Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №522/7917/25-Е — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/4359/26

Справа № 522/7917/25-Е

Головуючий у першій інстанції Ярема Х. С.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Довженка 2» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 липня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Ярема Х.С., у цивільній справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Довженка 2» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

11.04.2025 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Довженка 2» (далі за текстом - ОСББ «Довженка 2») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за членськими та цільовими внесками.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначається, що відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 та відповідно є співвласниками багатоквартирного будинку, де створено і діє ОСББ «Довженка 2». Загальними зборами ОСББ від 22.09.2022 року, 15.12.2023 року, 17.06.2024 року приймалися рішення про визначення розміру внесків співвласників на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідачам надавалися житлово-комунальні послуги за сприянням ОСББ «Довженка 2», яке в свою чергу забезпечувало утримання будинку та прибудинкової території, у зв`язку із чим щомісяця відповідачам нараховувалася плата за отримані та фактично використанні послуги і внески, встановлені рішенням загальних зборів.

Однак, відповідачі протягом тривалого часу не виконують свої обов`язки та не сплачують кошти за спожиті житлово-комунальні послуги і внески, у зв`язку із чим за період з червня 2020 року та станом на момент звернення із позовом у відповідачів наявна заборгованість у розмірі 34 736,08 грн, а також за невиконання обов`язків зі сплати внесків – інфляційне збільшення -26 336,13 грн та 3% річних - 5 877,67 грн.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18.07.2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, представником ОСББ «Довженка 2» подано апеляційну скаргу, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначалось, що в даному випадку постачання тепла у квартирі відповідачів відбувається з дахової газової котельні, шляхом споживання поставленого природного газу, вартість якого в подальшому розподіляється між співвласниками відповідно до рішення загальних зборів ОСББ «Довженка-2», оформленим протоколом № 18.12.2020 року, яке є чинним та відповідачами не оскаржувалося. При цьому, скаржником зауважується, що положення чинного статуту ОСББ не уповноважувало голову правління самостійно без рішення правління та/або загальних зборів вчиняти відповідні дії щодо погодження встановлення індивідуального лічильника теплової енергії.

Стосовно тверджень суду першої інстанції щодо надання відповідачами доказів сплати внесків та платежів скаржником зауважено, що вказані обставини враховано позивачем під час подання позовної заяви та відображено відповідні платежі у розрахунку заборгованості, який надано до позову. При цьому, відповідачами надано докази оплати внесків та платежів з листопада 2021 року, а позивачем заявлені вимоги щодо стягнення заборгованості за період з 2020 року, включаючи періоди за які відповідачами доказів сплати не надано.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Халдай І.В., зазначає, що у відповідачів відсутня заборгованість з оплати членських та цільових внесків, що підтверджується наданими квитанціями та позивачем не надано доказів того, що відповідачами не в повному обсязі сплачено такі. Також зауважується, що ОСББ «Довженко-2» безпідставно нарахувало відповідачам цільовий внесок на відшкодування витрат на опалення, адже з 01.06.2016 року голова правління ОСББ видав відповідачу технічні умови № 2 на встановлення вузла обліку і регулювання теплової енергії та 20.09.2016 року, підписано акт введення вузла в експлуатацію, вузол опломбовано в присутності власника та постачальника послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення відповідно до ст. 376 ЦПК України є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Рішення суду зазначеним вимогам не відповідає, за наступних підстав.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів наявності у відповідачів заборгованості, не зазначено саме за якими видами послуг виник борг, також судом зроблено висновок про те, що позивачем не спростовано права відповідачів сплачувати внесок на відшкодування витрат на опалення за показниками індивідуального лічильника.

Однак колегія суддів з такими висновками не погоджується у повному обсязі за наступних підстав.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п. 6, 13 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (п. 5 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно із частиною першою статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово- комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений статтею 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором.

Згідно зі ст. ст. 319, 322ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, обов`язок утримання квартири та сплати житлово-комунальних послуг покладається на власника квартири.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом про ОСББ.

Згідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001, співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку відповідно до ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. Відповідно до ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Згідно ч. 9 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Згідно ст. 15 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов`язаний, зокрема, виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» обов`язок співвласника багатоквартирного будинку виконувати рішення зборів співвласників.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

При цьому згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 12.12.2003 року на підставі свідоцтва про право власності на житло від № НОМЕР_1 набули право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 , в рівних частках.

13.11.2013 року створено ОСББ «Довженка 2».

18.12.2020 року на загальних зборах співвласників ОСББ, на яких, серед іншого, прийнято рішення про те, що у разі не набрання на загальних зборах необхідної кількості голосів, або не проведення загальних зборів, для встановлення розміру внесків співвласників, розрахунок проводиться по фактичним витратам відповідно до ст. 20 Закону України, а саме: «частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності» (а.с. 19 зворот, 20).

22.09.2022 року, 15.12.2023 року та 17.06.2024 року загальними зборами ОСББ приймалися рішення про визначення розміру внесків співвласників на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 20- 24 зворот).

Наведені рішення загальних зборів щодо визначення розміру внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідачами в судовому порядку не оскаржувалися.

3 метою забезпечення належної експлуатації житлового комплексу, ОСББ «Довженка 2» укладено низка прямих договорів з виконавцями (постачальниками) житлово-комунальних та інших робіт/послуг, якими передбачено перерахування коштів за наданні послуги щомісячно, так і за результатами виконання робіт/надання послуг. Об`єднання за такими договорами несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих співвласниками багатоквартирного будинку послуг.

01.07.2015 року між ОСББ «Довженка 2» та ПАТ «Одесагаз» укладено договір № 008899(3)-ТН на постачання за регульованим тарифом для суб`єктів господарювання, що надають послуги населенню з опалення та гарячого водопостачання.

01.08.2016 року між ОСББ «Довженка 2» та ТОВ «Сервис Уют» укладено договір № 17у/16 про надання послуг про технічного сервісного обслуговування (котельної на базі котлів Feg-Vestal та системи газопостачання).

01.02.2019 року між ОСББ «Довженка 2» та ТОВ «Енергопрофі» укладено договір №23ТО про технічне обслуговування комерційного вузлу обліку газу.

26.11.2020 року між ОСББ «Довженка 2» та АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» було укладено Договір № 20/21-3097-ТЕ-23 про постачання природного газу.

17.01.2022 року між ОСББ «Довженка 2» та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» було укладено Договір № 3552-НГТ-23 про постачання природного газу.

30.06.2022 року між ОСББ «Довженка 2» та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» було укладено Договір № 1074-ГВП-23 про постачання природного газу.

12.08.2022 року між ОСББ «Довженка 2» та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 1074-ГВП-23 про постачання природного газу від 30.06. 2022.

13.09.2022 року між ОСББ «Довженка 2» та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» укладено Договір № 1374-ПСО-23 про постачання природного газу.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що заборгованість у розмірі 34736, 08 грн за період з 01.01.2021 року по 10.04.2025 року, виникла за оплату не в повному обсязі цільового внеску на відшкодування витрат на опалення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).

З огляду на наявність в матеріалах справи долучених представником відповідачів платіжних інструкції на підтвердження факту сплати за надані послуги в повному обсязі та відсутність заборгованості за заявлений позивачем період, наданий позивачем розрахунок заборгованості підлягає оцінці судом у відповідності до положень ст. 89 ЦПК України в сукупності з іншими наданими позивачем та відповідачами доказами по справі.

Згідно наданого розрахунку нарахованих та сплачених послуг на відшкодування витрат на опалення за 2020 рік позивачем нараховано: за листопад 2407, 36 грн, за грудень 2020 року 3179, 24 грн (а.с. 24 зворот); за 2021 рік – січень – 4184, 85 грн, лютий – 3387, 61 грн, березень – 2938, 09 грн, квітень – 1658, 38 грн, грудень – 3780, 19 грн (а.с. 25); за 2022 рік – січень - 4190, 53 грн, лютий – 3504, 1 грн, березень – 3419, 59 грн, квітень – 810, 18 грн, листопад – 613, 47 грн, грудень – 2542, 82 грн (а.с. 25); за 2023 рік – січень 2442, 99 грн, лютий – 3212, 55 грн, березень – 2119, 92 грн, листопад – 1232, 39 грн, грудень – 2753, 36 грн (а.с. 25 зворот); за 2024 рік – січень - 2913, 08 грн, лютий – 2339, 54 грн, березень – 2312, 31 грн, листопад – 1987, 43 грн, грудень – 2755, 17 грн (а.с. 25 зворот); за 2025 рік – січень – 2784, 21 грн, лютий – 3078, 24 грн, березень – квітень - 1962, 02 грн (а.с. 26). Загальний розмір заборгованості, згідно наданого позивачем розрахунку становить 68509, 72 грн.

Разом з тим, з наданих адвокатом Халдай І.В., який діє від імені ОСОБА_1 , платіжних квитанцій вбачається проведення відповідача наступних оплат за опалення: квитанція від 27.01.2022 року – 1073 грн за 15,02 кал (а.с. 109 зворот), від 25.02.2022 року -1689,3 грн за 1,46 Гкал (а.с. 110), від 21.03.2022 року – 1000 грн (а.с. 110), від 18.04.2022 року – 1000 грн (а.с. 110 зворот), від 18.05. 2022 року – 200 грн (а.с. 110 зворот), від 29.10.2022 року – предоплата на газове опалення – 4537, 5 грн (.с. 112), 17.12.2022 року – 156 грн за 0,135 Гкал (а.с. 113 зворот), від 07.01.2023 року – 1552 грн за 1,34 Гкал (а.с. 113 зворот), від 07.02.2023 року- 2141 грн (а.с. 114), від 09.01.2024 – 2314, 18 грн за 2 Гкал (а.с. 116 зворот), від 06.02.2024 року – 2314, 18 грн за 2 Гкал (а.с. 117), від 07.03.2024 року – 2314, 18 грн за 2 Гкал (а.с. 117), від 06.04.024 року – 1967 грн за 1,7 Гкал (а.с. 117 зворот), від 13.01.2025 року – 2755, 17 грн за 2 Гкал (а.с. 119), від 11.02.2025 року – 2784, 21 грн за 2.1 Гкал (а.с. 119 зворот), від 10.03.2025 року – 3078, 24 грн за 2.7 Гкал (а.с. 119 зворот). Загальний розмір сплачених відповідачем грошових коштів за опалення згідно наданих платіжних квитанцій становить 30875, 96 грн.

З огляду на викладене, враховуючи що позивачем враховано більше, ніж надано відповідачами квитанцій про сплату (68509, 72 грн. - 30875, 96 грн = 37633,76 грн.), при цьому в деяких квитанціях, наданих відповідачами, на підтвердження оплати саме в опалювальний період, не зазначено саме за які послуги здійснюється оплата комунальних послуг, колегія суддів приходить висновку про те, що загальний розмір заборгованості становить заявлену у позові суму 34736, 08грн.

Відповідно, враховуючи вищевикладене, матеріалами справи підтверджується здійснення відповідачами оплати на відшкодування витрат на опалення, на підставі показників лічильника, що також підтверджується квитанціями про сплату за отримані Гкал та на спростування доводів позивача, відповідачами надані документи відповідно до яких у 2016 році інженером-проектувальником ОСОБА_3 виготовлено робочий проект вузла обліку теплової енергії системи опалення, копія якого долучена представником відповідачів до матеріалів справи.

Також наявні технічні умови № 2 на встановлення вузла обліку і регулювання теплової енергії підписані головою правління ОСББ «Довженка 2» Демський А.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що пунктом 1.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207, пунктами 7, 8, 9, 17-19 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, передбачено, що для встановлення вузла обліку та регулювання теплової енергії в квартирах, що мають індивідуальний тепловий ввід необхідно: отримати технічні умови (далі-ТУ); замовити на підставі отриманих ТУ проектну /технічну документацію та погодити її з організацією що видала ТУ; провести спеціалізованою організацією у відповідності до погодженої проектної документації встановлення вузла обліку та регулювання теплової енергії; звернутись до організації - виконавця послуг з централізованого опалення щодо прийняття на абонентський облік встановленого вузла обліку та регулювання теплової енергії та укласти/внести зміни у відповідний договір щодо обліку теплової енергії. Після технічного огляду вузла обліку теплопостачальна організація видає акт про його прийняття в експлуатацію.

Натомість твердження викладені в оскаржуваному рішенні щодо підписання 20.09.2016 року ОСОБА_1 та головою Правління ОСББ «Довженка 2» акту введення в експлуатацію вузла обліку теплової енергії в квартирі АДРЕСА_1 , а також безпосередньо встановлення вказаного вузла обліку в присутності представника теплопостачальної організації та представника споживача, як то передбачено технічними умовами № 2, не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Також в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження опломбування індивідуального вузла обліку теплової енергії в присутності власника та постачальника послуг.

Акт введення в експлуатацію вузла обліку теплової енергії в квартирі АДРЕСА_1 , підписаний 20.09.2016 року ОСОБА_1 та головою Правління ОСББ «Довженка 2», на наявність якого міститься посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні та наявність якого визначається судом як підстава для сплати внеску на відшкодування витрат на опалення за показниками індивідуального лічильника, в матеріалах справи також не міститься.

Наведені встановленні судом першої інстанції обставини справи ґрунтуються виключно на змісті наданого представником відповідачів відзиві на позовну заяву, однак окрім робочого проекту та технічних умов будь-які інші докази на підтвердження наведених відповідачами обставин щодо встановлення, опломбування та введення в експлуатацію індивідуального вузла обліку теплової енергії та на які також міститься посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні, в наявних матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на помилковість висновків суду у зазначеній частині, оскільки встановлення відповідачами в квартирі індивідуального лічильника на опалення наявними матеріалами справи не підтверджується.

Відповідно, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність в даному випадку правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, однак, оскільки суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідачів становить 34736,08 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних витрат, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що за 2020-2025 рік заборгованість по сплаті за комунальні послуги, яка підлягає стягненню з відповідачів становить 34736,08 грн.

Згідно з ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми, розмір яких встановлено договором.

Колегія суддів звертає увагу, що при розрахунку інфляційних витрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

За період зазначений позивачем з січня 2021 року по лютий 2022 та з січня 2024 – квітень 2025 року (січень 2021 року – 101,3%, лютий 2021 року – 101,3%, березень 2021 року – 101,7%, квітень 2021 року – 100,7%, травень 2021 року – 101,3%, червень 2021 року – 101,2%, липень 2021 року – 101,1%, серпень 2021 року – 99,8%, вересень 2021 року – 101,2%, жовтень 2021 року – 100,9%, листопад 2021 року – 100,8%, грудень 2021 року – 100,6%, січень 2022 року – 101,3%, лютий 2022 року – 101,6%, січень 2024 – 100, 4%, лютий 2024 – 100, 3%, березень 2024 – 100, 5%, квітень 2024 – 100, 2%, травень 2024 – 100,6%, червень 2024- 102,2%, липень 2024 100%, серпень 2024 – 100,6%, вересень 2024 – 101,5%, жовтень 2024 – 101,8%, листопад 2024 – 101,9%, грудень 2024 – 101, 4%, січень 2025 – 101,2%, лютий 2025 – 100, 8%, березень 2025 – 101, 5%) величина індексу споживчих цін не перевищувала поріг індексації у розмірі 103%, а тому сума боргу за період з січня 2021 року по лютий 2022 року та з січня 2024 року по квітень 2025 року не може бути проіндексована за вказаний період.

Окрім того, слід зазначити, що відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (Указ затверджено Законом №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який на час розгляду справи не скасований.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні», до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі.

Виключень з переліку житлово-комунальних послуг постанова не містить, а тому застосовується і до правовідносин сторін у цій справі.

Вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

За наведених підстав, колегія суддів приходить висновку, що позивачем неправомірно нараховувалися відповідачу інфляційні витрати, а тому позовні вимоги про стягнення інфляційних витрат задоволенню не підлягають.

Разом з тим, відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України №1405 від 29 грудня 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено у новій редакції та зазначено, що з 30 грудня 2023 року заборона на нарахування штрафних санкцій, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у зв`язку з несплатою їх в не повному обсязі стосується виключно територій де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій, до яких м. Одеса не відноситься.

При цьому, колегія суддів не погоджується з розрахунком 3% річних, наданих позивачем у загальній сумі 5 887,67 грн, та вважає, що 3 %, які підлягають стягненню з відповідачів становить:

- недоплата з 01.01.2021 року по 24.02.2022 року (заборгованість у розмірі 17338, 44 грн) – 597.11 грн., з 01.01.2024 по 31.12.2024 (заборгованість у розмірі 33784,53 грн) у розмірі 1010.77 грн., з 01.01.2025 року по 10.04.2025 року (заборгованість у розмірі 34736, 08 грн) - 282.65 грн., а всього у розмірі 1890 грн 53 коп.

Враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, з огляду на наявність наданого позивачем детального розрахунку заборгованості за наданими та сплаченими внесками відповідачів на відшкодування витрат на опалення за період з 2020 року по березень 2025 року, який не спростований в повному обсязі долученими до матеріалів справи представником відповідачів платіжними інструкціями, що в свою чергу не враховано судом першої інстанції під час розгляду справи по суті, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених ОСББ «Довженка-2» позовних вимог про стягнення заборгованості.

Апеляційний суд також вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

За подання позовної заяви ОСББ «Довженка-2» сплачений судовий збір у розмірі 3028,0 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2227.

За подання апеляційної скарги ОСББ «Довженка-2» сплачений судовий збір у розмірі 3633,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2287.

Відповідно, з урахуванням висновків суду про наявність підстав для частково задоволення заявлених позивачем позовних вимог, судовий збір, який підлягає стягненню в рівних частках з відповідачів з урахуванням розміру задоволених позовних вимог (54,70 % від заявлених позивачем) становить 3643,89 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

З огляду на положення п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому згідно п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Довженка 2» - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 липня 2025 року – скасувати.

Ухвалити постанову, якою позовні вимоги об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Довженка 2» - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОККП НОМЕР_2 , місце проживання – АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Довженка 2» (ЄДРПОУ 38976140, 65015, м. Одеса, вул. Довженка, 2) заборгованість у розмірі 36 626 (тридцять шість тисяч шістсот двадцять шість) грн 61, яка складається з заборгованості у розмірі 34736 (тридцять чотири тисячі сімсот тридцять шість) грн 08 коп та 3% річних у розмірі 1890 (одна тисяча вісімсот дев`яносто) грн 53 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 (РНОККП НОМЕР_2 , місце проживання – АДРЕСА_3 ) на ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Довженка 2» (ЄДРПОУ 38976140, 65015, м. Одеса, вулю Довженка, 2) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1821 грн 95 коп з кожної.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 06 серпня 2026 року.

Головуючий О.С. Комлева

Судді М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік