Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №682/1624/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 682/1624/26

Провадження № 33/820/626/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Андрієвського О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу адвоката Андрієвського О.А., подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 червня 2026 року,-

в с т а н о в и в :

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 червня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працюючого у ТОВ "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН", -

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

За постановою суду, 08.06.2026 о 22 год 32 хв в м.Славута, вул.Богдана Хмельницького, буд.28, гр. ОСОБА_1 керував незареєстрованим низькошвидкісним легким електричним транспортним засобом марки PFRTNER AIDA LUX, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки, за допомогою приладу Alcotest 6820 Drager та результат огляду становить 1,69 ‰, чим порушив п.2.9.а.ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі захисник Андрієвський О.А. просить постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Вказує, що електровелосипед, яким керував ОСОБА_1 обладнаний електродвигуном, проте оснащений допоміжними педалями, тобто останній приводиться в рух електродвигуном та мускульною силою людини, а тому не є легким персональним електричним транспортним засобом.

Також встановлений у даному випадку на велосипеді електричний двигун не переводить його в категорію механічних транспортних засобів.

Зазначає, що в ході розгляду справи беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановлено не було.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника Андрієвського О.А., дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні та правильно оціненими доказами.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №687749 від 08.06.2026, що 08.06.2026 о 22 год 32 хв в м.Славута, вул.Богдана Хмельницького, буд.28, гр. ОСОБА_1 керував незареєстрованим низькошвидкісним легким електричним транспортним засобом марки PFRTNER AIDA LUX, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки, за допомогою приладу Alcotest 6820 Drager та результат огляду становить 1,69 ‰, чим порушив п.2.9.а.ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №687749, від 08.06.2026, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення;

- результатами алкотесту Драгер 6820 від 08.06.2026 № 826, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат тесту 1,69‰;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 08.06.2026, згідно із яким ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з, результат - 1,69 ‰, огляд проведений у зв`язку з ознаками: запах алкоголю з порожнини рота;

- направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.06.2026, згідно із яким ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі; у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлено ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота;

- відеоматеріалами, зафіксованими на диску від 08.06.2026, якими засвідчено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та проходження огляду на стан сп`яніння.

Апеляційний суд приходить до висновку, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, не суперечать фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи захисника про те, що електровелосипед, яким керував ОСОБА_1 не є легким персональним електричним транспортним засобом, не заслуговують на увагу враховуючи наступне.

Згідно з п.1.10 Правил дорожнього руху, транспортний засіб – пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Апеляційний суд звертає увагу, що у статті 130 КУпАП відсутнє розмежування транспортних засобів на механічні та інші.

Відповідно до вимог Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. Згідно з цим Законом, до учасників дорожнього руху належать, у тому числі водії транспортних засобів. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Таким чином, особи, що керують, такими транспортними засобами як електросамокати, електроскутери, електровелосипеди, гіроскутери, є водіями і зобов`язані дотримуватися Правил дорожнього руху.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22, відповідно до якої використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху, є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

З матеріалів провадження убачається, що електровелосипед, яким керував ОСОБА_1 , обладнаний сидінням, призначений для перевезення людей та приводиться в рух за допомогою електродвигуна, а тому є транспортним засобом.

Враховуючи, що судом не встановлено недотримання працівниками поліції вимог КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, та оцінивши кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, визнав їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність достатньою для того, щоб дійти висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення ним п.2.9.а. ПДР України.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, визначив вид стягнення і його розмір у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до вимог ст.33 КУпАП.

Постанова суду є законною і підстав для її скасування не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 червня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Андрієвського О.А. – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набира є законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Володимир БАРЧУК