Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №514/394/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1429/26

Номер справи місцевого суду: 514/394/26

Головуючий у першій інстанції Кирилюк І. М.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді - Комлевої О.С.,

за участю секретаря судового засідання Громовенко А.Г.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

адвоката Сухецької Світлани Михайлівни, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – Нєтєда Сергія Вячеславовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Литвиненко Анастасії Миколаївни, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , на постанову Тарутинського районного суду Одеської області від 18 травня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

ПостановоюТарутинського районного суду Одеської області від 18.05.2026 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ст. 126 ч. 5, ст. 130 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,6 грн.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

Не погоджуючись із вказаною постановою Тарутинського районного суду Одеської області від 18.05.2026 року, захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга мотивована недійсністю складання протоколів про адміністративні правопорушення, а саме в частині часу вчинення правопорушення та складення даних протоколів, а також присутності особи під час складання. Згідно посилань скаржника, протоколи складено за межами безпосередньої участі особи, що унеможливлює належне виконання вимог ст. 254, 256, 268 КУпАП та положень Інструкції № 1395 щодо роз`яснення права, надання пояснень підписання протоколу або фіксації відмови від такого підпису, а також вручення примірника.

В обґрунтування апеляційної скарги також зазначено, що працівниками поліції не роз`яснено особі, яка притягується до адміністративної відповідальності його права передбачені положеннями ст. 268 КУпАП та безпосередньо правові наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, а також відсутності законних підстав для зупинки транспортного засобу.

Відеозаписи подій, на думку скаржника, є неналежним доказом в даному випадку та не підтверджує факт вчинення особою адміністративних правопорушень.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Сухецької С.М., перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

За положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно положень ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Приймаючи оскаржувану постанову щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень передбачених ч. 6 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що вина останнього в повній мірі підтверджується наявними матеріалами справи в своїй сукупності.

З огляду на наявні встановлені судом першої інстанції обставини справи та в подальшому досліджені апеляційним судом, судом першої інстанціях в повній мірі дотримано вищенаведені вимоги КУпАП, та як результат винесено законну та обґрунтовану постанову щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 603273 ОСОБА_1 01.03.2026 близько 00 год 30 хв в с-щі Соборне по вул. Незалежності керував транспортним засобом марки «АUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Пунктом 2.1а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

На підтвердження повторності вчинення адміністративного правопорушення в матеріалах справи наявна постанова серії ЕНА № 6381848 від 20.12.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126, згідно якої відповідальність передбачена за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Факт повторності особою, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисником в апеляційній скарзі не оскаржується.

Разом з тим, 01.03.2026 відносно ОСОБА_1 також складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 603298 згідно якого останній 01.03.2026 близько 00 год 30 хв в с-щі Соборне по вул. Незалежності керував транспортним засобом «АUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Перелік ознак алкогольного сп`яніння наведений в п. 3 розділу 1 Інструкції № 1452/735.

Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу.

За змістом положень ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію» працівників поліції під час виконання службових обов`язків застосовують такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; тощо.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Відповідні положення містяться в Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису № 1026, згідно якої метою застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, є: попередження, виявлення або фіксування правопорушення; охорони громадської безпеки та власності; забезпечення безпеки осіб; забезпечення публічної безпеки і порядку.

Згідно п. 5 розділу 1 Інструкції № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Працівниками поліції здійснювалася відео фіксація подій, що відбувалися в день та час складення протоколів про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 та відеозапис подій містяться в матеріалах справи, про долучення яких міститься відмітка в протоколах, а тому, враховуючи вищевикладені положення, вказані відеозаписи є належними доказами у розумінні ст. 251 КУпАП та підлягають дослідженню і оцінці судом в сукупності з іншими матеріалами. З підстав викладеного доводи апеляційної скарги в даній частині, а саме щодо недопустимості такого доказу як відеозапису відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані.

Разом з тим, відео 4 містить фіксацію руху спеціалізованого автомобіля працівників поліції, а також безпосередньо фіксацію руху вказаного в протоколі транспортного засобу (00 год 28) до моменту його зупинки та виходу ОСОБА_1 (особу водія встановлено під час перевірки документів) з водійського сидіння авто (00 год 29 хв), що в свою чергу спростовує відповідні доводи апеляційної скарги в частині відсутності фіксацію керування особою транспортним засобом.

Стосовно доводів апеляційної скарги в частині безпідставності зупинки транспортного засобу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 4 та п. 5 постанови Кабінету Міністрів № 1456 від 29.12.2021 року «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» перевірка документів в осіб, огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян здійснюється лише після введення воєнного стану в межах території та у строки, зазначені в указі Президента України про введення воєнного стану, на підставі наказу військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення). Право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта. Згідно з п. 10 Постанови уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби, зокрема, і в разі проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в`їзду виїзду.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України з 05 год 30 хв. 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією проти України, Законами України неодноразово продовжувався строк дії воєнного стану в Україні, який безперервно діє і до тепер.

Положеннями п. 8 «Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан», затвердженого постановою КМУ від 08 липня 2020 року № 573, визначено, що на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів. Патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законодавством порядку надано право: перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, або паспортні документи іноземця, особи без громадянства, документи, що підтверджують законність перебування на території України, та перепустки або свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідчення адвоката України та скановану копію доручення регіонального/міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги для надання безоплатної вторинної правничої допомоги, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться тощо (п. 16).

Відповідно, з огляду на викладене, зважаючи на вказаний в протоколі та зафіксований на відеозаписах час руху особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме близько 00 год 30 хв, тобто під час дії комендантської години, дії працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 у вказаний час є такими, що відповідають вимогам Закону, а тому доводи апеляційної скарги у відповідній частині відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані.

Відео 3 містить подальшу фіксацію подій, що відбувалися після зупинки транспортного засобу, а також вимогу працівника поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, повідомивши порядок проходження такого. При цьому, слід зазначити, що особою, яка притягується до адміністративної відповідальності на запитання поліцейського щодо факту вживання алкогольних напоїв, повідомлено про вживання таких (00 год 39 хв), та на пропозицію пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Драгер або в медичному закладі відмовився (00 год 40 хв). З підстав відмови ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду, останньому повідомлено працівниками поліції про наявність складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вимоги щодо роз`яснення особі-водія правових наслідків відмови від проходження огляду вищенаведеними положеннями КУпАП та Інструкції № 1452/735 не передбачено, з огляду на що доводи апеляційної скарги в даній частині також відхиляються апеляційним судом.

При цьому, з відео 3 також вбачається роз`яснення працівниками поліції особі його прав та обов`язків передбачених положеннями Конституції України та ст. 268 КУпАП, що також спростовує відповідні доводи апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги щодо складення протоколів про адміністративні правопорушення за відсутністю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та без вручення відповідної копії протоколів також відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані, оскільки наявні відеозаписи подій містять фіксацію відмови ОСОБА_1 від ознайомлення зі змістом протоколу, підписом такого та наданням письмових пояснень, з огляду на що вбачається, що особа за власним бажанням не скористалася правом передбаченим положеннями ст. 268 КУпАП (00 год 48 хв, 00 год 49 хв).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що встановленими обставинами справі в своїй сукупності в повній мірі підтверджується факт наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень передбачених положеннями ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Будь-яких обґрунтованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції апеляційна скарга не містить, а наведені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростували правильні по суті висновки суду першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу адвоката Литвиненко Анастасії Миколаївни, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Тарутинського районного суду Одеської області від 18 травня 2026 року – залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 06 серпня 2026 року.

Суддя О.С. Комлева