Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №950/1396/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1396/26

Номер провадження 2-а/950/29/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого – судді Чхайло О. В.,

при секретарі судового засідання – Сивоконь А.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Лебедині справу за адміністративним позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження громадянина України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просив тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами на період мобілізації до виконання зобов`язань за вимогою ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) №2/1074 від 17.04.2026 або її відкликання. Рішення суду в частині тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами допустити до негайного виконання.

Вимоги ІНФОРМАЦІЯ_3 мотивовані тим, що відповідач є громадянином України і являється військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ). 12.03.2026 зазначеним відділом на адресу ОСОБА_1 направлено повістку про виклик на 26.03.2026, але останній не виконав законних вимог, до центру комплектування не прибув. Доставити відповідача працівниками поліції також не виявилося за можливе. У зв`язку з цим останньому було направлено вимогу №2/1074 про виконання обов`язку (згідно з наказом МОУ №430 від 28.06.2024), у якій зазначено час і дату явки - 10:00 год. 15.05.2026. Термін для виконання зазначеної вимоги сплинув, але станом на сьогодні вона відповідачем не виконана. Будь-яких відомостей або документів, які б підтверджували наявність поважних причин неприбуття до територіального центру комплектування від відповідача не надходило.

Тому позивач просив застосувати до останнього вищевказане тимчасове обмеження, передбачене ст. 283-2 КАС України.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідачу було направлено судове повідомлення про слухання справи. Втім у судове засідання він не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 7 ст. 283-2 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Дослідивши докази у справі, суд зазначає наступне.

Судовим розглядом установлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ).

За адресою його місця проживання ( АДРЕСА_2 ) засобами поштового зв`язку направлялася повістка про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) на 26.03.2026 для проходження медичного огляду (а.с. 6), яка повернулася відправнику з відміткою: «За закінченням терміну зберігання» (а.с. 8 на звороті).

Згідно з ч. 3 ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», днем вручення вимоги є: 1) день вручення вимоги під розписку засобами поштового зв`язку; 2) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси.

Тож відповідач вважається таким, що повістка є йому вручена. Натомість він не з`явився до ТЦК у призначений час та причину неявки не повідомив.

Оскільки відповідач не з`явився за викликом, то до органів ІНФОРМАЦІЯ_4 було скеровано звернення щодо здійснення його адміністративного затримання та доставлення, але такі заходи виявились безрезультатними, що встановлено з листа ВП №3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП України в Сумській області (а.с. 10).

В послідуючому, на виконання Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», другим відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідачу було надіслано вимогу про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом від 17.04.2026 №2/1074, якою його викликано відповідно до ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» для виконання обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 вказаного Закону, до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 10:00 год. 15.05.2026. При цьому роз`яснено, що наслідком невиконання такої вимоги буде звернення на підставі ст. 283-2 КАС України до суду з позовом про застосування тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації (а.с. 11).

Вказану вимогу повернуто відправнику 03.05.2026 з відміткою про причини повернення: «За закінченням терміну зберігання» (а.с. 12 на звороті).

Таким чином, вимога відділу центру комплектування про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом від 17.04.2026 №2/1074 відповідачем є невиконаною.

Посилаючись на зазначене, позивач вважає, що наявні усі підстави для тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами, з чим суд погоджується повністю.

З встановленого вбачається, що спірні правовідносини є публічними та врегульовані ст. 22, 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 65 Конституції України.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан, дію якого неодноразово продовжено відповідними Указами які затверджені відповідними Законами України, та який діє наразі. Цим Указом також оголошено про проведення в Україні загальної мобілізації.

Згідно з ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Зазначена конституційна норма є нормою прямої дії та визначає загальний публічно-правовий обов`язок громадянина України у сфері оборони держави. Саме тому вона підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки предмет спору стосується виконання військовозобов`язаним обов`язків під час мобілізації.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена норма застосовується судом для перевірки того, чи діяв позивач як суб`єкт владних повноважень у межах компетенції, визначеної Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та чи дотримався встановленої законом процедури звернення до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з ч. 7 цієї статті виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно вимог абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Наведені норми встановлюють засади реалізації та забезпечення державою виконання громадянином конституційного обов`язку по захисту Відчини. Для забезпечення виконання такого обов`язку створені усі можливості через відповідні органи, зокрема територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання письмової відповіді про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки його керівник протягом п`яти днів з дня отримання такої відповіді надсилає такому громадянину в паперовій формі засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, місця проживання чи перебування вимогу про виконання обов`язку військовозобов`язаним, резервістом.

Частиною 3 ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що днем вручення вимоги є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки, а також за зареєстрованою адресою, якщо іншу адресу не повідомлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не виконав зазначеного у ній обов`язку, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду в порядку, встановленому законом, з приводу тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації на строк до виконання або відкликання такої вимоги.

Зазначені положення закону передбачають забезпечення громадянином виконання обов`язку відбути військову службу, зокрема з`явитися до ТЦК. Вразі невиконання громадянином такого обов`язку встановлені наслідки, зокрема у виді тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації на строк до виконання або відкликання такої вимоги.

Відповідно до приписів ст. 283-2 КАС України у разі невиконання громадянином України у строки, встановлені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду із позовною заявою про застосування судом тимчасового обмеження такої особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Суд відмовляє у задоволенні заявлених позивачем вимог у разі, якщо позивач не доведе існування обставин та вжиття заходів, передбачених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: 1) невиконання особою під час мобілізації обов`язків, передбачених частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; 2) неможливість здійснити адміністративне затримання та доставити таку особу до територіального центру комплектування та соціальної підтримки органами та підрозділами, що входять до системи поліції; 3) вручення такій особі вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом відповідно; 4) невиконання такою особою зазначеного у вимозі обов`язку (обов`язків).

Суд також відмовляє у задоволенні вимоги щодо тимчасового обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, якщо: 1) встановлення такого обмеження позбавляє особу основного законного джерела засобів для існування; 2) особа використовує транспортний засіб у зв`язку з інвалідністю чи перебуванням на її утриманні особи з інвалідністю I, II групи, встановленої в установленому порядку, або дитини з інвалідністю.

З обставин встановленого вбачається, що відповідач під час мобілізації не виконав обов`язків, передбачених частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», через поліцію його неможливо було затримати та доставити до відділу ТЦК та СП. В подальшому після направлення вимоги про виконання обов`язку відповідач її не виконав, наслідком чого є встановлення щодо нього тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, передбаченого ст. 283-2 КАС України.

Щодо обставин, наведених у ч. 9 ст. 283-2 КАС України, які унеможливлюють застосування зазначеного тимчасового обмеження та є підставами відмови у позові ТЦК, а саме: якщо встановлення такого обмеження позбавляє особу основного законного джерела засобів для існування; якщо особа використовує транспортний засіб у зв`язку з інвалідністю чи перебуванням на її утриманні особи з інвалідністю I, II групи, встановленої в установленому порядку, або дитини з інвалідністю, то доказів існування зазначених підстав матеріали справи не містять і в ході судового розгляду такі надані не були.

Таким чином, оцінивши всі наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд доходе висновку про задоволення даного позову.

Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 90, 242-246, 257, 262, 283-2, 286 КАС України,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Тимчасово обмежити громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 РНОКПП НОМЕР_1 ) у праві керування транспортними засобами на період мобілізації до виконання зобов`язань за вимогою ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) №2/1074 від 17.04.2026 або її відкликання.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та/або обов`язки, якій рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення їй рішення суду.

Подання апеляційної скарги на рішення суду не перешкоджає його виконанню.

Суддя Олександр ЧХАЙЛО