Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №593/921/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 593/921/26Головуючий у 1-й інстанції Музика Я.М.

Провадження № 33/817/463/26 Доповідач - Лекан І.Є.

Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.

за участю ОСОБА_1 , розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 15 липня 2026 року,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Бережанського районного суду Тернопільської області від 15 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір.

Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 02.06.2026 року о 00 год. 29 хв. керував транспортним засобом марки Mercedes Benz ML 320 д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Ковшевича в м. Бережани Тернопільського району Тернопільської області з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю із порожнини рота). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Бережанського районного суду від 15 липня 2026 року та закрити провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що свою вину не визнає.

Вважає, що суд не дотримався вимог закону, вирішуючи питання про його винуватість за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема в протоколі про адміністративне правопорушення не зафіксовано результатів огляду, є констатація факту відмови від проходження таких оглядів.

Посилається на те, що відеозаписами підтверджується факт початкової відмови від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу і у медичному закладі, проте, згодом, до початку процедури складання протоколу, він погоджувався пройти такий огляду у медичному закладі.

Зазначає, що працівником поліції порушено черговість складання процесуальних документів.

Вказує, що наявне у матеріалах справи направлення до медичного закладу також не зафіксоване відеозаписом, відтак було незрозумілим коли дані документи складалися.

Наголошує на тому, що зафіксована у ньому відмова суперечить наявному відеозапису, де є його згода на проходження такого огляду.

Вважає, що доказів його перебування у стані сп`яніння у справі не має, оскільки належним і допустимим доказом міг слугувати лише акт медичного огляду, складений у закладі охорони здоров`я, тобто висновок лікаря, а встановлена законом процедура огляду на стан алкогольного сп`яніння була порушена, не дотримані вимоги ст. 266 КУпАП.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу, просить її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.

Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №681569 від 02 червня 2026 року, відповідно до якого поліцейським зафіксовано факт керування 02.06.2026 року о 00:29 год. в м. Бережани по вул. Ковшевича водієм ОСОБА_1 автомобілем «Mercedes Benz ML 320», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.

Протокол сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою, відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі.

Відповідно до відеозапису камер поліцейських- під час патрулювання 02 червня 2026 року о 00:29 год. в м. Бережани по вул. Ковшевича під час комендантської години було зупинено автомобіль «Mercedes Benz ML 320», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 ..

Як стверджує відеозапис, під час спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції повідомили, що він керував т/з під час комендантської години та виявили у водія ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота.

Відповідно до відеозапису, ОСОБА_1 , в зв`язку з наявними ознаками алкогольного сп`яніння, працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Драгер чи в медичному закладі. Останній, на неодноразові запитання чи буде проходити такий огляд, надав відповідь, що він такий огляд проходити не буде. Працівник поліції роз`яснив відповідальність останньому.

У матеріалах справи наявний акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, відповідно до якого за результатом огляду у водія працівниками поліції виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02 червня 2026 року для огляду в медичний заклад.

Відповідно до пункту п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп`яніння, його дії та ознаки сп`яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Твердження апелянта щодо невідповідності висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи, а також порушення судом норм процесуального права є необґрунтованими, оскільки факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КУпАП.

Пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння працівниками поліції зроблена згідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП, відповідно до якої під час проведення огляду на стан сп`яніння осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Безпідставними є посилання апелянта на те, що суд не дотримався вимог закону вирішуючи питання про його винуватість за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вказуючи, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зафіксовано результатів огляду, а є констатація факту відмови від проходження таких оглядів, оскільки відповідно до відеозапису ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Драгер чи в медичному закладі. Водію були роз`ясненні наслідки відмови.

Необгрунтованими є посилання апелянта те, що він спочатку відмовився пройти огляд на стан сп`яніння, але до початку процедури складання протоколу він погодися пройти такий огляд у медичному закладі, оскільки з відеозапису вбачається те, що ОСОБА_1 не висловлював бажання пройти огляд на стан сп`яніння.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що працівником поліції порушено черговість складання процесуальних документів, оскільки з відеозапису вбачається, що поліцейський почергово склав адміністративні матеріали та, у подальшому, з ними ознайомив ОСОБА_1 ..

Необґрунтованими є твердження апелянта, що наявне у матеріалах справи направлення до медичного закладу не зафіксоване відеозаписом, оскільки від огляду в медичному закладі водій відмовився.

Необґрунтованими є доводи апелянта, що доказів його перебування у стані сп`яніння у справі не має, вказуючи, що належним і допустимим доказом міг слугувати лише акт медичного огляду, складений у закладі охорони здоров`я, тобто висновок лікаря, а встановлена законом процедура огляду на стан алкогольного сп`яніння була порушена, не дотримані вимоги ст..266 КУпАП, оскільки відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року огляд проводиться на місці зупинки працівниками поліції за допомогою сертифікованого газоаналізатора чи у медичному закладі, а якщо водій у порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України ухиляється від огляду на стан сп`яніння, його дії та ознаки сп`яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Оскільки водій ОСОБА_1 відмовився від будь-якого огляду, що підтверджується матеріалами справи, він правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Права та обов`язки ОСОБА_1 поліцейський роз`яснив, що стверджує відеозапис з камер поліцейських.

Будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції статті правопорушення, тому підстав для скасування постанови суду та закриття справи немає.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 15 липня 2026 року щодо нього - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя