Вирок від 05 серпня 2026 р. у справі №499/1574/25 — Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/1574/25

Провадження № 1-кп/499/46/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт кримінального провадження №12025162260000534 від 02.10.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Волгоград російська федерація, громадянин України зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , засуджений 02.10.2025 Іванівським районним судом Одеської області за ст.126-1 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ст.126-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 перебуваючи, за адресою: АДРЕСА_2 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно та безпричинно, в період часу з серпня 2025 року до вересня 2025 року, систематично вчиняв психологічне насильство відносно своєї дружини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою він проживає однією сім`єю та пов`язаний спільним побутом, що призвело до її психологічних страждань та погіршило якість життя потерпілої.

Так, 02.08.2025 приблизно о 19:00 ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно ОСОБА_6 психологічне насильство, а саме: допустив образливі дії із застосуванням ненормативної лексики (нецензурної лайки), після чого остання викликала працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_4 та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 173-2 КУпАП.

За результатами розгляду вказаного протоколу, постановою Іванівського районного суду Одеської області від 19.08.2025 (справа №499/892/25) ОСОБА_4 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.З ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 гривень. Постанова набрала законної сили 29.08. 2025.

Продовжуючи свої умисні протиправні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 22.08.2025 приблизно о 20:30 ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно ОСОБА_6 психологічне насильство, а саме: допустив образливі дії із застосуванням ненормативної лексики (нецензурної лайки), після чого остання викликала працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_4 та склали відносно нього цротокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 173-2 КУпАП.

За результатами розгляду вказаного протоколу, постановою Іванівського районного суду Одеської області від 18.09.2025 (справа №499/1074/25) ОСОБА_4 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк сім діб. Постанова набрала законної сили 29.09.2025.

Рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 11.09.2025 (справа №499/1060/25) видано обмежувальний припис стосовно кривдника ОСОБА_4 на строк шість місяців, яким визначено наступні часові обмеження його прав, а саме:

1) заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_6 та їх спільними дітьми за адресою: АДРЕСА_1 .

2) заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наближатися на визначену відстань до місця проживання, навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_6 та їх спільними дітьми;

3) заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_6 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

4) заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_6 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. Рішення набрало законної сили 13.10.2025.

Також 27.09.2025, приблизно о 17:40 ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно ОСОБА_6 психологічне насильство, а саме: ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою після чого остання вирішила звернутися до працівників поліції та у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП більше двох разів, зареєстровано заяву ОСОБА_6 щодо притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ст. 126-1 КК України.

ОСОБА_6 має зміни в емоційному стані, індивідуально- психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок вчиненого відносно неї домашнього насильства, яке мало місце в період з серпня до вересня 2025 року. У неї погіршився стан життя.

Систематичне домашнє насильство є психотравмувальним для потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Потерпілій ОСОБА_6 завдані психологічні страждання.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи з якою винний перебуває в сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , в скоєному діянні визнав себе винним повністю, підтвердив у своїх свідченнях сутність пред`явленого йому обвинувачення, мотив і спосіб вчинення інкримінованого діянння, зазначив, що дійсно на протязі зазначеного часу вчиняв відносно потерпілої домашнє насильство, в скоєнному розкаявся та повідомив суд, що більше вчиняти подібні дії не буде.

Потерпіла в судове засідання не з`явилась просила розглядати кримінальне провадження без її участі.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.

Прокурор в судовому засіданні не заперечила, щодо розгляду кримінального провадження у порядку ст.349 КПК України не досліджуючи обставини справи, а обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують обвинуваченого.

Обвинувачений також не заперечував щодо розгляду кримінального провадження у порядку ст.349 КПК України не досліджуючи обставини справи, а обмежившись дослідженням даних, що характеризують обвинуваченого.

Оскільки учасники судового провадження не заперечували, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин даної справи, при цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, та у суду немає сумнівів у добровільності його позиції, йому роз`яснено про позбавлення його права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При відсутності заперечень учасників судового провадження, сумнівів в правдивості свідчень ОСОБА_4 суд, в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежив судовий розгляд допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши документи які характеризують особу обвинуваченого, вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ст.126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи з якою винний перебуває в сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини та її основоположних свобод не встановлено.

На підставі всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, заслухавши прокурора, обвинуваченого, який свою вину визнав в повному обсязі, суд вважає що вина ОСОБА_4 в скоєному кримінальному правопорушенні передбаченому ст. 126-1 КК України є доведеною, в його діяннях має місце склад кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України.

Відповідно до ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, раніше неодноразово засуджений, у тому числі і за тотожний злочин, також неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, розкаявся у вчиненому, на обліку у лікаря - нарколога і психіатра не перебуває, згідно характеристики характеризується негативно.

Обставиною, що пом`якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України – відсутні.

При вирішенні питання про призначення покарання суд враховує практику Європейського суду з прав людини щодо призначення покарання.

Так, у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При цьому суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену Постанові від 28.05.2020 року (справа №753/13972/17; провадження № 51-986км20, згідно якої Верховний суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.

Враховуючи вищезазначені обставини в сукупності, за глибоким переконанням суду, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, ставлення обвинуваченого до скоєного, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне засудити обвинуваченого ОСОБА_4 до покарання передбаченого санкцією ст. 126-1 КК України та з урахуванням вказаних обставин необхідно призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки 6 місяців та покласти обов`язки, передбачені п.п.1,2,3 ч.2 ст.59-1 КК України та застосувати п.5 ч.1 ст. 91-1 КК України, оскільки таке покарання буде достатнім і необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, та відповідатиме його особі і буде достатнім для досягнення передбачених ст. 50 КК України цілей покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України до постановлення 02.10.2025 Іванівським районним судом Одеської області вироку, яким ОСОБА_4 засуджено за ст.126-1 КК України до покарання у виді 2 років пробаційного нагляду.

Так за змістом ч. 4 ст. 70 КК, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання призначається за правилами, визначеними частинами 1-3 цієї статті (сукупність кримінальних правопорушень).

Враховуючи, що ОСОБА_4 не відбув покарання призначене вироком від 02.10.2025 року, необхідно застосувати ч.4 ст.70 КК України та призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання визначити у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки 6 місяців та покласти обов`язки, передбачені п.п.1,2,3 ч.2 ст.59-1 КК України та застосувати п.5 ч.1 ст. 91-1 КК України.

Крім того ОСОБА_4 після постановлення 02.10.2025 Іванівським районним судом Одеської області вироку, яким його було засуджено за ст.126-1 КК України до покарання у виді 2 років пробаційного нагляду, вчинив нові кримінальні правопорушення, а саме: кримінальне правопорушення, передбачене ст.390-1 КК України, за яке його засуджено Іванівським районним судом Одеської області 15.04.2026 до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік та 6 місяців, а також кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.389 КК України, за яке його засуджено Іванівським районним судом Одеської області 10.04.2026 до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.

Відповідно до ухвали Іванівського районного суду Одеської області від 02.06.2026, на підставі ч.4 ст.70 КК України остаточно визначено покарання ОСОБА_4 у виді 2 років 1 місяця обмеження волі.

Відповідно до ст. 72 КК України одному дню пробаційного нагляду відповідає один день обмеження волі.

Таким чином за правилами ст.72 КК України невідбутий строк покарання у виді пробаційного нагляду становить 2 роки 1 місяць.

Враховуючи вищезазначене остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді пробаційного нагляду на строк 3 роки та покласти обов`язки, передбачені п.п.1,2,3 ч.2 ст.59-1 КК України та застосувати п.5 ч.1 ст. 91-1 КК України.

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази по справі відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.126-1 КК України, і на підставі санкції даної статті призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки і 6 місяців.

Покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки, передбачені ч. 2 ст. 59-1 КК України:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ст.. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід, відповідно до якого покласти на ОСОБА_4 обов`язок пройти програму для кривдників протягом 1 (одного) місяця.

Роз`яснити обвинуваченому, що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 цього Кодексу, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст.. 390 – 1 КК України

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання що призначене за вироком Іванівського районного суду Одеської області від 02.10.2025 року, більш суворим, що призначене за даним вироком, остаточне покарання визначити у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки 6 місяців та покласти обов`язки, передбачені п.п.1,2,3 ч.2 ст.59-1 КК України та застосувати п.5 ч.1 ст. 91-1 КК України.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків та з урахуванням вимог ст.72 КК України частково приєднати не відбуте покарання за вироками Іванівського районного суду Одеської області від 10.04.2026 та 15.04.2026 та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді пробаційного нагляду на строк 3 роки.

Покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки, передбачені ч. 2 ст. 59-1 КК України:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ст.. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід, відповідно до якого покласти на ОСОБА_4 обов`язок пройти програму для кривдників протягом 3 (тьох) місяців.

Роз`яснити обвинуваченому, що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 цього Кодексу, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст.. 390 – 1 КК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Речові докази по справі - відсутні.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду через Івановський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити сторонам судового провадження.

Суддя ОСОБА_7