Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №742/4865/25 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/379/26

Єдиний унікальний № 742/4865/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Короткої А.О.,

при секретарі судового засідання – Бурмаці Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник ТОВ «Коллект Центр» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про споживчий кредит №2413653 від 30.05.2021 у розмірі 39119,52 грн, а також просив стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн, мотивуючи свої вимоги тим, що спірна заборгованість виникла через невиконання відповідачем умов вказаного кредитного договору.

01.04.2026 ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт укладення між ним та первинним кредитором кредитного договору, а також факт його належного приєднання до умов електронного договору у 2021 році, при цьому кредитний договір у паперовій формі ним не підписувався, крім того, зазначив, що позивачем не надано належних доказів переходу до нього права вимоги, зокрема договору відступлення права вимоги з первинним кредитором та доказів включення саме його зобов`язання до предмета такого договору. Також вказав, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є необґрунтованим, непрозорим та не підтверджений первинними бухгалтерськими документами, а заявлені до стягнення штрафні санкції та проценти є явно непропорційними сумі основного боргу, а також заперечив проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн, оскільки вони, на його думку, є завищеними, не підтверджені доказами фактичної сплати та не відповідають критеріям співмірності. Одночасно відповідач заявив клопотання про застосування позовної давності, зазначивши, що спірні кредитні правовідносини виникли у 2021 році, загальний строк позовної давності становить три роки, частина якого сплинула до введення воєнного стану в Україні, а позивачем не надано доказів переривання перебігу позовної давності шляхом визнання боргу відповідачем, здійснення ним платежів чи укладення будь-яких додаткових угод.

06.04.2026 від директорки ТОВ «Коллект Центр» Ткаченко М. надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просив відхилити доводи відповідача та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представниця позивача зазначила, що 30.05.2021 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2413653 в електронній формі відповідно до вимог чинного законодавства, укладення договору відбувалося шляхом реєстрації позичальника на вебсайті кредитодавця, заповнення заявки на отримання кредиту, ознайомлення з умовами договору та їх акцепту шляхом введення одноразового ідентифікатора, отриманого у SMS-повідомленні, який є електронним підписом позичальника, відповідач самостійно вчинив усі необхідні дії для укладення договору, а персональні дані, зазначені у договорі, зокрема прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер мобільного телефону та реквізити банківської картки, відповідачем не заперечуються. Також зазначила, що кошти були перераховані саме на банківський рахунок, вказаний відповідачем під час оформлення кредиту, а тому кредитний договір відповідає вимогам чинного законодавства щодо форми правочину.

Крім того, представниця позивача заперечила доводи відповідача щодо необґрунтованості розрахунку заборгованості, посилаючись на те, що умовами договору визначено суму кредиту, строк його повернення, розмір процентної ставки та порядок нарахування процентів як за користування кредитом, так і за прострочення виконання зобов`язання, а відсотки були нараховані виключно відповідно до погоджених сторонами умов договору, при цьому зазначила, що жодних штрафних санкцій до відповідача не нараховувалося.

Щодо переходу права вимоги ОСОБА_3 зазначила, що 13.10.2021 ТОВ «МАНІФОЮ» за договором відступлення права вимоги № 13/10-2021 передало права вимоги, у тому числі за кредитним договором №2413653, ТОВ «Вердикт Капітал», яке, своєю чергою, за договором відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 передало відповідні права ТОВ «Коллект Центр», у зв`язку з цим позивач вказав, що є належним кредитором у спірних правовідносинах, а неповідомлення боржника про заміну кредитора не впливає на дійсність договорів відступлення права вимоги та не є підставою для відмови у задоволенні позову.

Заперечуючи проти заяви відповідача про застосування позовної давності, представниця позивача зазначила, що перебіг позовної давності був продовжений у зв`язку з дією карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, відповідно до п.12 розділу «Прикінцеві положення» ЦК України, а також на період дії воєнного стану відповідно до п.19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а також послалася на правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду щодо продовження перебігу позовної давності під час дії карантину та воєнного стану, зазначивши, що на момент звернення до суду строк позовної давності не сплив, а тому підстави для його застосування відсутні.

Також представниця позивача заперечила проти доводів відповідача щодо неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу, зазначивши, що обов`язок доведення їх неспівмірності покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання, тоді як відповідач не навів належних доказів на підтвердження своїх заперечень, а тому просив стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши всі матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до переконання про обґрунтованість заявлених вимог і можливість задоволення позову з наступних підстав.

30.05.2021 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №2413653 (а.п.26-27), за яким товариство надало ОСОБА_1 споживчий кредит у розмір 8800,00 грн стоком на 30 днів до 29.06.2021, шляхом переказу на картковий рахунок позичальника, та за користування яким клієнт сплачує товариству 1,99% за кожен день користування кредитом в межах строку кредитування, що також підтверджується копією паспорту споживчого кредиту №2413653 (а.п.48-49).

Договір позики укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, п. 12 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що вивчив та повністю погодився з умовами Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на і на умовах фінансового кредиту ТОВ, «МАНІФОЮ», які є невід`ємною частиною Договору, а також вивчив та повністю погодився з умовами цього Договору позики. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Правилами, розміщеними на сайті товариства(https://money4you.ua/pronas/normatyvna-dokumentatsiya/), зокрема передбачено, що договір позики з фізичною особою укладається в інформаційно-телекомунікаційні системі товариства дистанційно, в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором, а саме 8800,00 грн.

13.10.2021 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №13/10-2021, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, у тому числі і за договором про споживчий кредит №2413653 від 30.05.2021, де позичальником є ОСОБА_1 (а.п.15-19), що також підтверджується копіями Акту приймання-передавання Реєстру боржників від 13.10.2021 (а.п.25) та копією реєстру боржників (а.п.31).

В подальшому, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, у тому числі і за договором про споживчий кредит №2413653 від 30.05.2021, де позичальником є ОСОБА_1 (а.п.56-58), що також підтверджується копією додаткової угоди №10 до договору №10-01/2023 (а.п.62-64), копіями Акту приймання-передавання Реєстру боржників від 10.01.2023 (а.п. 9,10) та копією реєстру боржників (а.п.14).

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1

ТОВ «МАНІФОЮ» свої зобов`язання за договором про споживчий кредит №2413653 від 30.05.2021 виконало належним чином, перерахувавши ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 8800,000 грн, проте відповідач у порушення умов договору, свої зобов`язання належним чином не виконує, в результату чого станом на 20.08.2025 загальний розмір заборгованості відповідно до розрахунку становить 39119,52 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту – 8800,00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги – 30319,52 грн (а.п.55).

За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається зі ст.1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

З копії договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №2413653 від 30.05.2021 вбачається, що даний кредитний договір укладений в електронній формі.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У ч.1, 2 ст.639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст.642 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи, позивач належить до фінансових установ, які мають право здійснювати такий вид фінансових послуг як факторинг.

Кредитний договір укладений в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів», не суперечить приписам ст.6, 205, 207, 627-628, 634, 639, 642 ЦК України, на виконання вимог ч.1 ст.638 ЦК України сторони у досягли згоди щодо всіх істотних умов правочину, у зв`язку з чим він відповідно до ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом положень п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Приписами ч.1 ст.516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вищевказаний договір про надання кредиту та відступлення прав вимоги не були визнані у встановленому законом порядку недійсними, а тому у відповідності до положень ст.6, 204, 627, 629, 1083 ЦК України є правомірними, чинними та обов`язковими для виконання.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України .

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Стосовно клопотання відповідача щодо застосування строків позовної давності у вказаних правовідносинах, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до Закону України від 30.03.2020 № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 12, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із наступними змінами і доповненнями), установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, дію якого неодноразово було продовжено, востаннє термін дії карантину було продовжено на всій території України до 30 червня 2023 року.

Законом України від 15.03.2022 № 2120- розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалася та триває на час розгляду справи.

У постанові Верховного Суду від 13 листопада 2024 року у справі № 383/1645/23 щодо позовної давності зазначено про те, що строк позовної давності в силу положень пунктів 12, 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України продовжено на строк дії карантину та воєнного стану в Україні. Позовна давність для пред`явлення позовних вимог на день звернення до суду не спливла, її перебіг був зупинений до кінця дії карантину, який був введений з 12 березня 2020 року та продовжувався до 30 червня 2023 року. Після припинення дії карантину строк, що залишився до кінця спливу позовної давності, продовжується на строк дії воєнного стану в Україні.

Таким чином, позовна давність для пред`явлення позовних вимог, яка станом на 12.03.2020 (на момент встановлення карантину) не сплила, продовжується з 12.03.2020 до даного часу.

Тому суд не вбачає підстав для застосування строків позовної давності у цій справі.

За таких обставин, оцінюючи у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 належним чином умов договору про споживчий кредит №2413653 від 30.05.2021 не виконував, кредит в установлені строки його повернення не повертав, а тому заборгованість у розмірі 39119,52 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 13000,00 грн.

Позивач поніс витрати на правову допомогу адвоката в сумі 13000,00 грн, що підтверджується копією договору про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 (а.п.41-43), копією заявки про надання юридичної допомоги №152 від 01.08.2025 (а.п.46) копією витягу з акту №13 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025 (а.п.47), копією прайс-листа (а.п.45).

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову-на відповідача, у разі відмови в позові-на позивача, у разі часткового задоволення позову-на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із врахуванням задоволення позову повністю та сплати позивачем 2422,40 грн судового збору, вказаний судовий збір підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18.

ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір-обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, зважаючи на знаходження на розгляді у судах різних інстанцій значної кількості таких справ, що свідчить про їх однотипність та шаблонність позовів в такій категорій справ, а також враховуючи, що справа не є складною, є малозначною, суд дійшов висновку про неспівмірність розміру заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 13000,00 грн, який є завищеним, в даному випадку розумним та співмірним розміром є 3000,00 грн витрат на правничу допомогу, які в даному випадку підлягають до стягнення з відповідача на корить позивача.

На підставі наведеного та Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про захист прав споживачів», ст.6, 204-205, 207, 512, 514, 516, 526, 530, 610, 612, 625-629, 634, 638-630, 642, 1049, 1050, 1054, 1083 ЦК України, керуючись ст.2, 12, 13, 81, 134,141 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 352, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ – 44276926, юридична адреса: вул.Мечнікова, буд.3, офіс 306, м.Київ, 01133) до ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ – 44276926, заборгованість за договором про споживчий кредит №2413653 від 30 травня 2021 року у розмірі 39119 (тридцять дев`ять тисяч сто дев`ятнадцять) гривень 52 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ – 44276926, судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок, а всього - 5422 (п`ять тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06.08.2026.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Анна КОРОТКА