Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №344/17523/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/17523/25

Провадження № 2/344/1283/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі судді Бородовського С.О.,

за участі секретаря судового засідання Бурянна Н.,

позивача та її адвоката Бігун В.,

адвоката відповідача Булін-Соколова В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

в позові вказано: «…Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 травня 2025 року у справі №344/17179/17 у зв`язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченою ст. 49 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2.ст.156 ККУ. Даною ухвалою суду залишено без розгляду цивільний позов законного представника потерпілої ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Разом з тим, закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку давності згідно п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України із закриттям кримінального провадження є нереабілітуючою підставою, а тому така особа не звільняється від обов`язку відшкодувати заподіяну діями шкоду. Відповідно до змісту ч.7 ст.128 КК України особа, цивільний позов якої залишено без розгляду має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства. Судом встановлено, що близько 16:00 год., ОСОБА_3 , перебуваючи по вул. Незалежності в м. Івано-Франківську, а саме неподалік пивного клубу «Десятка», використавши як привід, прохання малолітньої ОСОБА_1 справити природні потреби, відлучив останню від бабусі ОСОБА_4 , яка її супроводжувала, взявши малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за руки та направився з ними до приміщення пивного клубу «Десятка». Увійшовши до вказаного закладу, ОСОБА_3 , спільно із ОСОБА_1 та ОСОБА_5 направились до приміщення туалету, де останній наказав ОСОБА_5 залишатись поруч із входом у туалет, а сам спільно із потерпілою зайшов безпосередньо до приміщення туалету. Після чого, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, завів малолітню потерпілу до однієї із туалетних кабін та з метою недопущення до даного приміщення посторонніх осіб зачинив за собою вхідні двері на засув. Приводячи у виконання свій протиправний умисел, спрямований на вчинення розпусних дій щодо малолітньої ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні туалетної кімнати пивного клубу «Десятка», приспустив із потерпілої штани та спідню білизну, тим самим оголивши її статеві органи. Після цього, ОСОБА_3 , продовжуючи свої розпусні дії сексуального характеру, використовуючи безпорадний стан потерпілої через її малолітній вік, пальцями рук доторкався до статевих органів потерпілої ОСОБА_1 , чим спричинив крововиливи в слизовій оболонці в ділянках статевих органів, на слизовій оболонці правої малої соромітної губи, по зовнішній поверхні; в ділянці передвір`я піхви на слизовій оболонці лівої малої соромітної губи, по внутрішній поверхні. Внаслідок вчинення ОСОБА_3 такого правопорушення ОСОБА_1 заподіяно значну моральну шкоду, яка виразилась у негативних емоціях та негативно вплинули на їх нестійку та таку, що перебуває в стані формування, психіку; викликало у малолітньої ОСОБА_1 почуття сорому та страху до осіб чоловічої статі. Безспірно у ОСОБА_1 були порушені привичні стосунки, які стали наслідком отриманих травм, що спричинили розлад психічного здоров`я та їх лікування, а тому ситуація, яка досліджується по справі, може розглядатися як психотравматична основа для спричинення моральної шкоди для малолітньої потерпілої…».

Тому позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 моральну шкоду у сумі 5000000 ( п`яти мільйонів) гривень.

В судовому засіданні позивач та її адвокат надали перед судом пояснення про підтримання позову з підстав, що в ньому зазначені.

В судовому засіданні адвокат відповідача заперечила позов з тих підстав, що відповідач був неповнолітнім, дитина зайшла добровільно з ним в туалетну кабінку закладу громадського харчування, поки її баба чекала на вулиці, розпусних дій щодо неї він не вчиняв, після випорожнення витер її місце папером; крововиливи могли бути спричинені оглядом лікарів; ножа не мав і не погрожував; коли вийшов з кабінки дитина вела себе звичайно, що видно на відеозаписах, які позивач і відповідач суду не подали; вирок скасовано провадження закрито зі спливом строку.

Судом встановлено наступні обставини.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 травня 2025 року у справі №344/17179/17 у зв`язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченою ст. 49 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2.ст.156 ККУ.

У вироку Івано-Франківського міського суду вказано, що «… того ж дня, близько 16:00 год., ОСОБА_3 , перебуваючи по вул. Незалежності в м. Івано-Франківську, а саме неподалік пивного клубу «Десятка», використавши як привід, прохання малолітньої ОСОБА_1 справити природні потреби, відлучив останню від бабусі ОСОБА_4 , яка її супроводжувала, взявши малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за руки та направився з ними до приміщення пивного клубу «Десятка». Увійшовши до вказаного закладу, ОСОБА_3 , спільно із ОСОБА_1 та ОСОБА_5 направились до приміщення туалету, де останній наказав ОСОБА_5 залишатись поруч із входом у туалет, а сам спільно із потерпілою зайшов безпосередньо до приміщення туалету. Після чого, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, завів малолітню потерпілу до однієї із туалетних кабін та з метою недопущення до даного приміщення посторонніх осіб зачинив за собою вхідні двері на засув. Приводячи у виконання свій протиправний умисел, спрямований на вчинення розпусних дій щодо малолітньої ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні туалетної кімнати пивного клубу «Десятка», приспустив із потерпілої штани та спідню білизну, тим самим оголивши її статеві органи. Після цього, ОСОБА_3 , продовжуючи свої розпусні дії сексуального характеру, використовуючи безпорадний стан потерпілої через її малолітній вік, пальцями рук доторкався до статевих органів потерпілої ОСОБА_1 , чим спричинив крововиливи в слизовій оболонці в ділянках статевих органів, на слизовій оболонці правої малої соромітної губи, по зовнішній поверхні; в ділянці передвір`я піхви на слизовій оболонці лівої малої соромітної губи, по внутрішній поверхні…».

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З огляду на вид і суть і тривалість дій, які відповідач вчинив щодо малолітньої особи моральна шкода може бути компенсована в розмірі 50000 гривень.

В ч. 1 ст. 12 ЦПК України проголошено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

В ч. 3 ст. 12 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В ч. 2 ст. 13 ЦПК України вказано, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В ч. 5 ст. 81 ЦПК України вказано, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В ч. 7 ст. 81 ЦПК України вказано, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже суд не збирає доказів на обґрунтування правових позицій сторін. Вказаний обов?язок покладено безпосередньо на сторін. Правові наслідки невиконання зазначеного обов?язку або його неналежного виконання покладено безпосередньо на відповідну сторону спору.

Обов?язок доказування в даному виді спорів законом покладений на відповідача, який був спростувати позов, його правові підстави, а не лише не погодитись з оцінкою фактичних обставин позивачем.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного суд,-

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково;

стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) моральну шкоду у сумі 50000 гривень;

в іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду, з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Бородовський С.О.