Вирок від 04 серпня 2026 р. у справі №205/16060/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/16060/25

Номер провадження1-кп/205/115/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 серпня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участю секретаря – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025047120000103 від 15.03.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Мілове Міловського району Луганської області, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, одруженого, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб не маючого, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора - ОСОБА_4

захисника - адвоката ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_3

потерпілого - ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

11 березня 2025 року близько 20 години 29 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився поблизу будинку № 40 по вул. Великій Діївській у м. Дніпро, де в той же час до нього прибув автомобіль екстреної швидкої медичної допомоги марки «Citroen» з реєстраційним номером НОМЕР_1 у складі працівників Комунального підприємства «Обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради, а саме лікаря ОСОБА_6 , парамедика ОСОБА_7 , та водія ОСОБА_8 , якими було надано ОСОБА_3 невідкладну медичну допомогу та в подальшому транспортовано на вищевказаному автомобілі до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 4» Дніпровської міської ради, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Ближня, буд. 31.

В подальшому, 11 березня 2025 року близько 21 години 03 хвилин, в той же час коли ОСОБА_3 було транспортовано до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 4» Дніпровської міської ради, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Ближня, буд. 31, у ОСОБА_3 , який перебував у середині автомобілю екстреної швидкої медичної допомоги марки «Citroen» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , виник раптовий умисел на вчинення грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось винятковим цинізмом.

Реалізовуючи свій вищевказаний кримінально-протиправний умисел, ОСОБА_3 , у вищевказаний час, перебуваючи за вищевказаною адресою, діючи з метою продемонструвати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві та усвідомлюючи, що знаходиться в громадському місці, умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось винятковим цинізмом, нехтуючи існуючими у суспільстві правилами поведінки, моралі та добропристойності, розуміючи протиправність своїх дій та суспільно небезпечних наслідків, ударом ноги відчинив задні двері автомобілю екстреної швидкої медичної допомоги марки «Citroen» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , вийшов з нього, та підійшовши до його капоту, грубо порушуючи громадський порядок та існуючі в суспільстві загально визначені норми поведінки і моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, діючи з винятковим цинізмом, демонстративно продемонстрував зневагу щодо норм моральності - публічно оголив свої статеві органи, та вчинив акт сечовипускання на передній бампер вказаного автомобіля, внаслідок чого завдав шкоди діловій репутації та іміджеві Комунального підприємства «Обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради.

В подальшому, в той же час, лікарем ОСОБА_6 , було запропоновано ОСОБА_3 стаціонарне лікування у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської ради, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Ганни Барвінок, буд. 1, на що ОСОБА_3 погодився та було розпочато його транспортування на автомобілі екстреної швидкої медичної допомоги марки «Citroen» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , до місця розташування вказаної лікарні.

Після цього, 11 березня 2025 року близько 21 години 20 хвилин, ОСОБА_3 , було доставлено до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської ради, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Ганни Барвінок, буд. 1, та тоді ж він був супроводжений до приміщення оглядового кабінету вказаної лікарні, де в той же час, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, безпричинно, діючи умисно, з хуліганських спонукань, керуючись мотивом явної неповаги до установлених норм поведінки в суспільстві, нехтуючи елементарними правилами моральності та добропристойності, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, з особливою зухвалістю, яка виразилася у прагненні самоутвердитися, а також в нахабному поводженні, спричиненні тілесних ушкоджень іншим особам, перебуваючи у безпосередній близькості до ОСОБА_6 , наніс останньому один удар правою рукою стиснутою в кулак у область верхньої губи, внаслідок чого ОСОБА_6 дезорієнтувався та впав на підлогу з упором на праву кисть, в той же час ОСОБА_3 не втримавши рівновагу впав на підлогу, де в той момент лежав ОСОБА_6 та почав з ним штовхатися протягом однієї хвилини, тим самим спричинивши лікарю Комунального підприємства «Обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради, ОСОБА_6 , тілесні ушкодження у вигляді забійної-рваної рани верхньої губи зліва, що відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більше як три тижні (21 день). На підставі: п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6; - синця правої кисті, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі: п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6.

Тим самим, внаслідок умисних дій ОСОБА_3 , того ж дня тимчасово порушено нормальну діяльність КНП «Міська клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської ради у період часу з 22 години 00 хвилин по 24 годину 00 хвилин, що унеможливлювало належне виконання посадових обов`язків медичних працівників вказаної лікарні.

2. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Умисні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

3. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 . Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України не визнав повністю та надав наступні покази.

Вранці 11 березня 2025 року він перебував на ринку біля станції метро «Покровська» на ж/м Покровський в місті Дніпрі, де в черзі за фруктами познайомився з чоловіком на ім`я ОСОБА_9 (прізвища та контактні дані йому невідомі), який в розмові повідомив, що працює на будівництві і займається укладанням плитки. Він, ОСОБА_3 , запропонував йому свої послуги, адже прагнув підзаробити, і вони домовилися зустрітися в цей же день о 20.00 год. біля станції метро «Покровська» і обговорити можливу роботу. В цей же день, о 20.00 год. він, ОСОБА_3 , разом із своєю дружиною ОСОБА_10 пішли до станції метро «Покровська», щоб зустрітися з ОСОБА_9 , згідно досягнутої домовленості. По дорозі в магазині «Варус» він купив пляшку коньяку, об`ємом 0,25 л., яку планував випити з ОСОБА_9 на честь узгодження працевлаштування. Приблизно о 20.00 год. вони зустрілися з ОСОБА_9 і обговорили тему працевлаштування. В ході обговорення прийшли до висновку, що він, ОСОБА_3 , працювати на запропонованій ОСОБА_9 роботі не зможе за станом здоров`я. Після цього вони відійшли за торговельний кіоск і у трьох, разом з дружиною ОСОБА_10 та ОСОБА_9 розпили наявну у нього пляшку коньяку. При цьому він, ОСОБА_3 та ОСОБА_9 випили приблизно по 100 грамів, а його дружина ОСОБА_10 – 50 грамів коньяку відповідно. Далі, він поклав порожню пляшку коньяку собі в кишеню, оскільки поблизу не було смітників, і разом з дружиною почали рухатися в бік магазину «Варус» на вул. Великій Діївській.

Далі, біля магазину «Варус» йому стало зле, він відчув тиск у серці та запаморочення, у зв`язку з чим він обперся на парканчик, а після цього втратив свідомість. Коли він прийшов до тями, він вже перебував на лавці біля будинку АДРЕСА_3 (біля свого місця проживання), поруч з ним була його дружина ОСОБА_10 та молодший син ОСОБА_11 . Потім до того місця приїхала бригада швидкої допомоги у складі потерпілого ОСОБА_6 , фельдшера ОСОБА_7 та водія. Його поклали на ноші та помістили в середину автомобіля швидкої допомоги. ОСОБА_6 встановив йому в руку катетер, а після цього дістав з його кишені порожню пляшку з під коньяку та заявив, що це і є причиною його хворобливого стану і що він, ОСОБА_3 алкоголік. Після цього лікар ОСОБА_12 та ОСОБА_7 сіли в кабіну до водія, а він, ОСОБА_3 разом з дружиною залишилися в середині автомобіля і поїхали. Під час руху автомобіля йому ніхто не надавав медичну допомогу.

Потім вони прибули до 4-ї міської лікарні. В цей час він відчув природну потребу мочитися, але його не випускали з автомобіля, двері автомобіля були зачинені. Потім вони поїхали далі і приїхали в інший заклад – 6-у міську лікарню. Він вийшов з автомобіля швидкої допомоги через бокові двері і відійшов від нього на декілька метрів, після чого справив малу потребу, оскільки терпіти вже більше не міг. Але потребу справляв не на автомобіль, а в бік від нього.

Після цього вони зайшли у приміщення лікарні де він почав сваритися з ОСОБА_6 через те, що йому не надається медична допомога. Під час сварки ОСОБА_6 взяв його дружину ОСОБА_10 за руку та штовхнув її, в результаті чого вона вдарилася головою о кушетку та зламала палець. Він, ОСОБА_3 , нахилився до дружини, але в цей час ОСОБА_6 штовхнув його в спину, в результаті чого він перекрутився та впав на підлогу на спину. Далі ОСОБА_6 сів йому на живіт та наніс кулаком в область його обличчя не менше п`ятнадцяти ударів, а після цього почав душити за горло двома руками. Далі, до них підбіг фельдшер ОСОБА_7 і заламав йому, ОСОБА_3 , руку, щоб він не міг опиратися.

Потім, на місце подій приїхали працівники поліції. Його, ОСОБА_3 , відпустили і працівники поліції забрали його та відвезли до 4-ї міської лікарні. В 4-й лікарні вони разом з дружиною пробули в коридорі приблизно до 5.00 год., а потім пішли пішки додому.

Окремо ОСОБА_3 зазначив, що він дійсно самовільно зняв з себе встановлений йому в руку катетер, оскільки був обурений тим, що йому не надається медична допомога. Також ОСОБА_3 зазначив, що допускає те, що висловлювався нецензурною лайкою на медичний персонал лікарні, проте він цього не пам`ятає.

Інші досліджені судом докази.

Незважаючи на повне невизнання ОСОБА_3 своєї вини в межах пред`явленого обвинувачення у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України у повній мірі підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні наступних доказів.

Показання потерпілого ОСОБА_6 . Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що він працює лікарем бригади швидкої допомоги. 11 березня 2025 року він працював на зміні і приблизно о 20.00 год. їх бригада отримала виклик на адресу: вул. Велика Діївська 38, магазин «Варус». Причиною виклику було зареєстровано – сильне алкогольне сп`яніння.

Коли вони прибули на місце виклику, там нікого не було виявлено. В подальшому диспетчером було встановлено, що чоловіка, до якого викликалася швидка допомога, було переміщено в іншій двір і уточнено адресу – АДРЕСА_3 . Далі, вони проїхали по уточненій адресі і у дворі будинку виявили чоловіка, як потім було встановлено ОСОБА_3 , який перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння. Від нього був відчутний сильний запах алкоголю, не було ясної свідомості. Разом з ним перебували його дружина і син. Дружина їм повідомила, що ОСОБА_3 вживає алкоголь протягом кількох днів.

Далі вони ОСОБА_3 помістили на ношах в автомобіль швидкої допомоги, де фельдшер ОСОБА_7 , згідно своїх функціональних обов`язків та інструкцій, встановив йому в кисть руки катетер для крапельниці. Оскільки ОСОБА_3 був без свідомості, вони вирішили доставити його до 4-ї міської лікарні. Разом з ними в автомобілі швидкої допомоги поїхала дружина ОСОБА_3 , а син залишився. Під час руху до ОСОБА_3 прийшла свідомість і він почав проявляти агресивну поведінку, висловлюватися нецензурною лайкою, махав руками, ображав медичний персонал тощо. Разом з ними в автомобілі швидкої допомоги також перебувала й дружина ОСОБА_3 , яка також була у стані алкогольного сп`яніння та поводилася агресивно.

Коли вони прибули на територію 4-ї міської лікарні, ОСОБА_3 ногою вибив задні двері автомобіля швидкої допомоги та вийшов з нього, після чого обійшов автомобіль з переду та демонстративно помочився на капот автомобіля.

Після цього ОСОБА_3 продовжив агресивно поводитись, став вимагати ввести йому препарат «Себазон», який застосовується у випадках сильної алкогольної інтоксикації. Із цього він, ОСОБА_6 , зробив висновок, що ОСОБА_3 має досвід алкогольної інтоксикації або отруєння, оскільки знає про такий спеціальний медичний препарат як «Себазон» і вимагає його застосування до нього.

Далі, вони запропонували ОСОБА_3 проїхати до 6-ї міської лікарні, оскільки він вже був у свідомості, на що останній погодився. Під час слідування ОСОБА_3 продовжував поводитися агресивно, висловлювався нецензурною лайкою тощо. Коли вони прибули до 6-ї міської лікарні, на вул. Ганни Барвінок, 1, ОСОБА_3 вийшов з автомобіля і вони разом пройшли до приймального відділення лікарні. В приймальному відділенні працював лікар ОСОБА_13 .

Перебуваючи у приміщенні приймального відділення 6-ї міської лікарні ОСОБА_3 наніс йому, ОСОБА_6 , один удар кулаком правої руки в область обличчя, а саме у верхню губу, від чого він втратив орієнтування. При цьому, ОСОБА_3 перечепився і вони разом впали на підлогу. При цьому, дружина ОСОБА_3 наносила йому, ОСОБА_6 , хаотичні удари ногами в область тулубу.

ОСОБА_3 поводився агресивно і збуджено до приїзду працівників поліції, і лише після приїзду поліцейських став поводитися більш стримано, але все одно демонстрував агресивну поведінку.

Після приїзду працівників поліції у складі СОГ, його, ОСОБА_6 опитали і він поїхав до 4-ї лікарні, де пройшов обстеження, рентгенограму та огляд невролога. В результаті йому було діагностовано закриту черепно-мозкову травму.

Показання свідків.

Свідок ОСОБА_7 під час допиту в судовому засіданні пояснив, що він працює фельдшером швидкої допомоги і 11 березня 2025 року працював на зміні разом з лікарем ОСОБА_6 та водієм ОСОБА_8 .

В цей день, близько 20.00 год. вони отримали виклик на адресу: АДРЕСА_4 , з інформацією, що чоловік перебуває без свідомості. Приїхали за вказаною адресою, проте нікого не виявили. Потім, за уточненою інформацією вони проїхали за іншою адресою через декілька домів по цій же вулиці, де у дворі будинку на лавочці виявили чоловіка ( ОСОБА_3 ), який сидів без свідомості, а поряд з ним перебували його дружина та син. Вони помістили ОСОБА_3 на ношах в автомобіль швидкої допомоги після цього він, ОСОБА_7 , поставив йому в кисть руки катетер. В автомобілі швидкої допомоги ОСОБА_3 зробили кардіограму, тест на вміст цукру та поставили крапельницю з препаратами. Оскільки ОСОБА_3 перебував без свідомості, вони поїхали до 4-ї міської лікарні. При цьому, під час руху ОСОБА_6 перебував в салоні автомобіля поруч з хворим ОСОБА_3 та його дружиною, а він, ОСОБА_7 в кабіні водія.

Коли вони приїхали до 4-ї міської лікарні ОСОБА_3 прийшов до тями і йому стало легше, імовірно під дією поставлених йому препаратів. Він почав поводитися агресивно, висловлюватися нецензурною лайкою, в тому числі й на ОСОБА_6 , ображав його особисто, гучно кричав, висловлював незгоду з поставленим йому діагнозом «алкогольне сп`яніння», намагався залишити автомобіль швидкої допомоги. Далі, ОСОБА_3 ногою вибив задні двері автомобіля швидкої допомоги і вийшов на вулицю. Після цього він обійшов автомобіль і помочився на передній бампер.

Оскільки ОСОБА_3 прийшов у свідомість, вони не могли його передати до 4-ї міської лікарні і вирішили відвезти його у 6-у міську лікарню на вул. Ганни Барвінок, 1. ОСОБА_3 продовжив поводитися агресивно і вимагав дати йому препарат «Сибазон».

Коли вони прибули до 6-ї міської лікарні стан ОСОБА_3 значно покращився. ОСОБА_6 повів його в приймальне відділення, а він, ОСОБА_7 , пішов вслід за ними.

В коридорі приймального відділення він почув як ОСОБА_3 кричав на ОСОБА_6 . Коли він підбіг до них, то побачив, як ОСОБА_3 кулаком правої руки вдарив в обличчя ОСОБА_6 , від чого останній впав на підлогу, а за ним впав і сам ОСОБА_3 . На підлозі вони розвернулися так, що ОСОБА_6 опинився зверху ОСОБА_3 і тримав його за плечі. Дружина ОСОБА_3 тягала ОСОБА_6 за капюшон його куртки, а ОСОБА_3 бив ОСОБА_6 в спину. Він, ОСОБА_7 , утримував ОСОБА_3 за руки, щоб відбити його удари по ОСОБА_6 .

В подальшому медсестра приймального відділення викликала поліцію і до прибуття працівників поліції він разом з ОСОБА_6 тримали ОСОБА_3 на підлозі в лежачому положенні. Через кілька хвилин приїхали працівники поліції і вони відпустили ОСОБА_3 , після чого він ходив по коридору приймального відділення і погрожував ОСОБА_6 фізичною розправою.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він працює водієм бригади швидкої допомоги. 11 березня 2025 року він працював в бригаді спільно з лікарем ОСОБА_6 та фельдшером ОСОБА_7 .

Приблизно о 20.00 год. вони отримали виклик за адресою АДРЕСА_4 , магазин «Варус». Коли вони прибули на вказану адресу, там нікого не виявили. Потім диспетчер уточнив адресу і вони проїхали далі, через декілька дворів до будинку АДРЕСА_5 .

На місці виклику, на лавці у дворі будинку вони виявили чоловіка без свідомості, як потім було встановлено – ОСОБА_3 . Разом з ним були його дружина та син. Чоловіка занесли до автомобіля швидкої допомоги і лікар ОСОБА_6 та Фельдшер ОСОБА_7 в автомобілі почали надавати йому медичну допомогу. Що саме вони робили він не бачив, адже знаходився на місці водія в кабіні.

Потім, за розпорядження лікаря ОСОБА_6 вони поїхали до 4-ї міської лікарні. Лікар ОСОБА_6 перебував всередині автомобіля разом з пацієнтом, а фельдшер ОСОБА_7 біля нього кабіні водія. Також всередині автомобіля перебувала дружина ОСОБА_3 .

Під час слідування до 4-ї міської лікарні він чув, як в середині автомобіля відбуваються якісь події, зокрема ОСОБА_3 голосно кричав, було схоже на те, що відбувається конфлікт. У зв`язку з чим він зупинився на вул. Маяковського, проте ОСОБА_6 розпорядився рухатися далі.

Коли вони прибули до 4-ї міської лікарні ОСОБА_3 вибив задні двері автомобіля і вийшов з нього. Після цього він обійшов автомобіль і помочився на передній бампер. Його дії виглядали демонстративно, при цьому він висловлювався нецензурною лайкою, в тому числі й на адресу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , погрожував фізичною розправою тощо. Поруч з ОСОБА_3 перебувала його дружина, яка підтримувала дії ОСОБА_3 , також висловлювалася нецензурною лайкою на адресу медичного персоналу.

Далі ОСОБА_6 розпорядився везти ОСОБА_3 до 6-ї міської лікарні на вулицю Ганни Барвінок, 1, що він і зробив. Коли вони прибули до 6-ї міської лікарні, приблизно о 21.30 год. ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та його дружина вийшли з автомобіля і пішли у приміщення лікарні, а він, ОСОБА_8 , залишився біля автомобіля.

Приблизно через 25-30 хв. до приміщення 6-ї міської лікарні приїхав екіпаж патрульної поліції. Через деякий час приїхав другий екіпаж поліції. Після цього він пішов до приймального відділення лікарні де побачив обстановку з ознаками бійки, зокрема були розкидані речі по приміщенню. ОСОБА_6 йому повідомив, між ним та ОСОБА_3 і його дружиною відбувся конфлікт, в ході якого ОСОБА_3 наніс ОСОБА_6 удари. Також він побачив, що на обличчі ОСОБА_6 маються садна та сліди крові.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що в березні 2025 року він працював на посаді лікаря приймального відділення 6-ї міської лікарні. 11 березня 2025 року він перебував на чергуванні у вказаному закладі охорони здоров`я. В цей день, після 21.00 год. бригада лікарів швидкої допомоги доставили ОСОБА_3 до приймального відділення 6-ї міської лікарні у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_3 поводився агресивно, висловлювався нецензурною лайкою на адресу всіх працівників сфери медицини в цілому та на адресу лікаря швидкої допомоги ОСОБА_6 зокрема.

ОСОБА_6 повідомив, що ОСОБА_3 виявили без свідомості і на місці виклику зробили йому кардіограму та поставили йому крапельницю з препаратами, після чого останній прийшов до тями.

Далі, він, ОСОБА_13 , почав проводити огляд ОСОБА_3 в оглядовому кабінеті приймального відділення. Натомість, під час огляду ОСОБА_3 вдарив кулаком правої руки ОСОБА_6 в обличчя, від чого останній втратив рівновагу і впав на підлогу. Під час падіння ОСОБА_6 зачепив його, ОСОБА_13 , від чого його відкинуло на підвіконня, а ОСОБА_3 втратив рівновагу і впав на ОСОБА_6 , який в цей час був вже на підлозі. Далі, ОСОБА_6 схопив ОСОБА_3 за руки і тримав його, щоб він не міг наносити подальші удари. Фельдшер ОСОБА_7 , який приїхав разом з ОСОБА_6 , почав допомагати ОСОБА_6 і тримав ОСОБА_3 за одну руку. В цей час у оглядовому кабінеті перебувала жінка, як він зрозумів – дружина ОСОБА_3 . Вона також поводилися агресивно, погрожувала медичному персоналу, намагалася бити ОСОБА_6 ногою тощо.

Медична сестра ОСОБА_14 , яка працювала в цей час у приймальному відділенні лікарні, викликала поліції. Через певний час приїхали працівники поліції. Спочатку у присутності поліцейських ОСОБА_3 продовжував поводитися агресивно, але потім трохи заспокоївся.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні суду пояснила що працює медичною сестрою приймального відділення 6-ї міської лікарні за адресою: м. Дніпро, вул. Ганни Барвінок, 1.

У березні 2025 року вона знаходилася на чергуванні на робочому місці у приймальному відділенні вказаної лікарні. Приблизно о 22.00 год. до приймального відділення прибув автомобіль швидкої допомоги на якому лікар швидкої допомоги ОСОБА_6 доставив ОСОБА_3 та його дружину, які перебували у стані алкогольного сп`яніння. Зокрема від ОСОБА_3 виходив характерний запах алкоголю з порожнини рота, він поводився неадекватно, агресивно, висловлювався нецензурною лайкою. ОСОБА_3 та його дружину посадили в коридорі приймального відділення, а лікар ОСОБА_6 пішов до оглядового кабінету.

Далі, ОСОБА_3 запросили до оглядового кабінету, де його почав оглядати лікар ОСОБА_13 , а вона, ОСОБА_15 , пішла на своє робоче місце (пост медичної сестри) де займалася паперовою роботою. Потім вона почула крики в оглядовому кабінеті. Коли вона зазирнула в оглядовий кабінет і побачила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 лежали на підлозі, при чому ОСОБА_6 тримав ОСОБА_3 за руки, щоб останній не зміг наносити удари. Також вона побачила на обличчі ОСОБА_6 пошкодження (садна та кров). Зрозумівши, що відбулася бійка, вона негайно повернулася на пост і викликала поліцію охорони через тривожну кнопку. Працівники поліції прибули приблизно через п`ять хвилин. Подальшого розвитку подій вона не спостерігала, адже пішла займатися своїми справами.

Свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , кожний окремо в судовому засіданні, надали аналогічні за змістом покази, зокрема пояснили що вони працюють в службі охорони Управління поліції охорони ГУНП України в Дніпропетровській області.

11 березня 2025 року приблизно о 21.30 вони отримали виклик по тривожній кнопці з приймального відділення 6-ї міської лікарні. Вони прибули на виклик за адресою: АДРЕСА_6 і пройшли в приймальне відділення. У приймальному відділені вони побачили ОСОБА_3 , який перебував у стані сп`яніння, оскільки поводився неадекватно, агресивно та від нього був характерний запах алкоголю. Зокрема, ОСОБА_3 висловлювався нецензурною лайкою на адресу медперсоналу, зірвав зі своєї руки встановлений йому медичний катетер. Біля ОСОБА_3 перебували медичні працівники, в тому числі й ОСОБА_6 .

Після їх прибуття на місце подій, ОСОБА_3 та його дружина розпочали конфліктувати з ними, зокрема ОСОБА_3 висловлювався нецензурною лайкою та поводився агресивно, у зв`язку з чим їм довелося його заспокоювати.

На їх запитання ОСОБА_6 повідомив, що ОСОБА_3 поводився неадекватно, та вдарив його, у зв`язку з чим він має намір подати заяву до поліції. У зв`язку з цим вони викликали патрульну поліцію, які по прибуттю, у свою чергу, викликали СОГ, після приїзду якої вони залишили місце подій і що відбувалося далі їм невідомо.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що обвинувачений ОСОБА_3 приходиться йому батьком. На час подій кримінального провадження вони разом проживали за адресою: АДРЕСА_2 .

В березні 2025 року, точного числа не пам`ятає, приблизно о 20.00 год. йому зателефонувала мати ОСОБА_10 та повідомила, що його батькові – ОСОБА_3 стало зле з серцем і потрібно допомога. Попросила приїхати на вул. Велику Діївську 36 біля магазину «Варус». Він приїхав на власному автомобілі на вказану адресу через п`ять хвилин. На місці подій він побачив свого батька ОСОБА_3 , який сидів на асфальті. Він відразу викликав швидку допомогу, а потім почав батька піднімати с землі та посадив його в свій автомобіль. Після цього він перевіз його на автомобілі до будинку № 46 по вул. Великій Діївській, де вони проживали, і висадив його у дворі на лавку, після чого чекали на швидку допомогу.

Потім у двір приїхали лікарі швидкої допомоги. Вони поклали ОСОБА_3 на ноші та помістили в автомобіль швидкої допомоги, після чого закрили двері автомобіля. Він зазирнув у салон автомобіля швидкої допомоги і побачив, що його батько ОСОБА_3 лежав на ношах і йому в руку поставили катетер. Лікар дістав з куртки батька порожню пляшку з під коньяку і віддав її йому, та сказав, що це є причиною хвороби ОСОБА_3 . Після цього він викинув пляшку і пішов до свого автомобіля. Далі, лікарі сіли в кабіну водія, а його мати – ОСОБА_10 , в середину до батька. Автомобіль швидкої допомоги почав рухатися, як повідомив лікар, до 4-ї міської лікарні. Після цього він поїхав по своїм справам.

В 21.00 год. зателефонувала його мати, ОСОБА_10 , та повідомила, що їх везуть до 6-ї міської лікарні на вул. Ганни Барвінок. Через годину вона повторно зателефонувала і повідомила, що на них напав лікар і побив батька, і вони їдуть до 4-ї міської лікарні на ж/м Західний.

Він повернувся додому близько 23.00 год., а батьки повернулися вранці наступного дня, близько 6.00 год. ранку. У батька був синець під оком та опухлий ніс, а у матері синець на передпліччі.

Крім того, вина ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення при вищевикладених обставинах підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.03.2025 року, згідно якого ОСОБА_6 просить органи поліції прийняти міри до невідомого чоловіка, який 11.03.2025 року близько 22.00 год. за адресою: м. Дніпро, вул. Ганни Барвінок спричинив йому тілесні ушкодження легкого ступеню;

- висновком спеціаліста судово-медичного експерта № 670 від 13.03.2025 року, згідно якого проведено медичне обстеження ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час якого останній повідомив, що 11.03.2025 року близько 22.10 год. відомий чоловік і жінка били його руками та ногами по обличчю, голові, тулубу, кінцівкам. Скарги на біль в місцях забоїв. За результатами обстеження у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження: забійно-рвана рана верхньої губи зліва, синець правої кисті, що спричинені від не менш двох травматичних впливів тупого (тупих) предмету (предметів), в термін, на який вказує обстежений, тобто 11.03.2025 року. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 днів, але не більше як три тижні (21 день);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.03.2025 року за участю потерпілого ОСОБА_6 , та фото таблицями до нього, згідно якого ОСОБА_6 у присутності двох понятих, продемонстрував обставини подій, які відбулися 11.03.2025 року о 21.20 год. у приміщені КНП МКЛ № 6 ДМР за адресою: м. Дніпро, вул. Ганни Барвінок, 1, зокрема продемонстрував як ОСОБА_3 у стані алкогольного сп`яніння підійшов навпроти до нього, ОСОБА_6 та наніс йому один удар правою рукою стиснутою в кулак в область обличчя, а саме в область верхньої губи. Від удару ОСОБА_6 впав на підлогу, після чого вони разом з ОСОБА_3 почали штовхатися лежачі на підлозі, близько однієї хвилини. Після чого підбіг фельдшер ОСОБА_7 та схопив ОСОБА_3 за праву руку, а ОСОБА_6 схопив ОСОБА_3 за ліву руку та почали стримувати останнього до приїзду поліції;

- протоколом пред`явлення особи для пізнання за фотознімками від 18.03.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_6 у присутності двох понятих, серед пред`явлених йому на впізнання чотирьох фотознімків, за формою голови, овалом обличчя, його розміром, розрізом очей, формою носа, впізнав на фотознімку під № 1 раніше незнайомого чоловіка, який 11.03.2025 року близько о 21.20 годю у приміщенні КНП МКЛ № 6 ДМР за адресою: м Дніпро, вул. Ганни Барвінок, 1, спричинив йому тілесні ушкодження. Згідно довідки доданої до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.03.2025 року на фотознімку № 1 зображений ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на фотознімках 1,2,3,4 зображені особи, фото яких взято з інформаційних порталів МВС;

- висновком експерта № 758е від 20.03.2025 року за результатами проведеної судово-медичної експертизи ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якої у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження: забійно-рвана рана верхньої губи зліва, синець правої кисті, що спричинені від не менш двох травматичних впливів тупого (тупих) предмету (предметів), в термін, на який вказує обстежений, тобто 11.03.2025 року. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 днів, але не більше як три тижні (21 день). Виявлене тілесне ушкодження у вигляді забійної рани верхньої губи зліва відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; виявлене тілесне ушкодження у вигляді синця правої кисті відноситься до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. Характер та локалізація встановлених тілесних ушкоджень виключає можливість їх виникнення внаслідок самостійного падіння з висоти власного зросту на рівне тверде покриття, а також від падіння після надання тілу прискорення. Тілесні ушкодження розташовані в місці доступному для спричинення власноруч, однак не характерні виникненням. Механізм виникнення встановлених тілесних ушкоджень відповідає механізму їх спричинення, на який вказано в протоколі слідчого експерименту, проведеного 18.03.2025 року за участі потерпілого ОСОБА_6 ;

- протоколом слідчого експерименту від 21.03.2025 року та фото таблицями до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_13 , у присутності двох понятих, на статисті продемонстрував механізм спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_6 , зокрема ОСОБА_13 повідомив, що 11.03.2025 року, близько о 21.20 год. у приміщенні КНП МКЛ № 6 ДМР за адресою: м. Дніпро, вул. Ганни Барвінок, 1, ОСОБА_3 будучи в стані алкогольного сп`яніння підійшов навпроти до нього, ОСОБА_6 та наніс йому один удар правою рукою стиснутою в кулак в область обличчя, а саме в область верхньої губи. Від удару ОСОБА_6 впав на підлогу, після чого вони разом з ОСОБА_3 почали штовхатися лежачі на підлозі, близько однієї хвилини. Після чого підбіг фельдшер ОСОБА_7 та схопив ОСОБА_3 за праву руку, а ОСОБА_6 схопив ОСОБА_3 за ліву руку та почали стримувати останнього до приїзду поліції;

- протоколом пред`явлення особи для пізнання за фотознімками від 21.03.2025 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_13 у присутності двох понятих, серед пред`явлених йому на впізнання чотирьох фотознімків, за формою голови, овалом обличчя, його розміром, розрізом очей, формою носа, впізнав на фотознімку під № 1 раніше незнайомого чоловіка, який 11.03.2025 року близько о 21.20 годю у приміщенні КНП МКЛ № 6 ДМР за адресою: м Дніпро, вул. Ганни Барвінок, 1, спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження. Згідно довідки доданої до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.03.2025 року на фотознімку № 1 зображений ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на фотознімках 1,2,3,4 зображені особи, фото яких взято з інформаційних порталів МВС;

- протоколом слідчого експерименту від 22.03.2025 року та фото таблицями до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 , у присутності двох понятих, на статисті продемонстрував механізм спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_6 , зокрема ОСОБА_7 повідомив, що 11.03.2025 року, близько о 21.20 год. у приміщенні КНП МКЛ № 6 ДМР за адресою: м. Дніпро, вул. Ганни Барвінок, 1, ОСОБА_3 будучи в стані алкогольного сп`яніння підійшов навпроти до нього, ОСОБА_6 та наніс йому один удар правою рукою стиснутою в кулак в область обличчя, а саме в область верхньої губи. Від удару ОСОБА_6 впав на підлогу, після чого вони разом з ОСОБА_3 почали штовхатися лежачі на підлозі, близько однієї хвилини. Після чого він, ОСОБА_7 до них та схопив ОСОБА_3 за праву руку, а ОСОБА_6 схопив ОСОБА_3 за ліву руку та почали стримувати останнього до приїзду поліції;

- протоколом пред`явлення особи для пізнання за фотознімками від 22.03.2025 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 у присутності двох понятих, серед пред`явлених йому на впізнання чотирьох фотознімків, за формою голови, овалом обличчя, його розміром, розрізом очей, формою носа, впізнав на фотознімку під № 1 раніше незнайомого чоловіка, який 11.03.2025 року близько о 21.20 годю у приміщенні КНП МКЛ № 6 ДМР за адресою: м Дніпро, вул. Ганни Барвінок, 1, спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження. Згідно довідки доданої до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.03.2025 року на фотознімку № 1 зображений ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на фотознімках 1,2,3,4 зображені особи, фото яких взято з інформаційних порталів МВС;

Оцінюючи показання потерпілого ОСОБА_6 та свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , а також свідка ОСОБА_18 , суд знаходить їх об`єктивними та достовірними, оскільки повідомлені в цих показах відомості узгоджуються між собою та іншими дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами, а у сукупності утворюють єдину логічну та послідовну картину перебігу подій кримінального правопорушення, за обставин, викладених в обвинувальному акті. Підстав для сумніву у правдивості та об`єктивності показів зазначених свідків у суду також не виникає.

При цьому, суд не враховує в якості доказів показання свідка ОСОБА_10 та відомості, які зафіксовані у протоколі слідчого експерименту за її участі від 03.04.2025 року та ставиться до них критично з огляду на наступне.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона з обвинуваченим ОСОБА_3 перебуває у зареєстрованому шлюбі та спільно проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

11 березня 2025 року у вечірній час вони пішли на зустріч з другом біля станції метро «Покровська». Там вони випили приблизно по 100 гр. коньяку. Коли вони поверталися назад, біля магазину «Варус» ОСОБА_3 стало зле, він впав на землю, випадкові перехожі намагалися надати йому допомогу. Вона зателефонувала синові ОСОБА_11 та повідомила, що його батькові стало зле. Він приїхав на місце подій через десять хвилин на своєму автомобілі. Станіслав викликав швидку допомогу, а потім посадив ОСОБА_3 в автомобіль і перевіз його до двору будинку, де вони проживають, і висадив його у дворі на лавку. Через деякий час приїхала бригада лікарів швидкої допомоги і стали надавати ОСОБА_3 допомогу. Лікар швидкої ( ОСОБА_6 ) сказав, що причиною хвороби ОСОБА_3 є алкоголь. ОСОБА_3 поставили катетер і далі вони поїхали на автомобілі швидкої допомоги. При цьому вона разом з чоловіком, ОСОБА_3 , перебували всередині автомобіля, а лікарі в кабіні водія.

Потім вони приїхали в лікарню, яку саме вона не знає, адже не місцева. По дорозі вони десь зупинялися на певний час. ОСОБА_3 виходив з автомобіля і справляв малу потребу, проте не на автомобіль швидкої допомоги, а в бік від нього.

По прибуттю до лікарні всі, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_6 та його фельдшером пройшли до приймального відділення. Вона також пішла разом з ними. У приймальному відділенні ОСОБА_3 лише поміряли тиск і ніякої допомоги більше не надавали. ОСОБА_3 скаржився на погане самопочуття і обурювався тим, що йому на надають медичну допомогу. Поведінка лікарів була неприйнятна, ОСОБА_3 не надавали належної допомоги та ображали.

Потім лікар ОСОБА_6 схопив її за палець і вона впала на коліна та вдарилася головою о кушетку. Коли вона підвелася, вона побачила, що ОСОБА_6 сидів зверху на її чоловікові, ОСОБА_3 , і хаотично наносив йому удари кулаком правої руки по обличчю, а лівою рукою душив за шию. Коли ОСОБА_3 почав задихатися, ОСОБА_6 його відпустив. Потім ОСОБА_6 викликав поліцію. Перед приїздом поліції ОСОБА_3 зірвав з себе катетер, який був йому раніше встановлений лікарями.

Після прибуття поліції її та ОСОБА_3 посадили в автомобіль поліцейських, опитали, а після цього відвезли до 4-ї міської лікарні (на ж/м Західний). Там ОСОБА_3 дали ліки і вони до ранку просиділи у коридорі лікарні, а вранці пішли додому пішки. Вранці у неї почалися прояви перелому пальців на руці, а у ОСОБА_3 посиніло обличчя. Проте, ОСОБА_3 за медичною допомогою не звертався, освідування не проходив через поганий стан самопочуття.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 03.04.2025 року за участю ОСОБА_10 , остання повідомила про обставини подій, які відбувалися 11.03.2025 року у приміщенні КНП МКЛ № 6 ДМР за адресою: м. Дніпро, вул. Ганни Барвінок, буд. 1 та зазначила, що її чоловіка ОСОБА_3 обурило ставлення до нього медичного персоналу, в зв`язку з чим він почав грубити лікарям. Одного з лікарів це обурило та він почав кидатися на ОСОБА_3 , а вона почала його захищати ставщи між ними. Лікар швидкої медичної схопив її за палець та лівій руці та відштовхнув її в сторону від чого вона впала та вдарилася обличчям о кушетку. Після чого її чоловік, ОСОБА_3 намагався її підняти та коли він нахилився, лікар його штофхнув руками від чого він впав на підлогу. Під час того, як ОСОБА_3 на підлозі в положенні лежачи, працівник швидкої медичної допомоги сів на нього зверху та почав завдати хаотичні удари кулаками обох рук в область голови ОСОБА_3 , нанісши таким чином не менше 10 ударів, а після ударів почав душити обома руками близько однієї хвилини, від чого йому почало ставати зле. В подальшому втрутився фельдшер швидкої допомоги та вони удвох тримати ОСОБА_3 на підлозі до приїзду поліції.

Суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_10 та відомостей, які зафіксовані у протоколі проведення слідчого експерименту від 03.04.2025 року, оскільки вони суперечать сукупності інших досліджених доказів, зокрема показанням потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , а також в певній частині й показанням обвинуваченого ОСОБА_3 .

Так, допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 пояснював, що вранці 11 березня 2025 року він познайомився на ринку з чоловіком на ім`я ОСОБА_9 , з яким домовився зустрітися вечором біля станції метро «Покровська» для узгодження питань працевлаштування. На вказану зустріч він взяв з собою пляшку коньяку 0,25л., яку розпив разом з ОСОБА_9 та свою дружиною за ларьком біля станції метро. При цьому ОСОБА_3 стверджував, що окрім імені ОСОБА_9 інших його даних, зокрема прізвища, місця проживання та контактних даних він не знає, бачився з ним лише в цей день і більше з ним не спілкувався.

Натомість, ОСОБА_10 під час допиту в судовому засіданні зазначала, що 11.03.2025 року вона разом з чоловіком ходила на зустріч з другом, якого давно не бачили, де і випили коньяку «за зустріч».

В цій частині свідчення ОСОБА_10 , щодо обставин, котрі передували і стали причиною погіршення стану здоров`я ОСОБА_3 та необхідності виклику швидкої допомоги, істотно відрізняються від показань самого ОСОБА_3 , що вказує на їх неузгодженість та надуманість.

Версія ОСОБА_10 щодо обставин подій кримінального правопорушення, яку остання описала під час проведення за її участі слідчого експерименту, істотно суперечить обставинам, які повідомили свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_13 ОСОБА_19 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , у об`єктивності та достовірності яких у суду відсутні жодні підстави для сумніву.

Таким чином, суд визнає недостовірним як покази ОСОБА_10 , які надані в судовому засіданні, так і відомості, які остання повідомила під час проведення за її участі слідчого експерименту і розцінює їх як заздалегідь прийнята позиція на підтримку лінії захисту обвинуваченого ОСОБА_3 з мотивів сприяння останньому, оскільки свідок ОСОБА_10 перебуває з обвинуваченим ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі і є упередженою щодо нього особою та зацікавленою в підтриманні його позиції.

Твердження ОСОБА_3 та його дружини ОСОБА_10 , що потерпілий ОСОБА_6 був ініціатором їх бійки та перший напав на обвинуваченого та його дружину, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду належними та допустимими доказами та спростовуються сукупністю інших доказів, зокрема показами самого потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , які під час допиту, кожний окремо, послідовно вказували на те, що ОСОБА_3 перший та без наявних причин наніс удар кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_6 .

Окрім того, під час судового розгляду суду не було надано жодних доказів на підтвердження спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, зокрема від дій потерпілого ОСОБА_6 , та свідка ОСОБА_7 , на які він та свідок ОСОБА_10 посилалися у своїх показах.

Також, обставини хуліганської поведінки ОСОБА_3 , а саме демонстративного акту сечовипускання на передню частину (бампер) автомобіля швидкої допомоги, загальну агресивну поведінку обвинуваченого, висловлювання нецензурною лайкою на адресу працівників швидкої допомоги тощо підтверджується показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_6 , які під час допитів, кожний окремо, акцентували на тому, що ОСОБА_3 діяв демонстративно та прагнув продемонструвати свою зневагу до працівників медичної сфери тощо.

Крім того, надаючи доказову оцінку дослідженого в судовому засіданні відеозапису, зробленого на мобільний телефон ОСОБА_10 , суд приходить до висновку про відсутність в ньому жодних відомостей, які можуть бути покладені в основу вироку суду як на підтвердження так і на спростування вини обвинуваченого, оскільки на цьому відеозаписі зафіксований період подій, які відбувалися вже після конфлікту між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , в іншому приміщенні (4-ї міської клінічної лікарні ДМР).

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність у повному обсязі обставин пред`явленого ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

Вирішуючи питання щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого, суд виходить з того, що, як вказує ВС у постанові від 03.07.2019 року в справі №288/1158/16-к, безпосереднім об`єктом кримінально-правової охорони за статтею 296 КК України є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій та інших поза юридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття. Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти. Кримінально каране хуліганство з об`єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється у людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди. За зовнішніми ознаками хуліганство певним чином схоже на ряд інших злочинів, зокрема на ті з них, що посягають на здоров`я, честь і гідність людини, її майно. Критеріями розмежування цих діянь є насамперед об`єкт посягання, що визначає правову природу та суспільну небезпечність кожного з них, і мотив як ознака суб`єктивної сторони злочину. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи. Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об`єкти.

Таким чином, для юридичної оцінки діяння заст. 296 КК України обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб`єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.

Як встановлено в ході судового розгляду, конфлікт між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_6 , з яким вони раніше не були знайомі, виник без наявності істотних для цього причин, зухвало та безпідставно, та пов`язаний з перебуванням ОСОБА_3 у стані алкогольного сп`яніння, чим обумовлена його поведінка та дії. Крім цього, суд приймає до уваги і той факт, що конфлікт мав місце та території та у приміщенні закладів охорони здоров`я, у присутності медичного персоналу.

Таким чином, оцінивши всебічно, повно та неупереджено досліджені докази, які визнані судом належними, допустимими та достовірними, суд приходить до висновку про доведеність в судовому засіданні, що в діях ОСОБА_3 дійсно є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України за ознаками вчинення умисних протиправних, дій, які виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю та обвинувачений дійсно винний в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

4. Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 передбаченими ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 передбаченою ст. 67 КК України, судом визнається вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння

5. Мотиви призначення покарання.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії кримінальних проступків, данні про особу обвинуваченого, який судимості не має, одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працевлаштований, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, характеризується посередньо, а також його суб`єктивне ставлення до вчиненого ним діяння та його наслідків, зокрема, що вину у вчиненому діянні він не визнав, розкаяння не висловив, вибачень потерпілому, заходів до відшкодування заподіяних збитків або усунення заподіяної шкоди не вжив.

З урахуванням особистого ставлення обвинуваченого ОСОБА_3 до вчиненого ним кримінального правопорушення, його наслідків, а саме відсутності у нього розкаяння та усвідомлення протиправності і аморальності його діяльності, а також враховуючи характер вчиненого правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, яке супроводжувалося застосуванням насильства до потерпілого ОСОБА_12 , який, у свою чергу, виконував професійні обов`язки лікаря з надання обвинуваченому медичної допомоги, суд приходить до висновку, що у свідомості ОСОБА_3 відсутні позитивні зрушення, направлені на самокритику та, як наслідок, подолання у собі прокримінального мислення.

Суд вважає, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення та суб`єктивного ставлення обвинуваченого ОСОБА_3 до його вчинення, наслідків тощо, а також, з урахуванням майнового стану обвинуваченого, який не працевлаштований, постійного доходу не має, покарання у виді штрафу не може бути до нього застосовано, оскільки таке покарання не забезпечить виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Разом з цим суд вважає, що покарання у вигляді пробаційного нагляду також не може бути застосовано до обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки такий вид покарання є достатньо м`яким для обвинуваченого і на думку суду також не забезпечить реалізацію мети кримінального покарання, визначену нормами ст. 50 КК України, оскільки для досягнення ефективності покарання у виді пробаційного нагляду, на думку суду, необхідною умовою є самостійне прагнення особи до виправлення та зміни прокримінального мислення, що може бути забезпечено шляхом застосування наглядових та соціально-виховних заходів. Таких намірів ОСОБА_3 під час судового розгляду не виявив, а навпаки, демонстрував своє толерантне ставлення до вчинених ним хуліганських дій, що на думку суду вказує на необхідність застосування до обвинувачення більш сурових заходів примусу ніж пробаційний нагляд.

У зв`язку з цим, враховуючи всі обставини вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, а також його вік, стан здоров`я, відсутність інвалідності та хронічних захворювань, відсутність на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб тощо, суд приходить до переконливого висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе лише в умовах здійснення за ним нагляду з обов`язковим залученням до праці і вважає, що необхідним та достатнім для його виправлення, а також для попередження нових кримінальних правопорушень, йому слід призначити покарання у вигляді обмеження волі не на максимальний, проте і не на мінімальний строк, передбачений санкцією статті обвинувачення.

При цьому, розглядаючи можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від покарання з випробуванням, на підставі статті 75 КК України суд доходить висновку про недоцільність такого заходу пом`якшення кримінальної відповідальності щодо обвинуваченого з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 75 КК України суд може прийняти рішення про звільнення винної особи від призначеного покарання лише у разі доведеності можливості виправлення засудженого без відбування покарання. Таке рішення суду має ґрунтуватися на підставі врахування судом сукупності таких правових чинників як тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, встановлені під час судового розгляду.

На переконання суду, головним правовим орієнтиром для висновку про можливість виправлення засудженої особи без реального відбування нею призначеного покарання є встановлення судом за результатами розгляду справи відсутності у подальшій поведінці засудженої особи суспільної небезпеки, а пробаційні заходи, які застосовуються судом у разі звільнення від покарання на підставі ст. 75 КК України, необхідні для перевірки такого висновку суду і попередження повернення у майбутньому кримінально-протиправного мислення та поведінки засудженої особи.

Посткримінальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_3 зокрема його ставлення до вчиненого діяння та наслідків, відсутність визнання ним своєї вини при достатності та безспірності доказів, якими ця вина доказана, відсутність будь-якого каяття, невжиття заходів до пошуку шляхів до примирення з потерпілим, відшкодування заподіяних збитків тощо переконливо вказує на те, що обвинувачений ОСОБА_3 залишається при внутрішньому переконанні про допустимість хуліганської поведінки, насильницький дій, зухвалого та цинічного ставлення до прав та свобод інших осіб, зневажливого ставлення до осіб, які виконують свої професійні та громадські обов`язки, зокрема до представників медичної сфери, покликання яких надавати медичну допомогу та рятувати життя осіб, які цього потребують, особливо в умовах воєнного стану.

Сукупність вищенаведених факторів формує у суду стійке переконання, що ОСОБА_3 самостійно не впровадив у свою свідомість необхідні для виправлення позитивні психологічні зрушення і продовжує бути джерелом потенційної суспільної небезпеки, отже його виправлення неможливо без застосування реальних заходів впливу та примусу, передбачених законом для виконання покарання у виді обмеження волі.

Таким чином, вище наведе у сукупності виключає можливість звільнення ОСОБА_3 від покарання у виді обмеження волі з випробуванням через неефективність застосування цього кримінально-правового заходу задля досягнення визначених законом завдань кримінального провадження.

6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Витрат на залучення експерта у кримінальному провадженні не здійснювалося, цивільного позову не заявлялося, заходів забезпечення кримінального провадження не застосовувалося.

Речові докази, якими визнані: DVD-R диск з відеозаписом нагрудної камери поліцейських та СD-R диск з аудіо записом виклику на лінію «102» - підлягають зберіганню в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання за цим законом у вигляді обмеження волі строком на два роки.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_3 – не обирати.

Початок строку виконання покарання ОСОБА_3 рахувати з дня його прибуття і постановки на облік у відповідному виправному центрі.

Речові докази, якими визнані: DVD-R диск з відеозаписом нагрудної камери поліцейських та СD-R диск з аудіо записом виклику на лінію «102» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до судової палати по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_20