Вирок від 06 серпня 2026 р. у справі №581/576/26 — Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/576/26

Провадження № 1-кп/581/43/26

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

07 серпня 2026 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого – судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференцзв`язку), обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 (останнього в режимі відеоконференцзв`язку), потерпілої ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в селищі Липова Долина кримінальне провадження № 12026205510000081, внесеного до ЄРДР 07 липня 2026 року по обвинуваченню

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м. Кулар Усть-Янського району республіки Якутія рф, із зареєстрованим та фактичним місцем проживання в АДРЕСА_1 , громадянина України, військовозобов`язаного, із середньою загальною освітою, офіційно непрацевлаштованого, розлученого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуваючого, не є особою із інвалідністю, із професійно-технічною освітою, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України

в с т а н о в и в:

Сутність пред`явленого обвинувачення та зміст угоди про примирення, укладеної між обвинуваченим та потерпілою

ОСОБА_7 прокурор обвинувачує у вчиненні кримінального проступку за нижченаведених обставин.

28 червня 2026 року приблизно о 21 год 30 хв ОСОБА_7 прибув до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього виник умисел, спрямований на незаконне проникнення до іншого володіння особи, а саме на територію домоволодіння та до житлового будинку, володільцем яких є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне проникнення до іншого володіння особи, а саме території домогосподарства огородженого парканом, яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 , діючи умисно та безперервно, всупереч вимогам ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 30 Конституції України, які гарантують кожному право на недоторканність житла та іншого володіння, без дозволу та всупереч волі володільця, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, за відсутності передбачених законом підстав, ОСОБА_7 , встановивши, що вхідна хвіртка на воротах до території домоволодіння зачинена, з метою проникнення на його територію переліз через металеві ворота, чим незаконно проник на територію домоволодіння. Після цього ОСОБА_7 підійшов до вхідних дверей житлового будинку та наніс приблизно два удари правою ногою по дерев`яних вхідних дверях, унаслідок чого двері відчинилися. Надалі він незаконно проник до житлового будинку, зайшовши до коридору, де, перебуваючи всередині житла, розпочав словесний конфлікт із володільцем домоволодіння ОСОБА_6 .

Вищезазначеними протиправними діями обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.162 КК України (незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи).

Після завершення досудового розслідування даного кримінального провадження між потерпілою та обвинуваченим підписано угоду про примирення. За умовами даної угоди обвинувачений ОСОБА_7 примирився з потерпілою та вибачився за скоєне, повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому діяння, щиро розкаявся; сторони погодились на призначення обвинуваченому покарання за вчинений ним кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.162 КК України, у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 гривень), отримана від обвинуваченого згода на призначення саме такого виду покарання.

Позиція сторін кримінального провадження щодо поданої на затвердження угоди про примирення

Прокурор ОСОБА_3 уважав, що наявні умови для затвердження угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим, оскільки підтверджено беззастережне визнання ОСОБА_7 факту вчинення ним інкримінованого йому правопорушення (кримінального проступку), наявності щирого каяття, узгодженого між сторонами угоди виду покарання, яке взмозі виконати обвинувачений, роз`яснення йому відповідних наслідків затвердження даної угоди, наявність дійсного волевиявлення обвинуваченого та потерпілої на укладення зазначеної угоди.

Обвинувачений суду підтвердив, що він визнає себе винуватим у незаконному проникненні до житла потерпілої в с. Синівка, а також підтвердив, що він із потерпілою підписали угоду про примирення, на нього ніхто не тиснув при її підписанні, погоджується з покаранням у виді штрафу, він є здатним його сплатити в повному обсязі.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 підтримав позицію підзахисного, уважаючи доведеним законні підстави для затвердження угоди між сторонами провадження, її затвердження відповідає інтересам сторін кримінального провадження.

Потерпіла ОСОБА_6 підтримала необхідність затвердження судом угоди, так як вона дійсно примирилася із обвинуваченим, він перед нею вибачився, угоду про примирення вона підписала добровільно та за власним бажанням без стороннього впливу.

Норми, права, які підлягають застосуванню при затвердженні угоди про примирення

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Частиною 3 ст.469 КПК України передбачено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

У ст. 471 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про примирення. Згідно з вимогами ст.474 КПК України якщо угоду досягнуто обвинувальний акт із підписаною між сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язковою участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Висновки суду з приводу угоди про примирення, укладеної між обвинуваченим та потерпілою

При перевірці даної угоди, з`ясуванні обставин провадження, суд дійшов висновку про те, що факт вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому діяння, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, мав місце, таке діяння згідно зі ст.12 КК України є кримінальним проступком.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений цілком правильно розуміє права, визначені ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, сутність обвинувачення, вид покарання, фактичну можливість виконання ним покладених на нього обов`язків, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався у беззастережному визнанні ОСОБА_7 себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що згоден виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання, також підтвердив факт вчинення ним протиправного діяння за вищенаведених обставин; встановлена добровільність сторін по укладенню даної угоди, тобто те, що її підписання не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Вищеустановлені дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковано прокурором за ч.1 ст.162 КК України як незаконне проникнення до іншого володіння особи та житла.

Також судом установлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення, укладеної між потерпілою та обвинуваченим у даній справі, і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами виду покарання, оскільки останнє відповідає загальним правилам призначення покарань, передбачених КК України, відомостям про особу обвинуваченого та судом установлена наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення) відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому.

Вирішення інших процесуальних питань при розгляді даної справи

Запобіжний захід під час досудового розслідування обвинуваченому не обирався. Цивільний позов по справі не заявлявся. Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст. 314, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду про примирення, укладену 31 липня 2026 року між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 .

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.1 ст.162 Кримінального кодексу України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення покарання за цим законом у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який дорівнює 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між потерпілим і обвинуваченим про примирення може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Суддя ОСОБА_1