Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №938/1185/26 — Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/1185/26

Провадження № 3/938/648/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року селище Верховина

Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Чекан Н.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , -

В С Т АН О В И В:

До Верховинського районного суду Івано-Франківської області 31.07.2026 року надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії №1296 від 17.07.2026 року (а.с.1), вбачається, що 27-28.10.2023 року в магазині «Чорногора» в с-щі Верховина ОСОБА_1 здійснив реалізацію тютюнових виробів без ліцензії на право провадження даного виду господарської діяльності, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи в його відсутності.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суддя приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій - п`ятій цієї статті.

Дана справа про адміністративні правопорушення не відноситься до справ, зазначених у частині третій - п`ятій ст. 38 КУпАП.

Встановлено, що протоколом про адміністративне правопорушення про адміністративне правопорушення від 17.07.2026 року ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164КУпАП, за здійснення реалізації тютюнових виробів без ліцензії на право провадження даного виду господарської діяльності 27-28.10.2023 року.

Оскільки, відповідно до зазначеного протоколу адміністративне правопорушення вчинено 27-28.10.2023 року та не є триваючим, то строк давності накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП, закінчився на момент поступлення цієї справи до суду.

Крім того, суд звертає увагу, що на сьогодні не існує єдиної судової позиції з приводу того, чи потрібно визнавати винною особу у вчиненні адміністративного правопорушення у разі закриття справи у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Наприклад, у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 р. визначено, що вказівка законодавця у п. 7 ст. 247 КУпАП «на момент розгляду справи» означає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на початок розгляду справи закінчилися строки, встановлені ст.38 КУпАП. Водночас розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст.38 КУпАП, а передбачений ст.277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об`єктивного та повного з`ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому, якщо на момент розгляду справи в суді закінчилися строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд у разі заперечення особою своєї вини чи наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб`єктів цього правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, та лише після цього закриває провадження у справі.

У подальшому 07.11.2017 р. Науково-консультативна рада при Вищому адміністративному суді України (далі – НКР при ВАСУ) на відміну від Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ прийняла Висновок «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності». У Висновку зазначено, що п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Окрім того, логічне тлумачення абз. 1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів — це єдина необхідна підстава для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню у процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі вини особи у його вчиненні. Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Прийняття двох таких взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ст.284 КУпАП, рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Таким чином, НКР при ВАСУ зроблено висновок, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП, вина особи не встановлюється.

З вищевказаного приводу на даний час немає сформованої правової позиції Верховного Суду ( Великої Палати чи Касаційного адміністративного суду), у зв`язку з чим місцевими та апеляційними судами ухвалюються рішення (постанови) про визнання винуватим або без встановлення вини особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Врахувавши наявність вищевказаної юридичної невизначеності, суддя звертає увагу на те, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якість закону»; якщо в національному законодавстві допущено неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, то національні органи мають застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід, тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Таким чином, суддя керується принципом застосування до винної особи найбільш сприятливого закону, у зв`язку з чим провадження в цій справі слід закрити без підтвердження чи спростування вини ОСОБА_1 на підставі ст.247 п.7 КУпАП за строком давності.

На підставі викладеного, керуючись ст. 38, ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП закрити на підставі ст.247 п.7 КУпАП у зв`язку з закінченням строку давності накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківсього апеляційного суду через Верховинський районний суд.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя Наталія ЧЕКАН