Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №385/1352/26 — Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Гайворонський районний суд Кіровоградської області

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

__________________________________________І________________________

Справа №: 385/1352/26 3/385/425/26

06.08.2026 рокум. Гайворон

Суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Гришак А.М., з участю ОСОБА_1 та її законного представника ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділення поліції № 1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП України в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності притягувалася, паспорт НОМЕР_1 виданий 27.06.2026, орган видачі 3516,

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

24.07.2026 року о 19:15 год. неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи в м. Гайвороні на вул. Н.Сотні, 39, на території КЗ "Гайворонський ліцей №2", діючи умисно з іншими неповнолітніми особами без дозволу проникли до закладу освіти, а саме до бомбосховища та перебуваючи всередині неповнолітня зірвала зі штатного листа кріплення вогнегасника внаслідок чого відбулося його спрацювання та розпиленя вогнегасної речовини.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що гуляла того дня з друзями і вон разом зайшли до сховища, яке знаходиться в школі №2. Походивши по сховищу вона сіла на лавочку, а її подруга зняла з стіни вогнигасника та натиснула на речаг.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в її діях не має складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Зі змісту даної правової норми вбачається, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності тільки у разі вчинення дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство» при вирішенні питання про відмежування кримінально караного хуліганства від дрібного слід виходити з того, що відповідно до ч. 1 ст. 296 КК хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом дрібного хуліганства є відносини громадського порядку, суспільної моралі та людської гідності.

З об`єктивної сторони дрібне хуліганство передбачає нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Нецензурна лайка – це сегмент лайливої лексики різних мов, що містить вульгарні, грубі (непристойні) лайливі вирази, за допомогою якої часто виражають спонтанну мовну реакцію на несподівану (зазвичай неприємну) ситуацію. Варто зазначити, що у правозастосовній практиці використовують фактичну презумпцію загальновідомості нецензурної лексики. Це пояснює відсутність законодавчого визначення цієї категорії, а також безпосередньої її фіксації в матеріалах справи, а також проведення в кожному конкретному випадку філологічної, культурологічної та інших експертиз.

Образливе чіпляння до громадян – це нав`язлива розмова або інша дія, спрямована на навмисне приниження честі та гідності оточуючих. Таку поведінку громадян слід відрізняти від більш мирного настирливого докучання, яке є ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП (Поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль). Образливе чіпляння характеризується зухвалими, нав`язливими діями хулігана, який завдає моральної чи фізичної шкоди іншій особі, незважаючи на протидію потерпілого. Хулігану властива злісність протиправних проявів, їх багаторазова повторюваність. Така поведінка є несумісною з моральними засадами потерпілого, якого подібні дії ображають і принижують. Йдеться про хапання за одяг, насильницьке тримання за руки, демонстративне зривання головного убору, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, непристойна пропозиція дівчині тощо.

До інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян, зараховують: нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо. Використання в Законі формулювання «інші подібні дії» дозволяє розглядати як дрібне хуліганство всі дії, які за ступенем суспільної небезпеки нижче кримінально караного хуліганства (ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України).

Обов`язковою кваліфікуючою ознакою дрібного хуліганства є місце його вчинення – громадське місце, що потрібно розуміти як частину (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, за запрошенням або плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, підземні переходи, стадіони.

З суб`єктивної сторони вчинення дрібного хуліганства завжди має певний умисел – особа, яка його здійснила, усвідомлює (повинна усвідомлювати), що своїми неправомірними діями вона посягає на громадський порядок у громадському місці.

Статтею 256 КУпАП передбачені відомості, які повинен містити протокол про адміністративне правопорушення, а саме: у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Положеннями ч. 1 ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення та іншими документами, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, працівниками поліції долучено до матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 840647 від 24.07.2026 року відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП; копію рапорту старшого інспектора чергового ВП №1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 24.07.2026 року; письмові пояснення.

Будь-яких інших доказів, які б відповідали вимогам ч. 1 ст. 251 КУпАП, та на підставі яких суд мав би можливість встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність ОСОБА_1 у її вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення суду не надано.

З пояснень наданих в судовому засіданні ОСОБА_1 та досліджених матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 не вчиняла дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Наведене свідчить про те, що в її діях відсутня кваліфікуюча ознака об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Звертаю увагу на те, що відсутність хоча б одного із елементів складу адміністративного правопорушення виключає наявність самого складу адміністративного правопорушення та в свою чергу настання адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на їх користь.

За таких обставин, встановлюючи у відповідності до ст. 251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 276 – 280 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд Кіровоградської області.

Суддя :А. М. ГРИШАК

Дата документа 06.08.2026