Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №522/25004/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1056/26

Номер справи місцевого суду: 522/25004/25

Головуючий у першій інстанції Єршова Л. С.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді - Комлевої О.С.,

за участю секретаря судового засідання Громовенко А.Г.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

адвоката Мастюгіна Дмитра Ігоровича, захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – Кошкарьова Олександра Олександровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Мастюгіна Дмитра Ігоровича, захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09 квітня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

ПостановоюПриморського районного суду м. Одеси від 09.04.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,0 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

Не погоджуючись із вказаною постановою Приморського районного суду м. Одеси від 09.04.2026 року захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга мотивована відсутністю факту керування ОСОБА_1 вказаним в протоколі транспортним засобом, працівниками поліції не зафіксовано приведення останнім в рух електричного самокату та в процесі спілкування вказаний факт особою також зазначався. При цьому, зазначено, що застосована до особи підстава зупинки підтверджує, що співробітником поліції останній сприйнятий як пішохід, що автоматично виключає факт керування ним транспортним засобом.

В обґрунтування апеляційної скарги також зазначено про наявність порушення порядку ви явлення ознак алкогольного сп`яніння та некоректний висновок про відмову від проходження огляду, а також безпідставність зупинки. При цьому, у наданому до суду протоколу про адміністративне правопорушення не зазначено марку, модель та приналежність транспортного засобу, та зазначено ознаки алкогольного сп`яніння, що не входять до визначеного положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 переліку.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Мастюгіна Д.І., свідка ОСОБА_2 , перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

За положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно положень ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Приймаючи оскаржувану постанову щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що вина останнього в повній мірі підтверджується наявними матеріалами справи в своїй сукупності.

З огляду на наявні встановлені судом першої інстанції обставини справи та в подальшому досліджені апеляційним судом, судом першої інстанціях в повній мірі дотримано вищенаведені вимоги КУпАП, та як результат винесено законну та обґрунтовану постанову щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 496911 ОСОБА_1 28.10.2025 близько 22 год 10 хв керував транспортним засобом – електросамокат, без номерного знаку, в м. Одеса по вул. Артура Савельєва (Черняховського) № 11, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законному порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Перелік ознак алкогольного сп`яніння наведений в п. 3 розділу 1 Інструкції № 1452/735.

Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу.

За змістом положень ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію» працівників поліції під час виконання службових обов`язків застосовують такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; тощо.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Відповідні положення такого містяться в Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису № 1026, згідно якої метою застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, є: попередження, виявлення або фіксування правопорушення; охорони громадської безпеки та власності; забезпечення безпеки осіб; забезпечення публічної безпеки і порядку.

Згідно п. 5 розділу 1 Інструкції № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції здійснювалася відео фіксація подій, що відбувалися в день та час складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та матеріали відеозапису долучено до протоколу в якості додатків, про що міститься відповідна відмітка, а тому, враховуючи вищевикладені положення, вказані відеозаписи є належними доказами у розумінні ст. 251 КУпАП та підлягають дослідженню і оцінці судом в сукупності з іншими матеріалами.

Відео 2 (диск № 1 (а.с. 8)) містить фіксацію руху спеціалізованого автомобіля працівників поліції, а також фіксацію руху двох осіб чоловічої стані на електросамокатах (00:45) та їх подальшу зупинки поліцейським (01:01).

Разом з тим, у зв`язку із неможливістю повного відтворення відео 1, що міститься на диску 2, судом постановою від 20.05.2026 витребувано в УПП в Одеській області повні відеозапис подій, що відбувалися в день складення протоколу за участю ОСОБА_1 та вказані відеозаписи після їх надходження на вимогу суду, були долучені до матеріалів справи (а.с. 125-127).

В подальшому на відео з боді камери працівника поліції 471809 (диск № 2, а.с. 126) вбачається фіксування подальшого спілкування поліцейських з вказаними особами та встановлення відомостей щодо особи водія, в тому числі безпосередньо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яким було надано відповідні документи, що посвідчують особу (22 год 13 хв). Слід зауважити, що ОСОБА_1 в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції під час перегляду долученим відеозаписів подій підтверджена, що на вказаному відео знаходиться саме він. З даного відео також вбачається, що електросамокат, котрий був у ОСОБА_1 знаходиться у включеному стані.

Враховуючи викладене в своїй сукупності, доводи апеляційної скарги в частині відсутності факту керування особою транспортним засобом спростовуються наявними матеріалами справи та будь-яких належних доказів на спростування наведених встановлених судом обставин справи скаржником не надано.

Також з даного відео вбачається повідомлення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності підстави зупинки транспортного засобу, а саме, що особи рухалися без світловідбиваючих елементів (22 год 08 хв), у зв`язку із чим доводи апеляційної скарги в даній частині також відхиляються апеляційним судом.

Окрім наведеного, з відеозаписів вбачається повідомлення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності про наявність у нього відповідних ознак алкогольного сп`яніння, згідно наведеного в п. 3 розділу 1 Інструкції № 1452/735 переліку та звернення із пропозицією щодо проходження такого огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, а саме на місці зупинки за допомогою газоаналізатору Драгер та в медичному закладі (22 год 22 хв). Відповідний наведений працівником поліції порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння визначений безпосередньо положеннями Інструкції № 1452/735, а тому доводи апеляційної скарги у відповідній частині також відхиляються апеляційним судом.

При цьому, слід зазначити, що працівником поліції неодноразово пропонувалося ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак останнім вказані пропозиції поліцейського ігнорувалися, у зв`язку із чим особа була попереджена, що вказані дії будуть розцінюватися як відмова від проходження огляду та повторно звернулися до особи із відповідною пропозицією (відео 471323, 22 год 36 хв). Натомість, як вбачається з відеозапису після повідомлення ОСОБА_1 наслідки такої поведінки, останній на вимогу працівника поліції щодо проходження огляду відповідну згоду не надав, у зв`язку із чим йому повідомлено про наявність підстав для складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

З огляду на наявність в ОСОБА_1 посвідчення водія з 2015 року, останній як водій з досвідом обізнаний щодо закріплених положеннями п. 2.5, порушення якого інкримінуються йому згідно змісту протоколу, обов`язку водія пройти відповідний огляд на стан сп`яніння на вимогу працівника поліції. Однак особою, яка притягується до адміністративної відповідальності вказані законні вимоги поліцейського не виконано.

З підстав викладеного в своїй сукупності, доводи апеляційної скарги в частині порушення працівниками поліції порядку проходження огляду та відсутності відмови особи від проходження такого відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані та такими, що спростовуються наявними матеріалами справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення в розумінні ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

За положеннями ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, враховуючи вищевикладені, апеляційний суд приходить до висновку, що встановленими обставинами справі в своїй сукупності в повній мірі підтверджується факт наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Будь-яких обґрунтованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції апеляційна скарга не містить, а наведені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростували правильні по суті висновки суду першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу адвоката Мастюгіна Дмитра Ігоровича, захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09 квітня 2026 року – залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 06 серпня 2026 року.

Суддя О.С. Комлева