Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №557/1263/25 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року

м. Рівне

Справа № 557/1263/25

Провадження № 22-ц/4815/558/26

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого судді Гордійчук С.О.

суддів: Боймиструка С.В., Шимківа С.С.

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Дацюк Світлана Георгіївна

розглянула в порядку позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 08 грудня 2025 року, ухваленого в складі судді Тишкуна П.В., дата складання повного тексту рішення не вказана, у справі № 557/1263/25

в с т а н о в и в :

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .

Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями, реєстраційний номер майна 32737195, загальною площею 101,6 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Іншим спадкоємцем ОСОБА_3 є, відповідач – ОСОБА_2 .

На заяву позивача про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на частку (частину) зазначеного вище житлового будинку з надвірними будівлями приватний нотаріус Дацюк С.Г. постановою від 23.10.2024 №1536/02-31 відмовила у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що нотаріусу не надано оригіналу документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно та відсутня інформація про державну реєстрацію права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а оригінал документу, що посвідчує право власності спадкодавця на спадковий будинок наявний на руках у спадкоємця ОСОБА_2 , який умисно не надає його, що є підставою для звернення до суду.

Посилаючись на те, що він у встановлений законом строк прийняв спадщину після смерті батька, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому відмовлено у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів спадкодавця на спадкове майно, просив суд визнати право власності на спадкове майно, а саме 1/2 ідеальної частки (частини) об`єкту нерухомого майна – житлового будинку з надвірними будівлями, реєстраційний номер майна 32737195, загальною площею 101,6 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належав на праві власності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 08 грудня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду позивач посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд помилково вважав, що позивачем не надані докази на підтвердження факту прийняття спадщини позивачем у встановлений законом строк, а також щодо кола спадкоємців першої черги. Оскільки матеріали справи містять достатньо доказів з даного приводу.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами 1, 3 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 .

Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями, реєстраційний номер майна 32737195, загальною площею 101,6 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями першої черги за законом є сини: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . (а.с. 16 зворот)

Сторони у встановлений строк, звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 .

Згідно витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі №71848408 від 20.03.2023, приватним нотаріусом Дацюк С.Г. 20.03.2023 заведено спадкову справу №59/2023 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Дацюк С.Г. від 23.10.2024 №1536/02-31 відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, з тих підстав, що спадкоємцем не надано нотаріусу оригіналу документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23)).

Відповідно до змісту статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

Відповідно до статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (стаття 1296 ЦК України).

У статті 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

У постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року в справі № 210/1609/15-ц (провадження № 61-40313св18) вказано, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України). Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право. Установивши, що право позивача ОСОБА_1 на отримання у власність спадкового майна після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 оспорюється ОСОБА_3, а також втрачено оригінали правовстановлючих документів на спадкове майно, суди дійшли обґрунтованого висновку, що обраний позивачем спосіб захисту (визнання права власності) узгоджується з положеннями статті 392 ЦК України, а ОСОБА_3 є належним відповідачем у справі».

Відповідно до статті 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Убачається, що 20.03.2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Дацюк С.Г. із заявою про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_3 , а постановою від 23.10.2024 №1536/02-31 приватний нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності документів, які б посвідчували право власності спадкодавця на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а оригінал документу, що посвідчує право власності спадкодавця на спадковий будинок наявний на руках у спадкоємця ОСОБА_2 , який зумисно не надає його.

Сторонами, не заперечується, що правовстановлюючі документи на спірний будинок знаходяться у відповідача ОСОБА_2 .

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року у справі №199/9502/15-ц (провадження №61-577св18) вказано, що «враховуючи, що оригінал правовстановлюючого документа знаходиться у відповідача, який, відмовившись від спадщини на користь позивача, відмовляється його надати, і ця обставина унеможливила видачу позивачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері - суди дійшли обґрунтованого висновку про визнання за ОСОБА_4 права на _ частину у праві спільної власності на квартиру в порядку спадкування за законом».

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції не врахував, що оригінал правовстановлюючого документа знаходиться у відповідача, який відмовляється його надати, і ця обставина унеможливила видачу позивачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, у зв`язку із чим у позивача існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, а тому визнання за ним права власності на частку у праві власності на нерухоме майно в порядку спадкування є ефективним способом захисту його порушеного права.

Аналогічний висновок викладений і у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 463/4616/18 (провадження № 61-20505св19).

За таких обставин встановивши, що оригінал правовстановлюючого документа знаходиться у відповідача, який відмовляється його надати, і ця обставина унеможливила видачу позивачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, апеляційний суд дійшов висновку, що у позивача існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на частку у праві спільної власності на нерухоме майно в порядку спадкування підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 08 грудня 2025 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на частину житлового будинку з надвірними будівлями, реєстраційний номер майна 32737195, загальною площею 101,6 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належав на праві власності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 9280,00 грн понесених у зв`язку із розглядом справи судом першої та апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 06.08.2026 року.

Головуючий : Гордійчук С.О.

Судді : Боймиструк С.В.

Шимків С.С.