими судовими рішеннями, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 20 лютого 2026 року в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на спадкове майно, а саме не отриману за життя спадкодавцем ОСОБА_3 пенсію за період з 01.07.2022 по 01.06.2024 у розмірі 171535 гривень, скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в даній частині відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог. Додаткове рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 23 березня 2026 року, яким стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь держави судовий збір в розмірі 1715, 35 гривень, скасувати.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд помилково визнав за позивачем право власності на неотриману за життя спадкодавцем ОСОБА_3 пенсію за період з 01.07.2022 року по 01.06.2024 року у розмірі 171 535 грн. не врахувавши, що пенсія померлій пенсіонерці була нарахована лише в сумі 39 890,22 грн. З 01.02.2023 року виплату пенсії ОСОБА_3 було автоматично припинено відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону №1058 у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. Судом першої інстанції помилково не враховано, що діючим законодавством передбачено чітко визначену процедуру поновлення пенсійних виплат, яка встановлює виконання певних дій як зі сторони пенсіонера, та і зі сторони пенсійних органів. За життя з часу припинення пенсійних виплат до територіальних органів Пенсійного фонду України ОСОБА_3 , яка мешкала на тимчасово окупованій території України, із заявою щодо поновлення виплати пенсії не зверталася. Відтак, пенсія за період з 01.02.2023 року по 31.05.2024 року не була їй нарахована, що помилково не було враховано судом. Кошти, які не були нараховані померлому не є належною пенсійною виплатою (недоотриманою пенсією) тому не підлягають виплаті членам сім`ї померлого.

Посилається, що суд першої інстанції помилково не врахував, що надані розрахунки за період з 01.02.2023 року по 31.05.2024 року не є нарахованою пенсією, а були розраховані лише на вимогу суду. При цьому суд допустив арифметичну помилку та визнав за позивачем право власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування на суму 171 535 грн., в той час як з розпоряджень вбачається, що умовний розрахунок пенсії складає за період:

з 01.02.2023 року – 6 654,53 грн х 1 міс = 6 654,53 грн;

з 01.03.2023 року – 7782,38 грн х 12 міс = 93 388,56 грн;

з 01.03.2024 року – 8 365,39 грн х 3 міс = 25 096,17 грн;

разом 125 139,26 грн.

Якщо додати суму нарахованої недоотриманої пенсії 39 890,22 грн. за період з 01.08.2022 року по 31.01.2023 року, разом виходить сума 165 029,48 грн., тобто менша ніж помилково розрахована судом першої інстанції.

Також посилається, що ухвалюючи додаткове рішення про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судового збору, судом першої інстанції не враховано, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Оскільки бюджетні установи є неприбутковими, що прямо визначено Бюджетним кодексом України, а Законом № 1058 заборонено використання коштів на цілі, не передбачені цим законом, то у Пенсійного фонду відсутні необхідні кошти для сплати судового збору, а отже висновок суду першої інстанції, відповідно до якого вирішено стягнути з ГУ ПФУ за рахунок бюджетних витрати зі сплати судового збору в розмірі 1715,35 грн є неправомірними.

З огляду на зазначене, Головне управління ПФУ в Донецькій області вважає додаткове рішення суду першої інстанції необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню в частині стягнення судового збору на користь держави

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача адвокат Русанов Г.В., посилається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та безпідставність доводів апеляційної скарги відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Ландар Н.В., яка підтримала апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, представника позивача адвоката Русанова Г.В., який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, перевіривши законність і обґрунтованість судових рішень в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області рішення суду оскаржується в частині визнання та позивачаем права власності в порядку спадкування на неотриману за життя спадкодавцем ОСОБА_3 пенсії за період з 01.07.2022 року по 01.06.2024 року у розмірі 171 535 грн. та додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь держави судового збору в сумі 1 715,35 грн.

В іншій частині рішення суду не оскаржується, тому відповідно положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України колегією суддів в апеляційному порядку не перевіряється.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.10 ).

ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком якої є ОСОБА_6 , а мати ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження (арк.с.18 ).

ОСОБА_2 (дівоче прізвище ОСОБА_5 ), яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 29.02.2012 року уклала шлюб з ОСОБА_7 , та змінила прізвище на ОСОБА_8 .

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 і його матір`ю є ОСОБА_2 (дівоче прізвище ОСОБА_5 ), що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.20)

Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі від 18.09.2024 року зареєстровано спадкову справу - спадкодавець ОСОБА_3 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.21 ).

На звернення до приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Юрченко О.М. про надання роз`яснення щодо можливості видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 після смерті його баби ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , будинок АДРЕСА_1 , надано відповідь від 21,11.2024 року вих. № 120/01-16 про те, що нотаріусом виявлено заповіт, посвідчений Першою Бахмутською державною нотаріальною конторою Донецької області 03.06.2009 року за реєстровим номером 1-2639, проте інформація про спадкоємця відсутня. Також неможливість видати нотаріусом свідоцтво про право на спадкування обумовлена відсутністю документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок.

Неможливість подання оригіналів документів на житловий будинок у позовній заяві позивачем обґрунтовується тим, що під час обстрілів будинок значно пошкоджений і усі документи спадкодавиці та матері позивача знищені, тож їй прийшлося відновляти їх у м. Чугуєві.

Отримати інформацію щодо змісту складеного спадкодавцем заповіту на даний час неможливо з огляду на те, що Перша Бахмутська державна нотаріальна контора Донецької області у зв`язку з окупацією м. Бахмута не функціонує.

Інших осіб, крім позивача та його матері, яких можна було б вважати спадкоємцями за законом не встановлено.

За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Донецькій області та отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до статті 26 Закону № 1058.

Виплата пенсії проведена по 31.07.2022 року.

У період з 01.08.2022 по 31.01.2023 нарахування пенсії ОСОБА_3 проводилось шляхом включення пенсійних коштів до сформованої відомості, яка передавалась для виплати до виплатних об`єктів АТ «Укрпошта» через поштове відділення 84545 м. Соледар, але кошти не були отримані пенсіонеркою.

Загальна сума нарахованих пенсійних коштів ОСОБА_3 за період з 01.08.2022 по 31.01.2023 складає 39890,22 грн.

З 01.02.2023 року виплату пенсії ОСОБА_3 автоматично припинено пункту 4 частини 1 статті 49 Закону № 1058.

ОСОБА_3 до органів Пенсійного фонду за поновленням пенсії не зверталась. Пенсійна справа ОСОБА_3 знята з обліку з 01.06.2024 у зв`язку зі смертю пенсіонерки (дата смерті — ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання права власності в порядку спадкування на неотриману за життя спадкодавцем ОСОБА_3 пенсію за період з 01.07.2022 року по 01.06.2024 року у розмірі 171 535 грн., виходив з того, що позивач як спадкоємець має право отримати заборгованість по пенсії, виплату якої було зупинено через не проходження ідентифікації ,оскільки згідно зі ст. 1227 Цивільного кодексу України, такі суми, не одержані за життя, входять до складу спадщини, передаються членам сім`ї, а за їх відсутності — спадкоємцям, і виплачуються без часових обмежень.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції врахувавши, що судом не було вирішено питання щодо судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, а саме судового збору , дійшов висновку про необхідність ухвалити у справі додаткове рішення та стягнути з відповідача Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області за судовий збір на користь держави у розмірі 1% від розміру задоволеної вимоги ,а саме 1715, 35 гривень

Колегія суддів не може в повній мірі погодитися з такими висновками суду першої інстанції в оскаржуваній частині з огляду на таке.

Відповідно до норм ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав є визнання права.

У відповідності до положеньст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 Цивільного кодексу України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно норм ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно частин першої та третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Відповідно до норм ст.1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Під час визначення обсягу спадщини необхідно виходити з того, що права та обов`язки, суб`єктом яких був спадкодавець на час відкриття спадщини, переходять до його спадкоємців. Спростування цієї презумпції можливе лише у випадках, коли права та обов`язки є нерозривно пов`язаними з особою спадкодавця. Отже, закон вказує, що до складу спадщини не включаються особисті немайнові права. Безпосередньою ознакою немайнових прав є невіддільність останніх від особи їхнього носія.

Пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, право на аліменти, пенсії та інші соціальні виплати, як на періодичні платежі, не входить до складу спадщини, оскільки мають на меті матеріальне забезпечення конкретної особи, а передумовою виникнення зазначених прав у спадкодавця була його участь у сімейних, соціальних та трудових відносинах. Однак наведене правило не застосовується до випадків, коли зазначені суми були нараховані, але не одержані спадкодавцем і за умови відсутності членів його сім`ї, бажаючих їх отримати. В такому випадку належить застосовувати ст. 1227 ЦК України.

Згідно зі ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, з аналізу наведених правових норм вбачається, що до складу спадщини входить сума пенсії, яка була нарахована, але не отримана спадкодавцем за життя з незалежних від нього причин.

Зміст ч. 3 ст. 52 Закону України №1058-ІУ також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодування у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Окрім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч.1 ст.91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Під час судового розгляду справи суд першої інстанції встановив, що відповідачем надано інформацію щодо розміру пенсії, що мала бути нарахована й виплачена ОСОБА_3 у період з серпня 2022 року по травень 2024 року ,а саме з серпеня 2022 року по січень 2023 року по 6654,53 грн. щомісячно, разом 39890,22 гривень. З лютого 2023 року по травень 2024 року нарахування не проводилися.

Відповідно до пункту 1 статті 49 Закону №1058 виплата пенсії припиняється, зокрема, у разі смерті пенсіонера.

Пенсійна справа знята з обліку з 01.06.2024 у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до частини першою та четвертою статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки мають усі фізичні особи.

Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК).

До складу спадщини відповідно до статті 1218 ЦК входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1219 ЦК не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач як спадкоємець має право отримати пенсію спадкодавця, виплату якої було зупинено через не проходження ідентифікації, оскільки згідно зі ст. 1227 Цивільного кодексу України, такі суми, не одержані за життя, входять до складу спадщини, передаються членам сім`ї, а за їх відсутності — спадкоємцям, і виплачуються без часових обмежень.

Доводи апеляційної скарги відповідача, що оскільки позивачу було автоматично припинено виплату пенсії і тому вона не входить до складу спадщини, колегією суддів не приймаються, оскільки спадкодавцю ОСОБА_3 за життя було призначено пенсію та проводилось її нарахування та виплати.

Разом з тим, колегія суддів, перевіривши розрахунок заборгованості, не може погодитися з висновком суду щодо розміру неотриманої пенсії спадкодавцем ОСОБА_3 та періодом її нарахування, який визначений судом першої інстанції.

За встановлених обставин у справі та матеріалів електронної пенсійної справи встановлено, що виплата пенсії ОСОБА_3 проведена відповідачем по 31.07.2022 року.

Пенсійна справа знята з обліку з 01.06.2024 року у зв`язку зі смертю пенсіонера ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, період, за який ОСОБА_3 не отримала пенсію до часу своєї смерті становить з 01.08.2022 року по 01.06.2024 року.

З наданого представником відповідача розрахунків та матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_3 (а.с. 161-169) вбачається, що призначена пенсія ОСОБА_3 складала :

з 01.08.2022 року по 30.11.2022 року у розмірі 6645,29 гривень,

з 01.12.2022 року довічно - 6645,53 гривень,

з 01.03.2023 року по 28.02.2024 року – 7 782,38 гривень,

з 01.03.2024 року по 01.06.2024 року - 8365,39 гривень.

За таких обставин, за період з 01.08.2022 року по 01.06.2024 року розмір пенсії, який повинен був бути сплачений відповідачем пенсіонеру ОСОБА_9 становить 165 029,48 грн. ((6645,29х4міс)+(6645,53х3 міс)+(7782,38х12 міс)+(8365,39х3міс))

Отже з урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання права власності в порядку спадкування на спадкове майно, а саме неотриману за життя спадкодавцем ОСОБА_3 пенсію підлягають частковому задоволенню.

Оскільки суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач як спадкоємець має право отримати пенсію спадкодавця, виплату якої було зупинено через не проходження ідентифікації, разом з тим помилково визнав право власності позивача в порядку спадкування на неотриману пенсію ОСОБА_3 за період з 01.07.2022 року по 01.06.2024 року у розмірі 171 535 грн., що не відповідає обставинам справи, відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасовування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 в цій частині.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині оскарження додаткового рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 23 березня 2026 року та незгоди відповідача з висновком суду першої інстанції про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судового збору в сумі 1 715,35 грн, оскільки органи Пенсійного фонду є неприбутковими установами, а Законом №1058 заборонено використання коштів на цілі, не передбачені цим законом, у Пенсійного фонду відсутні кошти для сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Під час ухвалення рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 20 лютого 2026 року судом не було вирішено питання про судові витрати.

Додатковим рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 23 березня 2026 року з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь держави стягнуто судовий збір в сумі 1 715,35 грн.

Відповідно частини 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Посилаючись на необґрунтованість додаткового рішення та відсутність підстав для покладення на відповідача витрат по сплаті судового збору в суді першої інстанції заявник посилається на протиправний висновок суду про покладення Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області обов`язку по сплаті судового збору, оскільки заявник є неприбутковою установою та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заборонено використання коштів на цілі, не передбачені цим законом.

Колегія суддів зауважує, що вказані посилання відповідача не ґрунтуються на вимогах закону і не можуть бути підставою для висновку про неправомірність висновків суду. Крім того, підстав для звільнення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області під час розгляду справи не встановлено.

Разом з тим, відповідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, а саме неотриману за життя спадкодавцем пенсію, з відповідача на користь держави має бути стягнутий судовий збір в сумі 1 650,29 грн., тобто 1% від задоволеної вимоги.

Таким чином додаткове рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 23 березня 2026 року підлягає зміні в частині розміру стягнутого судового збору, шляхом його зменшення з 1 715,35 грн. до 1 650,29 грн.

Крім того, з позивача на користь апелянта Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 78,20 грн. пропорційно задоволених вимог апеляційної скарги. (3,8%)

Керуючись ст.ст.367,374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задовольнити частково.

Рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 20 лютого 2026 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання права власності в порядку спадкування на неотриману за життя спадкодавцем ОСОБА_3 пенсію за період з 01.07.2022 року по 01.06.2024 року у розмірі 171535 гривень скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог в цій частині.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на неотриману за життя спадкодавцем ОСОБА_3 пенсію за період з 01.08.2022 року по 01.06.2024 року у розмірі 165 029,48 гривень.

Додаткове рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 23 березня 2026 року в частині розміру судового збору стягнутого з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь держави змінити шляхом зменшення розміру судового збору з 1715,35 грн. до 1 650,29 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в суді 78,20 гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 06 серпня 2026 року.

Головуючий:

Судді: