Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №583/3174/26 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3174/26

2/583/1653/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Савєльєвої А.І.,

з участю секретаря судового засідання Доценко Т.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Охтирка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

23.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області, згідно з яким просить визначити йому додатковий строк тривалістю три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги вмотивовані тим, що у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року та початком повномасштабного вторгнення з боку Російської Федерації, в умовах обстрілів та бомбардування житлових кварталів і критичної інфраструктури м. Охтирки, які здійснювалися російськими окупаційними військами, позивач ОСОБА_1 разом з родиною вимушений був вживати невідкладні заходи для забезпечення безпеки свого життя та здоров`я, які потребували вимушеного виїзду з власних домівок у більш безпечні місця. Через вказані переїзди було втрачено правовстановлюючі документи на майно його родини.

За таких обставин ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Охтирка Сумської області у віці 85 років померла його мама ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складалася з належного їй на праві власності житлового будинку та земельної ділянки. 04 червня 2026 року ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом першої черги, звернувся до державного нотаріуса першої Охтирської державної нотаріальної контори Богдан Катерини Миколаївни із заявою про прийняття спадщини. За результатами розгляду заяви нотаріус відмовила у вчиненні вказаної нотаріальної дії у зв`язку з тим, що на момент смерті він постійно не проживав зі спадкодавцем, а отже, пропустив встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк та не подав своєчасно заяву про прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 зазначає, що пропуск встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини відбувся через те, що він, важко переживаючи смерть матері, отримав сильний емоційний стрес, тривалий час не міг прийти в себе, у нього загострилися хронічні хвороби (гіпертонічна хвороба, хвороби серця, численні хвороби суглобів, подагра та подагричний артрит). Через їх різке загострення ОСОБА_1 фактично не міг рухатися, а тому вимушений був довго лікуватися та не мав фізичної можливості займатися нотаріальним оформленням спадщини. Крім цього, значно вплинуло на ситуацію введення в державі воєнного стану, активні бойові дії, бомбардування м. Охтирки та Сумської області, реальна загроза життю позивача, втрата правовстановлюючих документів через евакуацію та пошук безпечного місця. Наведені обставини у своїй сукупності позбавили його можливості своєчасно оформити спадщину, що і стало підставою для звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення учасників справи, відповідачеві відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов.

Позивач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, надав заяву про розгляд справи без його участі, у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник відповідача Виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області Божко Л.В. про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином у встановленому законом порядку, надала заяву про розгляд справи без участі відповідача, рішення просить прийняти відповідно до вимог чинного законодавства.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Охтирка Сумської області, його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 29.09.1960 Районним бюро РАЦС м. Охтирка Сумської області (а.с. 10).

Батько позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 63 роки, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого повторно 16 червня 2026 року Охтирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Охтирському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 337 (а.с. 11).

Мати позивача ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 85 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого повторно 14 лютого 2023 року Охтирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 90 (а.с. 12).

Листом № 270/01-16 від 04.06.2026, за підписом завідувача Першої охтирської державної нотаріальної контори Богдан Катерини Миколаївни, ОСОБА_1 роз`яснено про відсутність підстав для прийняття заяви про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки з наданих документів встановлено, що ОСОБА_1 постійно не проживав з померлою на час відкриття спадщини, тому вважається таким, що спадщину не прийняв та не подав заяву про прийняття спадщини у встановлений законодавством шестимісячний строк. Також роз`яснено, що за наявності поважних причин пропуску строку ОСОБА_1 необхідно звернутися до суду з заявою про надання додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини(а.с. 6-7).

Згідно з довідкою про стан здоров`я пацієнта, виданою 18.06.2026 лікарем ЗПСМ амбулаторії № 2 КНП ОМР «ОМЦПМСД», ОСОБА_1 встановлено діагноз: гіпертонічна хвороба, подагра, подагричний артрит (а.с. 13).

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з п. 24 Постанови ПВС України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

При цьому, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду (постанови Верховного Суду від 11 липня 2022 року у справі № 650/48/20, від 27 квітня 2023 року у справі № 750/13008/21, від 14 лютого 2024 року у справі № 754/3327/22).

Обгрунтовуючи підстави поважності пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, позивач ОСОБА_1 посилається на те, що він, важко переживаючи смерть матері, отримав сильний емоційний стрес, тривалий час не міг прийти в себе, у нього загострилися хронічні хвороби (гіпертонічна хвороба, хвороби серця, численні хвороби суглобів, подагра та подагричний артрит). Через їх різке загострення ОСОБА_1 фактично не міг рухатися, а тому вимушений був довго лікуватися та не мав фізичної можливості займатися нотаріальним оформленням спадщини. Крім цього, значно вплинуло на ситуацію введення в державі воєнного стану, активні бойові дії, бомбардування м. Охтирки та Сумської області, реальна загроза життю позивача, втрата правовстановлюючих документів через евакуацію та пошук безпечного місця.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Згідно з правовою позицією ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд враховує, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги, який бажає прийняти спадщину після смерті своєї матері, причини пропуску строку прийняття спадщини є поважними, оскільки через значне погіршення стану здоров`я та тривале лікування загострених хронічних хвороб (гіпертонія, подагра, подагричний артрит, обмеженість рухів, хвороби серця), спричинених смертю матері, а також бойовими діями, що велися на території м. Охтирки та Сумської області та вимушеним переїздом позивача з родиною з власної домівки, позивач не мав можливості звернутися з заявою про прийняття спадщини у визначений законодавством шестимісячний строк.

Таким чином, надаючи правову оцінку зазначеним позивачем причинам пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також наданим доказам на підтвердження поважності таких причин у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, статей 1220, 1222, 1233, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини– задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 ) додатковий строк тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І.Савєльєва