Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №751/10817/25 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Суд: Новозаводський районний суд м. Чернігова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 03 серпня 2026 р.

Справа: №751/10817/25

Суддя: Діденко А. О.

Справа №751/10817/25

Провадження №3/751/244/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого судді Діденко А.О.

за участю секретаря Рак Я.М.

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисника – Похилька С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

В с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 537735 ОСОБА_1 інкримінувалося те, що 11.12.2025 о 13:08 у м. Чернігові, по вул. Івана Мазепи, 32, він керував транспортним засобом Renault Trafic, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродною блідістю обличчя, вираженим тремтінням пальців рук та звуженими зіницями, які не реагували на світло.

Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в лікаря-нарколога ОСОБА_1 відмовився. З положеннями статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП був ознайомлений. Про відповідальність у разі відмови від проходження огляду був попереджений.

За даним формулюванням інкримінованого правопорушення стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Похилько С.М. винуватість особи не визнали в повному обсязі. Зазначили, що працівники поліції діяли щодо ОСОБА_1 упереджено та ймовірно – з метою доставити його до ТЦК та СП під приводом доставлення до медичного закладу. Надали суду витяг із електронної системи «Резерв +», відповідно до якої в ОСОБА_1 обліковувалися дані про порушення окремих правил військового обліку. Зазначили, що повідомлені працівниками поліції ознаки наркотичного сп`яніння носили надуманий та необ`єктивний характер, та спростовуються відеозаписом нагрудної камери працівника поліції. Надали суду оригінал виписки №1008 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 , згідно якої останній в день складення адміністративного протоколу, протягом двох годин із моменту його складення, самостійно звернувся до КНП «ЧОПНЛ» та пройшов огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння, результат – тверезий. Просили закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи та усні пояснення учасників, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Як неодноразово зазначав суд у своїх рішеннях, виявлення в особи ознак наркотичного або алкогольного сп`яніння є функцією та повноваженням посадових осіб Національної поліції. У разі виявлення ознак наркотичного або алкогольного сп`яніння працівником поліції, такі ознаки повідомляються водію, і водій в силу пункту 2.5. Правил дорожнього руху зобов`язаний пройти огляд на визначення стану сп`яніння. Незгода водія з виявленими ознаками сп`яніння не звільняє водія від обов`язку проходження огляду.

Заразом у межах даної справи суд вбачає низку об`єктивних та виключних обставин, які змушують суд частково відступити від свого попереднього висновку та надати оцінку наявним у матеріалах справи доказам на предмет питання, чи дійсно в ОСОБА_1 існували ознаки наркотичного сп`яніння, та чи існували правові підстави для висловлення вимоги щодо проходження огляду з метою визначення стану наркотичного сп`яніння. Такими обставинами є:

1) Відсутність чіткого підтвердження передбачених законодавством ознак наркотичного сп`яніння на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції;

2) Наявність результатів огляду особи лікарем-наркологом за самозверненням, що мало місце протягом двох годин з моменту складення адміністративного протоколу, та якими констатовано не лише відсутність стану наркотичного сп`яніння як такого, однак і відсутність на час огляду клінічних ознак наркотичного сп`яніння.

При цьому суд зауважує, що в силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із критеріїв, що підлягає врахуванню при оцінці правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, є використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Попри те, що формально положення КАС України не є застосовними у межах справ за ст. 130 КУпАП, однак це не нівелює необхідності перевірки того, чи використовує суб`єкт владних повноважень свої повноваження саме з тією метою, якою вони надані законом, оскільки такі обов`язки покладено Конституцією України та загальними принципами права.

У тому разі, якщо під час розгляду справи суд дійде висновку, що використання працівниками поліції повноважень, передбачених пунктом 2.5. Правил дорожнього руху та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, здійснювалося із метою іншою, аніж визначена даними нормативними документами, такі обставини зумовлюють недопустимість протоколу у справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП як доказу, одержаного із порушенням закону, та безумовно зумовлюють необхідність закриття провадження за ст. 130 КУпАП за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Повертаючись до обставин даної справи суд зауважує, що інкриміновані ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння мають спірний та непереконливий характер.

Згідно адміністративного протоколу особі інкримінувалася наявність таких ознак наркотичного сп`яніння – неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук та звужені зіниці очей, які не реагують на світло.

За змістом відеозапису з бодікамери працівника поліції, бодікамера неодноразово фіксує стан кольору шкіри обличчя особи (13:14 тощо). Попри те, що оцінка стану кольору шкіри особи має суб`єктивну складову, суд не може не звернути увагу на те, що колір шкіри ОСОБА_1 не має суттєвих відмінностей від кольору шкіри працівників поліції, і може бути охарактеризований як нормальний колір шкіри для подій, що мають місце у грудні місяці (тобто за відсутності активної дії сонячного світла та відповідної зміни забарвлення шкірних покровів людини внаслідок природної засмаги).

На фрагменті о 13 год 15 хв зафіксовано тест із простягненням долонь, за яким поліцйським констатовано виражене тремтіння пальців рук, але його результати бодікамерою працівника поліції не зафіксовано.

Також, на фрагменті 15 год 15 хв зафіксовано проведення тесту із застосуванням ліхтарика щодо виявлення реакції зіниць на зміну рівня освітлення. Дійсно, можна помітити, що проведений тест не відображає суттєвої зміни розміру зіниць при маніпуляції з ліхтариком. Водночас коректність тесту викликає в суду обґрунтовані сумніви з урахуванням такого. У першу чергу, зіниці очей ОСОБА_1 не мають характеру різко звужених, а радше є дещо звуженими. Водночас події відбуваються посеред денної пори (13 год 15 хв), і саме в цей період зіниці очей особи є дещо звуженими в силу найбільш яскравого природного денного освітлення (з урахуванням пори року). Під час маніпуляції із наближенням та віддаленням працюючого ліхтарика зіниці особи продовжують перебувати як під впливом дії прямого світла з ліхтарика, так і природного освітлення, що викликає обґрунтований сумнів в тому, що за саме такої умови зміни освітлення мав відбутися помітний міозис зіниць особи.

Згідно виписки КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» №1008 від 11.12.2025 ОСОБА_1 о 15 год 11 хв звернувся до медичного закладу з метою проходження огляду на визначення сп`яніння. Згідно висновку ОСОБА_1 на час огляду є тверезий, ознак сп`яніння не виявлено. При цьому, проведено дослідження, в межах якого в сечі особи не виявлено наркотичних та психотропних засобів амфетамін, канабіноїди, метамфетамін, метадон, морфін, барбітурати, бензодіазипін. Суд підкреслює, що також у ході огляду не було виявлено ознак наркотичного сп`яніння, як зокрема нетипова реакція зіниць на світло.

Допитаний в судовому засіданні свідок – лікар КНП «ЧОПНЛ» ОСОБА_2 підтвердила той факт, що виписка №1008 від 11.12.2025 щодо ОСОБА_1 має оригінальне походження та видавалася медичною установою КНП «ЧОПНЛ». Зазначила, що огляд здійснюється після встановлення особи на підставі паспорта громадянина України. Також свідок підтвердив, що за змістом висновку в сечі ОСОБА_1 не було виявлено зазначених у висновку наркотичних та психотропних речовин. У ході огляду в ОСОБА_1 не було виявлено ознак наркотичного сп`яніння, зокрема проведено перевірку реакції зіниць особи на світло.

Вищенаведені результати медичного огляду та показання свідка судом оцінюються у сукупності із даними відеозапису з бодікамери працівника поліції, які (з урахуванням наведеного вище) не є достатньо переконливим доказом наявності ознак наркотичного сп`яніння як підстави для направлення особи для проведення огляду.

За змістом висновків ЄСПЛ у справах «Надточій проти України» та «Лучанінова проти України» на провадження у справах про адміністративні правопорушення за правилами КУпАП поширюються ті гарантії, що передбачені Конвенцією про захист прав та основоположних свобод для кримінального провадження.

Зміст принципу презумпції невинуватості як складової ширшого принципа верховенства права передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення, а будь-які розумні сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням наведених вище обставин суд у межах розгляду даної справи дійшов висновку про те, що матеріалами справи про адміністративне правопорушення не підтверджується за критерієм «поза розумним сумнівом» винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, зокрема наявність в останнього дійних ознак наркотичного сп`яніння, які би давали правову підставу працівникам поліції вимагати від нього проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння. Якість наявних доказів не дозволяє виключити будь-яку іншу розумну версію подій, окрім покладеної в основу адміністративних протоколів.

У своїх рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.

У даному випадку обов`язок доведення вини покладається на орган, уповноважений складати протоколи про адміністративні правопорушення, а будь-який сумнів з цього приводу трактується на користь особи якій інкриміноване вчинення такого порушення. Зокрема, такий обов`язок реалізується органом уповноваженим на складання протоколу за допомогою виготовлення відповідних процесуальних документів (протоколу) та збирання достатніх, достовірних, належних та допустимих доказів, для їх скерування на розгляд до суду.

Відповідно до ст. 247 п.1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, дослідивши усі обставини справи в їх сукупності та оцінюючи зібрані у справі докази, суд доходить висновку, що матеріалами справи не доведено наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, події та складу інкримінованого адміністративного правопорушення поза розумним сумнівом, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчиненого діяння не підтверджені достатніми належними та допустимими доказами.

За таких обставин, суд вважає, що провадження по справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі закриття провадження в справі судовий збір не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 33-35, 40-1, 124, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.

Суддя: А.О. Діденко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua