Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №216/2508/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/2508/26

провадження 2/216/2993/26

РІШЕННЯ

іменем України

06 серпня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Скиби М.М.,

за участю секретаря судового засідання Сирко І.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29 квітня 1990 року між сторонами був укладений шлюб. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Фактичні шлюбні відносини сторони припинили та не підтримують вже 10 років, в зв`язку з різними поглядами на життя, відсутності взаєморозуміння. Розбіжність інтересів зумовила розлад у сімейних відносинах і як наслідок сім`я розпалася. У подружжя відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя. Спроби віднайти порозуміння виявилися марними, фактично сім`я припинила своє існування, тому просить розірвати шлюб з відповідачкою.

Позивач в судове засідання не з`явився, від представниці позивача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи у її відсутність та відсутність позивача, наполягала на задоволенні позовних вимог, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не прибула. Від представника відповідача ОСОБА_4 надійшла заява про визнання позову, в якій останній зазначив, що відповідач проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить провести розгляд справи за відсутності відповідача та її представника, після розірвання шлюбу просила їй залишити прізвище " ОСОБА_5 ".

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_6 ) 29 квітня 1990 року у Довгинцівському відділі РАЦС м. Кривого Рогу зареєстрували шлюб, про що складений відповідний актовий запис за № 230, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 .

Від даного шлюбу сторони мають повнолітню доньку: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданого Центрально-Міським відділом РАЦС м. Кривого Рогу, актовий запис 461, серія НОМЕР_2 .

Згідно ч. 1 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім`я є первинним та основним осередком суспільства.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

За статтею 51 Конституції України та згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Згідно зі ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Як роз`яснено в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Аналізуючи наведені докази, встановивши дійсні мотиви розлучення та з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, суд приходить до висновку, що розлад у сім`ї є стійким і тривалим, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим і недоцільним, суперечило б інтересам позивача, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5-8-,12-19, 23, 89, 128, 133, 141, 206, 258-259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, ст. ст. 3, 24, 56, 110, 112, 113 СК України, суд –

у х в а л и в:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , зареєстрований 29 квітня 1990 року у Довгинцівському відділі РАЦС м. Кривого Рогу, актовий запис за № 230.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище " ОСОБА_5 ".

Шлюб вважається припиненим у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення апеляційного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя М.М.СКИБА